Постанова

від 26.05.2014 по справі 826/4711/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26 травня 2014 року 12 год. 43 хв. № 826/4711/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Виробничо-будівельний комбінат "Кібер" до державної екологічної інспекції у місті Києві про визнання протиправними дій і рішень відповідача та скасування його рішень.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 26 травня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 09 квітня 2014 року надійшов позов приватного акціонерного товариства "Виробничо-будівельний комбінат "Кібер" (далі - позивач) до державної екологічної інспекції у місті Києві (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо складання 09 грудня 2013 року претензії № 124 та розрахунку розміру шкоди, зумовленої позивачем забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства неполярними вуглеводнями (нафтопродуктами), хлоридами (далі - оскаржувані претензія та розрахунок) ;

- визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту відбору проб ґрунтів від 11 квітня 2013 року № 01 та протоколу від 17 квітня 2014 року № 01-13 вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів (далі - оскаржувані акт та протокол) ;

- визнання протиправними та скасування оскаржуваних претензії та розрахунку;

- визнання протиправними та скасування оскаржуваних акту та протоколу.

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що позов підлягає задоволенню, оскільки дії та рішення відповідача суперечать положенням законодавства.

Ухвалою суду від 24 квітня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 19 травня 2014 року представником позивача надано суду письмову заяву про уточнення позовних вимог, а саме про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо складання оскаржуваних претензії та розрахунку, у частині порушення процедури складання оскаржуваних акту та протоколу;

- визнання протиправними та скасування оскаржуваних претензії, розрахунку та протоколу.

Вказану заяву судом, згідно з ч. 1 ст. 137 КАС України, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

У судових засіданнях представник позивача позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримала та просила задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доповненнях до них, поданих до суду через канцелярію 19 та 20 травня 2014 року відповідно.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 02 по 12 квітня 2013 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 08/460А перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (далі - акт перевірки) , відповідно до висновків якого, позивачем допущено забруднення земельної ділянки, на території якої він займається господарською діяльністю, чим порушено ст.ст. 91, 96, 167 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) , ст.ст. 35, 45 Закону України "Про охорону земель", ст. 7 Закону України "Про державний контролю за використанням та охороною земель".

У зв'язку з викладеним, 12 квітня 2013 року відповідачем складено припис № 08/306п, яким позивача зобов'язано усунути виявлені у ході перевірки порушення у сфері природоохоронного законодавства, та протокол № 002081 про адміністративне правопорушення, а також прийнято постанову № 002081 про накладення адміністративного стягнення, якою на позивача накладено штраф у розмірі 255,00 грн.

У ході перевірки здійснено вимірювання показників складу та властивостей проб ґрунтів, відібраних на території позивача, про що складено оскаржуваний акт, на підставі якого відділом інструментально-лабораторного контролю відповідача складено оскаржуваний протокол.

09 грудня 2013 року відповідачем оформлено оскаржувану претензію у розмірі 138921,00 грн., якою позивача повідомлено про необхідність у добровільному порядку сплатити завдану шкоду у вказаному розмірі.

Оскаржуваний розрахунок розміру шкоди виконано згідно з Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27 жовтня 1997 року № 171.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, відповідно до п.п. "б", "г" пп. 4.2 п. 4 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04 листопада 2011 року № 429, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог: законодавства про використання та охорону земель; законодавства про охорону атмосферного повітря.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що позапланову перевірку позивача проведено на підставі наказу від 25 березня 2013 року № 575 та за наявності направлення на перевірку від 25 березня 2013 року № 584.

Відповідно до ч.ч. 6, 8, 9 ст. 7, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником.

Орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Згідно з п. "ґ" ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У ході судового розгляду справи представник відповідача пояснив, що перевіркою виявлено факт відсутності у позивача дозволу на розміщення відходів на 2013 рік, ліміту на утворення та розміщення відходів на 2013 рік. Позивачем не укладено договори на вивіз відходів, не здійснюється облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються, обробляються, знешкоджуються та видаляються. Позивач не санкціоновано складує будівельні матеріали на відкритому ґрунті площею 452 кв.м.

Відповідно до п.п. "д", "ж" ч. 1 ст. 17, п. "а" ч. 1 ст. 32 Закону України "Про відходи" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки.

З метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється: вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Ліміти на обсяги утворення і розміщення побутових відходів не встановлюються.

Таким чином, враховуючи викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку про відсутність ознак протиправності у діях та рішеннях відповідача.

Стосовно процесуального строку для звернення позивача до суду з позовом суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи викладені положення та зважаючи, що про вчинення оскаржуваних дій та прийняття оскаржуваних рішень позивач дізнався після прийняття прокуратурою Оболонського району міста Києва постанови від 20 лютого 2014 року № 27 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, а до суду звернувся 09 квітня 2014 року, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем встановленого КАС України процесуального строку для звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу викладених положень та обставин вбачається, що позов приватного акціонерного товариства "Виробничо-будівельний комбінат "Кібер" до державної екологічної інспекції у місті Києві про визнання протиправними дій і рішень відповідача та скасування його рішень є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Поряд з цим, відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 01 січня 2014 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218,00 грн.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Виробничо-будівельний комбінат "Кібер".

2. Стягнути із приватного акціонерного товариства "Виробничо-будівельний комбінат "Кібер" (ідентифікаційний код 05445400) решту судового збору у розмірі 1549,15 грн. (Одна тисяча п'ятсот сорок дев'ять гривень п'ятнадцять копійок) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Копії постанови у повному обсязі направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 02 червня 2014 року