Постанова
від 27.08.2014 по справі 910/6543/14
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2014 р. Справа№ 910/6543/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Лобаня О.І.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 27.08.2014 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геокс» на рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2014 року (повний текст підписано 10.06.2014 року)

у справі №910/6543/14 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РА СІТІ ГРУП»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геокс»

про стягнення 319 725,19 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.06.2014 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «РА СІТІ ГРУП» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геокс» про стягнення 319 725,19 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геокс» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2014 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення суми пені та інфляційних втрат та прийняти нове рішення суду, яким стягнути з відповідача 289 157,84 грн. заборгованості та 5 979,86 грн. 3% річних, в решті позовних вимог відмовити.

В своїх доводах відповідач посилався на те, що рішення суду першої інстанції прийняте із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, та висновки суду є такими, що не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2014 року у справі №910/6543/14 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геокс» було прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Представник позивача приймав участь у судових засіданнях, в яких надав свої пояснення та проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає їх безпідставними та таким, що не підлягають задоволенню, а рішення суду просить залишити без змін.

Представник відповідача в судові засідання апеляційної інстанції не з'явився. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представника відповідача в судовому засіданні.

Згідно з статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «РА СІТІ ГРУП» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Геокс» (покупець) укладено договір №040401 поставки нафтопродуктів, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому - товар у відповідності до умов договору та додаткових угод до нього (а.с. 15-19).

Пунктом 1.2 договору сторонами узгоджено, що поставка товару здійснюється окремими партіями. Об'єми, асортимент, строки поставки та умови транспортування визначаються відповідною додатковою угодою до даного договору, узгодженою між сторонами, яка після її підписання є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору вивантаження товару здійснюється на підставі заявки покупця і підписаної сторонами додаткової угоди. Товар постачається покупцю партіями, в кількості та по ціні, визначеній додатковими угодами на умовах: EXW, FCA, CPТ. Конкретні умови поставки визначаються в додаткових угодах до договору.

Згідно з п. 6.1 договору сторони погодили, що покупець здійснює 100% передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою до договору.

Оплата здійснюється на основі виставленого постачальником рахунку або на умовах, передбачених додатковою угодою до договору (пункт 6.2 договору).

У відповідності до п. 12.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 року, а в частині взаєморозрахунків, - до їх повного завершення. Закінчення строку дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання.

31.07.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «РА СІТІ ГРУП» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Геокс» було укладено додаток №17 до договору, за умовами якого продавець зобов'язався 31.07.2013 року поставити, а покупець прийняти а оплатити товар, а саме, паливо дизельне ДТ-Л-К4, сорт С, у кількості 35 080 літрів (28,948 тон) на загальну суму 305 897,60 грн.

Пунктом 6 додатку №17 сторони погодили, що покупець зобов'язується повністю оплатити продавцю поставлену кількістю товару до 10.08.2013 року включно.

Відповідно до п. 9 додатку №17 до договору, оплата здійснюється на підставі рахунку, виставленого продавцем.

30.07.2011 року позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000255 на оплату дизельного палива в кількості 35 080 літрів на суму 305 897,60 грн.

Під час розгляду справи судовою колегією встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив на користь відповідача дизельне паливо в кількості 28,948 тон на загальну суму 305 897,60 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000421 від 31.07.2013 року та довіреністю №33 від 30.07.2013 року, виданої товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Геокс» Рубану Ігорю Михайловичу на отримання від товариства з обмеженою відповідальністю «РА СІТІ ГРУП» цінностей за рахунком-фактурою №СФ-0000255 від 30.07.2011 року.

22.10.2013 року між сторонами укладено акт зміни ціни до додатку №17 від 31.07.2013 року до договору, згідно з яким сторонами виконано корегування ціни поставлених і прийнятих покупцем товарів, згідно видаткової накладної №РН-0000421 від 31.07.2013 року та за довіреністю №33 від 30.07.2013 року, із подальшим визнанням результатів коригування зміни суми компенсації вартості після поставки товарів і подальшим внесенням змін до бухгалтерського та податкового обліку постачальника та покупця.

Згідно з актом зміни ціни від 22.10.2013 року вартість дизельного палива в кількості 35 080 літрів (28,948 тон) переданого за видатковою накладною №РН-0000421 від 31.07.2013 року та за довіреністю №33 від 30.07.2013 року становить 319 157,84 грн.

Згідно з доводами позивача, у зв'язку з тим, що відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання щодо оплати вартості товару виконав лише частково, внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю «РА СІТІ ГРУП» у розмірі 289 157,84 грн.

У квітні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «РА СІТІ ГРУП» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Геокс» про стягнення 289 157,84 грн. заборгованості за договором №040401 поставки нафтопродуктів від 04.04.2012 року, 20 701,44 грн. пені, 5 979,86 грн. три проценти річних та 3 886,05 грн. інфляційних втрат.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «РА СІТІ ГРУП» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийняте із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що враховуючи корегування вартості товару, збитки інфляцією позивачу не завдано. Крім того, скаржник зазначає, що розрахунок суми пені позивачем здійснено поза шестимісячний термін, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає не задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами, є договором поставки. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем не виконано свої зобов'язання за договором в частині повної і своєчасної оплати за поставлений позивачем товар, що передбачено умовами договору та додатку до договору.

Докази зворотного в матеріалах справи не містяться та відповідачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції надані не були.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за поставлений позивачем природний газ згідно договору у товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Геокс» виникла заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю «РА СІТІ ГРУП» у розмірі 289 157,84 грн., яка станом на день прийняття рішення судом першої інстанції є непогашеною, що підтверджується також актом звіряння взаєморозрахунків між сторонами станом на 17.03.2014 року по договору № 040401 поставки нафтопродуктів від 04.04.2012 року.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 289 157,84 грн. заборгованості за договором №040401 поставки нафтопродуктів від 04.04.2012 року є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача 20 701,44 грн. пені, 3 886,05 грн. інфляційних втрат, 5 979,86 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши обґрунтованість поданого позивачем розрахунку, дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних у заявленому до відшкодування розмірі.

Крім того, згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 8.4 договору у випадку несплати, або невчасної оплати вартості отриманих нафтопродуктів, покупець на вимогу постачальника сплачує останньому пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу від вартості несплачених або несвоєчасно сплачених нафтопродуктів. Сплата пені не звільняє покупця від виконання взятих на себе зобов'язань по даному договору.

Згідно вказаних положень договору позивачем була нарахована відповідачу пеня, сума якої за весь час прострочення (183 дні) становить 20 701,44 грн., а саме з 11.08.2013 року по 12.08.2013 року на суму боргу 305 897,60 грн. становить 234,66 грн., з 13.08.2013 року по 22.10.2013 року на суму боргу 305 897,60 становить 7 735,44 грн., з 23.10.2013 року по 11.02.2014 року на суму боргу 319 157,84 грн. складає 12 731,34 грн.

Київський апеляційний господарський суд, перевіривши обґрунтованість поданого позивачем розрахунку пені та його відповідність вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення пені у заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які нова посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки прийшла висновку про їх необґрунтованість. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

За таких обставин та з урахуванням вищенаведених законодавчих приписів, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому рішення суду відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для його скасування у суду апеляційної інстанції не має.

Зважаючи на те, що доводи відповідача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2014 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геокс» на рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2014 року - без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геокс» на рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2014 року у справі №910/6543/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2014 року у справі №910/6543/14 залишити без змін.

3. Справу №910/6543/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.І. Лобань

Р.В. Федорчук

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення27.08.2014
Оприлюднено20.10.2014
Номер документу40919267
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/6543/14

Постанова від 11.11.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Малетич M.M.

Ухвала від 23.10.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Малетич M.M.

Постанова від 27.08.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

Ухвала від 22.09.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Малетич M.M.

Ухвала від 27.06.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

Рішення від 05.06.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Стасюк С.В.

Ухвала від 13.05.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Стасюк С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні