Постанова

від 03.06.2014 по справі 815/3751/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 815/3751/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Цікалової Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс» (далі - ТОВ «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс», або Позивач) з адміністративним позовом (а.с.2-4) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - Відповідач, або ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 00000102250 від 09.01.2013 року, яким ТОВ «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5450,00 грн., з яких за основним платежем 4360,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1090,00 грн.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

24.12.2012 року Відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс» за наслідками якої було складено Акт № 7956/22-5 від 24.12.2012 року «Про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс», код ЄДРПОУ 36436416, щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Компанія Вайліс», код ЄДРПОУ 36445186, їх реальності та повноти відображення в обліку за період 2009-2012 року». На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси 09.01.203 року були винесено податкове повідомлення-рішення № 00000102250, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5450,00 грн., з яких за основним платежем 4360,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1090,00 грн. Позивач не згоден з висновками вказаного Акту перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями.

Позивач зазначає, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси під час проведення перевірки взагалі не було взято до уваги ряд первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс» та контрагентом ТОВ «Компанія Вайліс», зокрема видаткову та товарно-транспортну накладні, рахунок-фактуру.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справі здійснено процесуальне правонаступництво Відповідача шляхом заміни Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби її правонаступником - Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.

В судовому засіданні представник Позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. Представник Позивача також зазначив, що на підставі Акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси 09.01.203 року були винесені податкові повідомлення-рішення: № 00000112250, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 3911,00 грн. та штрафними санкціями - 287,00 грн., № 00000102250, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5450,00 грн., з яких за основним платежем 4360,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1090,00 грн. Позивачем було оскаржено в судовому порядку податкове повідомлення-рішення № 00000112250 від 09.01.2013 року. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2014 року по справі № 815/3750/13-а адміністративний позов ТОВ «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення № 00000112250 від 09.01.2013 року задоволено та скасовано рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 00000112250 від 09.01.2013 року, складеного на підставі висновків Акту перевірки № 7956/22-5 від 24.12.2012 року. Приймаючи вказану постанову Одеський апеляційний адміністративний суд встановив реальність господарських операцій між ТОВ «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс» та контрагентом ТОВ «Компанія Вайліс» та дотримання Позивачем спеціальних вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту.

Представник Відповідача до судового засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про місце, дату та час судового засідання, заперечень проти позову не надав.

Вислухавши пояснення представника Позивача, дослідивши та проаналізувавши надані Позивачем докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс», код ЄДРПОУ 36436416 зареєстровано 17.04.2009 року виконавчим комітетом Одеської міської ради (а.с. 73-74).

24.12.2012 року на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 2952 від 11.12.2012 року та згідно направлень № 003698/3469 від 11.12.2012 року посадовою особою ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс» щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Компанія Вайліс», їх реальності та повноти відображення в обліку за період 2009-2012 року, за результатами якої складено Акт позапланової виїзної документальної перевірки № 7956/22-5 від 24.12.2012 року (далі - Акт перевірки) (а.с. 9-13).

Проведеною перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в результаті чого Позивачем завищено в травні 2010 року податковий кредит з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 4360,00 грн., внаслідок чого, Позивачем занижено суму ПДВ до сплати в травні 2010 року на загальну суму 4360,00 грн. та встановлено порушення Позивачем вимог ст. 138 ПК України, внаслідок чого ним безпідставно включено в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2010 року до складу валових витрат суму витрат по постачальнику ТОВ «Компанія Вайліс» на загальну суму 26160,00 грн., чим занижено податок на прибуток на суму 26160,00 грн., в т.ч. 2 квартал 2010 року - 6016,80 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, Позивач 28.12.2012 року надав на них заперечення №28/12/12 до ДПІ у Приморському районі м. Одеси (а.с. 34-36).

На підставі висновків Акту перевірки № 7956/22-5 від 24.12.2012 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси винесено податкові повідомлення-рішення: № 00000112250, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 3911 грн. та штрафними санкціями - 287 грн., № 00000102250, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 5450,00 грн., з яких за основним платежем 4360,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1090,00 грн. (а.с.14).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Позивач звернувся до суду.

Як вбачається з Акту перевірки, висновки ДПІ у Приморському районі м. Одеси про завищення Позивачем у травні 2010 податкового кредиту з ПДВ на 4360,00 грн. базуються на тому, що станом на 30.10.2012 року в процесі розслідування кримінальної справи № 69-149 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 22 КК України відносно 11 активних учасників злочинного угрупування, Управлінням із ОВС ГУПМ ДПС України доведено відсутність правових наслідків при здійсненні фінансово-господарської діяльності ТОВ «Компанія Вайліс».

В Акті перевірки також зазначено про відсутність договору, укладеного між Позивачем та ТОВ «Компанія Ваіліс», відсутність самого Ноутбуку Sony vaio vgn-z51vrg/x та документів, які б ідентифікували зазначений продукт, відсутність програмного забезпечення для зазначеного товару.

Судом встановлено, що в Акті перевірки посадовими особами ДП у Приморському районі м. Одеси допущено помилку в частині назви контрагента Позивача, а саме замість правильної назви ТОВ «Компанія Вайліс» зазначено ТОВ «Валіс».

Дослідивши реальність та фактичність господарських операції ТОВ «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс» та ТОВ «Компанія Вайліс», їх відповідність діючому законодавству, а також правомірність формування Позивачем податкового кредиту по вказаним операціям, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 11.05.2010 року ТОВ «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс» придбано у ТОВ «Компанія Вайліс» ноутбук Sony vaio vgn-z51vrg/x загальною вартістю 26160,00 гривень, в тому числі 4360,00 гривень ПДВ. Факт придбання вказаного ноутбуку підтверджується видатковою накладною №110501 від 11.05.2010 року (а.с. 18) та товарно-транспортною накладною №56998000118012 від 11.05.2010 року (а.с.20). Факт оплати вказаного ноутбуку підтверджується платіжним дорученням №746 від 11.05.2010 року (а.с.16). Ноутбук Sony vaio vgn-z51vrg/x було оприбутковано за даними бухгалтерського обліку в якості основного засобу, що підтверджується карткою рахунку 104 за травень 2010 року (а.с.17). За наслідками вказаної господарської операції ТОВ «Компанія Вайліс» було виписано на адресу ТОВ «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс» податкову накладну №110501 від 11.05.2010 року згідно якої Позивачем було сформовано податковий кредит у розмірі 4360,00 гривень (а.с.19).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Відповідно до п. 138.12 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати податку на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд зазначає, що досліджені під час розгляду справи первинні документи по господарській операції ТОВ «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс» з ТОВ «Компанія Вайліс» з приводу придбання ноутбуку Sony vaio vgn-z51vrg/x відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і не дають підстав для висновку про нездійснення спірної операції.

Надаючи оцінку висновкам ДПІ у Приморському районі м. Одеси, викладених в Акті перевірки № 7956/22-5 від 24.12.2012 року, суд також враховує, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2014 року по справі № 815/3750/13-а задоволено адміністративний позов ТОВ «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення № 00000112250 від 09.01.2013 року та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС № 00000112250 від 09.01.2013 року, складеного на підставі висновків цього ж Акту перевірки. Приймаючи постанову по справі № 815/3750/13-а Одеський апеляційний адміністративний суд встановив реальність господарських операцій між ТОВ «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс» та контрагентом ТОВ «Компанія Вайліс» з приводу придбання ноутбуку Sony vaio vgn-z51vrg/x та дотримання Позивачем спеціальних вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту (а.с.69-72).

Статтею 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

В зв'язку з викладеним суд вважає встановленим факт реальність господарської операції між ТОВ «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс» та контрагентом ТОВ «Компанія Вайліс» з приводу придбання ноутбуку Sony vaio vgn-z51vrg/x та дотримання Позивачем спеціальних вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по вказаній господарській операції.

Судом не приймаються до уваги посилання в Акті перевірки на розслідування кримінальної справи № 69-149 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 22 КК України відносно 11 активних учасників злочинного угрупування, в ході якого Управлінням із ОВС ГУПМ ДПС України доведено відсутність правових наслідків при здійсненні фінансово-господарської діяльності ТОВ «Компанія Вайліс», оскільки Відповідачем не надані суду доказів факту узгодженості дій Позивача, як платника податків, з будь-якими іншими платниками податків з метою незаконного отримання Позивачем податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника ТОВ «Компанія Вайліс» чи сприяння ухиленню постачальниками товару (послуг) у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань.

Також суд зазначає, що можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента Позивача при здійсненні господарських операцій в ланцюзі постачання з третіми особами, для зниження об'єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного виконання ТОВ «Компанія Вайліс» своїх обов'язків перед ТОВ «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс» та відсутність у Позивача, як покупця товару права на податковий кредит з податку на додану вартість.

При прийнятті рішення суд враховує положення ст. 244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та, зокрема, постанову Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10 за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

При цьому, при розгляді адміністративних справ необхідно також враховувати і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною.

Так, Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 року (заява №3991/03) у справі «Булвес» АД проти Болгарії зазначив наступне: «Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Також, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення Позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Як вбачається з матеріалів справи, і Позивач, ТОВ «Компанія Вайліс» на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Суд зазначає, що посадовим особам податкових органів відповідно до покладених на них функцій та повноважень при перевірці діяльності платників податків не надано права визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними. У взаємозв'язку з наведеним суд також зазначає, що ДПІ не надала під час розгляду справи рішення суду, яке набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності або нікчемності правочинів між Позивачем та його контрагентом.

Під час розгляду справи Відповідачем також не надано в обґрунтування своїх висновків доводів про суперечність спірних операцій інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, рішень суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з цих підстав, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України. Відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності Позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту виконання підрядних робіт, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії Позивача по господарським відносинам зі своїм контрагентом були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що Позивачем у відповідності до вимог ст. ст. 198, 201 ПК України віднесено до податкового кредиту в травні 2010 року грошові суми, сплачені ТОВ «Компанія Вайліс», який на момент здійснення господарської діяльності мав статус платника податку на додану вартість.

В зв'язку з викладеним суд вважає необґрунтованими доводи Акту перевірки щодо завищення Позивачем у травні 2010 року податкового кредиту з податку на додану вартість на 4360,00 гривень.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що Відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення № 0000010225 від 09.01.2013 року, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс» підлягають задоволенню шляхом визнання спірного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС № 00000102250 від 09.01.2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Ес Сі Ейч Інтегрейтед Логістікс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5450,00 грн., з яких за основним платежем 4360,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1090,00 грн.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

03 червня 2014 року.