Постанова

від 12.06.2014 по справі 911/429/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року Справа № 911/429/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П., суддіБакуліна С.В., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Київської області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року у справі№ 911/429/13-г господарського судуКиївської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Астра Агро" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу агрофірми "Зоря" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Управління держземагенства у Васильківському районі Київської області, 2. Саливонська сільська рада Васильківського району Київської області провизнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії

В засіданні взяли участь представники:

- прокуратури:Сіромашенко Р.Л. посвідчення № 020951 від 09.10.2013 року, - позивача:Давиденко В.П. - керівник, Борисенко А.М. дов. № 8 від 14.02.2014 року, - відповідача:не з'явився, - третіх осіб:Управління держземагенства: не з'явився, Саливонська сільрада: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Астра Агро" (далі за текстом - ТОВ "Астра Агро") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу агрофірми "Зоря" (далі за текстом - СГВКА "Зоря") про зобов'язання відповідача звільнити і повернути ТОВ "Астра Агро" земельні ділянки.

26.02.2013 року на адресу господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої останній просив суд визнати за ТОВ "Астра Агро" право власності на земельні ділянки загальною площею 9, 60001 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області та зобов'язання СГВКА "Зоря" звільнити і повернути ТОВ "Астра Агро" земельні ділянки загальною площею 9, 60001 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області, яка прийнята місцевим господарським судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.2013 року у справі № 911/429/13-г залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління держземагентства у Васильківському районі Київської області та Саливонківську сільську раду Васильківського району Київської області (далі за текстом - Саливоніківська сільська рада).

Рішенням господарського суду Київської області від 18.06.2013 року позовні вимоги задоволено: визнано за ТОВ "Астра Агро" право власності на земельні ділянки загальною площею 9, 6001 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області, а саме: земельну ділянку площею 0, 0935 га, що розташована по вул. Леніна, 8 в с. Саливонки, Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області; земельну ділянку площею 0, 7988 га, що розташована по вул. Леніна, 72-б в с. Саливонки, Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області; земельну ділянку площею 2, 3192 га, що розташована по вул. Леніна, 11-д та вул. Леніна, 72-ц (одна цілісна територія) в с. Саливонки, Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області; земельну ділянку площею 6, 1639 га, що розташована по вул. Тракторній, 1 в с. Саливонки, Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області; земельну ділянку площею 0, 2247 га, що розташована по вул. Тракторній, 1 в с. Саливонки, Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області. Зобов'язано СГВКА "Зоря" звільнити земельні ділянки загальною площею 9, 6001 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області та повернути їх ТОВ "Астра Агро".

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, заступник прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 18.06.2013 року та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року у справі № 911/429/13-г апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області залишено без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 18.06.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 18.06.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року у справі № 911/429/13-г та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 118, 120, 125, 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 377, 382 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.06.2014 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд касаційної скарги відкладено до 12.06.2014 року, у зв'язку з неявкою відповідача та третьої особи 1.

05.06.2014 року на адресу Вищого господарського суду України від представника позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі № 911/429/13-г, у зв'язку з вчиненням 19.05.2014 року запису про припинення державної реєстрації юридичної особи СВК агрофірма "Зоря".

Колегія суддів касаційної інстанції відмовляє в задоволенні вказаного клопотання з огляду на приписи ст. ст. 80, 111 7 ГПК України, згідно ч. 1 якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що ліквідація юридичної особи - сторони у справі, здійснена після прийняття судового рішення, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, не може бути підставою для застосування п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 11.06.2014 року № 03-05/747 для розгляду касаційної скарги у справі № 911/429/13-г у зв'язку з виходом з відпустки судді Ходаківської І.П., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Бакуліна С.В., Яценко О.В. (доповідач).

12.06.2014 року на адресу Вищого господарського суду України надійшло клопотання від позивача про продовження строку розгляду касаційної скарги та відкладення справи, в задоволенні якого колегією суддів касаційної інстанції відмовлено з огляду на обмеженість строку розгляду касаційної скарги встановлений ст. 111 8 ГПК України та необхідністю розгляду справи впродовж розумного строку передбаченого положеннями п. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з оглядну на наступне.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.01.1996 року рішенням виконавчого комітету Вільшансько-Новоселицької сільської ради народних депутатів Васильківського району Київської області № 2 передано у колективну власність КСГП "Зоря" для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва 6 130 га. земель, надано у постійне користування КСГП "Зоря" для потреб сільськогосподарського виробництва 244, 5 га. земель.

Рішенням виконавчого комітету Вільшансько-Новоселицької сільської ради народних депутатів Васильківського району Київської області № 6 від 23.02.1996 року передано у колективну власність КСГП "Зоря" для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва 1 525, 5 га. земель, надано у постійне користування КСГП "Зоря" для потреб сільськогосподарського виробництва 316, 7 га. земель, про що видано відповідні акти на право власності.

29.02.1996 року рішенням виконавчого комітету Вільшансько-Новоселицької сільської ради народних депутатів Васильківського району Київської області передано у колективну власність КСГП "Зоря" для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва 1 925, 7 га. земель, надано у постійне користування КСГП "Зоря" для потреб сільськогосподарського виробництва 275, 2 га. земель, про що видано відповідні акти на право власності.

Розпорядженням голови Васильківської районної державної адміністрації "Про передачу у колективну власність і надання у постійне користування земель колективному сільськогосподарському підприємству агрофірмі "Зоря" Васильківського району Київської області" № 114 від 20.03.1996 року було погоджено складену Інститутом землеустрою Української академії аграрних наук технічну документацію по виготовленню державних актів на землю КСП "Зоря" Васильківського району Київської області та передано у колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 4 064, 2 га земель, з яких сільськогосподарських угідь 3 859, 8 га та несільськогосподарських, у тому числі під господарськими будівлями та дворами 205, 4 га.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 05.04.1996 року на підставі вказаного вище розпорядження КСП агрофірма "Зоря" було видано Державний акт на право колективної власності на землю серії КВ-31, яким посвідчено надання відповідачу у колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 4 064, 2 га в межах згідно з планом.

З матеріалів справи вбачається та досліджувалось судами попередніх інстанцій, що рішенням установчих зборів засновників СВК "Агрофірма "Зоря", оформленим протоколом № 2 від 22.02.2000 року, Колективне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Зоря" реорганізовано у сільськогосподарський виробничий кооператив агрофірма "Зоря", який став правонаступником усіх прав та обов'язків КСП.

Так, судами встановлено, що у зв'язку із викупом майнових паїв згідно договору купівлі-продажу майнових паїв, укладеного між ТОВ "Астра Агро" та СВК "Агрофірма "Зоря", було проведено загальні збори громадян-власників майнових паїв (протокол загальних зборів власників майнових паїв реформованого СВК агрофірма "Зоря" від 03.11.2007 року), на яких прийнято рішення про виділення ТОВ "Астра Агро" відповідно до кількості майнових паїв об'єктів нерухомого майна в натурі та передачу їх товариству із земельними ділянками для його обслуговування у власність, а саме: будівлю тваринницької ферми по вул. Леніна, 72-б, в с. Саливонки, Васильківського району Київської області із земельною ділянкою площею 0,7979 га; будівлю адмінбудинку по вул. Леніна, 8 в, с. Саливонки, Васильківського району Київської області із земельною ділянкою площею 0,0924 га; будівлю вагової 30 т. (зернотоку) по вул. Леніна, 72-ц, в с. Саливонки, Васильківського району Київської області із земельною із земельною ділянкою 2,3493 га; будівлі тракторної бригади, розташованої по вул. Тракторна, 1, в с. Саливонки, Васильківського району Київської області із земельною ділянкою 6,3611 га.

Місцевим та апеляційним господарським судом досліджено, що на виконання рішення, затвердженого протоколом від 03.11.2007 року, згідно акта передачі майна та земельних участків від 31.12.2007 року відповідне майно разом із необхідними для їх обслуговування земельними ділянками були передані ТОВ "Астра Агро".

17.01.2008 року виконавчий комітет Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області прийняв рішення, якими визнав за ТОВ "АСТРА АГРО" право власності на кожен з вищезазначених об'єктів нерухомого майна та вирішив видати свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

У 2008 році Васильківським міжрайонним бюро технічної інвентаризації була здійснена державна реєстрація права власності та інвентаризація нерухомого майна переданого позивачу згідно Акта передачі майна та земельних участків від 31.12.2007 року, в результаті чого ТОВ "Астра Агро" видано технічні паспорти на відповідні будівлі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вказує, що СВК "Агрофірма "Зоря" продовжує самовільно займати вказані земельні ділянки шляхом залишення на них будівельних матеріалів, будівельного сміття та уламків сільськогосподарської техніки, що і стало підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності товариства на земельні ділянки загальною площею 9, 60001 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області та зобов'язання відповідача звільнити і повернути ТОВ "Астра Агро" вказані земельні ділянки.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем правомірно набуто право власності на нерухоме майно, саме: будівлю тваринницької ферми, будівлю адмінбудинку, будівлю вагової 30 т. (зернотоку) по вул. Леніна та будівлі тракторної бригади, розташованої по вул. Тракторна, 1, в с. Саливонки, а відповідач, в свою чергу правомірно володів спірними земельними ділянками на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ-31 від 05.04.1996 року, а тому вимога позивача про визнання за ним права власності на земельні ділянки загальною площею 9, 6001 га, (враховуючи уточнення) для ведення товарного сільського виробництва в межах Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області з підстав ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, враховуючи викладене та встановлений факт самовільного зайняття СВК "Агрофірма "Зоря" земельних ділянок загальною площею 9, 6001 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Саливонківської сільської ради Васильківського району Київської області шляхом залишення на них будівельних матеріалів, сміття та уламків сільськогосподарської техніки, суди задовольнили позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити та повернути позивачу самовільно зайняті земельні ділянки.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасним у справі з огляду на наступне.

Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 82 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час набуття права власності на нерухоме майно і до цього часу) юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Положеннями ст. 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Виникнення права на земельну ділянку передбачено ст. 125 Земельного кодексу України, згідно якої право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Положенням ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент набуття позивачем права власності на нерухоме майно) передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Таким документом, згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент набуття позивачем права власності на нерухоме майно) є державний акт, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України, а порядок його складання Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.04.1996 року КСП агрофірма "Зоря" було видано Державний акт на право колективної власності на землю серії КВ-31, яким посвідчено надання відповідачу у колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 4 064, 2 га в межах згідно з планом.

Крім того, суди дослідили, що рішенням установчих зборів засновників СВК "Агрофірма "Зоря", оформленим протоколом № 2 від 22.02.2000 року, колективне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Зоря" реорганізовано у сільськогосподарський виробничий кооператив агрофірма "Зоря", який став правонаступником КСП.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у вирішенні питання про визнання права на земельну ділянку внаслідок переходу права власності на нерухоме майно судам попередніх інстанцій необхідно було дослідити умови договору купівлі-продажу такого нерухомого майна, зокрема на наявність у продавця визначених законом документів, що посвідчують право на земельну ділянку, здійснення державної реєстрації права власності особи тощо.

Відповідно до п. 1.4. вказаної вище Інструкції (в редакції чинні на момент реорганізації СВК Агрофірма "Зоря") державний акт на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю або право постійного користування землею видається на підставі рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, селищної, сільської ради, а на право власності на землю - на підставі рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, міської, селищної, сільської ради.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Положеннями п. 3.4. Інструкції (в редакції чинні на момент реорганізації СВК Агрофірма "Зоря") передбачено, що забезпечення державної реєстрації державних актів, що посвідчують право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю або право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею та договорів оренди покладається на державні органи земельних ресурсів.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами попередніх інстанцій не було досліджено питання державної реєстрації права на земельні ділянки у відповідача по справі.

Таким чином, судами попередніх інстанцій не було в повному обсязі досліджено обставини справи та не враховано положень Законодавства, що регулює питання здійснення реєстрації прав власності на земельні ділянки.

В силу приписів ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція обмежена в праві встановлення обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним та вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій в порушення ст. 43 ГПК України не було всебічно, в повному обсязі та об'єктивно розглянуто всі обставин справи в їх сукупності, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірний доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарських судів попередніх інстанцій, прийняті у даній справі, цим вимогам не відповідають.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 18.06.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Київської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року у справі № 911/429/13-г задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 18.06.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року у справі № 911/429/13-г скасувати.

3. Матеріали справи № 911/429/13-г направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіС.В. Бакуліна О.В. Яценко