Ухвала

від 29.10.2014 по справі 914/1142/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.10.2014 р. Справа№ 914/1142/14

За скаргою ТзОВ "Сколівський комбінат будівельних матеріалів" від 24.09.2014 р. вих.№74 (вх.№4571/14) на дії державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішення у справі №914/1142/14

За позовом: до відповідача: Приватного підприємства "Карпатське біопаливо", м.Львів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сколівський комбінат будівельних матеріалів", с.Гребенів Сколівського району Львівської області про: Зацікавлені особи : стягнення 109 150,00 грн. Відділ Державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції, м.Сколе Львівської області; Приватне підприємство "Карпатське біопаливо", м.Львів. Суддя Кітаєва С.Б

За участю представників:

від скаржника (боржника) - Паньків В.М. - генеральний директор

від стягувача: Балуцький Р.М.- представник (довіреність в матеріалах справи)

від ВДВС : не з»явився

Права та обов»язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України , судом роз»яснино. Заяви в порядку ст.20 ГПК України не поступали.

Суть спору : Товариство з обмеженою відпоідальністю "Сколівський комбінат будівельних матеріалів" подало на розгляд до господарського суду Львівської області скаргу від 24.09.2014 р. вих.№74 (вх.№4571/14) на дії державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішення у справі №914/1142/14 в якій виражено прохання про відстурочення виконання наказу №914/1142 від 14.08.2014р. про примусове виконання рішення суду про стягнення суми боргу у розмірі 113333,00 грн. з ТзОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» на користь ПП «Карпатське біопаливо» до закінчення розслідування кримінального провадження №12014140300000596.

Скарга подана в порядку ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 25.09.2014 р. у справі скаргу прийнято до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 29.10.2014 року.

21.10.2014р. за вх.№44631/14 від скаржника поступили доповнення до скарги на дії Державної виконавчої служби від 20.10.2014р. №79 в якій виражено прохання про зобов'язання державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції зупинити виконання наказу №914/1142/14 від 14.08.2014р. про примусове виконання рішення суду суду про стягнення суми боргу у розмірі 113333,00 грн. з ТОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» на користь ПП «Карпатське біопаливо» до закінчення розслідування кримінального провадження №12014140300000596.

27.10.2014р. за вх..№45746/14 від стягувача поступили пояснення на скаргу від 27.10.2014р. З підстав, наведених у письмових поясненнях стягувач вважає вимоги скаржника незаконними та необгрунтованими, скаргу просить відхилити.

В судове засіданння 29.10.2014 року скаржник явку повноважного представника забезпечив. З підстав, наведених у скарзі із врахуванням доповнення до скарги, просить скаргу задоволити і зупинити виконання наказу №914/1142/14 від 14.08.2014р. про примусове виконання рішення суду суду про стягнення суми боргу у розмірі 113333,00 грн. з ТОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» на користь ПП «Карпатське біопаливо» до закінчення розслідування кримінального провадження №12014140300000596.

Стягувач явку представника в судове засідання забезпечив, вимоги скарги заперечив, з підстав наведених у поясненні на скаргу від 27.10.2014р. вх.№45746/14.

Відділ Державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Зважаючи на те, що відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, а також те, що судом, у відповідності до ч.3 ст. 4-3 ГПК України, створювались учасникам судового процесу необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, підстави для відкладення розгляду скарги, передбачені у ст.77 ГПК України, не вбачаються.

Судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.06.2014 року у справі № 914/1142/14 були задоволені вимоги Приватного підприємства «Карпатське біопаливо» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» про стягнення заборгованості в сумі 109150,00 грн., з яких 100000,00 гри. основного боргу та 9150,00 грн. пені на підставі договору №26/03/13, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 року.

На виконання даного рішення господарський суд Львівської області видав наказ №914/1142 від 14.08.2014 року.

03.09.2014 року ПП «Карпатське біопаливо» подало до відділу державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції заяву на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 12.06.2014 року.

Постановою від 04.09.2014 року відділом державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження № ВП 44621010 про примусове стягнення суми боргу у розмірі 113333,00 грн. з ТОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» на користь ІШ «Карпатське біопаливо».

Скаржник зазначає, що учасником підприємства ТОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» - Зарембою О.Ю. було подано заяву до прокуратури Сколівського району Львівської області, у зв»язку з неправомірними діями та зловживанням службовим становищем колишнім генеральним директором ТОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» Андрушківа Ю.Ю., внаслідок чого утворилась заборгованість перед ПП «Карпатське біопаливо» у розмірі 113333,00 грн.

03.07.2014 року Сколівським РВ ГУМВС України у Львівській області було внесено дані до ЄРДР за № 12014140300000596 та відкрито кримінальне провадження про скоєння злочину яке підпадає під ст. 191 ч. 2 КК України.

Після винесення постанови відділом державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції від 04.09.2014 року та відкриття виконавчого провадження № ВП 44621010 про примусове стягнення суми боргу у розмірі 113333,00 грн. з ТОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» на користь ПП «Карпатське біопаливо», ТОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» звернувся із клопотанням до державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції про зупинення виконавчого провадження № ВП 4462101 до закінчення розгляду кримінального провадження, оскільки факт відкриття кримінального провадження є обставиною, що на думку скаржника, ускладнює виконання рішення суду.

За результатами розслідування кримінального провадження буде вирішене питання щодо виявлення боржника по заборгованості перед ПП «Карпатське біопаливо» у розмірі 113333,00 грн., стверджує скаржник, оскільки, як вказувалося вище, на підставі неправомірних діянь колишнього генерального директора у підприємства ТОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» утворилась заборгованість перед ПП «Карпатське біопаливо».

На вказане звернення ТОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів» отримало відмову та звернулося до суду, оскільки вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець був зобов'язаний винести ухвалу про зупинення виконавчого провадження.

Розглянувши подані матеріали та заслухавши пояснення представників скаржника та стягувача, суд вважає, доводи скаржника є неправомірними і скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

В силу ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу ст. 12 названого Закону, сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 121- 2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

За змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, ообто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об»єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих су

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід»ємною частиною судового процесу.

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) застосовуються положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2,18,21,22,26,29,31,41,42,62, пунктів 1-3,5,6,9 частини першої статті 63, статті 64, розділів Х1, Х11,Х11-1 ГПК тощо.

Судом зазначається, що відповідно до статей 37 та 38 Закону України від 21.04.1999р. в редакції Закону від 04.11.2010р. «Про виконавче провадження» (із змінами) встановлений вичерпний перелік підстав для зупинення виконавчого провадження, встановлений.

Згідно ч. 1 ст. 37 даного Закону виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню уразі:

1) смерті, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво;

2) визнання стягувача або боржника недієздатним;

3) проходження боржником строкової військової служби у Збройних Силах України, передбачених законом інших військових формуваннях, якщо згідно 3 умовами служби провадження виконавчих дій неможливе, чи на прохання стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах України або інших військових формуваннях;

4) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

5) прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення;

6) зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право;

7) зупинення судом реалізації арештованого майна;

8) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувана поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах;

9) здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку або ліквідації банку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб":

10) сплати боржником або іншим гарантом у встановленому законодавством порядку (у тому числі за договорами про відшкодування ядерної шкоди) коштів на відшкодування ядерної шкоди, що дорівнюють або перевищують встановлену законом межу відповідальності оператора ядерної установки. Для обчислення сплачені кошти підлягають перерахуванню у Спеціальні права запозичення, що встановлюються Міжнародним валютним фондом, за офіційним курсом Національного банку України на день сплати;

11) прийняття судом до розгляду касаційної скарги прокурора на рішення суду;

12) звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 8 цього Закону;

13) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;

14) наявності коштів за договорами банківського рахунку або банківського вкладу, які боржник не має права вимагати до закінчення строку дії таких договорів, у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення;

15) внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

16) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;

17) прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" протягом трьох років з моменту завершення приватизації;

18) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" .

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону, виконавче провадження може бути зупинено:

1) у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання;

2) у разі прохання боржника, який проходить строкову службу у складі Збройних Сил України чи інших передбачених законом військових формувань, якщо рішення неможливо виконати без його участі;

3) у разі перебування боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі, якщо рішення неможливо виконати без його участі;

4) у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини;

5) за заявою стягувача у разі його перебування у відпустці за межами населеного пункту, де він проживає.

Відтак, відкриття кримінального провадження відносно службової особи боржника (ТОВ «Сколівський комбінат будівельних матеріалів») не є підставою для зупинення виконавчого провадження.

Відтак, суд приходить до висновку, що Відділ державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції правомірно не зупинив виконавче провадження з примусового виконання наказу у даній справі з підстав, на які посилається скаржник.

Слід зазначити, що скаржник оскаржує дії органу ВДВС з примусового виконання наказу господарського суду у справі №914/1142/14 та посилається на отриману відмову цього органу стосовно зупинення виконавчого провадження. Однак, до матеріалів скарги доказів в підтвердження офіційної відмови ВДВС стосовно зупинення виконавчого провадження скаржник не долучає.

Таким чином, суд вважає, що Відділ державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції в межах повноважень та на підставі Закону України «Про виконавче провадження» діяв правомірно, а неправомірності дій ВДВС в процесі виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області у справі №914/1142/14 скаржником не доведено.

Бездіяльність органу ВДВС не оскаржується скаржником.

Судові рішення є обов"язковими на всій території України. Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення, ухвалені іменем України, є обов"язковими до виконання на всій території України.

Згідно з п.9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати доводи скаржника неправомірними і скаргу відхилити.

Суддя Кітаєва С.Б.