Рішення

від 16.05.2014 по справі 52/43

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №52/43 16.05.14

За заявоюГоловного управління юстиції у м. Києві проперегляд рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. за нововиявленими обставинами у справі№52/43 за позовомКомунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" до Головного управління юстиції у м. Києві про стягнення 216 199,70 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін: від позивача:Стовбан Н.І. - юрисконсульт від відповідача:Муквич А.О. - юрисконсульт

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Ватутінськінвестбуд" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління юстиції у м. Києві про стягнення 216 199,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренду №0818 від 01.01.2010 р. передав відповідачу в оренду нежитлове приміщення загальною площею 179,00 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 47, а відповідач натомість свого грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав, в зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 216 199,70 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. по справі №52/43 позов задоволено частково, стягнуто з Головного управління юстиції у м. Києві на користь Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" 86 660,01 грн. заборгованості, 2162,00 грн. державного мита та 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

14.10.2013 р. до суду надійшла заява Головного управління юстиції у м. Києві про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. по справі № 52/43 за нововиявленими обставинами.

Заява обґрунтована наявністю істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Відповідач вказує, що відповідно до рішень Деснянської районної у м. Києві ради від 12.02.2008 р. №25 та від 24.06.2010 р. №14, про які не було відомо на час прийняття рішення суду від 24.03.2011 р. по справі №52/43, мінімальна орендна ставка за 1 кв.м. у місяць для центральних органів виконавчої влади, міністерств, відомств, їх територіальних відділень, інших бюджетних установ та організацій встановлена в межах витрат на утримання приміщення. Відповідно до розділу 1 "Офіси" рішення Деснянської районної у м. Києві ради від 24.06.2010 №14 "Про затвердження орендних ставок за користування нерухомим майном комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва" вказано, що мінімальна орендна ставка за 1 кв.м. у місяць для центральних органів виконавчої влади, міністерств, відомств, їх територіальних відділень, інших бюджетних установ та організацій встановлюється в межах витрат на утримання приміщення. Інших орендних плат для вказаної категорії орендарів не передбачено.

З огляду на викладене відповідач просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2011р. у справі №52/43 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.11.2013 р. у справі №52/43 заяву Головного управління юстиції у м. Києві про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. за нововиявленими обставинами задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" до Головного управління юстиції у м. Києві відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 р. рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2013 р. у справі №52/43 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2014 р. рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 р. у справі №52/43 скасовано та передано справу до господарського суду міста Києва для нового розгляду заяви Головного управління юстиції у м. Києві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р.

Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №52/43 передано на розгляд судді Підченку Ю.О.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.04.2014 р. розгляд заяви призначено на 23.04.2014 р.

23.04.2014 представником позивача через загальний відділ суду було подано письмове пояснення по суті заяви з урахуванням вказівок та зауважень викладених в постанові Вищого господарського суду України від 01.04.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2014 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 16.05.2014 р.

Представник позивача в судове засідання 16.05.2014 р. з'явився, проти задоволення заяви заперечує з підстав викладених в письмових поясненнях.

Представник відповідача в судове засідання 16.05.2014 р. з'явився, заяву про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. за нововиявленими обставинами підтримує та просить задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Статтею 112 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Згідно з абз. 1 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Відповідно до абз. 2 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Згідно із абз. 4 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Згідно з абз. 1 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

Відповідно до п. 8.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд дослідивши матеріали справи та заяви Головного управління юстиції у м. Києві приходь до висновку, що обставини викладені відповідачем в заяві не є нововиявленими та не можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. у справі №52/43 за правилами розділу XIII ГПК з огляду на таке.

01.01.2010 р. між Комунальним підприємством "Ватутінськінвестбуд" (орендодавець) та Головним управлінням юстиції у місті Києві (орендар) на підставі розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 31.12.2009 р. №1229 був укладений договір №0818 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренду, відповідно до якого відповідач отримав в орендне користування нежитлове приміщення за адресою: вул. Закревського, 47, загальною площею 179, 00 кв.м.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Деснянського району, затвердженої рішенням №7 Деснянської райради від 7 грудня 2006 року, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1), на дату підписання договору становить 14 383,96 грн.

Додатком №1 від 01.01.2010 р. до Договору №0818 орендарю встановлена орендна ставка за користування 1 кв.м. загальної площі приміщення: 70 грн. Розмір місячної орендної плати за перший місяць оренди визначається за формулою та на момент підписання додатку становить 14 383,96 грн. (без ПДВ), ПДВ 2876,79 грн., всього 17 260,75 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент прийняття Господарським судом м. Києва рішення 24.03.2011 р. у справі №52/43 всі вищезазначені нормативні документи та договір оренди були діючими.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач не звертався до суду з позовними вимогами щодо визнання недійсними Договору оренди, розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 31.12.2009 р. №1229 та Рішення сесії Деснянської райради №7 від 07.12.2006 р. із внесеними до нього змінами, на підставі яких укладено договір від 01.01.2010 р.

Щодо твердження заявника про те, що лише 30.09.2013 р. йому стало відомо з листа вх. №1916 Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації про рішення Деснянської районної у м. Києві ради від 12.02.2008р. №25 та від 24.06.2010 №14, про які відповідачу не було та не могло бути відомо під час розгляду справи, а отже рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, колегією не приймається до уваги, виходячи з наступних підстав.

Рішенням Деснянської районної у м. Києві ради №25 від 12.02.2008 р., на яке посилається відповідач, внесено зміни до додатку №1 до рішення №7 четвертої сесії Деснянської районної у м. Києві ради від 07.12.2006 р., відповідно в розділі "Офіси" вказані нотаріальні контори і встановлена їм вартість за 1 кв. м 70 грн., відповідно до якої розраховано орендну плату в договорі від 01.01.2010 р., ніяких заперечень з боку відповідача не надходило. Центральні органи влади вже були в додатку №1 до рішення №7 четвертої сесії Деснянської районної у м. Києві ради від 07.12.2006 р.

Рішення Деснянської районної у м. Києві ради №14 було прийнято 24.06.2010 р., тобто після укладення Договору оренди 01.01.2010 р., розмір орендних ставок не змінився. Воно не стосується договірних відносин по договору оренди від 01.01.2010 р.

В Методиці розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Деснянського району від 2006 р., та в наступних рішеннях стосовно орендних ставок, в розділі "Офіси" вказані як центральні органи виконавчої влади, так і нотаріальні контори. Відповідач орендував дане приміщення для розміщення нотаріальної контори (п. 1.1. Договору), відповідно до цього здійснювався і розрахунок орендної плати.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Рішення №25 від 12.02.2008 р. про внесення змін в рішення №7 від 07.12.2006 р., було прийнято до укладення Договору оренди між позивачем та відповідачем ( 01.01.2010 р.), але його зміни враховані при встановленні орендної ставки, а Рішення №14 від 24.06.2010 р. було прийнято в момент дії Договору оренди, але на істотні умови договору воно не вплинуло. Зазначені два рішення, на які посилається відповідач, взагалі не стосуються Договору оренди від 01.01.2010 р.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що розгляд заяви Головного управління юстиції у м. Києві про скасування рішення Господарського суду м. Києва від 24.03.2011 р. про стягнення заборгованості по дійсному договору на підставі рішень райради, які не регулюють відносини між сторонами та не впливають на істотні умови Договору оренди від 01.01.2010 р. є безпідставними.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що згідно приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України (яка містить вичерпний перелік підстав для перегляду рішення за ново виявленими обставинами) та абз. 1 п. 2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» обставини викладені у заяві Головного управління юстиції у м. Києві не можуть вважатись нововиявленими обставинами, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. у справі №52/43, а тому не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. у справі №52/43 за правилами розділу XIII ГПК.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління юстиції у м. Києві про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2011 р. у справі №52/43 без змін.

Суддя Ю.О. Підченко