Ухвала

від 10.06.2014 по справі 743/431/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/431/14-ц Провадження № 22-ц/795/1119/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Жовток Є. А. Доповідач - Зінченко С. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 року м. Чернігів АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЗінченко С.П., суддів:Кузюри Л.В., Вінгаль В.М., при секретарі:Шкарупі Ю.В. за участю:представників позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6, відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Ріпкинського районного суду від 14 квітня 22014 року у справі за позовом Комунального підприємства „Замглай ЖЕД" до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за спожиті послуги,

в с т а н о в и в:

Рішенням Ріпкинського районного суду від 14 квітня 2014 року позовні вимоги КП „Замглай ЖЕД" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь КП „Замглай ЖЕД" заборгованість за спожиті послуги у розмірі 1048 грн. 15 коп. та 114 грн. понесених судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права. Апелянт зазначає, що позивач не підготував і не уклав з нею та відповідачем ОСОБА_7 договір про надання послуг, а за відсутності між сторонами договірних відносин вони не повинні сплачувати за послуги, оскільки така сплата суперечить ст.ст. 19, 32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги". Апелянт також посилається на те, що судом безпідставно не витребувано у позивача помісячний розрахунок заборгованості. Крім того, апелянт вважає, що стягнення коштів на користь КП „Замглай ЖЕД" є незаконним, оскільки про заміну кредитора з КП „Компобутсервіс" на КП „Замглай ЖЕД" відповідачів не було повідомлено.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_8 повністю підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в них доводи.

Представники позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнали та заперечували проти її задоволення, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість цих апеляційних скарг

ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 є власником квартири АДРЕСА_1, в даній квартирі з 15.05.2013 року зареєстрована та проживає його сестра ОСОБА_8 (а.с.6).

Ухваливши рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в установленому порядку згідно із затвердженими тарифами надає послуги з утримання будинків, а відповідач ОСОБА_8 користується послугами позивача, а тому зобов'язана оплачувати отримані послуги.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що даний висновок підтверджується матеріалами справи та відповідає вимогам закону, оскільки судом першої інстанції обставини справи з'ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.

Дійсно, відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" (далі Закон) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а відповідно до частин 1-3 ст. 32 зазначеного Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Проте доводи апеляційної скарги про наявність підстав для скасування рішення суду в зв'язку з відсутністю між сторонами договору не можуть бути підставою для її задоволення і скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.382 ЦК квартира в житловому будинку є об'єктом права власності, і власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир.

Виходячи ж зі змісту статей 320 та 360 ЦК України, ч. 3 ст. 156 ЖК України, користувач спірної квартири ОСОБА_8 зобов'язана брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинковій території та проведенню ремонту.

Аналогічний обов'язок власника квартири в багатоквартирному будинку брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і його прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку закріплено і в п.2 ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду".

Статті 20, 21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" визначають обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п.3 ч.2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору.

В матеріалах справи відсутні докази, що договір, який був запропонований для підписання відповідачам не відповідав типовому договору, форма та зміст якого затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 „Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".

Відповідачі відмовились від підписання договорів (а.с.21-22), а тому їх відмова як споживачів послуг в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст.ст. 627, 630 ЦК України та ст.ст. 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

За таких обставин, не заважаючи на те, що договір про надання послуг між сторонами не укладався, відповідачка ОСОБА_8, яка є фактичним споживачем послуг, зобов'язана сплачувати за послуги по утриманню житла, що надаються КП „Замглай ЖЕД", оскільки в силу ст. 11 ЦК України зобов'язання виникають не лише з підстав передбачених законодавством, зокрема з угод, а також з дій громадян і організацій, які в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки, а фактично між сторонами виникли цивільно-правові відносини.

Відповідно до розрахунку КП „Замглай ЖЕД" (а.с.44-45, 57) сума заборгованості за період з 01 березня 2011 року по лютий 2014 включно становить 1048 грн. 15 коп.

Заперечення щодо розміру заборгованості з боку відповідачки ОСОБА_8 відсутні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що за відсутності договірних правовідносин між сторонами не може виникати обов'язок відповідача по оплаті наданих позивачем послуг є безпідставними і не можуть бути взяті до уваги.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачкою в порушення вимог даної норми не було надано ні суду першої, ні апеляційної інстанцій докази того, що позивачем послуги не надавались або надавались неналежної якості. Відсутня також заява відповідачки до позивача про відмову від споживання послуг.

Посилання відповідачки на те, що нею особисто за свої кошти проводився ремонт даху будинку, не можуть бути підставою для звільнення її від оплати за надані позивачем послуги, оскільки жодним належним доказом ці обставини не підтверджені.

Доводи апелянта щодо неотримання певних послуг або отримання їх неналежної якості суд визнає безпідставними, оскільки жодних доказів на підтвердження цієї обставини не надано.

Посилання апелянта на неповідомлення її про заміну кредитора з КП „Компобутсервіс" на КП „Замглай ЖЕД" також не може бути визнано законною підставою для скасування рішення суду, оскільки в матеріалах справи містяться лист-попередження саме від КП „Замглай ЖЕД" про наявну заборгованість (а.с.20), акт про обстеження водопровідної мережі за участю КП „Замглай ЖЕД" (а.с.51).

За таких обставин доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду щодо наявності заборгованості у відповідачів і необхідності її стягнення.

Рішення суду підлягає залишенню без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Ріпкинського районного суду від 14 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: