cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
28 травня 2014 року м. Київ В/800/2313/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Цвіркуна Ю.І. - головуючого,
Бухтіярової І.О., Приходько І.В., Костенка М.І., Федорова М.О.,
розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві
про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2014 року у справі №826/8899/13-а Окружного адміністративного суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліт Інвест»
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2014 року, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліт Інвест» задоволено. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року. Прийнято у справі нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000192230 від 20 лютого 2013 року.
У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03 лютого 2009 року №К-12986/07.
Згідно із статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).
Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.
Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.
Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві в допуску до перегляду Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2014 року у справі №826/8899/13-а Окружного адміністративного суду м. Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліт Інвест» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді І.О.Бухтіярова
І.В.Приходько
М.І.Костенко
М.О.Федоров
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2014 |
Оприлюднено | 16.06.2014 |
Номер документу | 39198414 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Цвіркун Ю.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні