Ухвала

від 01.10.2014 по справі 820/10321/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 р.Справа № 820/10321/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Пивоварова О.М.

представника відповідача Лук"янцева С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. по справі № 820/10321/14

за позовом Фабрика "Варіант" Товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фабрика «Варіант» Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому після уточнення позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.04.2014 року №0001692203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 1567470,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 783735,0 грн.;

-визнати незаконними та скасувати рішення Міністерства доходів і зборів України за вих.. №6514/6/9999-00141 від 11.04.2014 р.;

- визнати незаконними та скасувати рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області за вих.. № 619/10/20-40-10-04-17 від 31.01.2014 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року адміністративний позов Фабрики «Варіант» Товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 24 квітня 2014 року №0001692203.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Фабрика «Варіант» Товариство з обмеженою відповідальністю 21.01.2003 р. взято на податковий облік за №3413 і станом на даний час перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області.

На підставі направлень від 20.09.2013р. №462 та №463, виданих ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області та на виконання постанови старшого слідчого другого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві старшого лейтенанта податкової міліції Атаманчука Д.С., заступником начальника відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області Дубограй Юлією Юріївною та головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області Олійник Наталією Юріївною згідно з п.п. 78.1.11 п.78.1, ст.78 Податкового Кодексу України та Наказом ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ГУ Міндоходів у Харківській області від 18.09.2013 року №484 у період з 20.09.2013 року по 10.10.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Фабрики «Варіант» ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства України за 2010-2013 роки по взаємовідносинам з ТОВ «Медпрофіт» (код ЄДРПОУ 37395786), ТОВ «Алатар-Техно» (код ЄДРПОУ 35619105), ТОВ «ТД-Техінвест» (код ЄДРПОУ 38013189), ПП «Гран-Трейд» (код ЄДРПОУ 31989352), ТОВ «Руст» (код ЄДРПОУ 23242272), ТОВ «Спрос Юей» (код ЄДРПОУ 36857386), ТОВ «Зв'язок-Буд" (код ЄДРПОУ 33542476), ТОВ «Едвертайзінг Консалт» (код ЄДРПОУ 36972694), ТОВ «ВКП Єпецінвест 2012» (код ЄДРПОУ 3801372), ТОВ «Акватрейдінг» (код ЄДРПОУ 33883979), ТОВ «Статус люкс» (код ЄДРПОУ 33298366), ТОВ «Фрістайл-спорт» (код ЄДРПОУ 36602679), ТОВ «Камелот-Київ» (код ЄДРПОУ 35040010).

За результатами перевірки фахівцями ДПІ складено акт перевірки №769/20/31-22-03-07/21170203 від 17.10.2013 року, яким встановлено порушення позивачем положення п.п 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. з урахуванням змін та доповнень, а саме занижено податок на прибуток за основним платежем у сумі 1567470 грн.

На підставі вищевказаного акту ДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0004082203 від 29.11.2013 року по донарахуванню податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1567470 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 783735 грн. грн.

05.12.2013 року, не погодившись винесеним податковим повідомленням-рішенням, ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ звернулась до ГУ Міндоходів у Харківській області із відповідною скаргою.

11.02.2014 року на адресу Фабрика «Варіант» ТОВ надійшло рішення ГУ Міндоходів у Харківській області про результати розгляду скарги, яким було скасовано рішення №0004082203 від 29.11.2013р. в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 624 450,00 грн. (штрафні санкції), в іншій частині вказане рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

21.02.2014 року Фабрика «Варіант» ТОВ звернулось із повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України, яка була залишена без задоволення в повному обсязі.

24.04.2014 року, з урахуванням результатів первинної та повторної скарги Позивача, Відповідачем було складено нове податкове повідомлення-рішення №0001692203, яке і було направлено за адресою підприємства.

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.04.2014 року №0001692203, суд першої інстанції виходив з його протиправності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області 24.04.2014 року №0001692203 позивачу визначено податок на прибуток за основним платежем-1567470 та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)-159285.

Вказане податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках податкового органу про порушення позивачем пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем у перевіряємий період було безпідставно занижено «інші доходи» у розмірі 6947000 грн. в зв'язку з не віднесенням до їх складу грошових коштів, отриманих позивачем від ТОВ «Зв'язок-Буд», ТОВ «Алатар-Техно», ТОВ «Спрос-Юей» у вигляді безповоротної фінансової допомоги.

Кошти, отримані позивачем від ТОВ «Зв'язок-Буд», ТОВ «Алатар-Техно», ТОВ «Спрос-Юей» відповідач вважає безповоротною фінансовою допомогою, оскільки на його думку позивачем не підтверджено факт реалізації товару вказаним особам.

Проте, колегія суддів з такими висновками відповідача не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 134.1. ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.135.1. ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з пп. 135.5.4 п.135.5. ст. 135 Податкового кодексу України Інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

За правилами пп. 14.1.257 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Виходячи з аналізу даної норми права, суд вбачає, що обов'язковим критерієм для визначення поняття безповоротної фінансової допомоги є отримання особою грошових коштів або інших матеріальних благ від конкретної сторонньої особи, при цьому отримувач коштів не несе будь яких фінансових витрат чи матеріальних втрат. Як результат, фінансовий-матеріальний стан особи змінюється в бік зростання, пропорційно отриманим грошовим коштам або матеріальним благам. Разом з цим вона не може нести будь які витрати чи збитки з даного приводу.

Як вбачається з матеріалів справи, у спірний період позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Зв'язок-буд», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Алатар-Техно».

Так, 25.11.2011 року між ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ (Постачальник) та ТОВ «Зв'язок-Буд» (Покупець) укладено Договір постачання №253/1, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця антенні конструкції та кріплення, подвійні хомути (далі - Товар), а Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти такий Товар та оплатити його повну вартість згідно умов Договору.

05.12.2011року між ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ (Постачальник) та ТОВ «Спрос-Юей» (Покупець) укладено Договір постачання №259/1, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця антенні конструкції та кріплення, подвійні хомути (далі - Товар), а Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти такий Товар та оплатити його повну вартість згідно умов Договору.

23.09.2011 року між ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ (Постачальник) та ТОВ «Алатар-Техно» (Покупець) укладено Договір постачання №203/1, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця антенні конструкції та кріплення, подвійні хомути (далі - Товар), а Покупець приймає на себе зобов'язання прийняти такий Товар та оплатити його повну вартість згідно умов Договору

Обов'язки по завантаженню та транспортуванню Товару за вищевказаними договорами були покладені на Постачальника і здійснювалися ним на підставі договору транспортного експедиціювання №14 від 04.02.2011р., укладеного між ФАБРИКА «ВАРІАНТ» ТОВ та ПП ОСОБА_6, що підтверджується копіями договорів та актами виконаних робіт (т.2 а. с. 24-29).

В підтвердження факту відвантаження та транспортування товару на адресу ТОВ «Зв'язок-буд», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Алатар-Техно». є наявність рахунків-фактури, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних банківських документів.

Отже, документально підтверджено реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Зв'язок-буд», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Алатар-Техно» за вказаними вище договорами.

Посилання податкового органу в апеляційній скарзі на не надання позивачем під час перевірки довіреностей від покупців на отримання продукції, а також на відсутність у товарно-транспортних накладних пункту розвантаження, а саме: назви вулиці, номеру будинку, тощо, як на не підтвердження позивачем реальності спірних господарських операцій, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, згідно пояснень позивача, перевезення товару відбулося водіями ПП ОСОБА_6, які з ним перебували у трудових відносинах, на момент завантаження продукції позивачем останній не володів інформацією стосовно того, за якою конкретною адресою у м. Києві він буде зобов'язаний доставити замовлений товар, оскільки кінцевою точкою його доставки були вже інші суб'єкти господарювання, які в подальшому придбали його у ТОВ «Зв'язок-Буд», ТОВ «Алатар-Техно», ТОВ «Спрос Юей», товар поставлений позивачем отримували безпосередньо керівники підприємств-замовників, тому у позивача була відсутня необхідність на отримання від них довіреностей.

Відповідно до пп. 135.4.1. п.135.4. ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Отже, приймаючи до уваги приписи пп. 135.4.1. п.135.4. ст. 135 ПК України колегія суддів зазначає, що кошти, отримані від ТОВ «Зв'язок-буд», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Алатар-Техно», є доходом від операційної діяльності позивача та отримані від фактичної реалізації товарів.

Також, вищенаведені операції належним чином відображено позивачем по бухгалтерському обліку, а суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного звітного періоду.

Отже, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає безпідставними судження податкового органу про те, що кошти отримані позивачем від ТОВ «Зв'язок-буд», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Алатар-Техно» є безповоротною фінансовою допомогою, а тому висновки про заниження позивачем «інших доходів» є помилковими, в зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 24.04.2014 року №0001692203.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. по справі № 820/10321/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Макаренко Я.М. Судді Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 06.10.2014 р.