Постанова

від 16.06.2014 по справі 820/10321/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 червня 2014 р. № 820/10321/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Зінченка А.В.,

при секретарі - Алавердян Е.А.

за участі представників сторін:

позивача - Пивоварова О.М.

відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фабрики «Варіант» Товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Фабрика «Варіант» Товариство з обмеженою відповідальністю, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області, в якому після уточнення позовних вимог, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.04.2014 року №0001692203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 1567470,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 783735,0 грн.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просить скасувати його в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача не прибув, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, а тому суд приходить до висновку про розгляд справи за його відсутності.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Фабрика «Варіант» Товариство з обмеженою відповідальністю 21.01.2003 р. взято на податковий облік за №3413 і станом на даний час перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області.

На підставі направлень від 20.09.2013р. №462 та №463, виданих ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області та на виконання постанови старшого слідчого другого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві старшого лейтенанта податкової міліції Атаманчука Д.С., заступником начальника відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області Дубограй Юлією Юріївною та головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області Олійник Наталією Юріївною згідно з п.п. 78 .1.11 п.78 .1, ст.78 Податкового Кодексу України та Наказом ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ГУ Міндоходів у Харківській області від 18.09.2013 року №484 у період з 20.09.2013 року по 10.10.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Фабрики «Варіант» ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства України за 2010-2013 роки по взаємовідносинам з ТОВ «Медпрофіт» (код ЄДРПОУ 37395786), ТОВ «Алатар-Техно» (код ЄДРПОУ 35619105), ТОВ «ТД-Техінвест» (код ЄДРПОУ 38013189), ПП «Гран-Трейд» (код ЄДРПОУ 31989352), ТОВ «Руст» (код ЄДРПОУ 23242272), ТОВ «Спрос Юей» (код ЄДРПОУ 36857386), ТОВ «Зв'язок-Буд" (код ЄДРПОУ 33542476), ТОВ «Едвертайзінг Консалт» (код ЄДРПОУ 36972694), ТОВ «ВКП Єпецінвест 2012» (код ЄДРПОУ 3801372), ТОВ «Акватрейдінг» (код ЄДРПОУ 33883979), ТОВ «Статус люкс» (код ЄДРПОУ 33298366), ТОВ «Фрістайл-спорт» (код ЄДРПОУ 36602679), ТОВ «Камелот-Київ» (код ЄДРПОУ 35040010).

За результатами перевірки фахівцями ДПІ складено акт перевірки №769/20/31-22-03-07/21170203 від 17.10.2013 року, яким встановлено порушення позивачем положення п.п 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. з урахуванням змін та доповнень, а саме занижено податок на прибуток за основним платежем у сумі 1567470 грн.

На підставі вищевказаного акту ДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0004082203 від 29.11.2013 року по донарахуванню податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1567470 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 783735 грн. грн.

05.12.2013 року, не погодившись винесеним податковим повідомленням-рішенням, ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ звернулась до ГУ Міндоходів у Харківській області із відповідною скаргою.

11.02.2014 року на адресу Фабрика «Варіант» ТОВ надійшло рішення ГУ Міндоходів у Харківській області про результати розгляду скарги, яким було скасовано рішення №0004082203 від 29.11.2013р. в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 624 450,00 грн. (штрафні санкції), в іншій частині вказане рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

21.02.2014 року Фабрика «Варіант» ТОВ звернулось із повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України, яка була залишена без задоволення в повному обсязі.

24.04.2014 року, з урахуванням результатів первинної та повторної скарги Позивача, Відповідачем було складено нове податкове повідомлення-рішення №0001692203, яке і було направлено за адресою підприємства.

Судом в судовому засіданні також встановлено, що Фабрика «Варіант» ТОВ у період 3-4 кварталу 2011 року та 1-2 кварталу 2012 року мало господарські взаємовідносини із ТОВ «Зв'язок-Буд», ТОВ «Алатар-Техно», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Акватрейдінг» та ТОВ «Камелот-Київ», що були зареєстровані у відповідності до вимог діючого законодавства та наділені відповідними правами та обов'язками щодо вчинення господарських правочинів.

25.11.2011 року між ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ (Постачальник) та ТОВ «Зв'язок-Буд» (Покупець) укладено Договір постачання №253/1, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця антенні конструкції та кріплення (далі - Товар), а Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти такий Товар та оплатити його повну вартість згідно умов Договору.

05.12.2011року між ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ (Постачальник) та ТОВ «Спрос-Юей» (Покупець) укладено Договір постачання №259/1, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця антенні конструкції та кріплення (далі - Товар), а Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти такий Товар та оплатити його повну вартість згідно умов Договору.

При цьому обов'язки по завантаженню та транспортуванню Товару за вищевказаними договорами були покладені на Постачальника і здійснювалися за його рахунок власним автомобільним транспортом та за договором транспортного експедиціювання №14 від 04.02.2011р., укладеного між ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ та ПП ОСОБА_5, що підтверджується копіями договорів та доказами оплати послуг.

В судовому засіданні встановлено, що підтвердженням факту відвантаження та транспортування Товару за адресою Покупців є наявність повного пакету первинних документів, а саме: рахунків-фактури, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актів звірок та платіжних банківських документів, що засвідчують розрахунок ТОВ «Зв'язок-Буд» та ТОВ «Спрос-Юей» за отриманий товар.

Також вищенаведені операції належним чином відображено позивачем по бухгалтерському обліку, а суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного звітного періоду.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на момент проведення перевірки ТОВ «Зв'язок-Буд» та ТОВ «Спрос-Юей» у повному обсязі розрахувалися із Фабрика «ВАРІАНТ» ТОВ, про що свідчить відсутність будь якої грошової заборгованості.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що в ході проведення перевірки фахівцям ДПІ були надані оригінали всіх вищезазначених первинних документів.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV, із внесеними змінами та доповненнями, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Діючи, виключно в рамках вищенаведених норм законів, на думку суду, Фабрика «ВАРІАНТ» ТОВ при відвантаженні та транспортуванні Товару ТОВ «Зв'язок-Буд» та ТОВ «Спрос-Юей», складала всі, передбачені законом первинні документи та відображала їх у власному бухгалтерському обліку, що до речі не спростовано перевіряючими у акті перевірки та не наведено жодного документу, який би було складено з порушенням встановлених вимог.

Судом встановлено, що єдиною підставою щодо встановлення ДПІ фактів відсутності господарських операцій між Фабрика «ВАРІАНТ» ТОВ та ТОВ «Зв'язок-Буд» і ТОВ «Спрос-Юей» стали акти невиїзних документальних перевірок, що отримані від ДПІ, де останні перебувають на обліку.

При цьому жодного посилання на ту обставину, як саме вищевказані акти пов'язані із поставкою Товару за Договорами від Фабрика «ВАРІАНТ» ТОВ до ТОВ «Зв'язок-Буд» та ТОВ «Спрос-Юей» , як встановлено судом, в акті взагалі не зазначено.

Щодо твердження ДПІ про відсутність господарських операцій з ТОВ «Алатар-Техно», то, на думку суду, воно зроблено лише на підставі листа ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м.Києва .

Стосовно пояснення директора ТОВ «Алатар-Техно» про його наче б то непричетність до господарської діяльності підприємства, то воно також не може бути доказом того, що Фабрика «ВАРІАНТ» ТОВ не здійснювала продаж Товару ТОВ «Алатар-Техно», оскільки на теперішній час відсутнє будь яке рішення чи вирок суду з даного приводу, а як результат і не доведено того, що вся первинна документація ТОВ «Алатар-Техно» складалась неуповноваженою на те особою.

Щодо висновку перевіряючих, щодо доведення ними факту відсутності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Камелот-Київ» і ТОВ «Акватрейдінг» у перевіряємий період.

При дослідженні наданих до матеріалів справи документів встановлено, що на жодному аркуші акту перевірки не відображено підстав та не наведено обставин, які б могли говорити про те, що господарські операції між що Фабрика «ВАРІАНТ» ТОВ та ТОВ «Камелот-Київ» і ТОВ «Акватрейдінг» були сумнівними та мали місце лише на папері.

Більш того, ДПІ зазначено, що в ході документальної позапланової виїзної перевірки до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області та ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у Київській області лише направлено запити щодо проведення зустрічних звірок даних підприємств по взаємовідносинах з Фабрика «Варіант» ТОВ. Таким чином, на теперішній час залишається незрозумілим, які ж саме докази та документальні підтвердженя взято фахівцями ДПІ до уваги при складанні висновку щодо відсутності реальних господарських операцій між Фабрика «ВАРІАНТ» ТОВ та ТОВ «Камелот-Київ» і ТОВ «Акватрейдінг», а як результат і факт не прийняття всіх первинних документів підприємства з даного приводу.

Тобто відповідачем по вищезазначеним взаємовідносинам взагалі не виявлено жодного порушення щодо декларування та сплати позивачем податкових зобов'язань з ПДВ по даним господарським операціям, що вже саме по собі говорить про реальність та повне виконання укладених угод.

Також суд вважає за необхідним зазначити, що п.п. 14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Виходячи з аналізу даної норми права, суд вбачає, що обов'язковим критерієм для визначення поняття безповоротної фінансової допомоги є отримання особою грошових коштів або інших матеріальних благ від конкретної сторонньої особи, при цьому отримувач коштів не несе будь яких фінансових витрат чи матеріальних втрат. Як результат, фінансовий-матеріальний стан особи змінюється в бік зростання, пропорційно отриманим грошовим коштам або матеріальним благам. Разом з цим вона не може нести будь які витрати чи збитки з даного приводу.

Так, у період період 3-4 кварталу 2011 року та 1-2 кварталу 2012 року Фабрика «Варіант» ТОВ мало господарські взаємовідносини по договорам постачання продукції із ТОВ «Зв'язок-Буд», ТОВ «Алатар-Техно», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Акватрейдінг» та ТОВ «Камелот-Київ», по яким виступав Постачальником.

У вказаний період Фабрика «Варіант» ТОВ поставила на адресу вищезазначених суб'єктів господарювання матеріальних цінностей на загальну суму 1 567 470 грн., що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, актами прийому - передачі, актами звірки та товарно-транспортними накладними.

При цьому в баланс підприємства внесено відповідні корегування, що підтверджують убуток товарно-матеріальних цінностей в зв'язку із їх реалізацією конкретним суб'єктам господарювання, а також витрати на їх транспортування за адресами покупця та витрати на оплату послуг за договорами транспортного експедиціювання.

В подальшому, на розрахунковий рахунок підприємства надійшли кошти від ТОВ «Зв'язок-Буд», ТОВ «Алатар-Техно», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Акватрейдінг» та ТОВ «Камелот-Київ» в якості оплати за поставлений Товар. Прямим доказом того, що дані безготівкові кошти надійшли саме від вищенаведених контрагентів є платіжні документи банку, до складання та обробки яких ні Фабрика «Варіант» ТОВ, ні інші суб'єкти господарювання не мають жодного відношення.

Таким чином, все вищевикладене свідчить про те, що Фабрика «Варіант» ТОВ при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Зв'язок-Буд», ТОВ «Алатар-Техно», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Акватрейдінг» та ТОВ «Камелот-Київ» у повному обсязі дотримано вимоги діючого законодавства щодо виконання власних зобов'язань за договорами постачання та складання первинних документів, які враховані при веденні власного бухгалтерського обліку.

Однак, не дивлячись на вищевикладене фахівцями ДПІ зроблено висновок, що Товар підприємством реалізований невстановленій особі, а грошові кошти у розмірі 1 567 470 грн. надійшли на рахунок Фабрика «Варіант», також від невстановленої особи, безпідставно та безповоротно, а отже є безповоротною фінансовою допомогою.

Суд вважає за необхідним вказати, що згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.134.1.1, п.п.134.1.2 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначе них згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно з п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.п.138.1.1. п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; є) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Згідно з п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); є) витрати на транспортування, перевалку, страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Таким чином, проаналізувавши наведені норми діючого законодавства, дослідивши надані до справи матеріали, суд приходить до висновку про неправомірне винесення вищевказаного податкового повідомлення - рішення .

Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

А згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фабрики «Варіант» Товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 24 квітня 2014 року №0001692203.

Стягнути з державного бюджету України на користь Фабрики «Варіант» Товариства з обмеженою відповідальністю (код 21170203) сплачений судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 18 червня 2014 року.

Суддя А.В. Зінченко