ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" липня 2014 р. Справа № 914/1142/14
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Костів Т.С.
суддів Марко Р.І.
Данко Л.С.
при секретарі Зошій М.Р.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сколівський комбінат будівельних матеріалів", с.Гребнів Сколівського району Львівської області б/н б/д
на рішення господарського суду Львівської області від 12.06.2014 року
у справі № 914/1142/14
за позовом: Приватного підприємства "Карпатське біопаливо", м. Львів
про: стягнення 109 150 грн. 00 коп.
за участю представників сторін:
від позивача : Балуцький Р.М.- представник на підставі довіреності;
від відповідача : не з'явився;
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В :
рішенням господарського суду Львівської області від 12.06.2014 року у справі №914/1142/14 (суддя Щигельська О.І.) позовні вимоги Приватного підприємства "Карпатське біопаливо" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сколівський комбінат будівельних матеріалів" про стягнення 109 150 грн. 00 коп. задоволено повністю. Згідно рішення, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сколівський комбінат будівельних матеріалів", на користь Приватного підприємства "Карпатське біопаливо", стягнуто 100 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 9 150 грн. 00 коп. - пені, 2 000 грн. 00 коп. - витрат на послуги адвоката та 2 183 грн. 00 коп. - судового збору.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 12.06.2014 року у справі № 914/1142/14, відповідач- Товариство з обмеженою відповідальністю "Сколівський комбінат будівельних матеріалів", - звернувся з апеляційною скаргою з підстав неповноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв зустрічну позовну заяву скаржника та не задовольнив його клопотання про зупинення провадження у справі із скеруванням матеріалів справи у прокуратуру.
На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 12.06.14 р. у справі № 914/1142/14, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції..
Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/1142/14 розподілено для розгляду головуючому - судді Костів Т.С..
Розпорядженням в о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів Марка Р.І. та Желіка М.Б..
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.14 р., подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 29.07.14 р..
Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.14 року, у зв'язку із перебуванням судді Желіка М.Б. у відпустці, у склад колегії суддів для розгляду справи №914/1142/14 господарського суду Тернопільської області введено замість судді Желіка М.Б.-суддю Данко Л.С..
Представнику роз'яснено його права згідно ст.22 ГПК України.
Представник позивача в судове засідання 29.07.14 року з'явився, проти апеляційної скарги заперечив, з підстав викладених у поданому ним письмовому відзиві на неї (№ 01-04/4169/14 від 24.07.14 року).
В судове засідання 29.07.2014 року представник скаржника не з'явився, причин неявки суду не довів, хоч був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду спору, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Окрім того, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сколівський комбінат будівельних матеріалів" задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Львівської області від 12.06.2014 р. у справі № 914/1142/14 слід залишити без змін, з огляду на наступне:
як правильно встановлено судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сколівський комбінат будівельних матеріалів" (за договором-продавець) та Приватним підприємством "Карпатське біопаливо" (за договором-покупець) укладено договір №20/03/2013 від 26.03.2013р., за яким продавець продає, а покупець купує лісоматеріали круглі хвойних порід, надалі товар (п.1.1).
Відповідно до п.4.1 вищезазначеного договору, в разі непоставки вчасно товару покупцю, продавець зобов'язується оплатити на користь покупця пеню в розмірі 18% річних від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки поставки.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що продавець зобов'язується поставити товар протягом 10 робочих днів після отримання передоплати.
Враховуючи встановлений п.5.1 договору порядок оплати, що здійснюється покупцем шляхом передоплати коштів на розрахунковий рахунок, або внесення готівки в касу продавця, ПП "Карпатське біопаливо" перераховано на рахунок ТзОВ "Сколівський комбінат будівельних матеріалів" 100000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та відповідає узгодженій у п.4.3 договору його загальній вартості. Відтак, грошове зобов'язання за договором виконано ПП "Карпатське біопаливо" належним чином, а саме, здійснено передоплату за товар у відповідності до п.5.1 договору. Проте, взятий на себе за договором обов'язок скаржником не виконано, визначений договором товар не поставлено.
ПП "Карпатське біопаливо" надіслано ТзОВ "Сколівський комбінат будівельних матеріалів" претензію №1 про повернення боргу (вих.№54 від 05.11.2013р.), якою просило терміново повернути перераховані кошти в розмірі 100000 грн. на розрахунковий рахунок. Однак, скаржник листом (вх.№52 від 15.12.2013р.) повідомив позивача про те, що у зв'язку з відсутністю у ТзОВ "Сколівський комбінат будівельних матеріалів" договору №26/03/13 та порушенням колишнім директором ОСОБА_3 розпорядження власників комбінату та нецільовим використанням одержаних засобів, на час розгляду претензії ведеться розслідування фінансової та виробничої діяльності колишнього директора ТзОВ "Сколівський комбінат будівельних матеріалів" ОСОБА_3 зокрема і щодо співробітництва із ПП "Карпатське біопаливо", відтак, відповідь буде надано після аналізу ситуації. ПП "Карпатське біопаливо" надіслано на адресу відповідача претензію (вих.№5 від 19.03.2014р.), якою повторно просило повернути сплачені позивачем кошти в розмірі 100000,00грн. протягом 10 календарних днів з дня отримання даної претензії.
Як вбачається із відмітки установи зв'язку на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, зазначену кореспонденцію ТзОВ "Сколівський комбінат будівельних матеріалів" отримано 21.03.2014р., проте залишено без відповіді, а заявлено у ній вимогу - без задоволення, що зумовило звернення ПП "Карпатське біопаливо" до суду із позовною заявою про стягнення 100000 грн..
Зазначені обставини сторонами не заперечувались. Окрім суми основного боргу, позивачем також заявлено до стягнення 9150,00грн. пені, нарахованої відповідно до умов договору.
При вирішенні спору суд першої інстанції підставно виходив з того, що у відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Ухвалою суду від 03.06.2014 р. зустрічну позовну заяву ТзОВ "Сколівський комбінат будівельних матеріалів", с. Гребенів Сколівського району Львівської області до ПП "Карпатське біопаливо", м. Львів про стягнення 114744 грн. повернуто судом без розгляду. Посилання скаржника на безпідставність винесення такої ухвали суду не впливає на юридичну характеристику спірних відносин. Так, згідно із ст. 106 ГПК України така ухвала підлягає окремому оскарженню від судового рішення, однак, оскаржена відповідачем остання не була. Окрім того, на зарахування зустрічних взаємних вимог у порядку ст. 601 ЦК України скаржник не посилався і не позбавлений права за наявності передбачених законом підстав звернутись у встановленому законом порядку із відповідними вимогами із окремим позовом.
В судовому засіданні 11.06.2014р. відмовлено в задоволенні усно заявлених клопотань про залучення до участі в справі для надання усних пояснень колишнього директора товариства п.ОСОБА_3 та зупинення провадження по справі для направлення матеріалів справи для перевірки до прокуратури Сколівського району Львівської області, а загалом - і відповідного письмового клопотання.
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України, надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування надає лише право, але не обов'язок господарському суду зупинити провадження у справі. Враховуючи, що скаржник самостійно звернувся із відповідною заявою у правоохоронні органи, невикористання судом першої інстанції цього свого права не впливає на законність рішення суду. Належних доказів відсутності у скаржника обов'язку сплатити позивачеві відповідні кошти не подано суду ні першої, ні апеляційної інстанції.
Частиною 2 статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Ст. 103 ГПК України не передбачає права апеляційного суду скеровувати справу на новий розгляд суду першої інстанції, що не враховано скаржником при поданні апеляційної скарги.
У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.
Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 12.06.14 р. у справі № 914/1142/14 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сколівський комбінат будівельних матеріалів"- залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 12.06.2014 р. у справі № 914/1142/14 - без змін.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
3 .Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.
Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 01.08.2014 року.
Головуючий-суддя Костів Т.С.
суддя Марко Р.І.
суддя Данко Л.С.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2014 |
Оприлюднено | 07.08.2014 |
Номер документу | 40028332 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Костів Т.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні