Постанова

від 11.06.2014 по справі 820/4960/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 червня 2014 р. № 820/4960/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан. В.В.,

за участі

секретаря судового засідання -Салацької Я.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача -Шкіль Н.В.,

третьої особи - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бурдюк Ірини Сергіївни, третя особа ОСОБА_4 про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 р. до участі у справі залучено ОСОБА_4 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Ухвалою від 28.04.2014р. до участі у справі в якості другого відповідача залучено Державного реєстратора реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бурдюк І.С. З урахуванням уточнених позовних вимог позивачка просить суд скасувати рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бурдюк І.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.04.2013 року № 2036626; зобов'язати Реєстраційну службу Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області прийняти нове рішення про державну реєстрацію прав на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та провести державну реєстрацію права власності на вказаний житловий будинок.

В обґрунтування позову зазначила, що рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 21.12.2012р. у справі № 2036/2-702/2011 задоволено її позов до ОСОБА_5, приватного нотаріуса ОСОБА_6, ОСОБА_4, третя особа - Малинівська селищна рада Чугуївського району Харківської області, Чугуївська державна нотаріальна контора та за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, договір купівлі-продажу вказаного будинку визнано недійсним. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 04.06.2013р. вказане рішення залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 07.08.2013р. рішення Чугуївського міського суду Харківської області та ухвала апеляційного суду Харківської області від 04.06.2013р. залишені без змін. Вказане рішення набуло законної сили 10.06.2013р. У вересні 2013 року позивачка звернулася до Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції із заявою про державну реєстрацію права власності на зазначений житловий будинок, у реєстрації їй було відмовлено у зв'язку із наявністю обтяження вказаного майна (арешт нерухомого майна), про що було складено Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень Державної реєстраційної служби України від 01.11.2013 року № 7529460. Після зняття арешту, позивачем було повторно подано до Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції заяву про державну реєстрацію вказаного житлового будинку. Однак, рішенням від 17.02.2014 року знов було відмовлено у державній реєстрації, так як під час розгляду заяви встановлено наявність запису про реєстрацію права власності на цей будинок за іншою особою. Чугуївським міським судом було витребувано від Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, в якому зазначено, що вказаною реєстраційною службою було прийнято рішення від 28.04.2013 року №2036626 про державну реєстрацію права власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_4 Позивачка вважає, що відповідачі діяли неправомірно приймаючи вказане рішення, оскільки на час його прийняття ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 14.06.2011 р. на вказаний житловий будинок було накладено арешт та правочин на підставі якого зареєстровано право власності за ОСОБА_4 визнано судом недійсним.

Представник відповідачів, у судовому засіданні проти позову заперечувала. В обґрунтування заперечень проти позову зазначила, що державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бурдюк І.С. відповідно до вимог законодавства України з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно розглянута заява № 1029913 від 27.04.2013 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Та прийнято рішення про державну реєстрацію. Заявником був наданий чітко передбачений законодавством України з питань державної реєстрації речових прав та їх обтяжень перелік документів, на підставі яких проводиться відповідна реєстрація, надані заявником документи відповідали законодавчо визначеним вимогам. Тобто, на думку відповідача, державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області при реєстрації діяв відповідно до вимог чинного законодавства України, державна реєстрації права власності проведена з чітким дотриманням нормативно визначеного порядку та після встановлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації, які зазначені у статі 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Вважає, що позовні вимоги безпідставні та не обґрунтовані, а позовна заява не підлягає задоволенню.

Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не прибув, в минулих судових засіданнях та в письмових запереченнях проти позову заперечував, зазначив, що 21.10.2011 року йому у право власності була видана земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, про що було складено акт, який не втратив своєї юридичної сили не оскаржений, не скасований, про що свідчить витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.05.14 року. Згідно вимогам чинного законодавства, ОСОБА_4 за вищезазначеною адресою розпочав будівництво, по закінченні якого оформив та зареєстрував у інспекції ДАБК у Харківської області декларацію про готовність об'єкту до експлуатації від 19.04.2013 року за №ХК142131090463. Згідно декларації будівельна вартість зведених споруд оцінюється у розмірі 96396 грн. Таким чином, ОСОБА_4 було створено новий об'єкт нерухомого майна. Представивши всі необхідні за законом документи, ним було одержано свідоцтво про право власності на нерухоме майно №3048095 від 28.04.13 року на підставі якого законно була проведена державна реєстрація прав на нерухоме майно яке розташовано за адресою АДРЕСА_1. Свідоцтво не втратило своєї юридичної сили, не оскаржене, не скасоване. Підстав вважати його не дійсним у сторін не має. Крім того, зазначив, що рішення суду по справі №2036/2 - 702/2011 ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про відміну договору купівлі - продажу на яке необґрунтовано посилається ОСОБА_1, як на підставу для державної реєстрації майна, набуло чинності значно пізніше ніж ОСОБА_4 зареєстрував за собою право власності, а саме 10.06.2013 року тоді, коли договір купівлі - продажу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 втратив юридичну силу. Крім того зазначив, що право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 було ним зареєстроване ще 28.03.2011р. комунальним підприємством «Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації» номер запису № 343 в книзі № 3, тобто до часу звернення позивачки до суду з оскарженням вказаного договору та накладення арешту на будинок. За таких підстав просив у позові відмовити.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення позивача та представника відповідачів, третьої особи дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 17.03.2011р. між ОСОБА_5, в якості продавця та ОСОБА_4, в якості покупця укладено договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Чугуївського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6

28.03.2011р. вказаний договір зареєстрований у Комунальному підприємстві «Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації», реєстраційний номер 33129397, номер запису 343 в книзі 3 (а.с.79).

Рішенням Чугуївського міського суду від 21.12.2012 року по справі № 2036/2-702/2011 (2/2036/63/2013) визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом; визнано договір купівлі - продажу житлового будинку по АДРЕСА_1, посвідчений 18.03.2011 року приватним нотаріусом Чугуївського міського нотаріального округу недійсним; в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про усунення права на спадкування відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 04.06.2013р. вказане рішення залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 07.08.2013р. рішення Чугуївського міського суду Харківської області, ухвала апеляційного суду Харківської області від 04.06.2013р. залишені без змін. Зазначене рішення Чугуївського міського суду Харківської області набуло законної сили 10.06.2013р.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 14.06.2011р. у справі № 2036/2-702/2011 накладено арешт на житловий будинок по АДРЕСА_1 та заборону на його відчуження, яке було зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер: 11305544, 20.06.2011р., реєстратор: Харківська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (а.с.25).

25.09.2013 року позивачка звернулася до Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції із заявою про державну реєстрацію права власності на зазначений житловий будинок, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Мощонською І.В. Державної реєстраційної служби України у реєстрації ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку із наявністю обтяження вказаного майна (арешт нерухомого майна), про що було складено Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень Державної реєстраційної служби України від 01.11.2013 року № 7529460.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 16.12.2013р. у справі № 2036/2-702/2011 за заявою ОСОБА_1 знято обтяження - заборону на нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1.

Після зняття арешту, ОСОБА_1 повторно подано до Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції заяву про державну реєстрацію вказаного житлового будинку. Рішенням від 17.02.2014 року відмовлено у державній реєстрації, оскільки під час розгляду заяви встановлено наявність запису про реєстрацію права власності на цей будинок за іншою особою.

28.04.2013р. державний реєстратор прав на нерухоме майно Бурдюк І.С. , Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 2036626 на житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки: 6325455900:00:003:0414 за ОСОБА_4

При проведені державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державні реєстратори керуються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-ІУ від 01.07.2004, Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженими постановою Кабінеіу Міністрів України №868 від 17.10.2013р. та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень " державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначені повноваження органу державної реєстрації прав, а саме: 1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; 2) забезпечує ведення Державного реєстру прав; 3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; 4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; 5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Як свідчать матеріали реєстраційної справи, наявні в матеріалах справи Державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бурдюк І.С розглянута заява № 1029913 від 27.04.2013 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до вимог частини 3 статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

До заяви № 1029913 від 27.04.2013 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 заявником ОСОБА_4 надані документи, передбачені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011р., який був чинним на момент проведення державної реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними, зокрема, у разі якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Як було зазначено раніше, вказаний договір купівлі - продажу 28.03.2011р. зареєстрований у Комунальному підприємстві «Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації», реєстраційний номер 33129397, номер запису 343 в книзі 3., та відповідно до приписів ст.ст. 182, 210, 334 Цивільного Кодексу України право власності на б. АДРЕСА_1 виникла у ОСОБА_4 саме з моменту цієї реєстрації.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 здійснена реконструкція вказаного об'єкту нерухомості, та другим відповідачем проведена державна реєстрація права власності на зазначений житловий будинок на підставі п.46 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затвердженого Постановою КМ України № 703 від 22.06.2011р., який діяв на час проведення реєстраційних дій.

Так відповідно до п. 46 вказаного Порядку передбачена можливість отримання нового правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна який існував раніше, але змінив свої технічні характеристики шляхом реконструкції.

З наведеного вище вбачається, що об'єкт реєстрації прав та об'єкт обтяження не змінився, змінилися лише його технічні характеристики.

Відповідно до п. 16-18 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень за результатами розгляд заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Па підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, державний реєстратор відкриває розділ у Державному реєстрі прав, реєстраційну справ та присвоює реєстраційний номер такому об'єкту.

Державний реєстратор оформляє рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в одному примірнику.

Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вносить записи до Державного реєстру прав.

Державний реєстр речових прав, який розпочав свою дію з 01.01.2013 не містив інформацію щодо зареєстрованого права заявника на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

У випадку відсутності попередньої реєстрації в новому реєстрі - Державному реєстрі речових прав, відповідні дії виконуються з відкриттям розділу щодо об'єкту нерухомого майна.

Пунктом 92 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої державну реєстрацію прав у Державному реєстрі прав заявлено вперше, державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстрі іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита і а або перенесення записів про обтяження речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності або іншого речового права на таке майно.

Відповідно до п. 94 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі наявності записів про обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек та/або Державному реєстрі обтяжень рухомого майна державний реєстратор переносить відповідні записи до розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

При розгляду заяви № 1029913 від 27.04.2013 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, державним реєстратором відповідно до п. 10 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ № 1141 від 26.10.2011 проведено пошуки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек та/або Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, Реєстрі прав власності на нерухоме майно та встановлено наявність обтяжень в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, в зв'язку з чим відповідно до вимог чинного законодавства при проведенні державної реєстрації права власності на вказаний житловий будинок перенесені записи про існуючи обтяження.

Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень " встановлені підстави для відмови у проведені державної реєстрації прав на нерухоме майно. Частиною 4 вказаної статті визначено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підставою проведення державної реєстрації прав на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4, крім іншого є свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 3048095 від 28.04.2013р., яке не втратило своєї юридичної сили, не оскаржено, не скасовано. Підстав вважати його недійсним немає.

Відповідно до ч. 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зазначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян га їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення та проведенні державної реєстрації права власності за ОСОБА_4 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 відбулась реєстрація змін технічних характеристик об'єкту нерухомості - житлового будинку (право власності на який за ОСОБА_4 вперше зареєстроване 28.03.2011р.), в зв'язку з його реконструкцією, що не було заборонено існуючими обтяженнями та не перешкоджало проведенню державної реєстрації, відчуження не відбувалося.

Крім того, суд приймає до уваги той факт, що рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21.12.2012р. у справі № 2036/2-702/2011 яким договір купівлі - продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 визнано недійсним, набуло чинності 10.06.2013р., тобто після проведення оскаржуваних реєстраційних дій.

Оцінивши добуті докази в їх сукупності, перевіривши обґрунтованість доводів позивача, представника відповідачів, третьої особи, суд відмічає, що позивачем в ході розгляду справи не подано належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів протиправності дій відповідачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З наявних у справі документів вбачається, що у спірних правовідносинах відповідач 2 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача судом не встановлено, матеріалами справи не підтверджено, а відтак в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бурдюк Ірини Сергіївни, третя особа ОСОБА_4 про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бурдюк Ірини Сергіївни, третя особа ОСОБА_4 про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

2. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 16.06.2014р.

Суддя Рубан В.В.