Рішення

від 05.06.2014 по справі 905/1993/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.06.2014р. Справа № 905/1993/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю. С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Шевчук Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис», м. Красний Лиман, Донецька область

до відповідача-1 : Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод», м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область

до відповідача-2 : Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Еверест», м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення 934 702грн. 39коп.

та

за позовом : Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод», м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область

до відповідача-1 : Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис», м. Красний Лиман, Донецька область

до відповідача-2 : Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Еверест», м. Краматорськ, Донецька область

про визнання договору поруки від 18.04.2014р. недійсним

за участю представників:

від ТОВ «Донснабтехсервис»: Алексєєв О.І. - представник за довіреністю від 11.03.2014р.

від ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» - представник не з'явився

від ТОВ «Торговий дім Еверест» - представник не з'явився

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 05.06.2014р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 412) для прийняття рішення.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/1993/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис», м. Красний Лиман, Донецька область, до Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод», м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Еверест», м. Краматорськ, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором підряду №560130904 від 18.04.2013р. у сумі 844 000грн., пені у сумі 10 834грн. 52коп., 3 % річних у сумі 5 000грн. 55коп., інфляційних втрат у сумі 6 770грн. 14коп., всього 866 605грн. 21коп. та солідарного стягнення заборгованості на підставі договору поруки від 18.04.2014р. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Еверест» та з Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» за договором підряду №560130904 від 18.04.2013р. у розмірі 1 000грн. (первісно - справа №905/1993/14) та за позовом Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод», м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис», м. Красний Лиман, Донецька область, та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Еверест», м. Краматорськ, Донецька область, про визнання договору поруки від 18.04.2014р. недійсним (первісно - справа №905/2519/14).

Ухвалою суду від 07.05.2014р. було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» від 18.04.2014р. про об'єднання справ №905/1993/14 та №905/2519/14 в одне провадження для подальшого розгляду в межах однієї справи №905/1993/14.

07.05.2014р. позивач звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог від 07.05.2014р., в якій просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» заборгованості за договором підряду №560130904 від 18.04.2013р. у сумі 844 000грн., пеню у сумі 21 008грн. 97коп., 3 % річних у сумі 8 542грн. 60коп. та інфляційні втрати у сумі 54 235грн. 88коп., всього 927 787грн. 45коп. Також просив солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Еверест» та з Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» заборгованість за договором підряду №560130904 від 18.04.2013р. у розмірі 1 000грн.

26.05.2014р. позивач повторно звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог від 23.05.2014р., в якій просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» заборгованість за договором підряду №560130904 від 18.04.2013р. у сумі 844 000грн., пеню у сумі 25 187грн. 61коп., 3% річних у сумі 10 278грн. 90коп. та суму інфляційних втрат у розмірі 54 235грн. 88коп., всього 933 702грн. 39коп. Також просив солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Еверест» та з Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» заборгованість на підставі договору поруки від 18.04.2014р. у розмірі 1 000грн.

Судом розглядається спір в обсязі вимог, остаточно заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис».

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Донснабтехсервис» посилається на неналежне виконання ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» та ТОВ «Торговий дім Еверест» зобов'язань щодо оплати вартості виконаних робіт за вказаним договором підряду №560130904 від 18.04.2013р. Нормативно позивні вимоги обґрунтовані ст.ст. 15, 16, 526, 546, 554, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

ТОВ «Торговий дім Еверест» у відзиві на позовну заяву, що був наданий через канцелярію суду 23.04.2014р. позов визнає у повному обсязі.

ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» відзив на позов не надав.

При цьому, в позовній заяві про визнання договору поруки від 18.04.2014р. недійсним ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» посилається на порушення ТОВ «Донснабтехсервис» умов договору підряду №560130904 від 18.04.2013р. в частині не розголошення конфіденційних відомостей виробничого і комерційного порядку та укладання вказаного договору поруки між ТОВ «Донснабтехсервис» та ТОВ «Торговий дім Еверест» без надання відповідної згоди ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод».

ТОВ «Донснабтехсервис» у відзиві на позовну заяву від 18.04.2014р. зазначає, що ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» не було наведено встановлених законом підстав для визнання договору поруки від 18.04.2014р. недійсним. Також посилається на те, що передбачені умови договору підряду №560130904 від 18.04.2013р. щодо нерозголошення конфіденційної інформації не свідчать про неможливість укладання ТОВ «Донснабтехсервис» договору поруки для забезпечення виконання зобов'язань ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод».

ТОВ «Торговий дім Еверест» у відзиві від 22.04.2014р. на позовну заяву ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» підтримав пояснення ТОВ «Донснабтехсервис».

У судовому засіданні 05.06.2014р. ТОВ «Донснабтехсервис» підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на вирішенні спору за наявними матеріалами, ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» про судові засідання 22.04.2014р., 07.05.2014р., 26.05.2014р. та 05.06.2014р. був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого листа з відміткою про його отримання 20.05.2014р., та реєстр поштових відправлень рекомендованої кореспонденції з повідомленням про вручення від 28.03.2014р., від 25.04.2014р., від 13.05.2014р. та від 29.05.2014р., однак, у жодне засідання суду представника не направив, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки у судове засідання 05.06.2014р. суд не повідомив.

ТОВ «Торговий дім Еверест» також про судові засідання 22.04.2014р., 07.05.2014р., 26.05.2014р. та 05.06.2014р. був повідомлений належним чином, про що свідчить реєстр поштових відправлень рекомендованої кореспонденції з повідомленням про вручення від 28.03.2014р., від 25.04.2014р., від 13.05.2014р. та від 29.05.2014р., однак, у жодне засідання суду представника не направив, про причини неявки у судове засідання 05.06.2014р. суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази за приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» (далі - підрядник) та Публічним акціонерним товариством «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» (далі - замовник) був укладений договір підряду №560130904 (далі - договір), за умовами якого підрядник зобов'язався виконати роботи з капітального ремонту верстатів РМЦ:

- капітальний ремонт з модернізацією системи ЧПУ токарно-гвинторізного верстату РМЦ моделі 16К30Ф325 №44, інв. №10422447;

- капітальний ремонт з модернізацією системи ЧПУ роботизованого комплексу моделі 1620ФР332 №108 в комплекті з транспортером РМЦ, інв. №10422494.

Відповідно до п. 1.2 договору, роботи виконуються з матеріалів підрядника. Підрядник гарантує якість матеріалів, відповідність їх вимогам державних стандартів і технічним умовам. На всі використовувані матеріали підрядник зобов'язаний надати сертифікати якості, на комплектуючі підрядник зобов'язаний надати паспорти та сертифікати якості.

Сума договору, як встановлено приписами п. 2.1 договору, складає 704 166грн. 67коп., у т.ч. ПДВ 140 833грн. 33коп. Всього сума договору складає 845 000грн.

Згідно п. 3.1 договору, доставка верстатів в ремонт і повернення замовнику після ремонту здійснюється транспортом підрядника, за його рахунок.

На кожний об'єкт ремонту складається двосторонній акт прийому-передачі верстата в ремонт, затверджений замовником і підрядником, після чого підрядник несе повну відповідальність за збереження верстата за заставною вартістю, що указується в накладній при передачі підряднику.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що приймання верстатів після проведення робіт здійснюється на території замовника після 7 діб експлуатації в штатному режимі зі встановленою продуктивністю і без поточних поломок. Приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акту здачі-приймання виконаних робіт уповноваженими представниками сторін з вказівкою матеріалів, з яких ці роботи були виконані.

Розрахунки за договором здійснюються в порядку перерахування замовником на розрахунковий рахунок підрядника вартості виконаних робіт протягом 75 календарних днів після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт за наявності рахунку і податкової накладної (п. 4.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, за спірним договором замовником було передано підряднику для виконання робіт роботизований комплекс моделі 1620ФР332 №108 в комплекті з транспортером, інв. №10422494 (1 шт.) та токарно-гвинторізний верстат моделі 16К30Ф325 №44, інв. №10422447 (1 шт.), за наслідком чого сторонами було складено та підписано відповідні акти прийому-передачі обладнання та накладні №241 та №242 на відпуск основних засобів від 15.05.2013р.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором на загальну суму 845 000грн. з ПДВ, підтверджується наступними актами здачі-прийняття робіт:

актом №ОУ-0000027 від 15.10.2013р. на суму 460 000грн. з ПДВ, у т.ч. матеріали на суму 190 002грн. з ПДВ;

актом №ОУ-0000028 від 15.10.2013р. на суму 385 000грн. з ПДВ, у т.ч. матеріали на суму 137 796грн. з ПДВ.

Вказані акти підписані сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств, з огляду на що, суд дійшов висновку, що роботи за договором були виконані позивачем належним чином та прийняті відповідачем -1 в повному обсязі.

За результатами виконання договору позивачем також були складені податкові накладні: №3 від 15.10.2013р. на суму 460 000грн., у т.ч. ПДВ на суму 76 666грн. 67коп. та №2 від 15.10.2013р. на суму 385 000грн., у т.ч. ПДВ 64 166грн. 67коп. (за першою з подій - виконання робіт).

Таким чином, загальна вартість виконаних підрядником робіт за договором підряду №560130904 від 18.04.2013р. дорівнює 845 000грн. з ПДВ, що співпадає з даними виписаних позивачем податкових накладних.

Разом з тим, станом на час розгляду справи оплату вартості виконаних ремонтних робіт здійснено не було.

Розглядаючи даний спір та проаналізувавши укладений сторонами договір підряду №560130904 від 18.04.2013р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання § 1 Глави 61 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України, яка міститься у вказаній Главі Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як передбачено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у замовника для ухилення від виконання свого обов'язку стосовно оплати виконаних робіт за договором підряду №560130904 від 18.04.2013р.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» остаточного розрахунку з ТОВ «Донснабтехсервис» відповідно до п. 4.1 договору протягом 75 календарних днів після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, тобто, до 30.12.2013р. включно. Вказане призвело до порушення відповідачем зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» на користь ТОВ «Донснабтехсервис» заборгованості за договором підряду №560130904 від 18.04.2013р. у сумі 844 000грн. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Крім стягнення основної заборгованості позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 30.12.2013р. по 26.05.2014р. у сумі 25 187грн. 61коп., оцінюючи правомірність нарахування якої суд зазначає наступне.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно із законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з тексту договору підряду №560130904 від 18.04.2013р., п.5.2 передбачено, що за порушення термінів оплати робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми.

Перевіривши наданий підрядником розрахунок пені, суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок не відповідає фактичним обставинам справи, що пов'язано з невірним визначенням позивачем граничного строку оплати вартості виконаних робіт, та, відповідно, невірним зазначенням дати початку нарахування пені.

Фактично розмір пені у розмірі облікової ставки Національного банку України за період з 31.12.2013р. по 26.05.2014р. складає суму у загальному розмірі 25 037грн. 13коп.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 25 037грн. 13коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення пені у сумі 150грн. 48коп. безпідставними, отже, такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі вказаної статті нараховані та заявлені до стягнення 3% річних у сумі 10 278грн. 90коп. за період з 30.12.2013р. по 26.05.2014р. та інфляційні втрати у сумі 54 235грн. 88коп. за період з січня 2014р. по квітень 2014р.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є методологічно невірним, що пов'язано з невірним визначенням позивачем граничного строку оплати вартості виконаних робіт та, відповідно, невірним початком нарахування 3% річних.

Фактично розмір 3% річних за період з 31.12.2013р. по 26.05.2014р. складає 10 140грн., отже, вимоги підрядника в цій частині є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення 3% річних у сумі 138грн. 90коп. безпідставними, отже, такими, що задоволенню не підлягають.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за вказаний позивачем період з січня 2014р. по квітень 2014р. на суму 54 235грн. 88коп., суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є арифметично невірним, оскільки інфляційні втрати за січень 2014р. складають суму у розмірі 1 690грн., за лютий 2014р. - 5 070грн., за березень 2014р. - 18 590грн., за квітень 2014р. - 27 885грн., всього 53 235грн.

З огляду на наведене, інфляційні втрати у сумі 53 235грн. є такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення суми у розмірі 1 000грн. 88коп. задоволенню не підлягають.

Також судом встановлено, що у забезпечення виконання замовником зобов'язань за договором підряду №560130904 від 18.04.2013р. з оплати вартості виконаних підрядником робіт, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Еверест» (далі - поручитель) був укладений договір поруки від 18.04.2013р. (далі - договір-2), за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором за виконання ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» своїх зобов'язань, що випливають з основного договору підряду №560130904 від 18.04.2013р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» та Публічним акціонерним товариством «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» та додаткових угод до нього.

Як встановлено п. 3.1 договору, поручитель відповідає перед кредитором за порушення боржником за основним договором зобов'язань щодо сплати вартості виконаних робіт (основного боргу) частково, в обсязі не більше 1 000грн.

Приписами п. 4.1 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за основним договором кредитор звертається до поручителя з письмовою вимогою.

Згідно п. 4.2 договору, поручитель протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора зобов'язаний:

- виконати зобов'язання боржника за основним договором згідно з вимогою;

- направити кредитору мотивовану відмову у разі невиконання зобов'язання боржника.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України порука є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.

Підставою для поруки згідно зі ст. 548 Цивільного кодексу України, зокрема, може виступати договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Зміст договору, як встановлено ст. 628 Цивільного кодексу України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, за приписами ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Дослідивши зміст договору поруки від 18.04.2013р., судом встановлено, що за його умовами, як зазначалось, поручитель зобов'язався нести відповідальність перед кредитором у розмірі не більше 1 000грн. за неналежне виконання зобов'язань боржником, прийнятим останнім за договором підряду №560130904 від 18.04.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2014р. ТОВ «Донснабтехсервис» звертався до ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» з претензією про оплату вартості виконаних підрядником робіт у розмірі 845 000грн., про що свідчить опис вкладення до цінного листа та поштова квитанція, в підтвердження здійснення такого відправлення.

Також 03.02.2014р. кредитор звертався до поручителя з вимогою вих. №21 від 03.02.2014р. про оплату вартості виконаних робіт у розмірі 1 000грн., про що свідчить підпис директора підприємства, в підтвердження отримання ТОВ «Торговий дім Еверест» такого звернення від ТОВ «Донснабтехсервис».

Однак, вимоги підрядника були залишені ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» та ТОВ «Торговий дім Еверест» без відповіді.

З матеріалів справи не вбачається здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Еверест» розрахунку з позивачем відповідно до п. 4.2 договору протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, тобто до 18.02.2014р. включно. Вказане призвело до порушення зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Еверест» та ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» на користь ТОВ «Донснабтехсервис» заборгованості за договором підряду №560130904 від 18.04.2013р. у сумі 1 000грн. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» до ТОВ «Донснабтехсервис» та до ТОВ «Торговий дім Еверест» про визнання договору поруки від 18.04.2013р. недійсним, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи вимоги про визнання вказаного договору поруки недійсним, ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» фактично посилається на укладання між ТОВ «Донснабтехсервис» та ТОВ «Торговий дім Еверест» договору поруки від 18.04.2013р. без погодження із замовником за договором підряду №560130904 від 18.04.2013р., що суперечить вказаному договору, відповідно до п. 8.3.2 якого, сторони зобов'язалися не розголошувати конфіденційні відомості виробничого і комерційного порядку, що стануть відомі в процесі спільної діяльності.

Вирішуючи спори про визнання угод недійними, судом має бути встановлена наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Положеннями ст. 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення вказаних вимог.

Отже, чинним законодавством визначено, що договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Приписами ч.1 ст. 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Судом встановлено, що договір поруки від 18.04.2013р., викладений у формі єдиного документа, був підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств. Повноваження представників сторін на укладання договору поруки та погодження всіх суттєвих умов сторонами не заперечується.

Проаналізувавши правові норми, викладені у § 3 Глави 49 Цивільного кодексу України, які регулюють взаємовідносини за договором поруки, а також зміст договору підряду №560130904 від 18.04.2013р., суд дійшов висновку, що цей аналіз свідчить про відсутність вказівок щодо встановлення обов'язку кредитора та поручителя погоджувати з боржником укладення договорів поруки з метою забезпечення виконання його зобов'язань перед кредитором, отже, волевиявлення боржника під час укладення договору поруки не є його істотною умовою.

При цьому, умовами п. 8.3.1 договору підряду №560130904 від 18.04.2013р. щодо не розголошення конфіденційних відомостей виробничого і комерційного порядку не встановлено конкретного обмеження щодо укладання договорів поруки та не визначено, яку саме інформацію слід відносити до конфіденційної.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 553, 554, 626 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що договір поруки є двостороннім правочином, який укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем, порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя, безпосередньо на права та обов'язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов'язання не впливає, оскільки зобов'язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються.

Крім того, наслідком виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, відповідно до ч. 2 ст. 556 та п. 3 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, може бути заміна кредитора у зобов'язанні, що згідно з ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, всупереч приписів ст. 129 Конституції України, згідно з якою однією із засад судочинства є змагальність, яка полягає у тому, що сторони у процесуальній формі доводять свою правоту та за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції, ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» не надало жодних доказів на підтвердження недійсності договору поруки від 18.04.2013р.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, отже, позовні вимоги про визнання договору поруки від 18.04.2013р. недійсним є такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати ТОВ «Донснабтехсервис» зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Що стосується витрат ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» зі сплати судового збору, суд зазначає, що такі витрати покладаються на ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод».

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Конституцією України; ст.ст. 203, 215, 512, 516, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 553, 554, 556, 610, 612, 625, 626, 628, 629, 837 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 4 2 -4 7 , 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, буд. 21, ідентифікаційний код 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» (84404, Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Ленінградська, буд. 136, ідентифікаційний код 35718234) заборгованість за договором підряду №560130904 від 18.04.2013р. у сумі 844 000грн., пеню у сумі 25 037грн. 13коп., 3 % річних у сумі 10 140грн., суму інфляційних втрат у сумі 53 235грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 18 648грн. 24коп.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» до Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» в частині стягнення пені у сумі 150грн. 48коп., 3% річних у сумі 138грн. 90коп. та інфляційних втрат у сумі 1 000грн. 88коп. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Еверест» (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Паркова, буд. 58, кв. 146, ідентифікаційний код 35062343) та Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, буд. 21, ідентифікаційний код 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» (84404, Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Ленінградська, буд. 136, ідентифікаційний код 35718234) заборгованість за договором підряду №560130904 від 18.04.2013р. у сумі 1 000грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 20грн. солідарно.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод», м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис», м. Красний Лиман, Донецька область, та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Еверест», м. Краматорськ, Донецька область, про визнання договору поруки від 18.04.2014р. недійсним відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 05.06.2014р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2014р.

Суддя Ю.С. Мельниченко