Рішення

від 12.06.2014 по справі 914/1142/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2014 р. Справа № 914/1142/14

За позовом: Приватного підприємства «Карпатське біопаливо», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сколівський комбінат будівельних матеріалів», с.Гребенів Сколівського району Львівської області

про стягнення 109150,00грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: Балуцький Р.М. - представник за довіреністю

від відповідача: Спєваков І.Ю., Зарембо О.Ю. - представники за довіреностями (в режимі відеоконференції)

Суть спору: позов заявлено Приватним підприємством «Карпатське біопаливо», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сколівський комбінат будівельних матеріалів», с.Гребенів Сколівського району Львівської області про стягнення заборгованості в сумі 109150,00грн., з яких 100000,00грн. основного боргу та 9150,00грн. пені.

Ухвалою суду від 04.04.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.04.2014р. Ухвалою суду від 23.04.2014р. розгляд справи відкладено на 02.06.2014р. у зв'язку з неявкою відповідача. Ухвалою суду від 02.06.2014р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів та відкладено її розгляд на 11.06.2014р. для надання сторонам можливості подати витребувані судом документи.

Ухвалою суду від 03.06.2014р. зустрічну позовну заяву ТзОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів», с.Гребенів Сколівського району Львівської області до ПП «Карпатське біопаливо», м.Львів про стягнення 114744,00грн. повернуто судом без розгляду.

В судовому засіданні 11.06.2014р. відмовлено в задоволенні усно заявлених клопотань про залучення до участі в справі для дачі усних пояснень колишнього директора товариства п.Андрушківа Ю.Ю. та зупинення провадження по справі для направлення матеріалів справи для перевірки до прокуратури Сколівського району Львівської області з підстав їх необґрунтованості, оскільки у господарському процесі відсутній інститут свідка, окрім того у разі, якщо фізична особа (громадянин) не є посадовою особою чи іншим працівником підприємства (установи, організації, органу), в тому числі в разі, якщо зазначені відносини припинилися до моменту вирішення спору господарським судом, то вона не може бути викликана для дачі пояснень в порядку ст.30 ГПК України. Також, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази для встановлення наявності у діяльності працівника підприємства таких порушень законності, які містять ознаки кримінального правопорушення. В судовому засіданні 11.06.2014р. оголошено перерву до 12.06.2014р.

На адресу господарського суду Львівської області надійшло клопотання ТзОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» (електронне повідомлення вх.№3054/14 від 12.06.2014р.) про зупинення провадження по справі №914/1142/14 на підставі п.2 ч.2 ст.79 ГПК України та направлення копії матеріалів справи для перевірки до прокуратури Сколівського району Львівської області. У його задоволенні судом відмовлено із зазначених вище підстав.

Представникам сторін роз'яснено права, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 12.06.2014р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві. Ствердив зокрема, що в березні 2013 року між позивачем та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» укладено договір, на виконання умов якого позивачем в квітні 2013 року здійснено переоплату в розмірі 100000,00грн. за товар, який відповідачем, всупереч взятим на себе за договором зобов'язанням, не поставлено. Претензії, надіслані на адресу ТзОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» в листопаді 2013 року та березні 2014 року про повернення коштів попередньої оплати залишено останнім без відповіді та задоволення, що зумовило звернення ПП «Карпатське біопаливо» до суду із позовом про стягнення з відповідача 100000,00грн. боргу та 9150,00грн. пені, нарахованої відповідно до умов договору. Просив позов задоволити.

Представники відповідача в судовому засіданні 12.06.2014р. (в режимі відео конференції) проти позову заперечили з мотивів, вказаних у поданому ними відзиві (вх.№21988/14 від 21.05.2014р.). Пояснили, що договір, на який посилається позивач є недійсним, оскільки укладений всупереч рішенню загальних зборів учасників товариства. Окрім цього, зазначили, що позивачем проведено нарахування пені з порушенням вимог, встановлених законом. В задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» (відповідач по справі, продавець за договором) та Приватним підприємством «Карпатське біопаливо» (позивач по справі, покупець за договором) укладено договір №20/03/2013 від 26.03.2013р., за яким продавець продає, а покупець купує лісоматеріали круглі хвойних порід, надалі товар (п.1.1).

Враховуючи встановлений п.5.1 договору порядок оплати, що здійснюється покупцем шляхом передоплати коштів на розрахунковий рахунок, або внесення готівки в касу продавця, ПП «Карпатське біопаливо» перераховано на рахунок ТзОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» 100000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №26 від 01.04.2013р. на суму 80000,00грн. та №28 від 03.05.2013р. на суму 20000,00грн., та відповідає узгодженій у п.4.3 договору його загальній вартості.

Відповідно до п.3.2 договору, продавець зобов'язується поставити товар на протязі 10 робочих днів після отримання передоплати.

Проте, взятий на себе за договором обов'язок відповідачем не виконано, визначений договором товар не поставлено.

Зважаючи на це, ПП «Карпатське біопаливо» надіслано ТзОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» претензію №1 про повернення боргу (вих.№54 від 05.11.2013р.), якою просило терміново повернути перераховані кошти в розмірі 100000,00грн. на розрахунковий рахунок. Відповідач листом (вх.№52 від 15.12.2013р.) повідомив позивача про те, що у зв'язку з відсутністю у ТзОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» договору №26/03/13 та порушенням колишнім директором ОСОБА_4 розпорядження власників комбінату та нецільовим використанням одержаних засобів, на час розгляду претензії ведеться розслідування фінансової та виробничої діяльності колишнього директора ТзОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» ОСОБА_4 зокрема і щодо співробітництва із ПП «Карпатське біопаливо», відтак, відповідь буде надано після аналізу ситуації.

Також ПП «Карпатське біопаливо» надіслано на адресу відповідача претензію (вих.№5 від 19.03.2014р.), якою повторно просило повернути сплачені позивачем кошти в розмірі 100000,00грн. протягом 10 календарних днів з дня отримання даної претензії. Як вбачається із відмітки установи зв'язку на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, зазначену кореспонденцію ТзОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» отримано 21.03.2014р., проте залишено без відповіді, а заявлено у ній вимогу - без задоволення, що зумовило звернення ПП «Карпатське біопаливо» до суду із позовною заявою про стягнення 100000,00грн.

Окрім суми основного боргу, позивачем також заявлено до стягнення 9150,00грн. пені, нарахованої відповідно до умов договору.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Як передбачено ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

З долучених до матеріалів справи документів вбачається, що позивачем на виконання умов договору здійснено оплату за товар, шляхом передоплати коштів на розрахунковий рахунок відповідача в розмірі 100000,00грн., однак належних та допустимих доказів на підтвердження поставки оплаченого ПП «Карпатське біопаливо» товару до матеріалів справи не долучено.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, ч.2 ст.693 ЦК України передбачено, право покупця вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом відхилено твердження відповідача про те, що зазначений договір на поставку лісоматеріалів є недійсним, оскільки підписаний п.Андрушківим Ю.Ю. всупереч рішенню загальних зборів учасників ТзОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів», оформлених протоколом №3 від 15.11.2012р., виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Згідно з ч.2 ст.203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Рішенням загальних зборів учасників ТзОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів», оформлених протоколом №3 від 15.11.2012р., серед іншого, заборонено комерційну діяльність, у т.ч. продаж круглого лісу без виробничої обробки (п.2). В той же час, предметом договору №26/03/13 від 26.03.2013р., підписаного генеральним директором ТзОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» п.Андрушківим Ю.Ю., є лісоматеріал круглий хвойних порід.

В той же час, ч.3 ст.92 ЦК України визначено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які би свідчили про те, що ПП «Карпатське біопаливо» на момент укладення договору знало чи не могло не знати про обмеження повноважень п.Андрушківа Ю.Ю. на його підписання зі сторони ТзОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів», так само як і рішення суду, яким би зазначений правочин у встановленому законом порядку визнавався недійсним, суд приходить до висновку, що вимога позивача про повернення суми попередньої оплати в розмірі 100000,00грн. правомірна та підлягає до задоволення.

Щодо стягнення 9150,00грн. пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.4.1 договору, в разі непоставки вчасно товару покупцю продавець зобов'язується оплатити на користь покупця пеню в розмірі 18% річних від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки поставки.

Щодо тверджень відповідача про те, що розмір пені, відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та п.2 ст.343 ГК України, не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, суд зазначає наступне.

У преамбулі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.1.1 Постанови №14 від 17.12.2013р. роз'яснено, що грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Відтак, у ч.2 ст.343 ГК України, де зазначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, так само йдеться про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

В той же час, грошове зобов'язання за договором виконано ПП «Карпатське біопаливо» належним чином, а саме, здійснено передоплату за товар у відповідності до п.5.1 договору. В той же час, у п.4.1 договору встановлено відповідальність за неналежне (несвоєчасне) виконання негрошового зобов'язання. Відтак, посилання відповідача на зазначені законодавчі норми є безпідставним та не береться судом до уваги.

В той час, суд, проаналізувавши долучений до позовної заяви розрахунок ціни позову, зокрема, неустойки, приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 9150,00грн. пені обґрунтована матеріалами справи, відповідачем не спростована та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» (Львівська область, Сколівський район, с.Гребенів, вул.Шевченка, буд.28; код ЄДРПОУ 03576195) на користь Приватного підприємства «Карпатське біопаливо» (м.Львів, вул.Сахарова, буд.58А, кв.28; код ЄДРПОУ 37030528) 100000,00грн. основного боргу, 9150,00грн. пені та 2183,00грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 17.06.2014р.

Суддя Щигельська О.І.