Постанова

від 11.06.2014 по справі 910/25095/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2014 р. Справа№ 910/25095/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Гіль Н.В.

від відповідача 1: Невмержицька І.М.

від відповідача 2: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любе місто»

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2014р.

у справі №910/25095/13 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любе місто»

2. Приватного підприємства «Любе місто»

про стягнення 579 502,33 доларів США, що еквівалентно 4 631 962,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любе місто», Приватного підприємства «Любе місто» про стягнення з відповідачів солідарно суми боргу по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом по Кредитному договору №11361618000 від 19.06.2008р. в розмірі 569 685,44 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.12.2013р. становить 4 553 495,73 грн., з яких 421 736,26 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.12.2013р. становить 3 370 937,93 грн. кредитна заборгованість, 147 949,18 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.12.2013р. становить 1 182 557,80 грн., заборгованість по процентам, та суми боргу по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та процентів за кредит розмірі 78 466,39 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2014р. позовні вимоги задоволені частково, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любе місто» та Приватного підприємства «Любе місто» на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 421 736,26 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.12.2013р. становить 3 370 937,93 грн., кредитної заборгованості, 147 949,18 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.12.2013р. становить 1 182 557,80 грн. заборгованості по процентам, а також 67 654,18 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любе місто», подав апеляційну скаргу, за якою просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2014р. в частині стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 147 949,18 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.12.2013р. становить 1 182 557,80 грн. заборгованості по процентам, в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач 1 вказує про те, що позивачем неправильно здійснено розрахунок стосовно процентів за користування кредитом.

Позивач та відповідач 2 не скористались правом, наданим ст. 96 ГПК України, та не направили апеляційному суду письмових відзивів на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014р. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любе місто» та призначено її до розгляду на 19.05.2014р.

Через канцелярію апеляційного суду відповідачем 1 подано клопотання про призначення судової економічної експертизи, яке було розглянуто в судовому засіданні 11.06.2014р. В задоволенні цього клопотання було відмовлено, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішення господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Таким чином, необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюють у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

При цьому не потребує спеціальних досліджень та спеціальних знань встановлення правильної суми процентів за користування кредитом.

Справа слухалась з оголошеною в судовому засіданні 19.05.2014р. перервою на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк», як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любе місто», як позичальником, був укладений Кредитний договір №11361618000 (при застосуванні ануїтетної схеми погашення) від 19.06.2008р., за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику однією сумою, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути кредитору кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 456 000,00 доларів США та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтет них платежів в порядку і на умовах, визначених цим Договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 2 213 150,40 грн. за курсом Національного банку України на день укладення цього Договору.

Згідно з п. 1.2. Кредитного договору надання кредиту здійснюється у наступний термін: 19 червня 2008р. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредитору кредит у повному обсязі в термін не пізніше 19 червня 2019р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного кредитором терміну (достроково) відповідно до умов розділу 12 цього Договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11. цього Договору.

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що за використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 14% річних. По закінченню 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п. 10.2. даного Договору. Сторони домовились, що умовами цього Договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених п. 10.2. Договору. Нарахування процентів за цим Договором здійснюється щомісяця у два етапи за методом «30/360» відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України. Етапи нарахування процентів визначаються як: останній робочий день поточного місяця; за період з дня фактичного надання кредиту по останній календарний день місяця включно (в місяць фактичного надання кредит); з дня сплати ануїтетного платежу у поточному місяці по останній календарний день місяця включно (в наступні місяці); в день сплати ануїтетного платежу - з першого календарного дня поточного місяця по день, що передує дню сплаті ануїтетного платежу (день сплати ануїтетного платежу в розрахунок не включається). Проценти нараховуються на суму кредиту, що надана кредитором позичальнику і ще не повернути останнім у власність кредитора відповідно до умов Договору.

27.01.2011р. позивач та відповідач 1 уклали Додаткову угоду №2 до Кредитного договору, якою, зокрема, дійшли згоди про зміну схеми погашення кредиту. Також встановили, що позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 20.09.2021р., якщо тільки не буде застосований інший термін повернення кредиту відповідно до умов Договору.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частиною 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як свідчать матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання перед відповідачем 1 в частині надання кредиту, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по особовому рахунку відповідача 1, та надав кредит на суму 456 000,00 доларів США.

При цьому відповідач 1 не виконував належним чином своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом.

Як встановлено вище, умовами Кредитного договору передбачений строк повернення кредиту відповідачем 1 позивачем не пізніше 20 вересня 2021р.

Разом з тим, в відповідності до підпункту 1.2.2. пункту 1.2. Кредитного договору позичальник (відповідач 1 у справі) зобов'язався достроково повернути в повному обсязі кредит та плату за кредит у випадках застосування позивачем будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 8.4. цього Договору.

Так, пунктами 5.5., 12.1., 12.2. Кредитного договору передбачено, що у випадку, зокрема, несплати позичальником чергового ануїтетного платежу в установлений цим Договором день сплати більше ніж на один місяць, та/або порушення інших умов Договору, кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати нарахованих процентів у порядку, встановленому розділом 12 цього Договору. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковими до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги кредитора. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений кредитором термін у повному обсязі. Листування між сторонами за Договором здійснюється шляхом направлення або надання однією стороною відповідних повідомлень іншій стороні на її адресу, зазначену у розділі 13 Договору.

Матеріали справи свідчать, що позивач скористався правом, наданим п. 5.5. Кредитного договору, та заявив вимогу-претензію №33-11/4348 від 09.10.2013р. про дострокове поверхня кредиту, сплату процентів, а також нарахованих штрафних санкцій.

Відповідач 1 не виконав вимогу позивача та не сплатив заборгованість.

Так як відповідачем 1 не було виконано законну вимогу позивача, у нього перед ним рахується заборгованість за кредитом у розмірі 421 736,26 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на момент здійснення позивачем розрахунку заборгованості склало 3 370 937,93 грн., та заборгованість по несплаченим процентам у сумі 147 949,18 доларів США, що еквівалентно 1 182 557,80 грн. за курсом НБУ на момент здійснення розрахунку заборгованості.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення зобов'язання може бути обумовлено не будь-яким, а лише належним його виконанням. Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язання. Якщо учасники зобов'язання порушують хоча б одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а змінюється, оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позичальником за Кредитним договором не надано суду доказів сплати заборгованості по кредиту та процентам за кредит.

Таким чином, у позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любе місто», перед позивачем існує заборгованість розмірі за кредитом у розмірі 421 736,26 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на момент здійснення позивачем розрахунку заборгованості склало 3 370 937,93 грн., та заборгованість по несплаченим процентам у сумі 147 949,18 доларів США, що еквівалентно 1 182 557,80 грн. за курсом НБУ на момент здійснення розрахунку заборгованості.

З огляду на те, що позичальник прострочив виконання грошового зобов'язання, позивач просив також стягнути суму пені за порушення строків сплати кредиту та суму пені за порушення строків сплати процентів в розмірі 78 466,39 грн.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п. 8.1. Кредитного договору у випадку порушення зобов'язання позичальником в частині несплати чергового ануїтетного платежу в установлений день сплати такого платежу чи сплати у розмірі меншому ніж передбачено цим Договором на прострочену суму основного боргу кредитор нараховує підвищені проценти в розмірі діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу, збільшеної на 14%. Нарахування підвищеної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу - (дня сплати ануїтетного платежу); на суму прострочених процентів кредитор може нараховувати пеню, починаючи з 32 календарного дня, якщо рахувати з дати виникнення прострочених процентів. Пеня нараховується в наступному порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні; в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті; пеня нараховується за еон день прострочення, включаючи день погашення заборгованості і розраховується за методом «факт/360» (метод «факт/360» передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяця, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування. Позичальник повинен сплатити пеню за цим Договором за першою вимогою кредитора.

Отже, умовами Кредитного договору не передбачена відповідальність у вигляді пені за прострочення позичальником повернення кредиту. З огляду на це нарахована позивачем пеня за період з 05.06.2013р. по 05.12.2013р. та заявлені вимоги в цій частині є безпідставними.

Крім того, судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за прострочення сплати процентів за Кредитним договором, з чим погоджується судова колегія апеляційного господарського суду, виходячи з недоведеності цих вимоги.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника - ТОВ «Торговий дім «Любе місто»», за Кредитним договором, позивачем, як кредитором, був укладений з Приватним підприємством «Любе місто», як поручителем, Договір поруки №212090, за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за невиконання ТОВ «Торговий дім «Любе місто» усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з Кредитного договору №1136168000 від 19.06.2008р. в повному обсязі як існуючих на день укладення Договору поруки, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно з п. 1.3. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за Кредитним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

Згідно з п. 1.4. Договору поруки відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

У відповідності до п. 2.2. Договору поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за Кредитним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).

Позивачем була направлена відповідачеві-2 вимога про виконання поручителем забезпечених зобов'язань №33-11/4349 від 09.10.2013р.

У відповідності до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна або кільки осіб.

Згідно з ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, з наведених вище норм закону та умов договору поруки вбачається, що відповідач 2 несе солідарну відповідальність з відповідачем 1 за порушення умов Кредитного договору, тобто сплати боргу по кредиту в розмірі 421 736,26 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на момент здійснення позивачем розрахунку заборгованості склало 3 370 937,93 грн., та заборгованість по несплаченим процентам у сумі 147 949,18 доларів США, що еквівалентно 1 182 557,80 грн. за курсом НБУ на момент здійснення розрахунку заборгованості.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 99, 100, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Любе місто» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2014р. у справі №910/25095/13 залишити без змін.

3. Справу №910/25095/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця