Ухвала

від 10.06.2014 по справі 47/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа №  47/202 10.06.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Манушар Україна” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Київський лакофарбний завод” про стягнення грошових коштів           За розглядом заяви № 108/05 від 22.05.2014р. «Про поновлення строку пред'явлення судового наказу до виконання та про видачу дубліката судового наказу» Товариства з обмеженою відповідальністю “Манушар Україна” Суддя Котков О.В. Представники сторін: не з'явились. СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 249 023,92 грн. заборгованості по договору № ВЛ-001 від 04.06.2010р., з яких: 220 000,00 грн. основного боргу, 16 069,00 грн. пені, 3 100,14 грн. 3% річних, 9 844,78 грн. інфляційних втрат, а також просив стягнути 2 490,24 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2011р. (суддя Станік С.Р.) порушено провадження у справі № 47/202 та призначено розгляд справи до судового розгляду. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2011р. у справі                                          № 47/202 (суддя Станік С.Р.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Манушар Україна” задоволено, судом вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Київський лакофарбовий завод” грошові кошти: суму боргу – 220 000 (двісті двадцять тисяч) грн. 00 коп., 9 844 (дев'ять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 78 коп. - інфляційних втрат, 3 100 (три тисячі сто) грн. 14 коп. - 3% річних, 16 069 (шістнадцять тисяч шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. – пені, 2 490 (дві тисячі чотириста дев'яносто) грн. 24 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 05 серпня 2011 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2011р. по справі № 47/202 судом було видано наказ № 47/202. 27 травня 2014 року через канцелярію до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Манушар Україна” надійшла заява № 108/05 від 22.05.2014р. «Про поновлення строку пред'явлення судового наказу до виконання та про видачу дубліката судового наказу» в якій заявник просить суд: - визнати поважною причину пропуску строку, який надається для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання; - поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання судового наказу                   № 47/202 від 05.08.2011р. на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 20.07.2011 року у справі № 47/202 про стягнення з TOB «Київський лакофарбовий завод» на користь TOB «Манушар Україна» 251 740,16 гривень (двісті п'ятдесят одна тисяча сімсот сорок гривень 16 копійок); - видати і надіслати на адресу представника TOB «Манушар Україна» дублікат наказу Господарського суду м. Києва № 47/202 від 05.08.2011р. В обґрунтування поданої заяви ТОВ “Манушар Україна” зазначило, що у встановлені законодавством строки судовий наказ Господарського суду м. Києва від 20.07.2011 року у справі № 47/202 був пред'явлений заявником до відділу ДВС Дарницького районного управління юстиції м. Києва для виконання, але судовий наказ 29.12.2012 року було повернуто стягувачу без виконання і у встановлений законом строк, а саме до 29.12.2013 року стягувач не зміг повторно пред'явити відповідний судовий наказ до виконання з тих причин, що 12.12.2013 року стягувач змінив своє місцезнаходження, а тому, наявні підставі для поновлення пропущеного строк для пред'явлення до виконання судового наказу Господарського суду м. Києва від 20.07.2011 року у справі № 47/202. Крім того, заявник вказує, що при транспортуванні документації стягувача до його нового місцезнаходження деякі документи, в тому числі, судовий наказ № 47/202 від 05.08.2011р. був втрачений, а відтак, заявник просить суд видати дублікат наказу Господарського суду м. Києва № 47/202 від 05.08.2011р. Згідно резолюції від 27.05.2014р. заяву № 108/05 від 22.05.2014р. «Про поновлення строку пред'явлення судового наказу до виконання та про видачу дубліката судового наказу» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манушар Україна», з доданими до неї матеріалами, передано для розгляду судді Коткову О.В. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2014р. призначено розгляд заяви № 108/05 від 22.05.2014р. «Про поновлення строку пред'явлення судового наказу до виконання та про видачу дубліката судового наказу» Товариства з обмеженою відповідальністю “Манушар Україна” по справі № 47/202 на 10.06.2014 року, судом, в тому числі, запропоновано відповідачу надати до суду письмові пояснення з приводу викладених у відповідній заяві обставин. Представники сторін в судове засідання не з'явилися, причин неявки не повідомили. У відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. Розглянувши заяву ТОВ “Манушар Україна” суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви виходячи з наступного. З ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України випливає, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. В Інформаційному листі «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 Вищий господарський суд України на запитання: «Чи достатньо для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання про це або наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена?» довів Господарським судам України те, що згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК. Таким чином, при розгляді заяви про відновлення процесуального строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів. Крім того, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним судом України в постанові від 17.01.2006р. N 3/376(5/323). У відповідності до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Так, з правової конструкції вказаної частини статті 119 слідує, що пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання може бути відновлено з причин, визнаних господарським судом поважними. За таких обставин, господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. При цьому ж, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Дослідивши подану до суду заяву та додані до неї матеріали суд прийшов до висновку, що обставини, наведені позивачем у заяві № 108/05 від 22.05.2014р. «Про поновлення строку пред'явлення судового наказу до виконання та про видачу дубліката судового наказу» не є, в аспекті вимог ст.ст. 33, 34, 53, 119 Господарського процесуального кодексу України, поважними для поновлення строку пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва № 47/202 від 05.08.2011р. до виконання. Крім того, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Так, з положень вказаної статті випливає, що при наявності підстав для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання необхідним є встановлення також обставин пропущення стягувачем строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. Зі змісту заяви № 108/05 від 22.05.2014р. «Про поновлення строку пред'явлення судового наказу до виконання та про видачу дубліката судового наказу» витікає, що стягувач вже звертався до ВДВС Дарницького районного управління юстиції м. Києва з заявою щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 47/202 від 05.08.2011р., що, зважаючи на обставини дійсності відповідного наказу до виконання з 05.08.2011р. по 05.08.2012р., свідчить про вчинення стяувачем дій щодо подання наказу Господарського суду міста Києва № 47/202 від 05.08.2011р. в межах строків дійсності для пред'явлення відповідного виконавчого документа до виконання. Враховуючи те, що заявником не було надано суду достатніх доказів про наявність обставин, достатніх для визнання причин пропуску встановленого законом процесуального строку поважними, а також не наведено належних тому обставин, з урахуванням обставин звернення стягувача до ВДВС Дарницького районного управління юстиції м. Києва з заявою щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 47/202 від 05.08.2011р., суд приходить до висновку про неможливість задоволення заяви і відновлення пропущеного строку після звернення заявником про таке із відповідною заявою після закінчення строку пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва № 47/202 від 05.08.2011р. до виконання. Щодо викладених в заяві вимог про видачу дублікату наказу суд зазначає наступне. Положеннями статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Так, з правової конструкції ст. 120, в тому числі, випливає, що суд може видати дублікат наказу, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Як свідчать матеріали справи, наказ Господарського суду м. Києва № 47/202 від 05.08.2011р. дійсний для пред'явлення до виконання в строк до 05.08.2012 року. За таких обставин, з урахуванням того, що стягувач звернувся із заявою про видачу дублікату наказу 22.05.2014 року, тобто після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу Господарського суду м. Києва № 47/202 від 05.08.2011 року до виконання, зважаючи не те, що заявником не було надано суду достатніх доказів про наявність обставин, достатніх для визнання причин пропуску встановленого законом процесуального строку для пред'явлення наказу Господарського суду м. Києва № 47/202 від 05.08.2011 року до виконання поважними, необґрунтованими, в силу ст. 120 Господарського процесуального кодексу Україн, є заявлені позивачем вимоги про видачу дублікату наказу, з чого слідує про відсутність правових підстав для задоволення судом заяви стягувача на даній стадії. З огляду на все вищевикладене, керуючись ст.ст. 53, 86, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - УХВАЛИВ: 1. В задоволенні заяви № 108/05 від 22.05.2014р. «Про поновлення строку пред'явлення судового наказу до виконання та про видачу дубліката судового наказу» Товариства з обмеженою відповідальністю “Манушар Україна” по справі № 47/202 – відмовити. 2.  Копію даної ухвали направити сторонам у справі № 47/202. Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України. Суддя                                                                                                                                 О.В. Котков