Постанова

від 15.07.2015 по справі 908/1441/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.07.2015р. справа №908/1441/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Марченко О.А., Татенко В.М. секретаря Склярук С.І. від позивача:не з"явився від відповідача: Науменко А.В., представник за дов. №479 від 20.05.2014р. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А», м. Бердянськ на рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2014 року у справі№908/1449/14 (суддя Науменко А.О.) за позовомКомунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А», м. Бердянськ до Фізичної особи-підприємця Череповської Наталії Іванівни м.Бердянськ, Запорізька область про стягнення основного боргу у розмірі 5121,12грн. та пені у розмірі 1045,68грн. ВСТАНОВИВ:

29.04.2014р. до господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне підприємство Бердянської міської ради "Житлосервіс-2А", м. Бердянськ Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Череповської Наталії Іванівни м.Бердянськ, Запорізька область про стягнення основного боргу за договором на технічне обслуговування нежитлового приміщення, відшкодування витрат по експлуатації та участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території б/н від 02.07.2007р. та 1045,68грн. - пені (т.1 а.с.2-4).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.06.2014 року по справі №908/1449/14 у задоволенні позову відмовлено (т.2 а.с.148-150).

Рішення суду мотивовано тим, що позивач належними та допустимими доказами у справі не довів надання відповідачу за спірний період послуг по утриманню будинку та прибудинкової території. Також відмовляючи у позові, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що договір, на який посилався позивач в обґрунтування своїх вимог, є неукладеним внаслідок відсутності погодженого сторонами розрахунку суми відшкодування експлуатаційних витрат, не узгодження розмірів та порядку відшкодування відповідачем позивачу витрат на утримання будинку та прибудинкової території.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. №28-р «Про зміну територіальної підсудності господарських справ» визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення АТО, здійснюються такими судами: господарських справ, що підлягають перегляду в апеляційному порядку Донецьким апеляційним господарським судом, - Харківським апеляційним господарським судом.

Комунальне підприємство Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» м.Бердянськ, Запорізької області звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2014р. по справі №908/1441/14 разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно розпорядження Вищого господарського суду України від 09.04.2015р. №19-р з 14 квітня 2015 року відновлено роботу Донецького апеляційного господарського суду за адресою: м.Харків, проспект Леніна,5.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2015р. передані матеріали справи №908/1441/14 та апеляційної скарги Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» м.Бердянськ, Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2014р. за встановленою підсудністю до Донецького апеляційного господарського суду.

25.05.2015 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» м.Бердянськ, Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 250.06.2014р. по справі №908/1441/14 за позовом Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» м.Бердянськ, Запорізької області до Фізичної особи-підприємця Череповської Наталії Іванівни м.Бердянськ про стягнення заборгованості за надані послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території у розмірі 5121,12грн. та пені у розмірі 2618,88грн.

У скарзі Комунальне підприємство Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А», м. Бердянськ зазначив, що рішення господарського суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права та під час винесення оскаржуваного рішення мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, все це призвело до винесення невірного рішення (т.3 а.с.13-14).

Зокрема, в апеляційній скарзі заявник посилається на те, що судом першої інстанції було встановлено факт того, що договір між сторонами від 01.01.2008р. є неукладеним, хоча позивач обґрунтовує свої вимоги та посилається на договір від 02.07.2007р.

Також, апелянт зазначив, що судом при вирішення спору не звернено увагу на надані листи відповідача до позивача, в яких відповідач посилається на дію договору від 02.07.2007р. та не погоджується на його розірвання.

Крім того, скаржник наполягає, що заявлена вимога відповідача щодо застосування строку позовної давності, вказує на те, що останній визнає, що його право порушене щодо стягнення понад дані строки, тим самим визнає свої обов»язки в правовідносинах між сторонами за договором.

Також, судом не розглянуте питання щодо клопотання позивача про направлення запиту до адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради на спростування твердження відповідача щодо не порушення норм утримання будинку та благоустрою міста.

Апелянт просив рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2014 року по справі №908/1441/14 скасувати, постановити нове рішення, яким стягнути позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» та додані до неї пояснення, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2014р. по справі №908/1441/14 та матеріали справи №908/1441/14, які надійшли з Харківського апеляційного господарського суду, колегія суддів встановила наступне.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 20.06.2014р. господарським судом Запорізької області було прийнято рішення по справі №908/1449/14 за позовом Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» м.Бердянськ, Запорізької області до Фізичної особи-підприємця Череповської Наталії Іванівни м.Бердянськ про стягнення заборгованості за надані послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території у розмірі 5 121,12грн. та пені у розмірі 1045,68грн , яким у задоволені позову було відмовлено.

Також, з матеріалів поданої апеляційної скарги Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А», а саме з додаткових пояснень №623 від 06.06.2014р. вбачається, що вірний номер вказаної справи №908/1449/14 .

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2015р. визнано причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною, відновлено Комунальному підприємству Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» пропущений процесуальний строк для подачі апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2014р., прийнято апеляційну скаргу до провадження, призначено справу №908/1449/14 до розгляду на 15.07.2015р. та доручено господарському суду Запорізької області терміново надіслати справу №908/1449/14 на адресу Донецького апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А», м. Бердянськ на рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2014р. по справі №908/1449/14.

Згідно вимог ухвали суду від 28.05.2015р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду 12.06.2015 року надійшла справа №908/1449/14 за позовом Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А», м. Бердянськ до Фізичної особи-підприємця Череповської Наталії Іванівни м.Бердянськ, Запорізька область про стягнення основного боргу у розмірі 5121,12грн. та пені у розмірі 1045,68грн.

07.07.2015р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, який залучено до матеріалів справи.

Апелянт у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення господарського суду від 20.06.2014р. у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення, підтримав відзив на апеляційну скаргу від 01.07.2015р.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, Комунальне підприємство Бердянської міської ради «Житлосервіс-« 2А» є юридичною особою (ідентифікаційний код 33318125), що підтверджено випискою з ЄДРПОУ, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою із ЄДРПОУ (т.1 а.с.95, 97, 98).

Відповідач - фізична особа - підприємець Череповська Наталя Іванівна (ідентифікаційний номер 2106608826), що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (т.1 а.с.18).

Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на укладений між сторонами договір від 02.07.2007р. на технічне обслуговування нежитлового приміщення, відшкодування витрат по експлуатації та участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території б/н (далі - договір) (т.1 а.с.9).

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач (балансоутримувач за договором) зобов'язався забезпечувати обслуговування житлового будинку №234 по пр.Пролетарський в м. Бердянськ Запорізької області і прибудинкової території та виконувати роботи по утриманню будинку і прибудинкової території в межах загального переліку послуг діючого тарифу, а відповідач (власник) бере на себе зобов'язання відшкодовувати витрати по утриманню будинку та прибудинкової території пропорційно займаної площі пропорційно займаної площі в цьому житловому будинку.

Згідно пункту 1.2 договору відповідач займає приміщення площею 200,00 кв.м.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що розрахунок експлуатаційних витрат здійснюється згідно "Порядку розрахунку експлуатаційних витрат за надання послуг орендарям і суб'єктам підприємницької діяльності", затверджених рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради № 679 від 16.12.2004 р.

Відповідно до п. 2.2 договору підставою для відшкодування експлуатаційних витрат є розрахунок суми відшкодування експлуатаційних витрат, що надається балансоутримувачем щомісячно.

Відповідно до п. 2.3 договору орендар зобов'язаний розраховуватися із позивачем шляхом безготівкового розрахунку не пізніше 20-го числа, що настає за розрахунковим.

При цьому, п. 2.4 договору встановлено, що планові витрати на утримання будинку та прибудинкової території не можуть перевищувати 0,224 коп. за 1 кв.м.

Пунктом 3.1.3 передбачено, що балансоутримувач зобов'язаний інформувати орендатора про зміну витрат по утриманню дома та тарифу на послуги.

Згідно п. 3.1.4 договору балансоутримувач зобов'язаний не пізніше 10 числа, наступного за звітним місяцем, надавати орендарю розрахунок суми відшкодування експлуатаційних витрат.

Розділом 5 сторони визначили відповідальність сторін, рішення спорів.

Так, пунктом 5.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов»язань за даним договором сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України.

Договір укладається строком до 31.12.2007р. (п.6.1 договору).

У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміни договору за місяць до його закінчення, він вважається пролонгованим на рік, на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п.6.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний примірник договору від 02.07.2007р. підписаний відповідачем з протоколом розбіжностей від 02.07.2007р. (т.1 зворотній бік а.с.9).

Листами №434 від 23.07.2007р. та №480 від 14.08.2007р. (т.1 а.с. 110-111) позивач повернув не підписаний проект договору від 02.07.2007р. в редакції протоколу розбіжностей відповідача та направив протокол розбіжностей від 02.07.2007р. на протокол розбіжностей відповідача, який первинно пропонувався ФОП Череповською Н.І.

В матеріалах справи містяться акти виконаних робіт за кожен місяць за період з 30.04.2009р. по 30.12.2013р., які підписані та скріплені печаткою з боку позивача (т.2 а.с.4-60).

Як вбачається з тексту позовної заяви, листом №1047 від 26.11.2013р. договір б/н від 02.07.2007р. на технічне обслуговування нежитлового приміщення, відшкодування витрат по експлуатації та участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території було розірвано та запропоновано відповідачу укласти договір відповідно до норм встановлених органами місцевого самоврядування, але останній відмовився.

Позивач стверджує, що відповідно до умов договору на технічне обслуговування нежитлового приміщення, відшкодування витрат по експлуатації та участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території №б/н від 02.07.2007 року за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 5121,12грн. станом на 01.04.2014 р., тому у зв'язку із порушення відповідачем умов договору позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в розмірі 5121,12 грн. та нарахованих на цю суму відповідно до ст. 232 ГК України пені у розмірі 1045,68грн. за період з 20.04.2013 р. по 01.04.2014 р.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності нарахування та стягнення суми боргу згідно договору на технічне обслуговування нежитлового приміщення, відшкодування витрат по експлуатації та участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. № 1875-1У (далі - Закон № 1875)

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, які визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки врегульовані Законом України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-ІV від 24.06.2004 р.

В статті 1 вказаного Закону надано визначення наступних термінів: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів і правил; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 13 Закону України №1875 до житлово-комунальних послуг відносяться послуги з утримання будинків і споруд та при будинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ст. 19 Закону України № 1875).

Істотні умови, які є обов'язковими для договору між виконавцем/виробником та споживачем передбачені ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме: 1) найменування сторін; 2) предмет договору; 3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; 4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; 5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; 6) права та обов'язки сторін; 7) порядок контролю та звіту сторін; 8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; 9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; 10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); 11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; 12) порядок здійснення ремонту; 13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; 14) порядок вирішення спорів; 15) перелік форс-мажорних обставин; 16) строк дії договору; 17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; 18) дата і місце укладення договору.

Досліджуючи зміст договору на технічне обслуговування нежитлового приміщення, відшкодування витрат по експлуатації та участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території б/н від 02.07.2007 року, на який послався позивач в обґрунтування своїх вимог, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що цей договір не містить визначених законодавством обов'язкових істотних умов, а отже є неукладеним.

Так, розміри і порядок відшкодування відповідачем позивачу витрат на утримання будинку та прибудинкової території по договору б/н від 02.07.2007 р. сторонами не погоджені та договором не визначені.

Зокрема, наданий у якості додатку № 1 до пункту 1.1 Договору Розрахунок суми відшкодування експлуатаційних витрат не погоджений з відповідачем, а складений лише одноособово позивачем, проте додатки до договору укладаються в такому ж порядку, що й сам договір, а тому розрахунок суми відшкодування витрат по експлуатації, як додаток до договору, повинен бути погоджений сторонами та підписаний у встановленому порядку (т.1 а.с. 109).

Позивач жодним чином не обґрунтував розмір планових витрат на утримання будинку та прибудинкової території, встановлений п. 2.4 Договору.

Так, позивач посилається на те, що розрахунок планових витрат на утримання будинку та прибудинкової території виконаний на підставі рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 74 від 15.02.2007 р.

Однак, пунктом 2.1 Договору передбачено, що розрахунок експлуатаційних витрат здійснюється згідно "Порядку розрахунку експлуатаційних витрат за надання послуг орендарям і суб'єктам підприємницької діяльності", затверджених рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради № 679 від 16.12.2004 р.

Більш того, рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради №74 від 15.02.2007р., на яке посилається позивач, також для КП "Житлосервіс-2А" по будь-якому виду послуг не затверджено такого тарифу, як 0,224 коп. за 1 кв.м.

Отже, як правильно встановлено місцевим господарським судом, в договорі на технічне обслуговування нежитлового приміщення, відшкодування витрат по експлуатації та участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території б/н від 02.07.2007 р залишилась неузгодженою така його істотна умова як розрахунок суми відшкодування експлуатаційних витрат, сторонами не узгоджені розміри і порядок відшкодування відповідачем позивачу витрат на утримання будинку та прибудинкової території.

Враховуючи приписи ст. 638 ЦК України, ч. 2 ст. 180, п. 8 ст. 181 ГК України, суд дійшов вірного висновку, що даний договір є неукладеним, та є таким що не відбувся, отже за неукладеним договором у сторін відсутні зобов'язання.

Крім того, в матеріалах справи є документи, які спростовують обставини щодо наявності договірних відносини між сторонами, зокрема лист відповідача від 12.07.2007р. про повернення проекту договору разом із протоколом розбіжностей до нього, листи позивача №434 від 23.07.2007р., №480 від 14.08.2007р. про направлення на адресу відповідача протоколу розбіжностей до договору б/н від 02.07.2007р.

Згідно статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано апелянтом, що позивачем не надано належних та допустимих доказів надання відповідачу послуг по утриманню будинку та прибудинкової території за спірний період.

Надані позивачем до матеріалів справи акти виконаних робіт за період з квітня 2009 року по грудень 2013 року включно не можуть бути такими доказами, оскільки всі вони складені одноособово позивачем, доказів їх направлення або вручення відповідачу позивач суду не надав.

Отже, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином не доведені, а тому обґрунтовано залишені судом без задоволення.

Позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 1045,68 грн. за спірний період, є похідними від основної вимоги, а відтак висновок суду про відмову у їх задоволенні є правомірним.

За змістом частини другої статті 9 ЦК України та частини першої статті 223 ГК України позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов»язань, визначених статтею 175 ГК України. Враховуючи відсутність між сторонами зобов»язань внаслідок не укладення договору, питання щодо застосування позовної давності, що ставилося відповідачем у відзиві на позов, є передчасним, а тому до уваги не приймається.

Доводи апелянта стосовно того, що суд першої інстанції не врахував приписи ст.1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» колегією суддів не беруться до уваги, у зв'язку з тим що апелянт не надав суду належних та допустимих доказів надання відповідачу послуг по утриманню будинку та прибудинкової території за спірний період.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення, у зв»язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2014 року.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити на таке.

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні, а також про огляд і дослідження письмових або речових доказів у місці їх знаходження складається протокол. Протокол веде секретар судового засідання. Протокол у триденний строк підписують суддя (суддя - головуючий у колегії суддів) і секретар судового засідання.

Проте, як вбачається з матеріалів справи протокол судового засідання від 10.06.2014 року по справі №908/1449/14 не містить підпису судді (т.2 а.с.108).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А», м. Бердянськ на рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2014 року у справі №908/1449/14 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 20.06.2014 року у справі №908/1449/14 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді О.А.Марченко

В.М.Татенко

Надр.5 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Запорізької обл.