Ухвала

від 12.05.2014 по справі 2а-28909/10/0570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 травня 2014 року м. Київ В/800/1744/14

Вищий адміністративний суд України у склад колегії суддів:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2014 року

у справі № 2а-28909/10/0570 (К/9991/23708/11)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб Мандрівників»

до 1. Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька,

2. Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Калінінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2014 року у справі № 2а-28909/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб Мандрівників» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, якою постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2011 року було залишено без змін.

Посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: пункту 1.8 статті 1, статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби до заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 грудня 2012 року додані ухвала Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2010 року у справі № 7/51-2007 (К-15851/07) та ухвала Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2010 року у справі № 2-а-24721/08/0570 (К-8652/09).

Дослідивши заяву Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, а також додані неї матеріали, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні, з огляду на наступне.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2014 року, про перегляд якої подано заяву, вбачається, що предметом спору у даній справі було стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у якій судом касаційної інстанції були підтверджені висновки судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на відсутність порушень позивачем приписів пункту 1.18 статті 1, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту, з урахуванням того, що податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за відповідні податкові періоди було скасоване постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року у справі № 2а-27507/10/0570, яка набрала законної сили.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2010 року у справі № 7/51-2007 (К-15851/07), на яку посилається податковий орган як на підставу для перегляду справи з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, вбачається, що предметом спору у даній справі було визнання недійсним податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, та у якій судом касаційної інстанції було підтверджено висновки судів попередніх інстанцій про правомірність прийняття податковим органом оспорюваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на неправомірне формування ним податкового кредиту.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Колегія суддів відзначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм.

Таким чином, мова йде про застосування Закону України «Про податок на додану вартість» до різних за змістом правовідносин і не може розцінюватись як неоднакове застосування касаційною інстанцією норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту доданої до заяви про перегляд судового рішення копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2010 року у справі № 2-а-24721/08/0570 (К-8652/09), на яку заявник також посилається як на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції скасував судові рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів відзначає, що направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції не розв'язує спір по-суті та свідчить про неповноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи для правильного вирішення спору та про не дослідження всіх доказів, належить до порушення процесуального права, що не є підставою для перегляду ухвали в порядку Глави 3 Розділу IV Кодексу адміністративного суду України.

Відсутність повно встановлених обставин у певній справі та ухвалення судового рішення в іншій справі, виходячи з конкретних встановлених обставин у справі, виключає висновок про ухвалення судових рішень у таких справах з неоднаковим застосуванням норм матеріального права саме у подібних правовідносинах.

В зв'язку з наведеним, підстави для допуску справи до перегляду Верховним Судом України відсутні.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Державній податковій інспекції у Калінінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області в допуску справи до провадження по перегляду Верховним Судом України справи Донецького окружного адміністративного суду № 2а-28909/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб Мандрівників» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

Л.В. Ланченко

---

А.М. Лосєв

---

Н.Г. Пилипчук

---

Т.М. Шипуліна