Рішення

від 10.06.2014 по справі 908/1441/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/34/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2014 Справа № 908/1441/14

м. Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсервісгруп" (26555, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Вокзальна, 4, ідентифікаційний код 36654528)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрПак" (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57-б, ідентифікаційний код 32607799)

про стягнення заборгованості в сумі 12 665, 00 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: Казанчук Д.В., довіреність № б/н від 04.04.2014р.

від відповідача: не з'явився

ТОВ "Метсервісгруп" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ТОВ "УкрПак" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 12 665, 00 грн. за поставлений товар на підставі видаткових накладних № 27 від 17.08.2011р., № 46 від 31.08.2011р., № 42 від 02.09.2011р., № 48 від 09.09.2011р., № 56 від 15.09.2011р., № 65 від 24.09.2011р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 29.04.2014р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 509, 526, 536, 712 ЦК України, ст. 1, 2, 12, 54, 61, 82 ГПК України.

Ухвалою від 30.04.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1441/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 20.05.2014р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 20.05.2014р. розгляд справи відкладений на 10.06.2014р. об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 10.06.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 13.06.2014р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 10.06.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заві (а.с.3-4).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі усної домовленості між ТОВ "Метсервісгруп" та ТОВ "УкрПак" у спрощений спосіб було укладено договір поставки. На виконання цього договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 72 366, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 27 від 17.08.2011р., № 46 від 31.08.2011р., № 42 від 02.09.2011р., № 48 від 09.09.2011р., № 56 від 15.09.2011р., № 65 від 24.09.2011р.

Проте, відповідач неналежно виконав свої грошові зобов'язання та сплатив за отриманий товар лише 59 701, 00 грн., у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 12 665, 00 грн.

11.12.2013р. відповідачу було направлено лист-вимогу про сплату заборгованості за поставлений товар. Дана вимога отримана відповідачем 18.12.2013р., але заборгованість оплачена не була.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з'явився.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що той повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення 12.05.2014р. рекомендованого поштового відправлення - копії ухвали господарського суду Запорізької області від 30.04.2014. про порушення провадження у справі № 908/1441/14.

Копія ухвали суду від 20.05.2014р. про відкладення розгляду справи на 10.06.2014р., яка направлена на адресу відповідача 22.05.2014р., до суду не повернулась.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання 10.06.2014р.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

У відповідності до роз'яснень пленуму Вищого господарського суду України, наданих господарським судам в підпункті 3.9.2 постанови від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості про поставку стропи 40 мм та стрічки поліпропіленової 12 мм ТОВ "Метсервісгруп" (Постачальник) виставило ТОВ "УкрПак" (Покупець) рахунки на оплату № 28 від 04.08.2011р. на суму 201, 00 грн., № 32 від 10.08.2011р. на суму 30 000, 00 грн. та № 62 від 08.09.2011р. на суму 60 000, 00 грн. (т.1 а.с. 91-93).

На підставі даних рахунків ТОВ "Метсервісгруп" передало, а ТОВ "УкрПак" отримало товар на загальну суму 72 366, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

№ 27 від 17.08.2011р. на товар "стропа 40 мм" у кількості 164,4 кг за ціною 30,00 грн. за 1 кг на суму 4 932, 00 грн.;

№ 46 від 31.08.2011р. на товар "стропа 40 мм" у кількості 468,6 кг за ціною 30,00 грн. за 1 кг на суму 14 058,00 грн. та "лента поліпропіленова 12 мм" у кількості 23,7 кг за ціною 50,00 грн. за 1 кг на суму 1 185,00 грн., а всього на суму 15 243, 00 грн.;

№ 42 від 02.09.2011р. на товар "стропа 40 мм" у кількості 314,2 кг за ціною 30,00 грн. за 1 кг на суму 9 426,00 грн. та "лента поліпропіленова 12 мм" у кількості 43,4 кг за ціною 50,00 грн. за 1 кг на суму 2 170,00 грн., а всього на суму 11 596, 00 грн.;

№ 48 від 09.09.2011р. на товар "стропа 40 мм" у кількості 243,6 кг за ціною 30,00 грн. за 1 кг на суму 7 308, 00 грн.;

№ 56 від 15.09.2011р. на товар "стропа 40 мм" у кількості 100,9 кг за ціною 30,00 грн. за 1 кг на суму 3 027,00 грн. та "лента поліпропіленова 12 мм" у кількості 32,9 кг за ціною 50,00 грн. за 1 кг на суму 1 645,00 грн., а всього на суму 4 672,00 грн.;

№ 65 від 24.09.2011р. на товар "стропа 40 мм" у кількості 781 кг за ціною 30,00 грн. за 1 кг на суму 23 430,00 грн. та "лента поліпропіленова 12 мм" у кількості 103,7 кг за ціною 50,00 грн. за 1 кг на суму 5 185,00 грн., а всього на суму 28 615, 00 грн. (т.1, а.с. 11-16).

За отриманий товар відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 59 701, 00 грн., що підтверджено наступними платіжними дорученнями:

№ 493 від 04.08.2011р. на суму 201, 00 грн.;

№ 526 від 16.08.2011р. на суму 3 000, 00 грн.;

№ 531 від 17.08.2011р. на суму 10 000, 00 грн.;

№ 608 від 13.09.2011р. на суму 20 000, 00 грн.;

№ 630 від 22.09.2011р. на суму 2 000, 00 грн.;

№ 659 від 30.09.2011р. на суму 4 500, 00 грн.;

№ 843 від 17.11.2011р. на суму 10 000, 00 грн.;

№ 867 від 23.11.2011р. на суму 5 000, 00 грн.;

№ 307 від 27.04.2012р. на суму 5 000, 00 грн. (т. 1, а.с. 17-25).

11.12.2013р. ТОВ "Метсервісгруп" направило на адресу ТОВ "УкрПак" лист-вимогу від 11.12.2013р. № 71 про погашення суми боргу в розмірі 12 665, 00 грн. (т.1, а.с. 9).

Даний лист-вимогу отримано відповідачем 18.12.2013р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1 а.с. 10).

Доказів оплати товару на суму 12 665, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах тощо, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

За приписами ч.1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою рахунків на оплату № 28 від 04.08.2011р. на суму 201, 00 грн., № 32 від 10.08.2011р. на суму 30 000, 00 грн., № 62 від 08.09.2011р. на суму 60 000, 00 грн. та видаткових накладних № 27 від 17.08.2011р. на суму 4 932, 00 грн., № 46 від 31.08.2011р. на суму 15 243, 00 грн., № 42 від 02.09.2011р. на суму 11 596, 00 грн., № 48 від 09.09.2011р. на суму 7 308, 00 грн., № 56 від 15.09.2011р. на суму 4 672, 00 грн., № 65 від 24.09.2011р. на суму 28 615, 00 грн., суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договорів поставки.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку ТОВ "Метсервісгруп" направило 11.12.2013р. на адресу ТОВ "УкрПак" лист - вимогу від 11.12.2013р. № 71 про погашення боргу в сумі 12 665, 00 грн., яка отримана відповідачем 18.12.2013р.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договорами, укладеними між сторонами у спрощеній формі, які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На день звернення позивача до суду та на час прийняття цього рішення відповідач не надав суду жодного доказу оплати товару на суму 12 665, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що ТОВ "УкрПак" не в повному обсязі виконало грошові зобов'язання перед позивачем за поставлений товар на підставі видаткових накладних № 27 від 17.08.2011р. на суму 4 932, 00 грн., № 46 від 31.08.2011р. на суму 15 243, 00 грн., № 42 від 02.09.2011р. на суму 11 596, 00 грн., № 48 від 09.09.2011р. на суму 7 308, 00 грн., № 56 від 15.09.2011р. на суму 4 672, 00 грн., № 65 від 24.09.2011р. на суму 28 615, 00 грн., тому вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 12 665, 00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрПак" (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57-б, ідентифікаційний код 32607799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсервісгруп" (26555, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Вокзальна, 4, ідентифікаційний код 36654528) 12 665 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат на судовий збір.

3. Повне рішення складено 13.06.2014р.

Суддя В.М. Соловйов