Постанова

від 05.06.2014 по справі 813/2203/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2014 року № 813/2203/14

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючої cудді - Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання - Чернявської О.Д.,

за участі представників сторін:

позивача - Керода Р.П., згідно довіреності,

відповідача -Кельбас Р.А., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЯ "ЛЕВ" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,-

в с т а н о в и в :

ПП "ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЯ "ЛЕВ" (надалі - ПП "ТРО "ЛЕВ") звернулося до суду з позовом до ДПІ у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000312201/1948 від 10.02.2014 року, яке прийнято за наслідками позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2013 року, оформленої актом № 106/13-03-22-01-13/30274667 від 28.01.2014 року; про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 21.02.2014 року.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що позивачем з 01.01.2012 року обрано спрощену систему оподаткування, у зв'язку із чим було анульовано реєстрацію платника ПДВ та самостійно здійснено обсяг умовного постачання на суму 132032,00 грн. та нараховано ПДВ в сумі 26406 грн. Платіжним дорученням № 60 від 15.02.2012 року позивач самостійно сплатив до державного бюджету 27726,00 грн., з них 26406,00 грн. - ПДВ, що було нараховано на умовне постачання, та 1320,00 грн. - штрафна санкція в розмірі 5 %. 21.02.2012 року ПП "ТРО "ЛЕВ" направлено на адресу податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011 року та Додаток 5 до вказаного розрахунку, де відобразив суму ПДВ, нарахованого в зв'язку з проведеним умовним продажем. Однак, 10.02.2014 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова за наслідкам проведеної перевірки винесла податкове повідомлення-рішення, яким в зв'язку із заниженням грошового зобов'язання з ПДВ за грудень 2011 року визначила суму грошового зобов'язання рівнозначну вже сплаченій сумі позивачем - 26406,00 грн., а 21.02.20014 року -податкову вимогу. Вважає, що, оскільки податок на додану вартість вчасно сплачений до бюджету, у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваних податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, а тому такі є неправомірними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених запереченні на позов від 07.04.2014 року, суть яких зводиться до наступного. В процесі проведення перевірки встановлено, що ПП "ТРО "ЛЕВ" порушено вимоги п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України в частині не визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість по товарах, послугах, необоротних активах, у зв'язку із анулюванням його реєстрації як платника податку на додану вартість, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 24406,00 грн. Крім того, позивач не відобразив операції з умовного постачання товарів в податкові декларації з ПДВ за грудень 2011 року. Однак, податковим органом не заперечується факт сплати самого зобов'язання до бюджету. За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство "ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЯ "ЛЕВ" було зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва платника ПДВ від 22.12.2006 року № 100007790, дія свідоцтва - з 22.12.2006 року.

У зв'язку із переходом позивача на сплату єдиного податку з 01.01.2012 року, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серія Б №683703, копія якого наявна в матеріалах справи, податковим органом 25.01.2012 року анульовано реєстрацію ПП "ТРО "ЛЕВ" як платника податку на додану вартість.

Проведеною перевіркою ПП "ТРО "ЛЕВ" за період з 01.10.2010 року по 30.09.2013 року, оформленою актом №106/13-03-22-01-13/30274667 від 28.01.2014 року, встановлено порушення позивачем п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, а саме: не враховано податкові зобов'язання з умовного постачання по товарах/послугах, необоротних активах, що залишилися на балансі підприємства на момент анулювання свідоцтва платника ПДВ, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2012 року в сумі 26406,00 грн.

За наслідками проведеної перевірки 10.02.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000312201/1948, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 27726,00 грн. (в тому числі 26406,00 грн. - основний платіж, 6771,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Крім того, 21.02.2014 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова виставила позивачу податкову вимогу № 317-25 на суму 4687,42 грн.

Відповідно до п. 184.7. ст. 184 Податкового кодексу України, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Статтею 50 Податкового кодексу України передбачено право платника податків на внесення змін до податкової звітності. Так, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З пояснень представника позивача та матеріалів справи, вбачається, що ПП "ТРО "ЛЕВ" 21.02.2012 року направило на адресу ДПІ у Залізничному районі м. Львова податкову декларацію з податку на додану вартість - уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011 року та Додаток 5 до вказаної декларації (уточнюючого розрахунку), де відобразило суму податку на додану вартість, нарахованого в зв'язку з проведеним умовним продажем, в сумі 26406,00 грн. Крім того, позивач самостійно нарахував суму штрафу в зв'язку з виправленням помилки в розмірі 5% на суму 1320,00 грн.

Позивачем подано копію опису вкладення до цінного листа та квитанцію про оплату послуг поштового зв'язку, що підтверджує факт скерування відповідачу уточнюючого розрахунку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ПП "ТРО "ЛЕВ" платіжним дорученням № 60 від 15.02.2012 року сплатило до Державного бюджету Залізничного району м. Львова 27726,00 грн., з них - 26406,00 грн. ПДВ за умовний продаж, та 1320 грн. - 5% штраф. Тобто, сплата відбулась ще до подання уточнюючого розрахунку, тобто, в строки, передбачені Податковим кодексом України.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що позивач мав право на подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011 року, оскільки це відбулось ще до початку перевірки контролюючого органу, своєчасно сплатив до бюджету уточнене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011 року в сумі 26406,00 грн. та самостійно нарахований штраф в розмірі 5% на суму 1320,00 грн.

Судом не беруться до уваги твердження представника відповідача про те, що податкова декларація з податку на додану вартість - уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011 року та Додаток 5 до вказаної декларації (уточнюючого розрахунку) не були прийняті контролюючим органом і не зареєстровані у АС "Бест-Звіт", оскільки ПП "ТРО "ЛЕВ" (ЄДРПОУ 30274667) 25.01.2012 року анульовано свідоцтво платника ПДВ.

Як вже було зазначено вище, ПП "ТРО "ЛЕВ" мало право на подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2011 року, оскільки в грудні 2011 року ще було зареєстрованим платником ПДВ. Водночас, контролюючий орган був зобов'язаний прийняти такий уточнюючий розрахунок та зареєструвати його.

Суд вважає за необхідне зазначити, що органом доходів і зборів в акті перевірки №106/13-03-22-01-13/30274667 від 28.01.2014 року описується факт неподання позивачем податкової звітності з ПДВ за січень 2012 року та заниження податкового зобов'язання з ПДВ за січень 2012 року в сумі 26406,00 грн. Водночас, вказуючи на таке, відповідач суперечить сам собі, оскільки в особи, яка не зареєстрована платником ПДВ, не виникає обов'язку ні подавати податкову звітність з цього податку, ні визначати грошове зобов'язання, ні сплачувати його до бюджету. Так, свідоцтво платника єдиного податку для ПП "ТРО "ЛЕВ" почало діяти 01.01.2012 року, а, отже, саме цю дату слід вважати датою анулювання реєстрації позивача платником ПДВ.

Заперечень щодо правильності визначення позивачем розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість ДПІ в Залізничному районі м. Львова в ході розгляду справи не висловлювалось.

Зважаючи на все вищевикладене, платник податків діяв в порядку, передбаченому п. "б" абз. 3 п. 50.1 ст. 50, п.54 ст. 54 Податкового кодексу України, а, отже, заниження податку на додану вартість за грудень 2011 року місця не мало. Однак, вказані судом обставини не були досліджені при проведенні перевірки та, відповідно, не були враховані при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення.

Щодо оскаржуваної податкової вимоги, представник відповідача в судовому засіданні не міг пояснили причину і умови її виставлення, долучив до матеріалів справи витяг із ІС "Податковий блок" від 03.06.2014 р, з якого вбачається, що 02.06.2014 року оскаржувана вимога була анульована.

Таким чином, у суду відсутні підстави для визнання її неправомірною та скасування.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтю 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком розгляду справи суд вважає, що органом доходів і зборів податкове повідомлення-рішення від 10.02.2014 року № 0000312201/1948 було винесено безпідставно, без врахування всіх обставин, а тому таке є неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо скасування податкової вимоги від 21.02.2014 року № 317-25, то позивачу слід відмовити у задоволенні такої позовної вимоги, оскільки податкова вимога була самостійно анульована відповідачем.

Відповідно до ст. 94 КАС України, з Державного бюджету України в користь позивача слід стягнути судові витрати в сумі 160,10 грн., пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 10.02.1014 року № 0000312201/1948.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити

Стягнути з Державного бюджету України в користь приватного підприємства "ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЯ "ЛЕВ" (ЄДРПОУ 30274667, 79054, м. Львів, вул. Караджича, 13/32) 160 (сто шістдесят) гривень 10 коп. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 10.06.2014 року.

Суддя Потабенко В.А.