Постанова

від 03.09.2014 по справі 5011-10/5416-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 року Справа № 5011-10/5416-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддівДанилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.06.2014 у справі№ 5011-10/5416-2012 Господарського суду міста Києва за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі: 1. Київської міської державної адміністрації 2. Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 3. Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до 1. Київської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" про визнання недійсними рішення та договору в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивача-1Семенюк Н.М. - - позивача-2Семенюк Н.М. - - позивача-3Щербина М.В. - - відповідача-1Палій Є.В. - - відповідача-2Артеменко Н.М., Житенко І.О. - - Генеральної прокуратури УкраїниАтаєва Д.К.

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2012 року Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації, Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив", в якій просив суд: відновити йому строк на звернення до суду з позовом; визнати недійсним рішення Київської міської ради від 24.05.2007 № 739/1400 "Про надання дозволу Головному управлінню охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на укладення інвестиційного договору з метою збільшення кількості ліжок та покращення умов перебування дітей в дитячому санаторії "Салют" та в дитячому санаторії "Ялинка" Київського міського дитячого санаторно-курортного об'єднання"; визнати недійсним інвестиційний договір № 71Д/2007 від 25.10.2007, укладений між Головним управлінням охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 (Головуючий Котков О.В., судді: Спичак О.М., Баранов Д.О), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2014 (головуючий Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.) у справі № 5011-10/5416-2012 позов задоволено повністю. Здійснено процесуальне правонаступництво Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та замінено його Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Здійснено процесуальне правонаступництво Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та замінено його Департаментом охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Стягнуто з відповідачів на користь Державного бюджету України судові витрати.

Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У відзиві на касаційну скаргу Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не погоджується з доводами скаржника і просить суд залишити оскаржуване судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Київська міська державна адміністрація, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київська міська рада не скористались правом, наданим статтею 111 2 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

26.08.2014 на адресу суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" про залучення дитячого спеціалізованого санаторію "Салют" Київського міського дитячого санаторно-курортного медичного об'єднання та дитячого спеціалізованого санаторію "Ялинка" Київського міського дитячого санаторно-курортного медичного об'єднання в якості третіх осіб.

Вказана заява задоволенню не підлягає, оскільки вирішення питання щодо залучення до участі у справі третіх осіб та вчинення відповідної процесуальної дії виходить за межі повноважень касаційної інстанції, визначених статтею 111 5 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.05.2007 Київською міською радою прийнято рішення № 739/1400 "Про надання дозволу Головному управлінню охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на укладення інвестиційного договору з метою збільшення кількості ліжок та покращення умов перебування дітей в дитячому санаторії "Салют" та в дитячому санаторії "Ялинка" Київського міського дитячого санаторно-курортного об'єднання".

Відповідно до пункту 1 вказаного рішення, Київська міська рада надала дозвіл Головному управлінню охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації") за погодженням з Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації") укласти інвестиційну угоду з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" щодо: проведення капітального ремонту діючого харчоблоку та складів дитячого санаторію "Ялинка" Київського міського дитячого санаторно-курортного об'єднання (Пуща-Водиця, 7-ма лінія) з паралельним поточним ремонтом спальних корпусів (з доведенням потужності до 300 ліжок) та благоустроєм території. Пунктом 9 цього рішення доручено Виконавчому органу Київської міської ради, після виконання пунктів 1-8 рішення, передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" (Інвестора) будівлі та споруди дитячого санаторію "Салют" Київського санаторно-курортного об'єднання, що розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Гоголівська, 26-28 (т.1., а.с.26-28).

На підставі зазначеного рішення Київради, між Головним управлінням охорони здоров'я та медичного забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації"), правонаступником якого є Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" було укладено інвестиційний договір № 7ІД/2007 (т.1., а.с.20-25) відповідно до пункту 2.1. якого, останній, як Інвестор, зобов'язався забезпечити організацію та фінансування за рахунок власних коштів проведення капітального ремонту та поточного ремонту, благоустрою території та капітального ремонту відділення, а також оплатити розробку необхідної за законодавством проектної документації та отримання дозвільної документації для виконання вказаних дій.

Пунктом 2.2. вказаного договору передбачено, що Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення разом з Головним управлінням комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язалось вчинити всі необхідні дії з метою передачі у власність Інвестора будівлі та споруди санаторію "Салют" згідно з рішенням Київради № 739/1400.

В своєму позові прокурор послався на те, що під час проведеної перевірки йому стало відомо про порушення вимог діючого законодавства. Прокурор вважає, що відчуження комунального майна має відбуватися в порядку його приватизації, яка здійснюється у відповідності до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Державної програми приватизації на 2000-2002 роки. На думку прокурора, вищезазначене рішення Київради та відповідний інвестиційний договір підлягають визнанню недійсними через недотримання вимог зазначеного закону. Матеріально-правовою підставою позову прокурор визначив статті 11, 21, 203, 215, 257, 261, 328, 511, 626, 628, 629, 657, 1130, 1132, 1134 Цивільного кодексу України, статті 1, 3, 4 Закону України "Про приватизацію державного майна" та статті 7, 8, 12, 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

У своєму відзиві на позовну заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" заперечило проти доводів прокурора і послалось на те, що спірні правовідносини регулюються нормами законодавства про інвестиційну діяльність. Відповідач вважає, що приватизація об'єктів, відносно яких виник спір, передбачає відчуження шляхом їх продажу. На думку відповідача, умови спірного інвестиційного договору не передбачають ні продажу об'єктів, ні проведення відповідних грошових розрахунків. На підставі викладеного, відповідач вважає, що підстав для задоволення позову, немає.

В основу прийнятих по справі судових рішень покладено висновки про недотримання порядку підготовки об'єкта до приватизації та безпосередньо його продажу. Судами встановлено, що незалежна оцінка вказаного майна не проводилась, ринкова вартість майна не встановлювалась, рішення про його відчуження шляхом приватизації уповноваженим органом місцевого самоврядування не приймалось.

Колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що не повністю відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки судами при прийнятті рішень не надано правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення для правильного вирішення цього спору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що умовами спірного інвестиційного договору та відповідного рішення Київради передбачено набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" у власність комунального майна, а саме будівель і споруд дитячого санаторію "Салют" Київського санаторно-курортного медичного об'єднання. В той же час, судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів, у відповідності до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, не досліджено питання правового статусу майна, про яке йдеться у спірному рішенні та договорі.

Так, судами попередніх інстанцій не з'ясовувалось питання чи є це майно нерухомістю і чи зареєстровано воно у встановленому законом порядку. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо віднесення його до комунальної власності та державної реєстрації, в тому числі відомості бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації права власності на майно або відсутності такої реєстрації. У випадку, якщо державна реєстрація майна не проводилась, судам попередніх інстанцій необхідно визначити на підставі яких доказів це майно набуло статусу комунального і встановити особу власника цього майна.

Визначення правового статусу майна та його власника має суттєве значення для вирішення цього спору.

Разом з тим, залишилось не з'ясованим питання правового статусу земельної ділянки, на якій розташоване це майно. Документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою до матеріалів справи не залучено.

Не з'ясованим також залишилось питання щодо осіб, права та інтереси яких зачіпає цей спір.

Так, відповідно до спірних рішення та договору передбачено проведення капітального ремонту діючого харчоблоку та складів дитячого санаторію "Ялинка" Київського міського дитячого санаторно-курортного об'єднання (Пуща-Водиця, 7-ма лінія) та доручено Виконавчому органу Київської міської ради передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд розвитку будівельних ініціатив" (Інвестора) будівлі та споруди дитячого санаторію "Салют" Київського санаторно-курортного медичного об'єднання, що розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Гоголівська, 26-28. При цьому, зазначені особи до участі у справі не залучені, хоча даний судовий спір може вплинути на їх права та обов'язки щодо однієї з сторін. Відповідна ухвала суду про залучення цих осіб до участі у справі в матеріалах справи відсутня.

Як судом першої, так і судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи не з'ясовано правовий статус як юридичної особи та її державну реєстрацію дитячого санаторію "Ялинка" Київського міського дитячого санаторно-курортного об'єднання. При цьому, до матеріалів справи не долучено належним чином засвідчених копій установчих документів вказаної особи.

Частиною другою статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувані в касаційному порядку судові рішення наведеним вимогам не відповідають.

Відповідно до пункту 3 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові рішення попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2014 у справі № 5011-10/5416-2012 скасувати.

Справу № 5011-10/5416-2012 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова