Ухвала

від 21.10.2010 по справі 2а-18592/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 року справа №2а-18592/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів: Горбенко К.П.

ОСОБА_2

при секретарі судового засідання: Асєєвій Я.В.

за участю сторін: представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ММ» ОСОБА_3, представників Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ММ», Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2010 року у адміністративній справі № 2а-18592/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ММ» до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкового повідомлення - рішення від 07 червня 2010 року № 0000022300/3,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкового повідомлення - рішення від 07 червня 2010 року № 0000022300/3.

Донецький окружний адміністративний суд своєю постановою від 17 версеня 2010 року у справі № 2а-18592/10/0570 задовольнив позовні вимоги частково.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, сторони звернулися до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову.

Позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, апеляційну скаргу мотивує тим, що операції з поставки металобрухту, який ними поставлявся, звільняються від оподаткування, також судом не вірно застосовано лист Міністерства промислової політики від 04.07.2007 року № 14/7-1-1145 у відповідному спорі та необґрунтовано віднесено метал, який поставляли, до тих, що не входять в перелік металобрухту, зазначений в постанові КМУ.

Відповідач просив відмовити в задоволенні позову, апеляційну скаргу мотивує тим, що у разі якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Перевіркою встановлено порушення п. 11.44 ст. 11 Закону № 168, яке призвело до заниження обсягу продажу за ставкою 20 % на суму 4746001, 15 грн. Дане порушення призвело до заниження податкового зобов'язання на суму 949200, 23 грн. Тому апелянт вважає, що ним доведено правомірність застосування штрафних санкцій на підставі п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма ММ» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 23429214, знаходиться на податковому обліку в Ясинуватській об'єднаній державній податковій інспекції з 16 січня 2009 року, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100161210.

З 17 вересня по 7 жовтня 2009 року відповідачем була здійснена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2007 року по 30 червня 2009 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 12 жовтня 2009 року № 512/23-1/23429214 (надалі - акт перевірки).

За висновками вищенаведеного акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження, відповідачем 7 червня 2010 року прийняте спірне податкове повідомлення-рішення згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181 -III (надалі - Закон № 2181) № 0000022300/3, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1813620 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем в сумі 949200 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 864420 грн. 50 коп.

Правовою підставою визначення податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням наведені норми пункту 11.44 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі - Закон № 168).

Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням наведені норми підпунктів 17.1.3 та 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181.

Як вбачається з акту (пункт 3.2.1), перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 1 липня 2007 року по 30 червня 2009 року відповідачем встановлено їх заниження позивачем в сумі 949200 грн., в тому числі за липень 2007 року в сумі 21504 грн., за жовтень 2007 року в сумі 28373 грн., за листопад 2007 року в сумі 47236 грн., за грудень 2007 року в сумі 72446 грн., за січень 2008 року в сумі 39680 грн., за лютий 2008 року в сумі 119390 грн., за березень 2008 року в сумі 68940 грн., за квітень 2008 року в сумі 69368 грн., за травень 2008 року в сумі 70924 грн., за червень 2008 року в сумі 92549 грн., за липень 2008 року в сумі 97354 грн., за серпень 2008 року в сумі 112044 грн., за вересень 2008 року в сумі 44414 грн., за жовтень 2008 року в сумі 145345 грн., за листопад 2008 року в сумі 228934 грн., за грудень 2008 року в сумі 13015 грн.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що позивач є спеціалізованим підприємством по поставці лому чорних металів, має відповідні ліцензії, та повинно здійснювати свою діяльність відповідно до Закону України «Про металобрухт» від 5 травня 1999 року № 619-ХІУ. За період з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року позивач реалізував брухт чорних металів на загальну суму 7668853 грн. Зазначені операції відображені позивачем в розділі 4 декларацій як операції, які звільнені від оподаткування. Позивач реалізовував металобрухт власного виробництва за такими видами як «вид 38» та «вид 83» Приватному підприємству «КВВМПУ» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Промсировина» на загальну суму 4746001 грн. 15 коп. Відповідач також зазначає, що відповідно до експертного висновку від 9 жовтня 2009 року № 01-10-1066 ДСТУ 4121-2002 не містить у собі види та підвиди з номером 38 та 83. Таким чином, відповідач здійснює висновок, що реалізований позивачем брухт видів «38» та «83» не відповідає переліку видів металобрухту, наведеному у постанові Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 104 та в додатку до листа Міністерства промислової політики України від 4 липня 2007 року № 14/7-1-1145. Дане порушення призвело до заниження обсягу продажу за ставкою 20% на суму 4746001 грн. 15 коп., що призвело до заниження податкового зобов'язання на суму 942200 грн. 22 коп.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Приватним підприємством «КВВМПУ» як покупцем та позивачем як постачальником, був укладений договір від 17 грудня 2007 року № 051, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити брухт та відходи чорних металів - ДСТУ 4121-2002, відповідно до умов та ціни, вказаних у специфікації. Між сторонами даного договору 2 січня 2009 року укладена додаткова угода, підписані Специфікації від 30 квітня 2009 року № 1, від 29 травня 2009 року № 2, від 19 червня 2009 року № 4, від 2 липня 2009 року № 5, від 16 липня 2009 року № 6, від 6 серпня 2009 року № 7, від 4 вересня 2009 року № 9. Між цими ж сторонами також був укладений договір від 25 вересня 2006 року № 111 КВ з таким самим предметом договору, а також підписані Специфікації від 16 листопада 2007 року, № 27, від 1 листопада 2007 року № 26, від 12 вересня 2007 року № 24, від 10 вересня 2007 року № 23, від 6 вересня 2007 року № 22, від 4 вересня 2007 року № 21, від 27 серпня 2007 року № 20, від 7 серпня 2007 року № 19, від 14 липня 2007 року № 18.

5 вересня 2005 року між позивачем як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промсировина» був укладений договір № 7, відповідно до якого постачальник зобов'язаний поставити у 2005-2006 роках, а покупець прийняти та оплатити метали чорні вторинні за ДСТУ 4121-2002, ціна яких визначена у Додатках. 1 січня 2008 року між цими ж сторонами був укладений договір № 2, відповідно до якого позивач зобов'язувався поставити ТОВ «Промсировина» метали чорні вторинні за ДСТУ 4121-2002. 29 грудня 2008 року між сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору від 1 січня 2008 року № 2 щодо його дії до 31 грудня 2009 року.

Також судом першої інстанції встановлено, що операції з металобрухтом, які не можуть, на думку відповідача, звільнятися від оподаткування відповідно до пункту 11.44 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», це операції з поставки позивачем металобрухту за договором № 2 з ТОВ «Промсировина», а також за договорами № 111 КВ та № 051 з ПП «КВВМПУ». Вищезазначені обставини щодо укладання та виконання наведених договорів та обсягів поставки за ними не є спірними обставинами між сторонами.

Апелянт в апеляційній сказі зазначає, що вимоги металобрухту видів 38 та 83 співпадають з вимогами до металобрухту № 3, що встановлені ДСТУ 4121-2002, внаслідок чого ним правомірно застосовані норми пункту 11.44 статті 11 Закону № 168 до операцій з поставки як до операцій, які звільнені від оподаткування, з чим не може погодитись судова колегія.

Відповідно до пункту 11.44 статті 11 Закону № 168 тимчасово до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД, затверджує Кабінет Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Закону № 168 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 31 січня 2007 року № 104, якою затверджений перелік відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, у вигляді таблиці із зазначенням коду товару згідно з УКТЗЕД та найменування товару згідно з УКТЗЕД. Як вбачається з аналізу даної постанови, технічні умови відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість, Кабінетом Міністрів України не визначені.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України щодо листа Державної податкової адміністрації України від 29 травня 2007 року № 99-1/536 Міністерством промислової політики України було надано роз'яснення у вигляді листа від 4 липня 2007 року № 14/7-1-1145, в якому зазначено, що поставки брухту і відходів на внутрішньому ринку здійснюються у відповідності до вимог ДСТУ 4121-2002 «Метали чорні вторинні», а також Міністерством розроблена таблиця відповідності найменувань видів металобрухту по ДСТУ 4121-2002 кодам товарів по УКТЗЕД, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 104, операції з якими звільняються від оподаткування податком на додану вартість. В даній таблиці визначені види брухту, найменування брухту, характеристики брухту та код УКТЗЕД.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги лист Міністерства промислової політики, тому що, жодним іншим нормативно-правовим актом не регулюється питання відповідності найменувань видів металобрухту по ДСТУ 4121-2002 кодам товарів по УКТЗЕД, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 104, операції з якими звільняються від оподаткування податком на додану вартість, тому погоджується з висновками суду першої інстанції про використання у спірних правовідносинах даного листа.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про металобрухт» суб*єкти підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію металобрухту, повинні засвідчувати його відповідним документом про відповідність металобрухту встановленим стандартам, нормам і правилам.

Норми пункту 11.44 статті 11 Закону № 168 визначають операції з поставки відходів і брухту чорних металів, які звільняються від оподаткування, з чітким посиланням на перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і враховуючи наявність роз'яснень Міністерства промислової політики України, наданого за дорученням Кабінету Міністрів України, щодо відповідності найменувань видів металобрухту по ДСТУ 4121-2002 кодам товарів по УКТЗЕД, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 104, тому колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, щодо не можливості звільнення від оподаткування операцій з поставки металобрухту будь-якої виду зі схожими характеристиками.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду, що законодавством не визначено звільнення від оподаткування операцій з поставки металобрухту будь-яких видів, які співпадають з характеристиками видів, які встановлені ДСТУ 4121-2002.

Позивач із контрагентами може за домовленістю визначати додаткові вимоги до металобрухту, показники якості, розмірів, будь-які види металобрухту та інше, але у випадку невідповідності встановлених найменувань видів металобрухту по ДСТУ 4121-2002 кодам товарів по УКТЗЕД, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 104, позивач позбавляється права на застосування пільг, встановлених пунктом 11.44 статті 11 Закону № 168, і має оподатковувати дані операції за встановленою законом ставкою, тобто 20%.

Судова колегія не приймає доводи апелянта Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за підпунктом 17.1.6. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 та погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування штрафної (фінансової) санкції в порядку підпункту 17.1.6. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 можливе тільки у тому випадку, коли платником податку задекларовані операції з продажу товарів (робіт, послуг) та їх придбання, тобто їх суми віднесені до складу валових доходів та валових витрат, але перевіркою встановлено, що ці суми не відповідають дійсним сумам таких господарських операцій (відбулася переоцінка або недооцінка), що призвело до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах. Будь-яке недекларування об'єктів оподаткування, або декларування з порушенням інших норм або порядку не може бути підставою для застосування до платника податку штрафів визначених підпунктом 17.1.6. пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону. Відповідачем не наведені ні самі операції, які він вважає переоціненими або недооціненими, ні їх дійсна та задекларована сума, ні документи, з яких така невідповідність випливає.

Таким чином, апелянт, Ясинуватська ОДПІ , не довів правомірність своїх дій в частині застосування штрафних (фінансові) санкції за підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 в сумі 389820 грн. 50 коп., внаслідок чого в цій частині позовні вимоги були обґрунтовано задоволенні судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 жовтня 2010 року.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ММ» - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2010 року у адміністративній справі № 2а-18592/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ММ» до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкового повідомлення - рішення від 07 червня 2010 року № 0000022300/3 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана колегією суддів 22 жовтня 2010 року.

Головуючий: В.В. Попов

Судді : К.П. Горбенко

ОСОБА_2