Постанова

від 11.06.2014 по справі 913/1028/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Справа № 913/1028/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівБарицької Т.Л. Картере В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення від та на постанову відГосподарського суду Луганської області 10.02.2014 Донецького апеляційного господарського суду 31.03.2014 у справі Господарського суду№ 913/1028/13 Луганської області за позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Донецька регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Каштан" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 прозвернення стягнення на предмет іпотеки у судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Долгопола І.С.; - відповідача - третьої особи повідомлений, але не з'явився; повідомлений, але не з'явився; ВСТАНОВИВ:

08.04.2013 Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі Відділення "Донецька регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан" про звернення стягнення на предмет іпотеки .

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 10.02.2014 у справі № 913/1028/13 (суддя Василенко Т.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.03.2014 (колегія суддів у складі: Будко Н.В. - головуючий суддя, судді Москальова І.В., Сгара Е.В.), позов задоволено частково; звернуто стягнення на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на предмет іпотеки - земельну ділянка загальною площею 0,4221 га (кадастровий номер: 4424855100180090150), розташовану за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станично-Луганське, вул. Барбашова, 39, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Каштан", шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною у розмірі 50 980, 00 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором № 1000014.01-02/08-СК від 16.04.2008 у розмірі 663 539, 16 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 92 307, 77 грн., прострочена заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції в сумі 255 877, 04 грн., заборгованість за процентами з урахуванням індексу інфляції в сумі 257 403, 41 грн., пеня за прострочення кредиту в сумі 14 975, 58 грн., 3 % річних за прострочення сплати заборгованості за кредитом в сумі 13 377, 73 грн., пеня за прострочення сплати процентів в сумі 17 528, 96 грн., 3 % річних за прострочення сплати процентів в сумі 12 068, 67 грн.; в іншій частині у позові відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 10.02.2014 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.03.2014 у справі № 913/1028/13 в частині відмови у позові, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштан" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Луганської області від 10.02.2014 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.03.2014 у справі № 913/1028/13 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для звернення стягнення на визначене Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" в особі Відділення "Донецька регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" майно на підставі договору іпотеки від 17.04.2008.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.ст. 526, 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи ( ч.1 ст. 575 ЦК України).

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 16.04.2008 між позивачем та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 1000014.01-02/08- СК.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між позивачем та відповідачем 17.04.2008 було укладено іпотечний договір, посвідчений Приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_7

Пунктом 1.3 іпотечного договору передбачено те, що: "Іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку нежитлову будівлю, будівлі та споруди виробничої бази та земельну ділянку , що знаходяться за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станично-Луганське, вул. Барбашова, 39, що належать ТОВ "Каштан" на праві власності, і на які, відповідно до законодавства може бути звернено стягнення". Загальна площа нежитлового приміщення складає 170 кв. м. та загальна площа земельної ділянки 0,4221 гектарів у межах згідно з планом, надалі - предмет іпотеки. Предмет іпотеки - нежитлова будівля, будівлі та споруди виробничої бази належать іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія САА № 971607), виданого 08.09.2003 Станично-Луганською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 03.09.2003. Право власності зареєстроване Станично-Луганським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації 26.09.2003 в книзі № 2 за номером запису 172 за реєстраційним номером 2563127 , що підтверджується його Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1575255, що розташоване на земельній ділянці площею 0, 4221 гектарів, що належить власнику на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ЯБ № 461247, виданого на підставі рішення 11 сесії 4 скликання Станично-Луганської с/р № 11/8 від 03.09.2004, договору купівлі продажу земельної ділянки від 01.12.2005 реєстровий № 446, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020642300001 від 25.01.2006. Згідно з Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно Станично-Луганського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації № 18108440 від 17.03.2008 вартість предмету іпотеки становить 2 000000, 00 грн. Згідно зі звітом експерта ПП Обласний центр впровадження "Агроцентрнаука" від 29.02.2008 експертна грошова оцінка земельної ділянки становить 50 980, 00 грн.".

Відповідно до п. 1.4 іпотечного договору предмет іпотеки сторони оцінили: нежитлову будівлю, будівлі та споруди виробничої бази в 606 850, 00 грн. , земельну ділянку в 50 980, 00 грн., що знаходяться за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станично-Луганське, вул. Барбашова, 39.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з висновком Приватного підприємства "Екорт" про вартість майна від 27.02.2008, ринкова вартість майна (нежитлові будівлі, будівлі та споруди виробничої бази), що знаходяться за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станично-Луганське, вул. Барбашова, 39 становить 606 850, 00 грн.

Комунальним підприємством "Станично-Луганське районне бюро технічної інвентаризації" на виконання ухвали Господарського суду Луганської області від 13.01.2014 надано копію Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Станично-Луганським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації № 18108440 від 17.03.2008 , згідно з яким загальна площа нежитлової будівлі, будівель та споруд виробничої бази, що знаходяться за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станично-Луганське, вул. Барбашова, 39, право власності на які зареєстроване Станично-Луганським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації 26.09.2003 в книзі № 2 за номером запису 172 за реєстраційним номером 2563127, складає 1 072, 5 кв. м.

В листі Приватного нотаріуса Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_7, який посвідчував іпотечний договір від 17.04.2008, зазначено, що в іпотечному договорі допущена описка щодо загальної площі предмета іпотеки та зазначено 170 кв. м. замість 1072, 5 кв. м.

Приписи статей 4 7 , 43 ГПК України зобов'язують господарський суд з'ясувати усі обставини справи, що входять до предмету доказування в ній та мають значення для її розгляду; однак, суди попередніх інстанцій, прийшовши до висновку про відмову у позові в частині звернення стягнення на нерухоме майно з тих підстав, що в іпотеку передано майно площею 170 кв. м., яке не було виділено в натурі, не дотримались статей 4 7 , 43 ГПК України, та не надали оцінки вищенаведеним обставинам справи в їх сукупності, що враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судами всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, суд першої інстанції відхиляючи лист Приватного нотаріуса Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_7, в порушення вимог ст. 84 ГПК України, не зазначив будь-яких мотивів на підставі чого він прийшов до такого висновку, та не навів норм чинного законодавства України, якими він керувався. В свою чергу, переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не усунув наведене порушення допущене місцевим господарським судом.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задовольнити частково.

Скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 10.02.2014 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.03.2014 у справі № 913/1028/13.

Справу № 913/1028/13 направити на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ