Постанова

від 02.12.2014 по справі 905/1993/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2014 р. Справа № 905/1993/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя

Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

позивача за первісним позовом - Гаплєвська О.М. за довіреністю від 25.11.2014р.

відповідача-1 за первісним позовом - Володько О.О. за довіреністю від 26.12.2013р. №24-5-03,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод", м. Дніпропетровськ (вх. 3105 Д/2), на рішення господарського суду Донецької області від 05.06.2014р. у справі №905/1993/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснабтехсервис", м. Красний Лиман, Донецька область

до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод", м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Еверест", м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення 934 702грн. 39коп.

та

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод", м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснабтехсервис", м. Красний Лиман, Донецька область

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Еверест", м. Краматорськ, Донецька область

про визнання договору поруки від 18.04.2014р. недійсним

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.06.2014р. (суддя Мельниченко Ю.С.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснабтехсервис" задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснабтехсервис" заборгованість за договором підряду №560130904 від 18.04.2013р. у сумі 844 000грн., пеню у сумі 25037грн. 13коп., 3 % річних у сумі 10140грн., суму інфляційних втрат у сумі 53235грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 18648грн. 24коп.; в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснабтехсервис" до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод" в частині стягнення пені у сумі 150грн. 48коп., 3% річних у сумі 138грн. 90коп. та інфляційних втрат у сумі 1 000грн. 88коп. відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Еверест" та Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснабтехсервис" заборгованість за договором підряду №560130904 від 18.04.2013р. у сумі 1 000грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 20грн. солідарно; в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснабтехсервис" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Еверест" про визнання договору поруки від 18.04.2014р. недійсним відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позовні вимоги про стягнення заборгованості (основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних нарахувань) за неналежне виконання умов договору є обґрунтованими, правомірними та доведеними матеріалами справи. Щодо зустрічного позову господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність обставин, з яким закон пов'язує визнання угод недійсними, отже, позовні вимоги про визнання договору поруки недійсним є такими, задоволенню не підлягають.

Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 05.06.2014р. у справі №905/1993/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод" до ТОВ "Донснабтехсервис" та до ТОВ "Торговий дім Еверест" про визнання договору поруки від 18.04.2014р. недійсним - задовольнити, визнати договір поруки від 18.04.2014р. недійсним, в задоволенні позовних вимог ТОВ "Донснабтехсервис" до ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод" та ТОВ "Торговий дім Еверест" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором підряду №560130904 - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що у відповідності п. 8.3.1 та п. 8.3.2 договору від 18.04.2013р. №560130904 ТОВ «Донснабтехсервис» не мав права без узгодження з ПАТ «Інтерпайп НТЗ» розголошувати та передавати третім особам, в даному випадку ТОВ «Торговий дім Еверест», конфіденційні відомості виробничого і комерційного порядку, пов'язані з договором від 18.04.2013р. №560130904, а також укладати з ТОВ «Торговий дім Еверест» договір поруки від 18.04.2013р., пов'язаний з договором від 18.04.2013р. №560130904.

Позивач за первісним позовом надав відзив (вх. 9859 від 03.11.2014р.) на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПАТ "Інтерпайп НТЗ", а рішення господарського суду від 05.06.2014р. залишити без змін.

До Харківського апеляційного господарського суду надійшли доповнення до апеляційної скарги ПАТ «Інтерпайп НТЗ», в яких він підтримує свою позицію, викладену в апеляційній скарзі та просить її задовольнити.

У судовому засіданні 01.12.2014р. представник відповідача-1 за первісним позовом підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суд - скасувати.

Представник позивача за первісним позовом заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1 за первісним позовом, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

18.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» (підрядник) та Публічним акціонерним товариством «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» (замовник) укладений договір підряду №560130904.

Відповідно до п. 1.1. підрядник приймає на себе виконання робіт з капітального ремонту верстатів РМЦ:

- капітальний ремонт з модернізацією системи ЧПУ токарно-гвинторізного верстату РМЦ моделі 16К30Ф325 №44, інв. №10422447;

- капітальний ремонт з модернізацією системи ЧПУ роботизованого комплексу моделі 16К20ФР332 №108 в комплекті з транспортером РМЦ, інв. №10422494.

Відповідно до п. 1.2 договору, роботи виконуються з матеріалів підрядника. Підрядник гарантує якість матеріалів, відповідність їх вимогам державних стандартів і технічним умовам. На всі використовувані матеріали підрядник зобов'язаний надати сертифікати якості, на комплектуючі підрядник зобов'язаний надати паспорти та сертифікати якості.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що сума договору складає 704166,67грн. (із них вартість матеріалів - 273165,00 грн. без ПДВ), крім того ПДВ 140833,33 грн. Всього сума договору складає 845000,00грн.

Згідно з п. 3.1 договору, доставка верстатів в ремонт і повернення замовнику після ремонту здійснюється автотранспортом підрядника, за його рахунок.

На кожний об'єкт ремонту складається двосторонній акт прийому-передачі верстата в ремонт, затверджений замовником і підрядником, після чого підрядник несе повну відповідальність за збереження верстата за заставною вартістю, що указується в накладній при передачі підряднику.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що приймання верстатів після проведення робіт здійснюється на території замовника після 7 діб експлуатації в штатному режимі зі встановленою продуктивністю і без поточних поломок. Приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акту здачі-приймання виконаних робіт уповноваженими представниками сторін з вказівкою матеріалів, з яких ці роботи були виконані.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються в порядку перерахування замовником на розрахунковий рахунок підрядника вартості виконаних робіт протягом 75 календарних днів після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт за наявності рахунку і податкової накладної.

На виконання вищезазначеного договору ПАТ «Інтерпайп НТЗ» передав ТОВ «Донснабтехсервис» для виконання робіт роботизований комплекс моделі 1620ФР332 №108 в комплекті з транспортером, інв. №10422494 (1 шт.) у відповідності до накладної №241 від 15.05.2013р., та токарно-гвинторізний верстат моделі 16К30Ф25 №44, інв. №10422447 (1 шт.) у відповідності до накладної від 15.05.2013р. №242, а також було складено та підписано відповідні акти прийоми-передачі.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором на загальну суму 845000грн. з ПДВ, підтверджується наступними актами здачі-прийняття робіт: актом №ОУ-0000027 від 15.10.2013р. на суму 460000грн. з ПДВ, у т.ч. матеріали на суму 190002грн. з ПДВ; актом №ОУ-0000028 від 15.10.2013р. на суму 385000грн. з ПДВ, у т.ч. матеріали на суму 137796грн. з ПДВ.

Як вбачається з вказаних актів, вони підписані сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов до висновку, з яким погоджується апеляційний господарський суд, що роботи за договором були виконані позивачем належним чином та прийняті відповідачем-1 в повному обсязі.

За результатами виконання договору позивачем також були складені податкові накладні: №3 від 15.10.2013р. на суму 460000грн., у т.ч. ПДВ на суму 76666,67грн. та №2 від 15.10.2013р. на суму 385000грн., у т.ч. ПДВ 64166,67грн.

Таким чином, загальна вартість виконаних підрядником робіт за договором підряду від 18.04.2013р. №560130904 дорівнює 845000грн. з ПДВ, що співпадає з даними виписаних позивачем податкових накладних.

Таким чином, позивач виконав всі умови за договором однак, відповідачем-1 оплату вартості виконаних ремонтних робіт здійснено не було.

У зв'язку з чим, ТОВ «Донснабтехсервіс», вважаючи свої права порушеними звернувся до господарського суду першої інстанції з позовом про стягнення заборгованості за укладеним договором.

Також, до господарського суду Донецької області звернувся ПАТ «Інтерпайп НТЗ» з зустрічною позовною вимогою про визнання договору поруки від 18.04.2013р. недійсним.

Згідно з п. 1.1 договору поручитель зобов'язався перед кредитором за виконання ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» своїх зобов'язань, що випливають з основного договору підряду №560130904 від 18.04.2013р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» та Публічним акціонерним товариством «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» та додаткових угод до нього.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення боржником за основним договором зобов'язань щодо сплати вартості виконаних робіт (основного боргу) частково, в обсязі не більше 1000грн.

Відповідно до п. 4.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за основним договором кредитор звертається до поручителя з письмовою вимогою.

Згідно з п. 4.2 договору, поручитель протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора зобов'язаний:

- виконати зобов'язання боржника за основним договором згідно з вимогою;

- направити кредитору мотивовану відмову у разі невиконання зобов'язання боржника.

Господарським судом Донецької області 05.06.2014р. винесено оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а висновки місцевого господарського суду є обґрунтованими та законними, виходячи з наступного.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як передбачено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України , ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України , ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як було зазначено вище, підрядник - ТОВ «Донснабтехсервис» виконав свої обов'язки за укладеним договором.

Однак, ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» остаточного розрахунку з ТОВ «Донснабтехсервис» відповідно до п. 4.1 договору протягом 75 календарних днів після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, тобто, до 30.12.2013р. включно не здійснив оплату.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення з ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» на користь ТОВ «Донснабтехсервис» основної суми заборгованості за договором підряду №560130904 від 18.04.2013р. у розмірі 844000грн.

А також позивач просить стягнути з відповідача-1 пеню за період з 30.12.2013р. по 26.05.2014р. у сумі 25187,61грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно із законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до п. 5.2 договору за порушення термінів оплати робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми.

Колегія суддів погоджується з розрахунком господарського суду першої інстанції та приходить до висновку, що пеня підлягає стягненню у сумі 25037,13грн. за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Також ТОВ «Донснабтехсервіс» просить стягнути з ПАТ «Інтерпайп НТЗ» 3% річних у сумі 10278грн. 90коп. за період з 30.12.2013р. по 26.05.2014р. та інфляційні втрати у сумі 54235грн. 88коп. за період з січня 2014р. по квітень 2014р.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з розрахунком господарського суду першої інстанції, та приходить до висновку, що підлягає стягненню розмір 3% річних за період з 31.12.2013р. по 26.05.2014р. 10140грн., інфляційні втрати у сумі 53235грн. є такими, що підлягають задоволенню

Щодо зустрічних позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення вказаних вимог.

Таким чином, договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи договір поруки від 18.04.2013р., викладений у формі єдиного документа, був підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств. Повноваження представників сторін на укладання договору поруки та погодження всіх суттєвих умов сторонами не заперечується.

Таким чином, законодавством не передбачено обов'язок кредитора та поручителя погоджувати з боржником укладення договорів поруки з метою забезпечення виконання його зобов'язань перед кредитором, отже, волевиявлення боржника під час укладення договору поруки не є його істотною умовою.

Як вбачається з договору підряду від 18.04.2013р. №560130904, не визначено, яку саме інформацію слід відносити до конфіденційної, та не встановлено, конкретного обмеження щодо укладення договорів поруки.

Таким чином, договір поруки є двостороннім правочином, який укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем, порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя, безпосередньо на права та обов'язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов'язання не впливає, оскільки зобов'язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються.

Отже, підстави для визнання недійсним договору поруки у відповідності до норм чинного законодавства відсутні, а ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» не надало жодних доказів на підтвердження недійсності договору поруки від 18.04.2013р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача суми основної заборгованості за укладеним договором підряду від 18.04.2013р. №560130904 у сумі 844000,00грн, пені у сумі 25037,13 грн., 3% річних - 10140,00грн., інфляційних втрат - 53235 грн., а також колегія суддів не вбачає підстав для визнання договору поруки від 18.04.2013р. недійсним. У зв'язку з цим колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 05.06.2014р. необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод" - залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.06.2014р. у справі № 905/1993/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 02.12.2014р.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко