Ухвала

від 15.04.2019 по справі 910/25095/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

15.04.2019Справа № 910/25095/13 За заявою ОСОБА_1

про заміну стягувача у наказах Господарського суду міста Києва від 27.06.2014 у справі №910/25095/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Любе місто";

2) Приватного підприємства "Любе місто"

про стягнення 579502,33 дол. США, що еквівалентно 4631962,12 грн.

Суддя Сташків Р. Б.

Секретар судового засідання Саруханян Д.С.

Представники сторін:

від заявника - ОСОБА_1 (особисто);

від позивача - Гіль Н.В. (адвокат);

від відповідача1 - Фляшовський В.А. (адвокат);

від відповідача2 - не з'явився;

від ТОВ "Фінстрим" - Вєдєрнікова О.С. (адвокат).

Обставини справи:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/25095/13 за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсиббанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Любе місто та Приватного підприємства Любе місто про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за Кредитним договором № 11361618000 від 19.06.2008, з урахуванням Договору поруки № 212090 від 19.06.2008.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 у вказаній справі позов задоволено частково, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Любе місто" та Приватного підприємства "Любе місто" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" 421736 доларів США 26 центів, що за курсом НБУ станом на 05.12.2013 становить 3370937 грн. 93 коп. кредитної заборгованості, 147949 доларів США 18 центів, що за курсом НБУ станом на 05.12.2013 становить 1182557 грн. 80 коп. заборгованості по процентам, а також 67654 грн. 18 коп. судового збору.

Постановою від 11.06.2014 Київського апеляційного господарського суду вказане рішення залишене без змін; 27.06.2014 судом на виконання рішення були видані відповідні накази, за якими ВПВР УДВС ГУЮ було відкрито виконавчі провадження № 45089732 та № 54190418.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну сторони у вказаних виконавчих провадженнях, а саме заміну стягувача на нього.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення Відповідача-2 (одного з боржників за виконавчими провадженнями) про призначення заяви до розгляду - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача-2, яка вказана у заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, але Відповідач-2 до суду своїх представників не направив.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 334 ГПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Досліджуючи обґрунтування заяви судом встановлено, що на підставі договору комісії від 12.03.2019 ТОВ Фінстрим , як комісіонер, зобов'язався за дорученням ОСОБА_1, як комітента, за комісійну винагороду вчинити за рахунок комітента від свого імені правочини з первісним кредитором (Укрсиббанком), щодо набуття права вимоги, зокрема, до позичальника та поручителя (ТОВ Торговий дім Любе місто , ПП Любе місто ), за Кредитним договором № 11361618000 від 19.06.2008, з урахуванням Договору поруки № 212090 від 19.06.2008, за ціною не більше узгодженої сторонами, і в строки, визначені сторонами у цьому договорі, а саме до 12 березня 2019 року (включно).

Під правами вимоги сторони у вказаному договорі погодилися розуміти, зокрема, всі права вимоги первісного кредитора до позичальника та до поручителя за Кредитним договором № 11361618000 від 19.06.2008 з урахуванням Договору поруки №212090 від 19.06.2008 на дату відступлення прав вимоги, включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору щодо виплати суми Боргу (суми грошових коштів, належні до сплати первісному кредитору позичальником за Кредитним договором №11361618000 від 19.06.2008).

За належне виконання комісіонером його безпосередніх обов'язків за вказаним договором комітент зобов'язується сплатити комісіонеру комісійну винагороду у розмірі 500 гривень без ПДВ в строки, зазначені сторонами у договорі, а саме до 12 березня 2019 року (включно).

Відповідно до п.п. 3.1.1 - 3.1.3 п. 3.1 договору комісії від 12.03.2019 комісіонер зобов'язаний: укласти від свого імені та за рахунок комітента з первісним кредитором договір факторингу для набуття прав вимоги до позичальника та поручителя за кредитним договором та договором поруки, а також договір відступлення пра вимоги для набуття прав вимоги до іпотекодавця за договором іпотеки; передати комітенту за актом прийому-передачі права вимоги; передати комітенту за актом прийому-передачі документи (оригінали документів що підтверджують права вимоги).

12.03.2019 на підставі договору факторингу АТ Укрсиббанк , як клієнт, зобов'язався передати у власність ТОВ Фінстрим , як фактору, а фактор - прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Сторони погодили, що обсяг прав вимоги станом на дату укладення цього Договору визначається первинними договорами та договорами забезпечення (під якими, зокрема, сторони погодили розуміти Кредитний договір №11361618000 від 19.06.2008, з урахуванням Договору поруки №212090 від 19.06.2008), і на день підписання загальна заборгованість за Кредитним договором № 11361618000 від 19.06.2008 становить 1012346,12 дол.США, з яких 421736,26 доларів США - основна заборгованість, 590609,86 доларів США - проценти.

Відповідно до п. 1.4 даного Договору, розмір оплати послуг фактора становить 100 грн., що сплачуються клієнтом протягом 5ти робочих днів з дати відступлення права вимоги на банківський рахунок фактора. Одночасно з відступленням прав вимоги, згідно з п. 1.5, до фактора переходять усі права клієнта за усіма договорами забезпечення (за їх наявності), які не були посвідчені нотаріально.

Згідно з розділом 3 вказаного договору факторингу, права вимоги переходять від клієнта до фактора у дату відступлення, але не раніше моменту зарахування на рахунок клієнта суми фінансування за цим договором, після чого фактор одержує право вимагати від боржника та/або гарантів (за їх наявності) виконання усіх зобов'язань за первинними договорами і договорами забезпечення (за їх наявності). До фактора переходять права вимоги в обсязі і на умовах, що існували на дату відступлення.

Відступлення прав вимоги засвідчується складанням сторонами акта приймання - передачі прав вимоги, який складається виключно після одержання клієнтом суми фінансування.

Так, залученими до справи актами підтверджується, зокрема, наступне:

- за актом від 12.03.2019, складеним у виконання договору факторингу від 12.03.2019 клієнт передав (відступив) права вимоги факторові, а фактор прийняв в обсязі та на умовах, визначених договором, права вимоги за Кредитним договором №11361618000 від 19.06.2008 та Договором поруки №212090 від 19.06.2008;

- за актом від 12.03.2019, складеним у виконання договору факторингу від 12.03.2019, клієнт передав, а фактор прийняв перелічену в акті документацію, що підтверджує права вимоги;

- за актом від 12.03.2019, складеним у виконання договору комісії від 12.03.2019, комісіонер (який одночасно є фактором за договором факторингу від 12.03.2019) передав, а комітент - ОСОБА_1 прийняв вимоги АТ Укрсиббанк до ТОВ Торговий дім Любе місто за Кредитним договором №11361618000 від 19.06.2008, та до ПП Любе місто за Договором поруки №212090 від 19.06.2008;

- за актом від 12.03.2019, складеним у виконання договору комісії від 12.03.2019, комісіонер передав, а комітент - ОСОБА_1 прийняв перелічену в акті документацію, що підтверджує права вимоги.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 512, 514, 516 ЦК України, ст. 334 ГПК України та ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , ОСОБА_1 просить суд замінити ПАТ УкрСиббанк як стягувача у наказах Господарського суду міста Києва від 27.06.2014 у справі №910/25095/13 на нового стягувача - ОСОБА_1

Проте до доводів заяви ОСОБА_1 суд ставиться критично з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України, суд, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника.

При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.

Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа.

Цей перелік є вичерпним.

У пункті 1 частини 1 статті Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Як вбачається з преамбули описаного вище договору факторингу від 12.03.2019, фактор за даним договором - ТОВ Фінстрим має право надавати фінансові послуги згідно зі свідоцтвом серії ФК № 726, виданим 24.03.2016 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, тобто, має право надавати послуги факторингу та бути стороною договору факторингу.

Натоміть, ОСОБА_1 не має права надавати фінансові послуги, відповідне свідоцтво у матеріалах справи відсутнє, тоді як саме йому ТОВ Фінстрим було передано права вимоги фінансової установи - ПАТ Укрсиббанк , отримані від останнього за описаним вище договором факторингу.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Сторонами у договорі факторингу, згідно зі ст. 1079 ЦК України, є фактор і клієнт, при цьому фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до ст. 1083 ЦК України, наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

Тобто, у даному випадку, права вимоги банку - ПАТ Укрсиббанк , які бути відступлені ТОВ Фінстрим , як особі, яка має право надавати фінансові послуги, на підставі описаного вище договору факторингу від 12.03.2019, могли бути у подальшому відступлені тільки відповідно до положень глави 73 ЦК України, тобто лише на умовах факторингу.

Іншого порядку відступлення права вимоги особи, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, та які вже були відступлені за договором факторингу, законом не передбачено, так як наступне відступлення може відбуватися лише відповідно до положень глави 73 ЦК України, тобто лише на умовах факторингу.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 не набув права вимоги до позичальника та поручителя за Кредитним договором №11361618000 від 19.06.2008, з урахуванням Договором поруки №212090 від 19.06.2008, оскільки відступлення до нього цих вимог на умовах факторингу не відбулось, а відступлення у іншому порядку законом не передбачено.

Як вбачається з встановлених судом вище обставин, внаслідок укладення описаних вище договорів факторингу та комісії від 12.03.2019 сторони цих договорів погодилися замінити кредитодавця-банк, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, по суті в результати виконання всіх умов цих договорів - на фізичну особу - ОСОБА_1, який не є юридичною особою та фінансовою установою, а тому не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача в наказах Господарського суду міста Києва від 27.06.2014 у справі №910/25095/13, оскільки ОСОБА_1 не може бути належним правонаступником кредитодавця у спірних правовідносинах.

При винесенні даної ухвали судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 11.09.2018р. у справі №909/968/16.

Керуючись статтями ст.ст. 232, 234, 235, 334 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у наказах Господарського суду міста Києва від 27.06.2014 у справі №910/25095/13 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, і може бути оскаржена в порядку та строк встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків