Рішення

від 05.06.2014 по справі 910/6543/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6543/14 05.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РА СІТІ ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Геокс" про стягнення 319 725,19 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Сичов О.О. (дов. б/н від 01.04.2014 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 05 червня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "РА СІТІ ГРУП" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Геокс" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 319 725,19 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2014 року порушено провадження у справі № 910/6543/14, слухання справи призначено на 13.05.2014 року.

12.05.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

13.05.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 13.05.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 04.04.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 13.05.2014 року представник позивача щодо вирішення поданого клопотання про відкладення розгляду справи поклався на розсуд суду.

Суд, розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2014 року розгляд справи було відкладено на 05.06.2014 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

У судове засідання 05.06.2014 року представник відповідача повторно не з'явився, вимоги ухвали суду у справі № 910/6543/14 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача у судовому засіданні 05.06.2014 року надав усні пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РА СІТІ ГРУП" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Геокс" (покупець) було укладено договір № 040401 поставки нафтопродуктів (надалі по тексту -Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому - товар у відповідності до умов Договору та Додаткових угод до нього.

Відповідно до пункту 1.2. Договору поставка товару здійснюється окремими партіями. Об'єми, асортимент, строки поставки та умови транспортування визначаються відповідною Додатковою угодою до даного Договору, узгодженою між сторонами, яка після її підписання є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з пунктами 5.1., 5.2. Договору вивантаження товару здійснюється на підставі заявки покупця і підписаної сторонами Додаткової угоди. Товар постачається покупцю партіями, в кількості та по ціні, визначеній Додатковими угодами на умовах: EXW, FCA, CPТ. Конкретні умови поставки визначаються в додаткових угодах до Договору.

Пунктом 6.1. Договору сторони погодили, що покупець здійснює 100% передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено Додатковою угодою до Договору.

Оплата здійснюється на основі виставленого постачальником рахунку або на умовах, передбачених Додатковою угодою до Договору (пункт 6.2. Договору).

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 року, а в частині взаєморозрахунків, - до їх повного завершення. Закінчення строку дії Договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання (пункт 12.1 Договору).

31.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РА СІТІ ГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Геокс" було укладено Додаток № 17 до Договору (надалі по тексту - Додаток № 17), за умовами якого продавець зобов'язався 31.07.2013 року поставити, а покупець прийняти а оплатити товар, а саме, паливо дизельне ДТ-Л-К4, сорт С, у кількості 35 080 літрів (28,948 тон) на загальну суму 305 897,60 грн.

Пунктом 6 Додатку № 17 сторони погодили, що покупець зобов'язується повністю оплатити продавцю поставлену кількістю товару до 10.08.2013 року включно.

Оплата здійснюється на підставі рахунку, виставленого продавцем (пункт 9 Додатку № 17).

30.07.2011 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок - фактуру № СФ - 0000255 на оплату дизельного палива в кількості 35 080 літрів на суму 305 897,60 грн.

На виконання умов Договору позивач поставив на користь відповідача дизельне паливо в кількості 28,948 тон на загальну суму 305 897,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН - 0000421 від 31.07.2013 року та довіреністю № 33 від 30.07.2013 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Геокс" ОСОБА_2 на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю "РА СІТІ ГРУП" цінностей за рахунком - фактурою № СФ - 0000255 від 30.07.2011 року.

22.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РА СІТІ ГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Геокс" було укладено Акт зміни ціни до Додатку № 17 від 31.07.2013 року до Договору, згідно з яким сторонами виконано корегування ціни поставлених і прийнятих покупцем товарів, згідно видаткової накладної № РН - 0000421 від 31.07.2013 року та за довіреністю № 33 від 30.07.2013 року, із подальшим визнанням результатів коригування зміни суми компенсації вартості після поставки товарів і подальшим внесенням змін до бухгалтерського та податкового обліку постачальника та покупця.

Згідно з Актом зміни ціни від 22.10.2013 року вартість дизельного палива в кількості 35 080 літрів (28,948 тон) переданого за видатковою накладною № РН - 0000421 від 31.07.2013 року та за довіреністю № 33 від 30.07.2013 року становить 319 157,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання щодо оплати вартості товару виконав лише частково, внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "РА СІТІ ГРУП" у розмірі 289 157,84 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 289 157,84 грн. заборгованості за договором № 040401 поставки нафтопродуктів від 04.04.2012 року, 20 701,44 грн. пені, 5 979,86 грн. три проценти річних та 3 886,05 грн. інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 040401 поставки нафтопродуктів від 04.04.2012 року, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити нафтопродукти, у відповідності до умов Договору та Додаткових угод до нього.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки нафтопродуктів виконав належним чином, зауважень щодо поставки нафтопродуктів від відповідача не надходило, що підтверджується видатковою накладною № РН - 0000421 від 31.07.2013 року та довіреністю № 33 від 30.07.2013 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Геокс" ОСОБА_2 на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю "РА СІТІ ГРУП" цінностей за рахунком - фактурою № СФ - 0000255 від 30.07.2011 року та актом зміни ціни від 22.01.2014 року (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Пунктом 6 Додатку № 17 сторони погодили, що покупець зобов'язується повністю оплатити продавцю поставлену кількістю товару до 10.08.2013 року включно.

Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за поставлений позивачем природний газ згідно Договору, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Геокс" виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "РА СІТІ ГРУП" у розмірі 289 157,84 грн., яка станом на день розгляду даної справи є непогашеною, що підтверджується також актом звіряння взаєморозрахунків між сторонами станом на 17.03.2014 року по договору № 040401 поставки нафтопродуктів від 04.04.2012 року.

Доказів протилежного суду не надано.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 289157,84 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РА СІТІ ГРУП" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Геокс" 289 157,84 грн. заборгованості за договором № 040401 поставки нафтопродуктів від 04.04.2012 року підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 20 701,44 грн. пені за період з 11.08.2013 року по 11.02.2014 року, 5 979,86 грн. три проценти річних за період з 11.08.2013 року по 01.04.2014 року та 3 886,05 грн. інфляційних втрат за період з 11.08.2013 року по 01.04.2014 року.

Згідно частини 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до пункту 8.4. Договору у випадку несплати, або невчасної оплати вартості отриманих нафтопродуктів, покупець на вимогу постачальника сплачує останньому пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу від вартості несплачених або несвоєчасно сплачених нафтопродуктів. Сплата пені не звільняє покупця від виконання взятих на себе зобов'язань по даному Договору.

Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дії відповідача є порушенням вимог Договору, що є підставою для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.

Таким чином, встановивши прострочення відповідача за Договором, приймаючи до уваги пункт 8.4 Договору, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Геокс" 20 701,44 грн. пені, нарахованої за період з 11.08.2013 року по 11.02.2014 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача три проценти річних за період з 11.08.2013 року по 01.04.2014 року на загальну суму 5 979,86 грн. та інфляційних нарахувань на суму 3 886,05 грн.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РА СІТІ ГРУП" є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Геокс" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд 14-В, офіс 4, код ЄДРПОУ 32563055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РА СІТІ ГРУП" (25006, м. Кіровоград, вул. Пашутинська, буд. 31, кім. 3, код ЄДРПОУ 35982628) 289 157 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят сім) грн. 84 коп. заборгованості, 20 701 (двадцять тисяч сімсот одну) грн. 44 коп. пені, 5 979 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят сім) 86 коп. три проценти річних та 3 886 (три тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 05 коп. інфляційних втрат, 6 395 (шість тисяч триста дев'яносто п'ять) грн. 00 коп. витрат з судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.06.2014 року

Суддя С.В. Стасюк