Постанова

від 04.06.2014 по справі 2а- 6493/09

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 2а- 6493/09

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мандрика Х.С.,

представника позивача - Феленко С.О.,

прокурора - Конарева А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Агродар Україна " до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області за участі прокурора Полтавської області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення - рішення , -

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2008 року Приватне підприємство "Агродар Україна " звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень - рішень.

Позивач просив суд :

- визнати протиправними дії податкового органу, який провів перевірку ПП "Агродар Україна" липні 2008 року та склав акт № 1320/23-8//33574817 від 17 липня 2008 року, що розголосив таємницю слідства, перебрав на себе функції адміністративного суду по визнанню угод між позивачем і контрагентами недійсними, не надав позивачу при врученні копії акту перевірки № 1320/238//33574817 від 17 липня 2008 року всіх додатків, зазначених в акті, змушував позивача сплатити податки за інших суб'єктів підприємницької діяльності шляхом направлення податкових повідомлень - рішень позивачу, привласнив право, не передбачене статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", в частині визнання податкових накладних недійсними;

- визнати нечинним податкове повідомлення - рішення № 0000562310/0 від 28.07.2008 року на суму основного боргу з податку на додану вартість 1 130 841,00 грн., а також податкове повідомлення - рішення за № 0000572310/0 від 28.07.2008 року на суму основного боргу з податку на прибуток 28 869,91 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що у першій половині липня 2008 року працівниками ДПІ в м. Полтава була проведена перевірка приватного підприємства "Агродар Україна" та позивачу був вручений акт перевірки № 1320/ 23-8//33574817 від 17 липня 2008 року, в якому відповідачем була звернута увага на взаємини позивача з контрагентами, а саме: з ТОВ "Янтар і Ко", ТОВ "Схид-Буд", ПП ОСОБА_2, ПП ОСОБА_3 При цьому податковим органом в акті перевірки не було зазначено ніякої інформації про визнання недійсними свідоцтв про державну реєстрацію контрагентів позивача, скасування свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ, ні про зняття з обліку в органах ДПІ і в органах статистики по місцю реєстрації на момент здійснення позивачем оподаткованих господарських операцій. Позивач наголошував на тому, що товари, придбані позивачем у контрагентів ТОВ "Янтар і КО", ТОВ "Схид Буд", ПП ОСОБА_2, ПП ОСОБА_3) протягом 2007 року, були надалі реалізовані ним своїм контрагентам, оскільки позивач є оптовим трейдером продовольчих товарів, однак перевіркою не досліджувався даний аспект, так як це спростовує висновки про безтоварність операцій.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2010 року позов було задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000562310/0 від 28.07.2008 року та податкове повідомлення - рішення за № 0000572310/0 від 28.07.2008 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2013 року рішення попередніх судових інстанцій було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 21 січня 2014 року справу прийнято до провадження судді І.С. Шевякова І.С. та призначено до судового розгляду. До справи на стороні відповідача вступив прокурор Полтавської області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

У ході розгляду справи по суті у зв'язку з реорганізацією Державної податкової служби України, було замінено неналежного відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на правонаступника - належного відповідача по справі - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Представник відповідача в останнє судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення чи розгляд справи за його відсутності не надав.

У ході розгляду справи проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, встановлені в акті перевірки. Зазначав, що ДПІ у м. Полтаві проведено виїзну планову перевірку ПП "Агродар Україна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.12.2007 (акт перевірки від 17.07.2008 1320/23-8/33574817). В ході перевірки виявлено порушення підпункту 5.3.1, підпункту 5.3.9, пункту 5.3. статті 5, пункту 5.9, статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.04.2006 по 31.12.2007 в розмірі 28 569,40 грн., а також порушення статті 3, підпункту 7.4.1 підпункту.7.4.5, пункту 7.4, статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість " , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 130 841 грн. За результатами перевірки, винесено податкове повідомлення-рішення № 0000562310/0 від 28.07.2008 щодо донарахування позивачу податку на прибуток на суму 42 854,87 грн. (з урахуванням штрафних санкцій) та податкове повідомлення-рішення № 0000572310/0 від 28.07.2008 щодо визначення суми податку на додану вартість в сумі 1 696 261,5 грн. (з урахуванням штрафних санкцій).

Також представник відповідача зазначав, що в порушення вимог пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", підприємство протягом 2007 року здійснювало оплату міжнародних розмов та послуг міжнародного роумінгу в сумі 9 659,67 грн., хоча зовнішньо - економічною діяльністю підприємство не займалось, в результаті чого позивачем завищено скориговані валові витрати за 2007 року в сумі 9 659,67 грн.

В порушення пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " позивачем до складу скоригованого валового доходу не включено приріст балансової вартості запасів, в результаті чого занижено скоригований валовий дохід на суму 100 649,05 грн. Також в порушення підпункту 5.39. пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", підприємство видавало під звіт кошти на закупівлю сільськогосподарської продукції з каси, а в ході перевірки встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів в сумі 4 760,83 грн., в т.ч. ПДВ 793,47 грн.

Відповідач наголошував про заниження позивачем податку на додану вартість у серпні, вересні, жовтні 2007 року на загальну суму 1 130 841 грн., посилаючись на нікчемність правочину між ПП "Агродар Україна" та ТОВ "Янтар і Ко", оскільки перевіряючими при перевірці взято до уваги копію протоколу допиту, відібраного слідчим ОВС СВ ПМ ДПА в Донецькій області у директора ТОВ "Янтар і Ко" ОСОБА_5 від 29.02.2008 року. Згідно пояснень ОСОБА_5, останній ніколи не заключав договори із ПП "Агродар Україна", не виписував податкових накладних та інших первинних документів для ПП "Агродар України", з директором ПП "Агродар України" ОСОБА_6 не знайомий та ніколи не зустрічався. Таким чином, як на думку податкового органу, документи бухгалтерського обліку, якими оформлено спірні оподатковані господарські операції, не можуть вважатись первинними та свідчити про реальність таких операцій.

З огляду на вищевикладені обставини, оскаржувані податкові повідомлення рішення є законними та скасуванню не підлягають.

Прокурор проти позову також заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши прокурора, пояснення представника позивача та пояснення представників відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Приватне підприємство "Агродар Україна" зареєстроване як юридична особа 25.06.2005 року Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 083123, ідентифікаційний код 33574817.

ПП "Агродар Україна " взято на податковий облік в ДПІ у м.Полтаві 04.07.2005 року за № 1079.

На підставі направлення від 30.05.2008 № 445 працівниками ДПІ у м. Полтаві, проведено планову виїзну перевірку ПП "Агродар Україна" (код ЄДРПОУ 33574817) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.12.2007. Перевірка проводилась з 30.05.2008 по 10.07.2008. Термін проведення перевірки продовжувався на підставі наказу ДПІ у м. Полтаві від 23.06.2008 та направлення від 26.06.2008 №528.

За результатами перевірки 17.07.2008 року складено акт № 1320/23-8/33574817, у висновках якого відображено, зокрема, наступні порушення:

- підпункту 5.3.1, підпункту 5.3.9, пункту 5.3. статті 5, пункту 5.9, статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.04.2006 по 31.12.2007 в розмірі 28 569,40 грн., у тому числі за І півріччя 2006 року в сумі 243,54 грн. (в т.ч. II квартал в сумі 243,54 грн.), за 9 місяців 2006 року в сумі 12 266,71 грн. (в т.ч. ІІІ квартал 2006 року в сумі 12 023,18 грн.), за 2006 рік в сумі 26 003,4 грн. (в т.ч. за IV квартал 2006 року в сумі 13 736,74 грн.), за І квартал 2007 року в сумі 456,08 грн., за 9 місяців 2007 року в сумі 566,23 грн. (в т.ч. за ІІІ квартал 2007 року в сумі 110,65 грн.), за 2007 рік в сумі 2 565,95 грн. (в т.ч. за IV квартал 2006 року в сумі 1 999,72 грн.).

- статті 3, підпункту 7.4.1 підпункту.7.4.5, пункту 7.4, статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 130 841 грн. , в тому числі по періодах за серпень 2007 року в розмірі 94 190 грн., вересень 2007 року в розмірі 226 000 грн., за жовтень 2007 року в розмірі 810 651 грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом 28.07.2008 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000562310/0, яким ПП "Агродар Україна" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств, 3011021000" в розмірі 42 854 грн. 87 коп. ( в тому числі за основним платежем - 28 569 грн. 91 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 14 284 грн. 88 коп. ) ;

- № 0000572310/0, яким ПП "Агродар Україна" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг), 3014010100" в розмірі 1 696 261 грн. 50 коп. ( в тому числі за основним платежем - 1 130 841 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 565 420 грн. 50 коп.).

За наслідками процедури адміністративного оскарження, податковим органом залишені без змін податкові повідомлення - рішення № 0000562310/0 від 28.07.2008 та №0000572310/0 від 28.07.2008, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із діями відповідача в ході проведення перевірки та зі вказаними рішеннями ДПІ у м. Полтаві, позивач звернувся до суду із позовом про визнання їх недійсними.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням та перевіряючи їх на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про їх обґрунтованість та законність, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржувані рішення, відповідач посилався як на правову підставу їх винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем підпункту 5.3.1, підпункту 5.3.9, пункту 5.3. статті 5, пункту 5.9, статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.04.2006 по 31.12.2007 в розмірі 28 569,40 грн., а також статті 3, підпункту 7.4.1 підпункту.7.4.5, пункту 7.4, статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість " , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 130 841 грн.

Зокрема, податковий орган посилався на те, що ПП « Агродар Україна» безпідставно до складу валових витрат віднесено витрати на оплату міжнародних розмов та послуг міжнародного роумінгу в сумі 9 659,67 грн., оскільки зовнішньо - економічною діяльністю підприємство не займалось. Стверджував також про заниження позивачем податку на додану вартість у серпні, вересні, жовтні 2007 року на загальну суму 1 130 841 грн., посилаючись на нікчемність правочинів між ПП "Агродар Україна" та ТОВ "Янтар і Ко", оскільки документи бухгалтерського обліку, якими оформлено операції між вказаними суб'єктами господарювання, не можуть вважатись первинними, так як в реальності не підписувались директором ТОВ "Янтар і Ко", а операції поставки не відбувались. Податковий орган посилався на те, що позивачем до складу скоригованого валового доходу не включено приріст балансової вартості запасів, в результаті чого занижено скоригований валовий дохід на суму 100 649,05 грн.

У ході судового розгляду справи позивачем не було доведено відсутність порушень з його боку податкового законодавства та не було спростовано доводи податкового органу.

Порядок обчислення і сплати податку на прибуток регулювався Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994, № 334/94-ВР, що був чинний на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою доходністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (підпункт 4.1.1 цього пункту).

Згідно ст.5 вказаного Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п.5.3.3 п.5.3 ст..5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до положень пункту 5.9. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Закон України "Про податок на додану вартість" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) був спеціальним законом з питань оподаткування податком на додану вартість на час здійснення господарських операцій позивача та його контрагентів, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок обліку, внесення податку до бюджету, поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Нормою п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Нормою п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податкове зобов'язання та кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог ст. 4 цього ж Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, зазначав, що останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, суд вказував на те, що судом першої інстанції не було надано правової оцінки первинним документам бухгалтерського обліку, що підтверджують реальність оподаткованих господарських операцій та правомірність сформованих сум валових витрат та податкового кредиту.

Як було зазначено вище, ПП «Агродар Україна» у відповідних звітних періодах до складу валових витрат віднесено витрати на оплату послуг міжнародного роумінгу в сумі 9 659,67 року, до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ, сплачені в ціні господарських операцій позивача з ТОВ "Янтар і Ко", та, як стверджує податковий орган, безпідставно до скоригованого валового доходу не включено приріст балансової вартості запасів, в результаті чого занижено скоригований валовий дохід на суму 100 649,05 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у ході попереднього розгляду справи за даним адміністративним позовом було призначено судово - економічну експертизу щодо підтвердження висновків акту перевірки ПП «Агродар Україна» № 1320/23-8/33574817 від 17.07.2008 року. Судовим експертом, в свою чергу, було витребувано первинні документи бухгалтерського обліку щодо підтвердження реальності оподаткованих господарських операцій та правомірності ведення бухгалтерського та податкового обліку.

На вимогу судового експерта про надання додаткових документів для проведення призначеної судово - економічної експертизи щодо підтвердження висновків акту перевірки № 1320/23-8/33574817 від 17.07.2008 року, позивач повідомив про те, що декларації з податку на прибуток, розшифровки суми валових витрат, головну книгу, оборотно - сальдові відомості, документи, які підтверджують витрати по послугам зв'язку, податкові накладні, авансові звіти з документальним підтвердженням витрат (якими оформлено оподатковані господарські операції) надати не має можливості у зв'язку з їх вилученням слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Донецькій області згідно протоколу вилучення від 08.07.2008 року.

Таким чином, судовий експерт та суд не перевірили реальність оподаткованих господарських операцій на підтвердження правомірності сформованих сум валових витрат та податкового кредиту. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення, посилався на те, що податковим органом не було доведено правомірність своїх висновків та не було надано доказів на підтвердження порушень позивачем норм податкового законодавства, які призвели до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість.

На виконання вказівок Вищого адміністративного суду України у ході нового розгляду справи суд, приймаючи це рішення, виходив з необхідності дослідження реальності господарських операцій, за рахунок яких сформовано спірні суми з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

У ході судового розгляду справи було встановлено, що первинну документацію ПП "Агродар України" стосовно оподатковуваних операцій з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ТОВ "Янтар і Ко", ТОВ "Схід-Буд" було вилучено протоколом виїмки від 08.07.2008 року начальником відділу податкової міліції ДПІ м.Краматорськ по кримінальній справі, що розслідувалася за ознаками ч. 3 ст. 212 КК України стосовно ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8. Згідно наявних у справі матеріалів, в подальшому дана справа розслідувалася СВ УПМ ДПА в Донецькій області.

За повідомленням ПП "Агродар Україна", вилучені податкової міліцією документи не були повернуті підприємству.

У зв'язку з цим, судом неодноразово вживались заходи щодо витребування в суб"єктів владних повноважень первинних документів бухгалтерського обліку, що були вилучені у ПП "Агродар Україна" згідно протоколу від 05.07.2008 року та підтверджують реальність показників бухгалтерської звітності, а саме декларації з податку на прибуток, розшифровки суми валових витрат, головну книгу, оборотно - сальдові відомості, документи, які підтверджують витрати по послугам зв'язку, податкові накладні, авансові звіти з документальним підтвердженням витрат.

Так, на вимоги ухвали про витребування доказів від 12.03.2014 року Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Донецькій області (СУ ФР ГУ Міндоходів у Донецькій області) листом від 26.03.2014 року вх.№7729/14 було повідомлено, що вилучені згідно протоколу від 08.07.2008 року документи бухгалтерського обліку разом з іншими матеріалами кримінальної справи №180-404 за обвинуваченням ОСОБА_9, ОСОБА_10 за ст..212 ч.3 КК України в порядку ст..323 ( в редакції 1960 року) 01.07.2008 року направлені до Краматорського районного суду. (т.3, а.с.44)

Ухвалою від 15.04.2014 року було витребувано у Краматорського міського суду Донецької області оригінали чи завірені належним чином фотокопії документів фінансово-господарської діяльності ПП "Агродар Україна", що вилучені працівниками УПМ ДПА України у Донецькій області протоколом виїмки від 08.07.2008 року та були долучені до матеріалів кримінальної справи № 180-404 за обвинуваченням ОСОБА_9, ОСОБА_10 за ч.3 ст. 212 КК України.

На вимогу даної ухвали листом від 1-55/2010/2014 за вх.№12214 Краматорським міським судом було повідомлено, що документи, перелічені в протоколі виїмки від 08.07.2008 року, в матеріалах кримінальних справ №180-404 та №180-404/2 за обвинуваченням ОСОБА_9, ОСОБА_10 - відсутні. Крім того повідомлено, що відповідно до довідки про рух даної кримінальної справи, перелічені у протоколі виїмки від 08.07.2008 року матеріали не передавались до Краматорського міського суду Донецької області разом зі справою при її направленні для судового розгляду. (т.3, а.с.73)

21 травня 2014 року Полтавським окружним адміністративним судом було повторно зобов'язано Слідче управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Донецькій області надати оригінали чи завірені належним чином фотокопії документів фінансово-господарської діяльності ПП "Агродар Україна", що вилучені працівниками УПМ ДПА України у Донецькій області протоколом виїмки від 08.07.2008 року, або, у разі повернення документів ПП «Агродар Україна» - надати докази такого повернення. (т.3, а.с.75)

Проте, СУ ФР ГУ Міндоходів у Донецькій області на вимоги суду ані жодної інформації, ані витребуваних документів надано не було, хоча у справі наявні докази, що запит про надання документів отриманий адресатом ще 26.05.2014 року.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що вжив усіх залежних від нього заходів щодо сприяння позивачу на отримання первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність та правомірність спірних задекларованих сум.

З - поміж іншого, суд звертає увагу, що посадові особи ПП «Агродар Україна» могли особисто вчинити дії щодо отримання від податкової міліції та долучення до матеріалів справи документів, вилучених згідно протоколу виїмки від 08.07.2008 року. Суд не виключає можливості звернення позивача до контрагентів по спірних господарських операціях для відновлення вилучених документів бухгалтерського обліку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем такі заходи не вживались, оскільки у матеріалах справи відсутні докази звернення ПП «Агродар Україна» до своїх контрагентів стосовно відновлення вилучених документів.

Таким чином, за відсутності відповідних первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують правомірність задекларованих сум, суд не може вважати доведеним твердження позивача щодо правомірності сформованих сум валових витрат та податкового кредиту та протиправності донарахованих сум податку на прибуток та податку на додану вартість. У ході розгляду справи суду не було надано доказів, які б спростовували висновки акту перевірки ПП «Агродар Україна» № 1320/23-8/33574817 від 17.08.2008 року.

Більше того, суду представниками позивача не було надано пояснень щодо фактичних обставин формування відповідних показників податкового обліку, їх підстав, тобто навіть на словах твердження податкового органу не були спростовані.

Суд критично ставиться до висновків податкового органу про нікчемність відповідних правочинів та посилань його як на доказ на пояснення та допити, отримані у рамках кримінального судочинства, про які йшлося вище. Такі висновки перебувають за межами компетенції податкового органу і не ґрунтуються на законі.

Однак, приймаючи рішення, суд змушений констатувати непідтвердженість відповідних показників валових витрат та податкового кредиту належними первинними документами. Тому не є спростованими порушення норм податкового законодавства, які зафіксовані в акті перевірки ПП «Агродар Україна», а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення скасуванню не підлягають, оскільки підстави для цього відсутні.

Що стосується позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача, який проводив перевірку позивача в липні 2008 року і склав акт перевірки № 1320/23-8//33574817 від 17 липня 2008 року, що: розголосив таємницю слідства, взяв на себе функції адміністративного суду по визнанню угод між позивачем і контрагентами недійсними, не надав позивачеві при врученні копії акту перевірки № 1320/238//33574817 від 17 липня 2008 року всіх додатків, зазначених в акті, змушував позивача заплатити податки за інших суб'єктів підприємницької діяльності шляхом направлення податкових повідомлень - рішень позивачу, привласнив право, не передбачене статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", визнавати податкові накладні недійсними, то суд вважає такі вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки такі дії відповідача не створили для позивача будь - яких правових наслідків. Юридично значимі наслідки створює для ПП «Агродар Україна» саме визначення податкових зобов'язань Державною податковою інспекцією у м. Полтаві податковими повідомленнями - рішеннями № 0000562310/0 від 28.07.2008 року та № 0000572310/0 від 28.07.2008 року, яким судом було надано правову оцінку.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За наслідками розгляду справи, керуючись вказаними нормами, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки наявності таких підстав позивач не довів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 10 червня 2014 року.

Суддя І.С. Шевяков