Постанова

від 02.06.2014 по справі 5011-10/5416-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2014 р. Справа№ 5011-10/5416-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

при секретарі Фесенко А.В.

за участю представників

від прокуратури: не з'явились

від позивача-1: Семенюк Н.М., дов. № 001-46 від 14.01.2014р.

від позивача-2: Семенюк Н.М., дов. № 062/1/8-12324 від 27.12.2013р.

від позивача-3: Щербин М.В., дов. № 061-166/10 від 15.01.2014р.

від відповідача-1: Палій Є.В., дов. № 225-КР-196 від 14.03.2014р.

від відповідача-2: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фонд

розвитку будівельних ініціатив"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 27.08.2013 р.

у справі № 5011-10/5416-2012 (головуючий суддя

Котков О.В., судді Спичак О.М., Баранов Д.О.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах

держави в особі:

1. Київської міської державної адміністрації

2. Департаменту комунальної власності м. Києва

виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації)

3. Департаменту охорони здоров'я виконавчого

органу Київської міської ради (Київської міської

державної адміністрації)

(Київської міської державної адміністрації)

до 1. Київської міської ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фонд розвитку будівельних ініціатив"

про визнання недійсними рішення та договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.08.2013р. у справі № 5011-10/5416-2012 позов задоволено повністю. Відновлено прокуратурі міста Києва строк на звернення з позовом № 05/1/3-920-12 від 24.04.2012р. до суду. Визнано недійсним рішення Київської міської ради від 24.05.07р. № 739/1400 "Про надання дозволу Головному управлінню охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на укладення інвестиційного договору з метою збільшення кількості ліжок та покращення умов перебування дітей в дитячому санаторії "Салют" та в дитячому санаторії "Ялинка" Київського міського дитячого санаторно-курортного об'єднання". Визнано недійсним інвестиційний договір № 71Д/2007 від 25.10.07р., укладений між Головним управлінням охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" до Державного бюджету України грошові кошти: 536,50 грн.(п'ятсот тридцять шість гривень 50 копійок) судового збору. Стягнуто з Київської міської ради до Державного бюджету України грошові кошти: 536,50 грн.(п'ятсот тридцять шість гривень 50 копійок) судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва 27.08.2013р. у справі № 5011-10/5416-2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 р. сформовано для розгляду апеляційної скарги склад колегії суддів для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 р. у справі № 5011-10/5416-2012 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" прийнято до провадження та призначено на 31.10.2013р..

Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2013р. у справі № 5011-10/5416-2012 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Михальська Ю.Б., судді: Зубець Л.П., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 р. у справі № 5011-10/5416-2012 у складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Зубець Л.П., Чорна Л.В. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" прийнято до провадження та призначено на 21.11.2013р..

31.10.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 27.08.2013р. у справі № 5011-10/5416-2012 без змін.

31.10.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача-1, 2 надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 27.08.2013р. у справі № 5011-10/5416-2012 без змін.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2013р. у справі № 5011-10/5416-2012 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 р. у справі № 5011-10/5416-2012 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Чорна Л.В. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 р. у справі № 5011-10/5416-2012 було відкладено розгляд справи на 05.12.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 р. у справі № 5011-10/5416-2012 було відкладено розгляд справи на 16.01.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 р. у справі № 5011-10/5416-2012 було відкладено розгляд справи на 03.02.2014р.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014р. у справі № 5011-10/5416-2012 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Михальська Ю.Б., судді: Новіков М.М., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 р. у справі № 5011-10/5416-2012 у складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Новіков М.М., Чорна Л.В. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" прийнято до провадження та призначено на 24.02.2014р..

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014р. у справі № 5011-10/5416-2012 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Новіков М.М., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 р. у справі № 5011-10/5416-2012 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Новіков М.М., Чорна Л.В. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" прийнято до провадження та призначено на 17.03.2014р..

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2014р. у справі № 5011-10/5416-2012 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Новіков М.М., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 р. у справі № 5011-10/5416-2012 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Новіков М.М., Зубець Л.П. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" прийнято до провадження та призначено на 17.04.2014р..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 р. у справі № 5011-10/5416-2012 відкладено розгляд справи на 19.05.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014 р. у справі № 5011-10/5416-2012 продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи на 02.06.2014р.

Представники прокуратури та відповіда-2 у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників прокуратури та відповіда-2.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, прокуратурою м. Києва проведено перевірку дотримання законодавства під час прийняття Київською міською радою рішення від 24.05.07р. № 739/1400 та укладення 25.10.07р. між Головним управлінням охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської ради (КМДА) і ТОВ "Фонд розвитку будівельних ініціатив" інвестиційного договору № 71Д/2007 на підставі відповідного рішення ради.

Перевіркою встановлено, що 24.05.07р. Київською міською радою прийнято рішення за № 739/1400 "Про надання дозволу Головному управлінню охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на укладення інвестиційного договору з метою збільшення кількості ліжок та покращення умов перебування дітей в дитячому санаторії "Салют" та в дитячому санаторії "Ялинка" Київського міського дитячого санаторно-курортного об'єднання".

Зі змісту п. 1. вказаного рішення слідує, що Київська міська рада вирішила дозволити Головному управлінню охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації") за погодженням з Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації") укласти інвестиційну угоду з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" щодо: проведення капітального ремонту діючого харчоблоку та складів дитячого санаторію "Ялинка" Київського міського дитячого санаторно-курортного об'єднання (Пуща-Водиця, 7-ма лінія) з паралельним поточним ремонтом спальних корпусів (з доведенням потужності до 300 ліжок) та благоустроєм території (копія рішення міститься справі).

25 жовтня 2007 року, на підставі рішення Київради № 739/1400, між позивачем-3 та відповідачем-2 укладено інвестиційний договір № 7ІД/2007 (надалі - Договір або Спірний договір), згідно п. 2.1 якого відповідач-2, як Інвестор, зобов'язується забезпечити організацію та фінансування за рахунок власних коштів проведення капітального ремонту та поточного ремонту, благоустрою території та капітального ремонту відділення, а також оплатити розробку необхідної за законодавством проектної документації та отримання дозвільної документації для виконання вказаних дій.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частини першої вказаної статті правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За ч.ч. 5, 6 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 26 вказаного Закону визначено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад, а пунктом 30 цієї норми передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як, зокрема, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого з установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" комунальна власність є спільною власністю відповідних громад, сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

За таких обставин, відчуження об'єктів комунальної власності може відбуватися тільки за спеціальним рішенням органу місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону.

Згідно ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" відповідно до цього Закону можуть приватизуватися підприємства, якщо вони відповідають вимогам ч. 1 ст. 2 цього Закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 вказаного Закону об'єктом малої приватизації, зокрема, є окреме індивідуально визначене майно.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного майна" Державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується Верховною Радою України законом України один раз на три роки не пізніш як за місяць до затвердження Державного бюджету України на відповідний рік, але до початку наступного бюджетного року та діє до затвердження чергової Державної програми приватизації. У Державній програмі приватизації визначаються, зокрема, відповідні способи приватизації для різних груп об'єктів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Державну програму приватизації" Державна програма приватизації на 2000-2002 роки, затверджена Законом від 18.05.00 № 1723- III, додається до Закону, тобто є невід'ємною складовою його змісту, і, відповідно, її положення мають юридичну силу закону.

За вимогами п. 5 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки класифікація об'єктів приватизації здійснюється з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації відповідно до цієї Програми.

Таким чином, відчуження комунального майна повинно відбуватися в порядку його приватизації, яка здійснюється у відповідності до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Державної програми приватизації на 2000-2002 роки.

Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" встановлено обов'язковий порядок підготовки об'єкта до приватизації та безпосередньо його продажу.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.

Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.

Згідно ч. 1 ст. 8 вказаного Закону з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом; готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства; замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту.

Частиною 1 ст. 12 цього Закону передбачено, що ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 зазначеного Закону право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

Згідно вимог ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Разом з цим, умовами спірного рішення Київради та Договору передбачено набуття товариством у власність комунального майна, незважаючи на те, що це майно не було включено до переліку об'єктів приватизації, незалежна оцінка вказаного нерухомого майна не проводилась, ринкова вартість майна не встановлювалась, рішення про його відчуження шляхом приватизації уповноваженим органом місцевого самоврядування не приймалось, а відтак встановлений законом порядок підготовки об'єкта до приватизації та безпосередньо його продажу не був дотриманий.

Згідно вимог ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Однак, відповідне рішення Київради та Спірний договір передбачають передачу у власність товариству комунального майна в обхід визначеної законодавством приватизаційної процедури.

Статтею 1, ч. 2 ст. 5 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 6 Положення про ГУ комунальної власності основними завданнями управління, зокрема, є реалізація державної та регіональної політики у сфері управління майном, здійснення повноважень власника щодо майна, яке приватизується та відчужується згідно з прийнятими Київською міською радою рішеннями.

Таким чином, ГУ комунальної власності є органом приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва, а відтак звернення прокурора в інтересах держави в особі позивачів до господарського суду з даним позовом направлено на захист їх охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 256 ЦК Кодексу позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Прокурор, як на підставу поважності причин пропуску позовної давності, посилається на те, що про факт порушення інтересів держави прокуратурі м. Києва стало відомо із відповіді ГУ охорони здоров'я від 03.02.20132р., яка надійшла 16.02.2012р., а саме з моменту подання протесту на оскаржуване рішення Київської міської ради, прокурор є самостійним учасником процесу, а отже пропущення строку позовної давності вказаним державним органом не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 27.08.2013р. у справі № 5011-10/5416-2012 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 27.08.2013р. у справі № 5011-10/5416-2012 - без змін.

2. Матеріали справи № 5011-10/5416-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

М.М. Новіков