Ухвала

від 25.03.2014 по справі 2а-18592/10/0570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2014 р. м. Київ К-36662/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, -

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ММ" та Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 у справі № 2а-18592/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ММ"

до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2010 року Товариством до суду заявлений позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції від 07.06.2010 № 0000022300/3, яким позивачеві донараховано суму основного податкового зобов'язання з податку на додану вартість (ділі - ПДВ) у розмірі 949 200,00 грн. та фінансові санкції - 864 420,50 грн. за порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість". Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з боку позивача порушень вимог названого Закону, оскільки операції з поставки металобрухту, який ним поставлявся, звільняються від оподаткування.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволені частково: оспорюване податкове повідомлення - рішення визнано недійсним в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 389 820,50 грн.

Рішення суду першої інстанції, з думкою якого погодився апеляційний суд, вмотивоване зокрема тим, що законодавством не визначено звільнення від оподаткування операцій з поставки металобрухту будь - яких видів, які співпадають з характеристиками видів, які встановлені ДСТУ відповідно до кодів товарів по УКТЗЕД, затвердженим постановою Кабінет Міністрів України від 31.01.2007 № 104, що звільняються від оподаткування.

Не погодившись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де, посилаючись на порушення зазначеними судами норм матеріального та процесуального права, порушує питання скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В свою чергу орган податкової служби, також не погодившись із судовими рішеннями, але в частині задоволення позовних вимог, подав касаційну скаргу, де порушує питання скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій в цій частині та у позові в цій частині відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що підставою ухвалення оспорюваного податкового повідомлення - рішення була проведена Державною податковою інспекцією планова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2009, за підсумками якої складено акт від 12.10.2009 № 512/23-1/23429214.

У ході вказаної перевірки працівниками Державної податкової інспекції було встановлено ряд порушень у позивача, в тому числі і порушення п. 11.44 ст. 11 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (втратив чинність 01.01.2011), що полягало у реалізації металобрухту власного виробництва виду 38 та 83 із застосуванням податкової пільги (нульової ставки оподаткування) замість ставки 20 %, внаслідок чого занижено ПДВ на суму 949 200,00 грн.

При цьому судами було встановлено, що передумовою встановленого державним податковим органом порушення позивачем були укладені між останнім та його контрагентами договори, за умовами яких позивач зобов'язався поставити брух та відходи чорних металів по ДСТУ 4121-2002. На виконання умов вказаних договорів позивачем на користь контрагентів було здійснено поставку металобрухту за видами 38 та 83 із застосуванням пільгового режиму оподаткування, передбаченого п. 11.44 Закону № 168/97-ВР. При цьому застосовуючи положення вказаного Закону до операцій з реалізації металобрухту 38 та 83 видів, позивач виходив з того, що вимоги металобрухту видів 38 та 83 співпадають з вимогами металобрухту виду № 3 (Легована сталь, яка не відповідає умовам нержавіючої), що встановлені ДСТУ 4121-2002 та відповідає кодам товарів по УКТЗЕД.

Згідно з п. 11.44 ст. 11 Закону № 168/97-ВР встановлено операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування.

Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Конституції України та ст. 53 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

На виконання Конституції України та згаданого Закону Кабінет Міністрів України постановою від 31.01.2007 № 104 затвердив Перелік відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення ПДВ.

Затверджений Кабінетом Міністрів України Перелік є вичерпним, тому що у ньому наведено всі коди товарної номенклатури УКТ ЗЕД, під якими класифікується брухт чорних металів.

Разом з тим, поставки брухту і відходів на внутрішньому ринку здійснюються у відповідності до вимог ДСТУ 4121-2002 "Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови".

На виконання доручення Кабінету Міністрів України щодо листа Державної податкової адміністрації України від 29.05.2007 № 99-1/536 Міністерством промислової політики було надано роз'яснення у вигляді листа від 04.07.2007 № 14/7-1-1145, в якому зазначено, що відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР (із змінами, внесеними Законом України від 30.11.2006 № 398-V) до 01.01.2008 звільняються від оподаткування операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту. Перелік вказаних товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 104 "Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладання податком на додану вартість" із зазначенням кодів згідно з УКТЗЕД. Також Міністерством промислової політики спільно з галузевими фахівцями розроблена таблиця "Відповідність найменувань видів металобрухту по ДСТУ 4121-2002 кодам товарів по УКТЗЕД", яка, у цьому ж листі, пропонується для використання в роботі.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України від 05.05.1999 № 619-XIV "Про металобрухт" суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію металобрухту, повинні засвідчувати його відповідним документом про відповідність металобрухту встановленим стандартам, нормам і правилам.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що реалізовані позивачем виду лому як 83 (технічні вимоги розроблені ВАТ "ММК ім. Ілліча") та 38 (технічні вимоги розроблені ЗАТ "Мініметалургійний завод "ІСТІЛ") не передбачені ДСТУ 4121-2002.

З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про незаконність донарахованого державним податковим органом основного податкового зобов'язання ПДВ у сумі 949 200,00 грн.

Цілком обґрунтованого висновку дійшли суди попередніх інстанцій щодо безпідставності визначення позивачу фінансових санкцій у сумі 389 820,50 грн. за пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Як вбачається з матеріалів справи та обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, фінансової санкції у сумі 864 420,50 грн. застосовано до позивача згідно з пп. 17.1.317.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ.

Платник податків, у якого при документальній перевірці було виявлено заниження суми податкових зобов'язань, задекларованих ним у поданих податкових деклараціях, повинен сплати штраф згідно з пп. 17.1.3 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, яким встановлено, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

В окремих випадках, зокрема, коли посадову особу платника податків засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, додатково до зазначеного штрафу нараховується штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули, передбачений пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ. Тобто нормою Закону № 2181-ІІІ визначено вичерпний перелік випадків, за наявності яких необхідно застосовувати відповідну штрафну санкцію.

Як встановили попередні судові інстанції, всупереч зазначеним вище вимогам чинного законодавства відповідач взагалі не навів, який саме випадок з перелічених у статті встановлений, у зв'язку з чим застосований штраф у розмірі 389 820,50 грн.

Враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, які не дозволяють суду касаційної інстанції здійснювати переоцінку досліджених та оцінених судами попередніх інстанцій доказів, з огляду на правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до встановлених обставин, суд касаційної інстанції вважає за правильне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ММ" та Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 у справі № 2а-18592/10/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубєва

А.О. Рибченко