Ухвала

від 11.06.2014 по справі 908/1331/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/42/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

11.06.2014 Справа № 908/1331/14

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Попович Н.С., дов. № 18 від 10.01.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моліс» м. Запоріжжя

до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, м. Запоріжжя

про визнання права власності та виключення майна з-під арешту

ВСТАНОВИВ:

17.04.2014р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Моліс» до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання права власності та виключення майна з - під арешту.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 12.06.2007р. між ним та Приватним підприємство «Азуріт» був укладений договір № 7 купівлі - продажу транспортних засобів. За умовами зазначеного договору ПП «Азуріт» були передані у власність позивача транспортні засоби, а саме: сідловий тягач «RENAULT PREMIUM 400», 1999 року випуску та полупричип - цистерну «LECINA» 1995 року випуску за які позивачем були сплачені грошові кошти у розмірі зазначеному у договорі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Вказаний автомобіль був зареєстрований позивачем 18.10.2007р. у РЕВ МРВ ДАІ № 1,2 при УМВС України Запорізькій області, д.н.з. АР7324АХ, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АРС 043033.

Відповідно до постанови про проведення виїмки слідчого відділу УСБ України в Тернопільській області від 06.08.2008р. автомобіль було визнано речовим доказом по кримінальній справі № 270 та вилучено у позивача, а 14.08.2008р. був переданий останньому на відповідальне зберігання. 29.06.2011р. Тернопільським міськрайонним судом розглянуто кримінальну справу № 1-110/11 та оголошений вирок, відповідно до якого, 83 транспортні засоби, які знаходилися на відповідальному зберіганні у їхніх власників, в тому числі й транспортний засіб позивача, були конфісковані в доход держави. Оскільки виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється центральним органом виконавчої влади , що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів за місцезнаходженням майна відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а також враховуючи, що Державна виконавча служба України є тим органом, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів, а за юридичною адресою позивача він відноситься до Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, отже, Орджонінкідзевський відділ державної виконавчої служби України є відповідачем у справі, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить визнати за ТОВ «Моліс» право власності на сідловий тягач «RENAULT PREMIUM 400», 1999 року шасі VF622GV0С0028549, д.н.з. АР7324АХ; виключити автомобіль «RENAULT PREMIUM 400», 1999 року шасі VF622GV0С0028549, д.н.з. АР7324АХ з під арешту, в тому числі заборони зняття з обліку та вчинення інших реєстраційних дій та стягнути суму сплаченого судового збору.

17.04.2014р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 18.04.2014р. судом порушено провадження у справі № 908/1331/14 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/42/14. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 22.05.2014р. о/об 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні 22.05.2014р. представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та надали до суду клопотання, в якому просять суд направити до Відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи № 1 при УМВС України в Запорізькій області запит щодо отримання інформації з відповідного реєстру про наявність заборон або арештів та підстави їх накладення, наявних на сідловому тягачі «RENAULT PREMIUM 400», 1999 року шасі VF622GV0С0028549, д.н.з. АР7324АХ, який належить ТОВ «Моліс». В зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та з метою витребування у позивача додаткових доказів по справі, в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 11.06.2014р.

Ухвалою від 22.05.2014 р. суд зобов'язав позивача надати правове обґрунтування заявлених вимог до ВДВС стосовно визнання права власності на майно, а саме: на сідловий тягач «RENAULT PREMIUM 400», 1999 року шасі VF622GV0С0028549, та виключення його з під арешту, в тому числі заборони зняття з обліку та вчинення інших реєстраційних дій з посиланням на приписи чинного законодавства, а також вказати на яких підставах заявлені вимоги про виключення автомобіля «RENAULT PREMIUM 400», 1999 року шасі VF622GV0С0028549 з під арешту, в тому числі заборони зняття з обліку та вчинення інших реєстраційних дій; надати документи ким, коли на яких підставах та яким чином було накладено арешт на автомобіль «RENAULT PREMIUM 400», 1999 року шасі VF622GV0С0028549; надати витяг з державного реєстру обтяжень рухового майна на вказаний автомобіль. Вказані документи та пояснення необхідні для повного, всебічного з'ясування всіх обставин справи та об'єктивного вирішення спору. Явка повноважних представників сторін в судове засідання була визнана судом обов'язковою.

22.05.2014р. до Відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи № 1 при УМВС України в Запорізькій області господарським судом було направлено запит щодо отримання інформації з відповідного реєстру про наявність заборон або арештів на транспортному засобі позивача, а також підстави їх накладення.

Відповіддю за вих.. № 10/13-1699 від 31.05.2014р. в.о. начальника центру № 1 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Запоріжжя та Запорізького району УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області повідомив, що на вказаний автомобіль накладено арешт Департаментом ДАІ МВС України. Інші відомості в них відсутні.

11.06.2014р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшло клопотання в якому він повідомляє, що не має можливості надати витребувані ухвалою суду від 22.05.14 документи, всі наявні у нього документи були надані до суду разом із позовною заявою та з клопотанням від 22.05.2014р. Крім того, вказаним клопотанням позивач повідомляє про неможливість явки його представника в судове засідання та просить розгляд справи провести без його участі.

В судовому засіданні 11.06.2014 р. представник відповідача пояснив, що з приводу предмета позову останньому нічого не відомо, ніякого виконавчого провадження, щодо спірного автомобіля у Орджонінкідзевського відділу державної виконавчої служби України - не має та в нього відсутні будь - які документи, які б стосувалися справи, що розглядається.

Також в судовому засіданні було розглянуто питання щодо залучення до участі у справі ПП «Азуріт» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та вирішено відмовити в її залученні, в зв'язку з недоцільністю та необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представника відповідача, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився за викликом у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" із послідуючими змінами передбачено, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Згідно до п. 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;

- позивач не подав витребувані документи або не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами ст. 43 ГПК України. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

З метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі та прийняття законного і обґрунтованого рішення по суті спору, суд, своєю ухвалою від 22.05.2014р., витребував від позивача правове обґрунтування заявлених вимог до ВДВС стосовно визнання права власності на майно, а саме: на сідловий тягач «RENAULT PREMIUM 400», 1999 року шасі VF622GV0С0028549, та виключення його з під арешту, в тому числі заборони зняття з обліку та вчинення інших реєстраційних дій з посиланням на приписи чинного законодавства, а також вказати на яких підставах заявлені вимоги про виключення автомобіля «RENAULT PREMIUM 400», 1999 року шасі VF622GV0С0028549 з під арешту, в тому числі заборони зняття з обліку та вчинення інших реєстраційних дій; надати документи ким, коли на яких підставах та яким чином було накладено арешт на автомобіль «RENAULT PREMIUM 400», 1999 року шасі VF622GV0С0028549; надати витяг з державного реєстру обтяжень рухового майна на вказаний автомобіль. Витребувані судом документи та пояснення необхідні суду для встановлення ким саме, коли та на яких підставах було накладено арешт, з метою повного та об'єктивного вирішення спору по суті, а також для з'ясування яким чином були порушені права позивача, за захистом яких останній змушений був звернутися до суду.

Однак, як свідчать матеріали справи № 908/1331/14, позивач вимоги ухвали суду від 22.05.2014р. не виконав, витребуваних судом доказів та пояснень до матеріалів справи не надав.

Вказане підтверджується й наданим представником позивача клопотанням від 11.06.2014р. про неможливість надання до суду витребуваних ухвалою суду від 18.03.14 документів у зв'язку з їх відсутністю у позивача.

При цьому, позивачем не повідомлено суду причин, чому витребувані документи ухвалою від 22.05.2014р. по даній справі у ТОВ «Моліс» відсутні та причини неможливості їх надання. Також позивачем в своєму клопотанні не наведено обставин, що унеможливили або істотно утруднили надання витребуваних доказів та пояснень суду. Позивачем також не надано клопотання до суду про витребування доказів господарським судом, в зв'язку з неможливістю їх надання самостійно, як це передбачено ст. 38 ГПК України.

У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що позивачем без поважних причин не надано суду всіх витребуваних судом доказів, які є необхідними для розгляду судом справи по суті та прийняття законного та обґрунтованого рішення, а також не надано доказів, що останнім вчинялись заходи щодо усунення обставин, що перешкоджали отриманню доказів по справі.

Слід зазначити, що відповідач також не виконав вимоги ухвал суду від 18.04.2014р. та 22.05.2014р., оскільки, як зазначив представник в судовому засіданні 11.06.2014р. у Орджонінкідзевського відділу державної виконавчої служби України відсутні будь - які документи, що стосуються даної справи та провадження відносно предмету спору не відкривалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. При цьому, ч. 3 цієї статті передбачено що, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на 15 днів.

Враховуючи, що 2-х місячний строк розгляду спору закінчується 17.06.2014р. та відсутнє клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів, суд позбавлений можливості самостійно витребувати необхідні докази в установах та організаціях для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті.

За таких обставин, невиконання позивачем без поважних причин вимог ухвал господарського суду по справі та ненадання господарському суду витребуваних доказів та пояснень, які необхідні для вирішення спору по суті, перешкоджає розгляду справи.

Тобто, суд позбавлений можливості вирішити спір по суті шляхом забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, як того вимагає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" та чинний ГПК України.

На підставі викладеного, господарський суд Запорізької області вважає за необхідне, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, залишити позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Моліс» до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання права власності та виключення майна з - під арешту - без розгляду.

Суд зазначає, що у відповідності з ч. 4 ст. 81 ГПК України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Згідно ч. 2 ст. 81 ГПК України, про залишення позову без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із статтею 7 Закону України від 08.07.2011р. № 02/163-48 "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

В зв'язку з тим, що в даному випадку позовна заява залишається без розгляду у зв'язку із неподанням без поважних причин витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, суд вважає за необхідне повернути позивачу судовий збір у загальному розмірі 3045 грн., про що судом винесено відповідну ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п. 5 ч. 1 ст. 81, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Моліс» до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання права власності та виключення майна з - під арешту залишити без розгляду.

Суддя О.А. Топчій