Ухвала

від 03.06.2014 по справі 815/7675/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

03 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7675/13-а

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Платан-ВС» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Платан-ВС» до Державної податкової інспекції в Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року Приватне підприємство «Платан-ВС» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Малиновському районі міста Одеси Головного управління (далі ДПІ в Малиновському районі міста Одеси ГУ) Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004402202 від 03 жовтня 2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що посилання відповідача на порушення ПП «Платан-ВС» вимог ст. 198 Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість на 24 000 грн. за квітень 2011 року є безпідставними та необґрунтованими, оскільки факт постачання позивачу контрагентами товарів (робіт, послуг) підтверджується відповідними первинними документами: договорами, видатковими накладними, податковими накладними, актами виконаних робіт, банківськими виписками.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, спірне податкове повідомлення-рішення є законним, оскільки позивачем порушено п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ПП «Платан-ВС» ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ПП «Платан-ВС», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 03 вересня 2013 року по 09 вересня 2013 року ДПІ в Малиновському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на підставі наказу №316 від 29 серпня 2013 року, згідно направлення на перевірку №238 від 30 серпня 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Платан-ВС» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Укрвебконсалтинг», код ЄДРПОУ 35058138, за період з 01 квітня 2013 року по 30 квітня 2011 року, за результатами якої зроблено висновок про порушення п.198.3 ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового Кодексу України: в результаті чого занижено ПДВ у сумі 24 000 грн., про що складено акт №43-22-2/214/33137537/410 від 16 вересня 2013 року.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004402202 від 03 жовтня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 24 000 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у ПП «Платан-ВС» відсутні законні підстави включення до складу податкового кредиту за квітень 2011 року суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної №218 від 13 квітня 2011 року, отриманої позивачем від ТОВ «Укрвебконсалтинг», а тому відповідачем правомірно встановлено порушення позивачем вимог п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України та заниження ПДВ в квітні 2011 року на 24 000 грн.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В апеляційній скарзі ПП «Платан-ВС» області вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідач не довів суду, що позивач безпідставно використав право на податковий кредит, а переклав свій обов'язок доказувати правомірність такого застосування податкового кредиту на позивача, що є неправомірним. Крім того, позивач не в змозі був надати суду первинну документацію, якою підтверджується реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Укрвебконсалтинг», оскільки її було вилучено слідчим відділом державної податкової інспекції.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 квітня 2011 року між ТОВ «Рубікон-ІІ» (замовник) та ПП «Платан-ВС» (підрядник) укладено договір підряду №12/04-11, відповідно до якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по ремонту чаші басейну з заміною мозаїчної плитки на плівкове покриття на об'єкті: с. Нерубайське, 15 км траси Одеса-Київ. Строк виконання робіт 30 робочих днів з моменту закінчення демонтажних робіт.

Згідно ч.1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Платан-ВС» для виконання вказаних в договорі підряду №12/04-11 від 12 квітня 2011 року робіт було залучено субпідрядника - ТОВ «Укрвебконсалтинг», з яким укладено договір субпідряду від 04 квітня 2011 року №04/04-СП.

За рахунок здійснення зазначених операцій з ТОВ «Укрвебконсалтинг» позивачем сформовано податковий кредит по податку на додану вартість в розмірі 24 000 грн.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених ст. 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт ст. 197 цього Кодексу. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції. За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту. Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарської діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містяться вимоги до первинних документів, зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарських, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати таки обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п.2.1.,2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту за квітень 2011 року суми податку на додану вартість в розмірі 24 000 грн. ПП «Платан-ВС» надано до суду податкову накладну №218 від 13 квітня 2011 року, платіжні доручення №146 від 19 квітня 2011 року та №173 від 09 червня 2011 року, а також договори підряду №7/06-11 від 07 червня 2011 року та №12/04-11 від 12 квітня 2011 року ТОВ «Рубікон-ІІ» з ПП «Платан-ВС», довідку про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2011 року за договором №12/04-11 від 12 квітня 2011 року та акт КБ-2в за червень 2011 року за договором №12/04-11 від 12 квітня 2011 року.

На підтвердження виконання ТОВ «Укрвебконсалтинг» робіт з ремонту чаші басейну з заміною мозаїчної плитки на плівкове покриття на об'єкті: с. Нерубайське, 15 км траси Одеса-Київ, позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2011 року за договором №12/04-11 від 12 квітня 2011 року, в якій відсутня дата її підписання, відсутні посади, прізвища, імена та по батькові осіб від генпідрядника та субпідрядника, які підписали вказану довідку, а також відсутній підпис, посада, прізвище, ім'я та по батькові представник замовника, та акт КБ-2в за червень 2011 року за договором №12/04-11 від 12 квітня 2011 року, в якому відсутні дата його підписання, відсутні посади, прізвища, імена та по батькові осіб від генпідрядника та субпідрядника, які підписали вказаний акт.

Крім того, в податковій накладній №218 від 13 квітня 2011 року, виданій ТОВ «Укрвебконсалтинг», зазначено, що ТОВ «Укрвебконсалтинг» вказану податкову накладну виписано за договором субпідряду від 04 квітня 2011 року №04/04-СП, номенклатура постачання товарів/послуг продавця: «Авансовий платіж за виконані роботи згідно договору № 04/04-СП», на суму 14 4000 грн., з яких ПДВ складає 24 000 грн. В податковій накладній відсутні дані про особу, яка її склала та підписала (посада, прізвище, ім'я, по батькові).

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що надані позивачем документи по господарським відносинам з ТОВ «Укрвебконсалтинг» в квітні 2011 року не відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, оскільки в них відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а також взагалі встановити факт дійсного виконання передбачених договором робіт, а тому не підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Укрвебконсалтинг».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки ПП «Платан-ВС» безпідставно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 24 000 грн. за квітень 2011 року.

Що стосується посилань апелянта на те, що ПП «Платан-ВС» не в змозі був надати суду первинну документацію, якою підтверджується реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Укрвебконсалтинг», оскільки її було вилучено слідчим відділом державної податкової інспекції, колегія суддів вважає необґрунтованою, виходячи з наступного.

Відповідно п.9 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» копії первинних документів та регістри бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятих в межах їх повноважень, передбачених законом з обов'язковим складанням реєстру вилучених документів.

Оригінали бухгалтерських документів можуть бути вилучені тільки в порядку кримінально-процесуального закону.

Слід зазначити, що апелянтом не надано суду доказів, яким саме слідчим відділом та які саме за переліком документи по фінансовим взаємовідносинам з ТОВ «Укрвебконсалтинг» були вилучені.

Крім того, апелянт не скористався своїм правом на виготовлення копій документів, та до суду не надано жодного доказу про те, що позивач намагався оскаржити неправомірне вилучення оригіналів первинних документів без складання їх реєстру та без належних на це підстав.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Платан-ВС» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв