Постанова

від 11.06.2014 по справі 802/1759/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

11 червня 2014 р. Справа № 802/1759/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Середюка М.А.

позивача: Кушніра Б.В., Степанишина С.М

відповідача: Прокопюк О.В., Кочута О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заді суду у м. Вінниці

адміністративну справу за позовом

державного підприємства "Вінницятрансприлад"

до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про скасування податкового повідомлення -рішення, суд, -

В С Т А Н О В И В :

20 травня 2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось державне підприємство "Вінницятрансприлад" з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення -рішення.

Адміністративний позов мотивовано тим, що за наслідками виявлених порушень в ході проведення позапланової виїзної перевірки ДП "Вінницятрансприлад", податковим органом сформовано податкове повідомлення - рішення №0002872201 від 27.03.2014р., яким визначено грошове зобов'язання в загальній сумі 3722706 грн.

На думку позивача факти, що лягли в основу вказаного податкового повідомлення рішення не відповідають дійсності, тому останній звернувся до суду з позовом. З урахуванням вказаного в судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог.

Представники відповідача просили в задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на висновки, що викладенні в письмових запереченнях (а.с.22-28 том 3).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

У період з 11.02.2014р. по 14.02.2014р. податковим органом з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування суми з податку на додану вартість стосовно ДП "Вінницятрансприлад" по взаємовідносинах з ТОВ НВК "Калібр" за період з 01.05.2012р. по 31.07.2013р. проведено позапланову виїзну перевірку.

В ході якої встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), у зв'язку з чим, завищено суму податкового кредиту та занижено податок на додану вартість у загальній сумі 2978165 грн., в тому числі : за травень 2012р. у сумі 76253 грн., за червень 2012р. у сумі 32908 грн., за липень 2012р. у сумі 31910 грн., за серпень 2012р. в сумі 18461 грн., за вересень 2012р. у сумі 339731 грн., за жовтень 2012р. в сумі 319375 грн., за листопад 2012р. в сумі 242721 грн., за грудень 2012р. у сумі 102781 грн., за січень 2013р. в сумі 116108 грн., за лютий 2013р. в сумі 336540 грн., за березень 2013р. у сумі 406548 грн., за квітень 2013р. в сумі 415719 грн., за травень 2013р. у сумі 77217 грн., за червень 2013р. в сумі 246585 грн., за липень 2013р. в сумі 214948 грн.

За результатами виявлених порушень Вінницькою ОДПІ оформлено акт від 21.02.2014р. №417/22/01057491 "Про результати позапланової виїзної перевірки ДП "Вінницятрансприлад" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування суми з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ НВК "Калібр" за період з 01.05.2012р. по 31.07.2013р. (надалі - акт від 21.02.2014р.) (а.с.11-24 том 1).

Не погодившись з вказаним фактом, позивачем на ім'я Вінницької ОДПІ подано заперечення до акту перевірки від 21.02.2014р. №417/22/01057491, які у відповідності до листа податкового органу від 24.03.2014р. за вих. №6407/10/2201 залишенні без задоволення, а висновки акту перевірки від 21.02.2014р. без змін (а.с.26-40 том 1).

На підставі виявлених порушень, 27.03.2014р. Вінницькою ОДПІ оформлено податкове повідомлення рішення форми "Р" №0002872201, яким визначено грошове зобов'язання в загальній сумі 3722706 грн., з них 2978165 грн. за основним платежем та 744541 грн. за штрафними фінансовими санкціями (а.с.41 том 1).

Як свідчать матеріали справи позивач також скористався наданим правом щодо адміністративного оскарження зазначеного рішення, зокрема, рішення про результати розгляду первинної скарги від 30.04.2014р. №6887/10/02-32-10-02-22, скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення рішення без змін (а.с.42-46 том 1).

Оскільки, висновки акту перевірки не відповідають дійсності, тому позивач змушений був звернувся до суду за захистом своїх прав щодо скасування зазначеного податкового повідомлення рішення.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Згідно з п.7.3 ст.7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Зі змісту п.75.1 ст.75 ПК України вбачається, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як свідчать матеріали справи податковим органом вказане право реалізовано, адже стосовно своєчасності, достовірності та повноти нарахування суми з податку на додану вартість ДП "Вінницятрансприлад" по взаємовідносинах з ТОВ НВК "Калібр" за період з 01.05.2012р. по 31.07.2013р. проведено позапланову виїзну перевірку.

З матеріалів акту перевірки від 21.02.2014р. слідує, що позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість віднесено та відображено в додатку №5 податкової декларації з податку на додану вартість "розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" операції з придбання ТМЦ від ТОВ "НВК "Калібр" всього в сумі 2978165 грн., в тому числі: за травень 2012р. у сумі 76253 грн., за червень 2012р. у сумі 32908 грн., за липень 2012р. у сумі 31910 грн., за серпень 2012р. в сумі 18461 грн., за вересень 2012р. у сумі 339731 грн., за жовтень 2012р. в сумі 319375 грн., за листопад 2012р. в сумі 242721 грн., за грудень 2012р. у сумі 102781 грн., за січень 2013р. в сумі 116108 грн., за лютий 2013р. в сумі 336540 грн., за березень 2013р. в сумі 406548 грн., за квітень 2013р. в сумі 415719 грн., за травень 2013р. у сумі 77217 грн., за червень 2013р. в сумі 246585 грн., за липень 2012р. в сумі 214948 грн.

Для підтвердження правомірності визначення податкового кредиту до перевірки були надані договори з постачання товару укладених між позивачем та ТОВ "НВК "Калібр", видаткові та податкові накладі. Однак за відсутності товарно-транспортних накладних та подорожніх листів, що підтверджують транспортування товару, що на думку податкового органу свідчить про завищення податкового кредиту у зазначеному періоді по взаєморозрахунках з ТОВ "НВК "Калібр".

Так, у відповідності до договорів постачання товару від 02.01.2013р. № СН7/5/Ю, від 18.01.2013р. №СН7/8/Ю, від 07.02.2013р. №СН7/13/Ю, від 28.02.2013р. №СН7/20/Ю, від 07.05.2012р. №СН7/40/Ю, від 26.07.2012р. №СН7/58/Ю, від 22.08.2012р. №СН7/69/Ю, від 03.09.2012р. №СН7/78/Ю, від 07.09.2012р. № СН7/90/Ю та за №СН7/83/Ю, від 10.09.2012р. №СН7/84/Ю, від 13.09.2012р. №СН7/92/Ю, від 20.09.2012р. №СН7/102/Ю та за №СН7/93/Ю (а.с.47-82 том 1), продавець ТОВ "НВК "Калібр" зобов'язується передати в терміни і в порядку визначеному цим договором у власність покупця ДП "Вінницятрансприлад" металопрокат сталь сортовану. Покупець зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар відповідно до умов договору. Умови постачання, форма і порядок розрахунків можуть змінюватись сторонами по взаємній згоді тільки шляхом укладення додаткової угоди або шляхом обмінами листами, телеграмами, факсимільними повідомленнями (розділ 1 договорів).

Згідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

На виконання умов вказаного договору судом досліджено реєстр видаткових накладних, видаткові накладні №51 від 08.05.2012р., № 9 від 23.05.2012р., №61 від 29.05.2012р., №67 від 01.06.2012р., №№76, 79, 80, 81, від 27.07.2012р., №83 від 20.08.2012р., №88 від 10.09.2012р., №91 від 10.09.2012р., №93 від 14.09.2012р., №95 від 21.09.2012р., № 96 від 24.09.2012р., №97 від 27.09.2012р., №98 від 28.09.2012р., №101 від 04.10.2012р., №№ 102, 103 від 05.10.2012р., №104 від 11.10.2012р., №105 від 11.10.2012р., №106 від 12.10.2012р., № 108 від 18.10.2012р.. №109 від 22.10.2012р., №110 від 25.10.2012р., №113 від 25.10.2012р., № 114 від 25.10.2012р., № 115 від 26.10.2012р., № 116 від 30.10.2012р., №117 від 31.10.2012р., № 118 від 31.10.2012р., № 119 від 07.11.2012р., № 120 від 14.11.2012р., № 121 від 16.11.2012р., № 124 від 23.11.2012р., № 126 від 28.11.2012р., №127 від 29.11.2012р., №128 від 30.11.2012р., №129 від 30.11.2012р., №130 від 30.11.2012р., №№131, 132 від 06.12.2012р., №1 від 03.01.2013р., №№ 2,3 від 15.01.2013р., №111 від 11.07.2013р., №4 від 18.01.2013р., №5 від 24.01.2013р., №№6,8 від 25.01.2013р., №9 від 01.02.2013р., № 10 від 01.02.2013р., №16 від 13.02.2013р., №17 від 13.02.2013р., №№ 20,21 від 15.02.2013р., №№ 22, 23 від 20.02.2013р., №25 від 22.02.2013р., №30 від 01.03.2013р., №34 від 05.03.2013р., №35 від 06.03.2013р., №36 від 12.03.2013р., від 37 від 14.03.2013р., № 42 від 20.03.2013р., №43 від 21.03.2013р., № 44 від 22.03.2013р., № 45 від 27.03.2013р., № 46 від 28.03.2013р., № 7 від 29.03.2013р., №52 від 04.04.2013р., №53 від 05.04.2013р., №56 від 10.04.2013р., №№ 57,58 від 11.04.2013р., №62 від 17.04.2013р., №63 від 18.04.2013р., №№ 64,65 від 19.04.2013р., №66 від 25.04.2013р., №67 від 26.04.2013р., № 68 від 13.05.2013р., №69 від 25.04.2013р., №70 від 26.04.2013р., №71 від 13.05.2013р., №№ 75,76,77 від 16.05.2013р., №№ 81,82 від 22.05.2013р., №83 від 24.05.2013р., №84 від 30.05.2013р., №85 від 31.05.2013р., №№ 90,91 від 05.06.2013р., №№92,93 від 06.06.2013р., №95 від 14.06.2013р., №98 від 21.06.2013р., №102 від 01.07.2013р., №103 від 03.07.2013р., №105 від 05.07.2013р., №110 від 10.07.2013р., прибуткові ордери (а.с. 83-250 том 1, а.с.1-48 том 2), податкові накладні від 03.01.2013р. №1, від 15.01.2013р. №2, від 24.01.2013р. №3, від 25.01.2013р. №4, від 25.01.2013р. №6, від 01.02.2013р. №2, 3, від 13.02.2013р. №6,8 , 15.02.2013р. №7,9, від 20.02.2013р. № 11,12, від 22.02.2013р. №13, 14, від 01.03.2013р. №1, від 05.03.2013р. № 3, від 06.03.2013р. №4, від 12.03.2013р. №5, від 14.03.2013р. №6, від 20.03.2013р. №16, від 21.03.2013р. №17, від 22.03.2013р. № 18, від 27.03.2013р. №21, від 28.03.2013р. №22, від 29.03.2013р. №23, від 04.04.2013р. №3, від 05.04.2013р. №4, 10.04.2013р. №7, від 11.04.2013р. №8,9, від 17.04.2013р. № 17, від 18.04.2013р. №18, від 19.04.2013р. №19, 20, від 25.04.2013р. № 23, 26 від 26.04.2013р. №24, 27, від 08.05.2013р. №1, від 13.05.2013р. №1, 2, від 16.05.2013р. №4,5, 6, від 23.05.2012р. №9, від 29.05.2012р. №14, від 01.06.2012р. № 2, від 03.06.2013р. № 1, 2, 3, від 05.06.2013р. № 5, від 06.06.2013р. № 6, 7, від 14.06.2013р. № 8, 9, від 21.06.2013р. № 12, від 01.07.2013р. №1, від 03.07.2013р. № 2, від 05.07.2013р. №3, від 10.07.2013р. №9, від 27.07.2012р. №2, 4, 5,6, від 20.08.2012р. №8, від 03.09.2012р. №1, від 07.09.2012р. №6, від 10.09.2012р. №2,4, від 13.09.2012р. №8, від 21.09.2012р. №9, від 24.09.2012р. №10, від 27.09.2012р. №11, 12, від 28.08.2012р. №13, від 04.10.2012р. №1, від 05.10.2012р. №2, 3, від 11.10.2012р. №4, 5, від 12.10.2012р. №6, від 17.10.2012р. № 14,15,16,17,18,19, від 18.10.2012р. №9, від 22.10.2012р. №10, від 25.10.2012р. № 11, від 30.10.2012р. №12, від 07.11.2012р. №2, від 14.11.2011р. №3, від 16.11.2012р. №4, від 23.11.2012р. №7, від 28.11.2012р. №9, від 29.11.2012р. №10, №14, від 30.11.2012р. №11,12, 13, від 06.12.2012р. №1, 2, від 12.12.2012р. №4 (а.с.48-158 том 1), картки складського обліку (а.с.160-183 том 2), копії банківських виписок (а.с.32-250 том 4).

Окрім того, на виконання умов зазначених договорів, судом досліджено товарно-транспортні накладні про перевезення ФОП ОСОБА_5 товару від вантажовідправника ТОВ "НВК "Калібр" вантажоодержувачу ДП "Вінницятрансприлад" від 07.05.2012р., від 23.05.2012р., від 31.05.2012р., від 27.07.2012р.. від 14.09.2012р., від 21.09.2012р., від 24.09.2012р., від 27.09.2012р., від 28.09.2012р., від 04.10.2012р., від 05.10.2012р., від 11.10.2012р., від 12.10.2012р., від 18.10.2012р., від 22.10.2012р.. від 25.10.2012р., від 26.10.2012р., від 30.10.2012р., від 31.10.2012р., від 07.11.2012р., від 14.11.2012р., від 16.11.2012р., від 23.11.2012р., від 28.11.2012р., від 29.11.2012р., від 06.12.2012р., від 03.01.2012р., від 03.01.2013р., від 15.01.2012р., від 18.01.2013р., від 24.01.2012р., від 25.01.2012р., від 01.02.2012р., від 14.09.2012р., від 24.09.2012р., від 04.10.2012р., від 25.01.2013р., від 13.02.2013р., від 20.02.2013р., від 05.03.2013р., від 06.03.2013р., від 12.03.2013р., від 14.03.2013р., від 20.03.2013р., від 21.03.2013р., від 22.03.2013р., від 27.03.2013р., від 28.03.2013р., від 29.03.2013р., від 04.04.2013р., від 05.04.2013р., від 10.04.2013р., від 11.04.2013р., від 17.04.2013р., від 18.04.2013р., від 19.04.2013р., від 25.04.2013р., від 26.04.2013р., від 13.05.2013р., від 16.05.2013р., від 22.05.2013р., від 24.05.2013р., від 30.05.2013р., від 31.05.2013р., від 03.06.2013р., від 05.06.2013р., від 06.06.2013р., від 21.06.2013р., від 25.06.2013р., від 01.07.2013р., від 03.07.2013р., від 05.07.2013р., від 10.07.2013р., від 11.07.2013р. (а.с.185-250 том 2, а.с. 1-18 том 3).

Таким чином, вказані докази свідчать про дотримання ДП "Вінницятрансприлад" та ТОВ "НВК "Калібр" вимог Цивільного кодексу України щодо реального настання правових наслідків за наслідками укладених догорів постачання товару.

Судом також надано правову оцінку вказаним доказам через призму Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема ст.1 закріплено поняття "первинного документу" це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення ч.1 ст. 9 даного Закону передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналогічно п.п.2.1 п.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р.№ 88 встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з ч.1 ст. 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Приписи інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 06.05.2011р. передбачають, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення операції.

Тобто, будь-які документи мають силу первинних документів в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено вище, господарські операції позивача з ТОВ "НВК "Калібр" за перевіряємий період є правомірними та підтверджують фактичне виконання господарських операцій у відповідності до укладених договорів постачання товару, відтак надані до суду докази є первинними документами.

Варто відмітити, що матеріали акту перевірки від 21.02.2014р. та надані в судовому засіданні представниками відповідача пояснення свідчать пре те, що вказані первинні документи, а саме податкові накладні, видаткові накладні та копії банківських виписок надані податковому органу в ході проведення перевірки.

Однак, на запитання головуючого по справі стосовно належної правової оцінки останніх представниками відповідача однозначної відповіді не надано, натомість зазначили, що в основу виявлених порушень лягло відсутність товарно-транспортних накладних та подорожніх листів.

Так, згідно з п.1 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97р. № 363, товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри, що передбачає п.11.4 та п.11.5 вказаних правил.

Імперативність вказаних норм полягає в тому, що товарно-транспортна накладна є єдиним та достатнім документом, яка дає право та свідчить про фактичне перевезення вантажу перевізником.

В контексті зазначеного, досліджено надані до суду товарно-транспортні накладні та встановлено, що останні підтверджують факт перевезення ФОП ОСОБА_5 товару від вантажовідправника ТОВ "НВК "Калібр" вантажоодержувачу ДП "Вінницятрансприлад" згідно до укладених договорів постачання товарів.

Водночас, суд звертає увагу податкового органу, що положення "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97р. № 363 не містять обов'язку щодо складання подорожнього листа.

В своїх поясненнях представники відповідача звернули увагу суду на той факт, що вказані товаро-транспортні накладні не були надані в ході проведення перевірки.

Визначаючись щодо вказаного посилання, суд виходив з того, що приписи п.п.20.1.2 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначають, що контролюючі для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;

З урахуванням зазначеного, податковий орган не скористався наданим правом в ході проведення перевірки щодо запитування додаткових документів, відтак, суд не бере до уваги посилання податкового органу.

Надавши правову оцінку акту ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.10.2013р. № 404/22-01/37374775, за яким не можливо провести зустрічну звірку ТОВ "НВК "Калібр", з підстав відсутності останнього за місцезнаходженням у відповідності до висновку ГОВ ПДІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 30.09.2013р. №5747, суд виходив з того, що податковим законодавством не ставиться в залежність отримання результатів перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру такого податкового кредиту.

В той же час, судом взято до уваги долучені до матеріалів справи довідки норм витрат металопрокату для виготовлення запірно-пломбувальних пристроїв, довідки про кількість виготовлення запірно- пломбувальних пристроїв, довідки про кількість реалізованих запірно-промбувальних пристроїв, довідки про отримання металопрокату та його виготовлення. (а.с. 2-250, т.4)

Таким чином, надані до суду докази підтверджують не лише факт поставки товару, а і подальшу його реалізацію.

Так, зі змісту п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України слідує, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Положення п.198.1 ст. 198 ПК України передбачають, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; б) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними, що передбачає п.198.6 ст.198 ПК України.

У відповідності до п.п.201.1 ст.201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (а.с.200.2 ПК України).

Тобто, право платника податків щодо формування податкового кредиту виникає у випадку підтвердження податковими накладними чи іншими документами як первинними.

Надані до суду докази свідчать про правомірність формування податкового кредиту позивача за період з травня 2012р. по липень 2013р. по господарських взаємовідносинах з ТОВ "НВК "Калібр", адже як встановлено вище на підтвердження укладених договорів постачання товару надано всі первинні документи, а саме податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, копії банківських виписок, прибуткові ордери.

Таким чином, надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами сторін так і матеріалами справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, в узгодження з вимогами статті 162 КАС України, вважає, що позов слід задовольнити повністю, тим самим скасувати податкове повідомлення рішення №0002872201 від 27 березня 2014 року.

Суд акцентує увагу відповідача, що у відповідності до п.п.21.1.1 п.20.1 ст. 20 ПК України, податковий орган зобов'язаний дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачено ч.1 ст.11 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд згідно з ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст. 71 КАС України).

Мотивація та докази, надані позивачем, дають суду підстави для постановлення висновків, які спростовують доводи відповідача, більше того, встановлені у справі обставини підтверджують позиції позивача.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області №0002872201 від 27 березня 2014 року, яке прийнято відносно державного підприємства "Вінницятрансприлад".

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства "Вінницятрансприлад" (код ЄДРПОУ 01057491, м. Вінниця, вул. Героїв Сталінграду,1) судовий збір сплачений по платіжному дорученню №566 від 12.05.14р. в розмірі 487 гривень (чотириста вісімдесят гривень) шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України з рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 38782999, м. Вінниця, вул. 30-річчя Перемоги,21).

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Крапівницька Н. Л.