Ухвала

від 12.06.2014 по справі 826/8961/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8961/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

за участю:

представника позивача Орлова А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсервіс 2006" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.03.2013 №0000482250/4958 та №0000492250/4959, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.03.2013 року №0000482250/4958, №0000492250/4959.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання з'явився представник позивача, проти апеляційної скарги заперечував також подав письмові пояснення та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду - без змін.

Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Технобудсервіс 2006» (код ЄДРПОУ 34574357) зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з 23.08.2006, є платником податку на додану вартість.

У період з 06.02.2013 року по 12.02.2013 року відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Технобудсервіс 2006» (код ЄДРПОУ 34574357) з питань фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Промжитлоінвест» (код ЄДРПОУ 36421263) за період діяльності серпень 2011 року, приватним підприємством «Фортуна Тепло Сервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 35577385) за період діяльності жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт від 12.02.2013 №445/2250/34574357.

Згідно з висновками даного акту відповідачем встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме задекларовано податковий кредит на загальну суму 225 429,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року - 156 914,00 грн., за жовтень 2011 року - 68 515,00 грн., та сформовано валові витрати за ІІ-ІV квартали 2011 року у розмірі 1 911 716,00 грн. за наслідками операцій з контрагентами - ТОВ «Промжитлоінвест» та ПП «Фортуна Тепло Сервіс Плюс».

Висновок податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток зводиться до безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ «Промжитлоінвест» та ПП «Фортуна Тепло Сервіс Плюс».

Виходячи зі змісту акту, зазначені висновки мотивовані тим, що від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС було отримано висновок спеціаліста №512 від 03.10.2012 року щодо дослідження первинних документів ТОВ «Промжитлоінвест» (код ЄДРПОУ 36421263), в якому вказується, що підписи на первинних документах від імені директора ТОВ «Промжитлоінвест» навпроти прізвища ОСОБА_3 ймовірно виконані не громадянином ОСОБА_3, а іншою особою.

Також, податковий орган посилався на отриманому від Іванківської МДПІ в Київській області акті «Про результати проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Промжитлоінвест» (код ЄДРПОУ 36421263) з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ за серпень 2011 року від 20.08.2012 р. №404/22/36421263, яким встановлено, що позивач і ТОВ «Промжитлоінвест» є пов'язаними особами.

Крім того, відповідачем було отримано від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська акті №103/224/35577385 від 11.04.2012 р. «Про результати зустрічної звірки ПП «Фортуна Тепло Сервіс Плюс, код ЄДРПОУ 35577385, щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за жовтень 2011 року та повноти їх відображення в податковому обліку» вказується про відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

Враховуючи встановлені податковим органом в ході проведення перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем 14 березня 2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0000492250/4959, яким позивачу за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 281 786,25 грн., з яких 225 429,00 грн. - основного платежу та 56 357,25 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

№0000482250/4958, яким позивачу, у зв'язку із порушенням ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у розмірі 259 244,00 грн., з яких основного платежу - 259 244,00 грн., штрафні санкції не застосовані.

Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем незаконно та необґрунтовано, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції, на підставі системного аналізу положень пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп.14.1.181. п.14.1.ст.14, п.198.1, п.198.3. ст.198, п.198.6. ст.198, п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, а також приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зважаючи на встановлені в ході розгляду справи обставини та наявні у матеріалах докази, виходив з того, що ТОВ «Технобудсервіс 2006» правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ за серпень, жовтень 2011 року та валові витрати за ІІ-ІV квартали 2011 року, висновки Акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковими, а відтак, прийняті ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС спірні податкові повідомлення рішення №0000492250/4959 від 14 березня 2013 року, та №0000482250/4958 від 14 березня 2013 року, є неправомірними.

Відповідач з таким рішенням не погодився, в обґрунтування апеляційної скарги послався виключно на викладені в акті перевірки обставини та висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема акцентував увагу на отриманих: від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС висновку спеціаліста №512 від 03.10.2012 року щодо дослідження первинних документів ТОВ «Промжитлоінвест»; від Іванківської МДПІ в Київській області акті «Про результати проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Промжитлоінвест» (код ЄДРПОУ 36421263) з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ за серпень 2011 року від 20.08.2012 р. №404/22/36421263; від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська акті №103/224/35577385 від 11.04.2012 р. «Про результати зустрічної звірки ПП «Фортуна Тепло Сервіс Плюс», код ЄДРПОУ 35577385, щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за жовтень 2011 року та повноти їх відображення в податковому обліку».

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 138 ПК України, зокрема п. 138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.1.1 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно із п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу валових витрат витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, підставою для формування валових витрат є наявність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують понесені підприємством валові витрати. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції, вчинені підприємством в рамках господарської діяльності.

За змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень слідує, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та зменшення оподатковуваного доходу на суму валових витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Отже, для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку з'ясуванню підлягають: реальність задекларованих господарських операцій; наявність ділової мети у розглядуваних операціях; об'єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; добросовісність позивача, якщо його контрагент має дефекти правового статусу; дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

При цьому, судова колегія виходить з того, що порушення вимог податкового законодавства на будь-якому з наведених етапів є достатнім для висновку про невідповідність фактичних і задекларованих платником податку наслідків господарських операцій для податкового обліку.

Також варто наголосити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач, у період, щодо якого здійснювалася податкова перевірка, мав господарські відносини з ТОВ «Промжитлоінвест» та ПП «Фортуна Тепло Сервіс Плюс».

Так, між ТОВ «Технобудсервіс» (Замовник/Генпідрядник) та ТОВ «Промжитлоінвест» (Підрядник/Субпідрядник) було укладено ряд договорів підряду (субпідряду):

договір субпідряду №11/2308-21 від 23.08.2011 р., за умовами якого Субпідрядник зобов'язується виконати роботи по заміні вікон в ЗНЗ №240 за адресою: м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, 39-Г в установлений цим Договором строк та відповідно до договірної ціни та локального кошторису, а Генпідрядник зобов'язується надати Субпідрядникові фронт робіт, а також оплатити вартість робіт на цьому Об'єкті (пункт 1.1). Вартість робіт визначається Договірною ціною та локальним кошторисом, що становить 26 682,17 грн. (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят дві грн. 17 коп.), в т.ч. ПДВ - 4 447,03 коп. (чотири тисячі чотириста сорок сім грн. 03 коп.). Передання робіт Субпідрядником і прийняття їх Генпідрядником оформлюється Актом прийняття виконаних робіт, підписаним обома Сторонами (п.7.2.);

договір субпідряду №11/0908-2 від 09.08.2011 р., за умовами якого Субпідрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту покрівлі будівлі СЗШ №14 за адресою: м. Київ, вул. Макіївська, 5 (надалі - роботи) в установлений цим Договором строк та відповідно до договірної ціни та локального кошторису, а Генпідрядник зобов'язується надати Субпідрядникові фронт робіт, а також оплатити вартість робіт на цьому Об'єкті (пункт 1.1). Вартість робіт визначається Договірною ціною та локальним кошторисом, що становить 149 238,00 грн. (сто сорок дев'ять тисяч двісті тридцять вісім гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ - 24 873,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті тридцять вісім грн. 00 коп.) (пункт 3.1). Передання робіт Субпідрядником і прийняття їх Генпідрядником оформлюється Актом прийняття виконаних робіт, підписаним обома Сторонами (п.7.2.);

договір субпідряду №11/0908-3 від 09.08.2011 р., відповідно до умов якого Субпідрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту покрівлі будівлі СЗШ №29 за адресою: м. Київ, вул. Майорова, 3-а (надалі - роботи) в установлений цим Договором строк та відповідно до договірної ціни та локального кошторису, а Генпідрядник зобов'язується надати Субпідрядникові фронт робіт, а також оплатити вартість робіт на цьому Об'єкті (пункт 1.1). Вартість робіт визначається Договірною ціною та локальним кошторисом, що становить 99 490,00 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч чотириста дев'яносто грн. 00 коп. ), в т.ч. ПДВ - 16 581,67 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят одна грн. шістдесят сім коп.) (пункт 3.1). Передання робіт Субпідрядником і прийняття їх Генпідрядником оформлюється Актом прийняття виконаних робіт, підписаним обома Сторонами (п.7.2.);

договір субпідряду №11/0908-4 від 09.08.2011 р., за умовами якого Субпідрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту покрівлі будівлі СЗШ №170 за адресою: м. Київ, вул. Північна, 8 (надалі - роботи) в установлений цим Договором строк та відповідно до договірної ціни та локального кошторису, а Генпідрядник зобов'язується надати Субпідрядникові фронт робіт, а також оплатити вартість робіт на цьому Об'єкті (пункт 1.1). Вартість робіт визначається Договірною ціною та локальним кошторисом, що становить 149 232,00 грн. (сто сорок дев'ять тисяч двісті тридцять дві гривні 00 коп. ), в т.ч. ПДВ - 24 872,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 00 коп.) (пункт 3.1). Передання робіт Субпідрядником і прийняття їх Генпідрядником оформлюється Актом прийняття виконаних робіт, підписаним обома Сторонами (п.7.2.);

договір субпідряду №11/0908-5 від 09.08.2011 р., відповідно до умов якого Субпідрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту покрівлі будівлі ЗНЗ №231 за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 2-В (надалі - роботи) в установлений цим Договором строк та відповідно до договірної ціни та локального кошторису, а Генпідрядник зобов'язується надати Субпідрядникові фронт робіт, а також оплатити вартість робіт на цьому Об'єкті (пункт 1.1). Вартість робіт визначається Договірною ціною та локальним кошторисом, що становить 49 990,00 грн. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ - 8 331,67 грн. (вісім тисяч триста одна грн. 67 коп.) (пункт 3.1). Передання робіт Субпідрядником і прийняття їх Генпідрядником оформлюється Актом прийняття виконаних робіт, підписаним обома Сторонами (п.7.2.);

договір субпідряду №11/0908-6 від 09.08.2011 р., відповідно до умов якого Субпідрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту покрівлі будівлі ДНЗ №580 за адресою: м. Київ, вул. Петра Панча, 7-а (надалі - роботи) в установлений цим Договором строк та відповідно до договірної ціни та локального кошторису, а Генпідрядник зобов'язується надати Субпідрядникові фронт робіт, а також оплатити вартість робіт на цьому Об'єкті (пункт 1.1). Вартість робіт визначається Договірною ціною та локальним кошторисом, що становить 69 622,00 грн. (шістдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять дві гривні 00 коп.), в т.ч. ПДВ - 11 603,67 грн. (одинадцять тисяч шістсот три гривні 67 коп.) (пункт 3.1). Передання робіт Субпідрядником і прийняття їх Генпідрядником оформлюється Актом прийняття виконаних робіт, підписаним обома Сторонами (п.7.2.);

договір субпідряду №11/0908-7 від 09.08.2011 р., відповідно до умов якого Субпідрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту покрівлі будівлі СЗШ №245 за адресою: м. Київ, вул. Північна, 26 (надалі - роботи) в установлений цим Договором строк та відповідно до договірної ціни та локального кошторису, а Генпідрядник зобов'язується надати Субпідрядникові фронт робіт, а також оплатити вартість робіт на цьому Об'єкті (пункт 1.1). Вартість робіт визначається Договірною ціною та локальним кошторисом, що становить 79 586,00 грн. (сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят шість гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ - 13 264,33 грн. (тринадцять тисяч двісті шістдесят чотири грн. 33 коп.) (пункт 3.1). Передання робіт Субпідрядником і прийняття їх Генпідрядником оформлюється Актом прийняття виконаних робіт, підписаним обома Сторонами (п.7.2.);

договір субпідряду №11/0908-8 від 09.08.2011 р., відповідно до умов якого Субпідрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту покрівлі будівлі ДНЗ №578 за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 89/91 (надалі - роботи) в установлений цим Договором строк та відповідно до договірної ціни та локального кошторису, а Генпідрядник зобов'язується надати Субпідрядникові фронт робіт, а також оплатити вартість робіт на цьому Об'єкті (пункт 1.1). Вартість робіт визначається Договірною ціною та локальним кошторисом, що становить 69 645,34 грн. (шістдесят дев'ять тисяч шістсот сорок п'ять гривень 34 коп.), в т.ч. ПДВ - 11 607,56 грн. ( одинадцять тисяч шістсот сім гривень 56 коп.) (пункт 3.1). Передання робіт Субпідрядником і прийняття їх Генпідрядником оформлюється Актом прийняття виконаних робіт, підписаним обома Сторонами (п.7.2.);

субпідрядний договір №11/0108-1 від 01.08.2011 р., відповідно до умов якого Субпідрядник зобов'язується виконати демонтаж будівель та очищення ділянки за адресою: смт. Пуща Водиця, вул. Гамарника, 34 в установлений цим Договором строк та відповідно до договірної ціни та локального кошторису, Генпідрядник зобов'язується надати Субпідрядникові фронт робіт, а також оплатити вартість робіт на цьому Об'єкті (пункт 1.1). Вартість робіт визначається Договірною ціною та локальним кошторисом, що становить 442 505,38 грн. (чотириста сорок дві тисячі п'ятсот п'ять гривень 38 грн.), в т.ч. ПДВ - 73 750,90 грн. (сімдесят три тисячі сімсот п'ятдесят 90 коп.) (пункт 3.1). Передання робіт Субпідрядником і прийняття їх Генпідрядником оформлюється Актом прийняття виконаних робіт, підписаним обома Сторонами (п.7.2.).

Також позивачем було укладено договір №1/0410-11 від 04.10.2011 р. з ПП «Фортуна тепло сервіс плюс», згідно з умовами якого ПП «Фортуна тепло сервіс плюс» (Підрядник) зобов'язується надати послуги Замовнику: ремонт побутових приміщень 2-го та 3-го поверхів ДП «Дизель» ЗАТ «КССРЗ» в будівлі дизельного цеху за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8 (пункт 1.1.). Загальна сума Договору визначається у розмірі 411 091,68 коп. (чотириста одинадцять тисяч дев'яносто одна грн. 68 коп.), в т.ч. ПДВ - 68 515,28 коп. (шістдесят всім тисяч п'ятсот п'ятнадцять грн. 28 коп.) згідно кошторису (пункт 2.3.). По завершенні робіт, визначених в п.1.1. цього Договору Сторони підписують Акти виконаних робіт.

На підтвердження реального здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами, позивачем було надано акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт. Контрагентами було виписано на користь позивача податкові накладні податкові накладні на загальну суму 1 352 575,10 грн., в тому числі ПДВ - 225 429,19 грн. Вказані податкові накладні відображені позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за серпень та жовтень 2011 року, а суми ПДВ за зазначеними податковими накладними віднесені до складу податкового кредиту за серпень 2011 року у розмірі 156 913,91 грн., за жовтень 2011 року у розмірі 68 515,28 грн. та відображені в Додатках № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до вказаних податкових деклараціях. Оплата виконаних робіт підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Крім того, згідно наявної в матеріалах справи декларації з податку на додану вартість ТОВ «Промжитлоінвест» за серпень 2011 року вбачається, що останнім у розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5) було відображено податкові зобов'язання за наслідками господарських операцій з ТОВ «Технобудсервіс» у загальному розмірі 156 913,91 грн., що відповідає задекларованій позивачем сумі податкового кредиту за цей період по даному контрагенту.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що позивачем до перевірки було надано первинну документацію підприємства стосовно взаємовідносин з зазначеними контрагентами у перевіряємому періоді: договори, акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, банківські виписки, податкові накладні, що слідує зі змісту акту перевірки позивача.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи, копії яких містяться в матеріалах справи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, встановленим п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Зазначені вище документи були в повній мірі досліджені судом першої інстанції, і судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, встановленим п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Щодо наявності ділової мети та подальшого використання отриманих за договорами робіт у господарській діяльності позивача, судова колегія виходить з наступного.

Судом першої інстанції вірно встановлено і матеріалами справи підтверджується, що роботи, виконані ТОВ «Промжитлоінвест» та ПП «Фортуна тепло сервіс плюс» фактично замовлялися позивачем з метою виконання будівельних робіт за договорами, укладеними з замовниками - Благодійним фондом «Фіто-кідс-Штіфтунг», ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод», ЗАТ «FC Realty», Управлінням освіти Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації. Копії договорів між позивачем та зазначеними контрагентами наявні в матеріалах справи.

З метою належного виконанням зобов'язань перед замовниками позивачем були залучені субпідрядники - ТОВ «Промжитлоінвест» та ПП «Фортуна тепло сервіс плюс» для виконання частини обсягу замовлених за договорами робіт.

Роботи, що були виконані субпідрядником і передані позивачу, в подальшому були передані замовникам. Реальність виконання робіт, їх господарський і товарний характер підтверджується ідентичністю робіт, виконаних ТОВ «Промжитлоінвест» та ПП «Фортуна тепло сервіс плюс» та робіт, реально прийнятих замовниками, їх найменуванням, обсягом, строками виконання, підтвердженням чого є надані позивачем договори, довідки про вартість будівельний робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт.

При цьому судом встановлено, що основними видами діяльності ТОВ «Промжитлоінвест» та ПП «Фортуна тепло сервіс плюс» є: «Будівництво житлових і нежитлових будівель» (41.20) та «Будівництво будівель» (45.21.1) відповідно.

Право на здійснення будівельних робіт ТОВ «Промжитлоінвест» підтверджується ліцензією Державної архітектурно-будівельної інспекції України, серії АВ №589096, термін дії якої з13 липня 2011 року по 13 липня 2014 року, додатком до неї - переліком робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (том ІІ, а.с.21) та дозволом на виконання робіт підвищеної небезпеки №1938.11.32-45.21.1 від 01.11.2011 року. Право на здійснення будівельних робіт ПП «Фортуна тепло сервіс плюс» підтверджується ліцензією Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, серії АВ №488582, термін дії якої з 07 вересня 2009 року по 07 вересня 2012 року (том ІІ, а.с.205) та переліком робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури від 07 вересня 2009 року, наказ №22-Л (том ІІ, а.с.206) та дозволом на початок виконання робіт підвищеної небезпеки №612.09.12-45.21.1, термін дії якого з 29.10.2009 року по 29.10.2012 р.

Отже, виконання будівельних робіт є звичайною господарською діяльністю ТОВ «Промжитлоінвест» та ПП «Фортуна тепло сервіс плюс», що є їх основними видами діяльності.

Також, суд вірно звернув увагу, що додатковим підтвердженням можливості виконання контрагентом позивача - ТОВ «Промжитлоінвест» спірних господарських операцій є наявність в останнього на момент їх здійснення (2011 рік) великої кількості трудових ресурсів (41 найманий працівник), що підтверджується отриманими на судовий запит від Іванківської МДПІ в Київській області ДПС податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (звіти форми 1 ДФ).

Досліджуючи питання добросовісності позивача, у зв'язку із посиланням відповідача на дефекти правового статусу його контрагентів, судова колегія виходить із необхідності з'ясування можливої обізнаності ТОВ "Технобудсервіс 2006" щодо наявності таких дефектів на час укладення та виконання договорів із вказаними контрагентами.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на момент складання податкових накладних, контрагенти позивача - ТОВ «Промжитлоінвест» та ПП «Фортуна тепло сервіс плюс» були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, що підтверджується наявними у справі копіями свідоцтв. Крім того, в матеріалах міститься витяг з бази «Реєстр платників ПДВ» Міністерства доходів і зборів України, створеної відповідно до п.183.13 ст.183 Податкового кодексу України, випливає, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Промжитлоінвест» №100340833 від 15.06.2011 року дійсне і на час розгляду справи судом першої інстанції.

Судом встановлено, що свідоцтво про реєстрацію ПП «Фортуна тепло сервіс плюс» як платника податку на додану вартість за №100232065, було анульоване 08 лютого 2012 року, тобто на момент здійснення господарських операцій жовтень 2011 року - вказане свідоцтво було чинним і ПП «Фортуна тепло сервіс плюс», мало право видавати податкові накладні за результатами виконання робіт.

Апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції, що подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не позбавляє правового значення податкові накладні, які були видані ПП «Фортуна тепло сервіс плюс» до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Крім того, згідно вимог статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Враховуючи наявні в матеріалах справи витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.07.2013 року, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Промжитлоінвест» та ПП «Фортуна тепло сервіс плюс» зареєстровані як юридичні особи за відповідними адресами, станом на момент здійснення господарських операцій були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, позивачем доведено, що на час здійснення господарських операцій, ТОВ «Промжитлоінвест» та ПП «Фортуна тепло сервіс плюс» не мали дефектів правового статусу, а також власне добросовісність позивача на час укладення та виконання договорів із вказаними контрагентами у перевіряє мий період.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції позивача з ТОВ «Промжитлоінвест» та ПП «Фортуна тепло сервіс плюс» є реальними та підтверджуються необхідними документами, а роботи, що придбавалися (замовлялись) позивачем у вказаного підприємства, замовлялись з метою використання та були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

В той же час, колегією суддів враховується, що необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

В даному випадку, податковий орган посилався на отримані:

від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС висновку спеціаліста №512 від 03.10.2012 року щодо дослідження первинних документів ТОВ «Промжитлоінвест»;

від Іванківської МДПІ в Київській області акті «Про результати проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Промжитлоінвест» (код ЄДРПОУ 36421263) з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ за серпень 2011 року від 20.08.2012 р. №404/22/36421263;

від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська акті №103/224/35577385 від 11.04.2012 р. «Про результати зустрічної звірки ПП «Фортуна Тепло Сервіс Плюс», код ЄДРПОУ 35577385, щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за жовтень 2011 року та повноти їх відображення в податковому обліку».

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Так, згідно з висновком спеціаліста №512 від 03.10.2012 року, підписи на первинних документах від імені директора ТОВ «Промжитлоінвест» навпроти прізвища ОСОБА_3 ймовірно виконані не громадянином ОСОБА_3, а іншою особою.

Суд першої інстанції, відхиляючи зазначене посилання, вірно звернув увагу, що вказаний висновок не містить однозначного твердження, а характеризується лише припущенням.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп. 83.1.3 п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є експертні висновки.

В силу положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України за № 53/5 від 08.10.1998 року (зі змінами та доповненнями станом на проведення експертного дослідження), перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків підписів до матеріалів, їх необхідно пред'явити особі, яка підлягає ідентифікації.

Разом з тим, судом не встановлено, що ОСОБА_3 був присутній при дослідженні.

Крім того, вільні зразки повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості та інше), за його змістом та цільовим призначенням. Відбираються зразки підписів у два етапи, які передбачені Інструкцією № 53/5 від 08.10.1998 року.

Також апеляційним судом враховується та обставина, що дослідження проводилось спеціалістом, який не несе кримінальної відповідальності за свої дії та висновки.

За таких обставин, враховуючи, що експертні дослідження складені всупереч Інструкції № 53/5 від 08.10.1998 року, судова колегія відхиляє такі доводи відповідача.

Також колегія суддів критично відноситься до посилань відповідача на отриманому від Іванківської МДПІ в Київській області акті «Про результати проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Промжитлоінвест» (код ЄДРПОУ 36421263) з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ за серпень 2011 року від 20.08.2012 р. №404/22/36421263, яким встановлено, що позивач і ТОВ «Промжитлоінвест» є пов'язаними особами.

Так, згідно з актом, ТОВ «Технобудсервіс 2006» є засновником ТОВ «Промжитлоінвест», частка якого у статутному фонді становить 95 відсотків. Вказана обставина позивачем не оспорюється.

Відповідно до пп.14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку; посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім'ї; платники податку - учасники об'єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання.

Згідно з п. 39.1 ст. 39 ПК України звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті.

Звичайна ціна застосовується, зокрема, у разі здійснення платником податків операцій з пов'язаними особами.

Обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом (п. 39.14 ПК України).

З аналізу вищезазначених законодавчих положень суд вірно зазначив, що пов'язаність осіб може впливати на умови або економічні результати їх діяльності, для чого законодавством передбачено необхідність застосування звичайних цін у операціях між такими особами.

Разом з тим, пов'язаність осіб не є тим фактом, який виключає можливість здійснення операцій між суб'єктами господарювання та/або однозначно свідчить про незаконність економічної вигоди, що отримується такими особами від вступу у господарські взаємовідносини.

Так, в акті Іванківської МДПІ в Київській від 20.08.2012 р. №404/22/36421263 відсутні посилання на обставини стосовно незвичності цін за операціями між ТОВ «Технобудсервіс 2006» та ТОВ «Промжитлоінвест», незвичності здійснених операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про зловживання фактом пов'язаності, відсутність реального факту виконання робіт або ж того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №103/224/35577385 від 11.04.2012 р. «Про результати зустрічної звірки ПП «Фортуна Тепло Сервіс Плюс, код ЄДРПОУ 35577385, щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за жовтень 2011 року та повноти їх відображення в податковому обліку», в якому зазначено про відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

В даному випадку суд небезпідставно звернув увагу, що посилання ДПІ на відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів та матеріально-технічної бази не можуть бути беззаперечним доказом безтоварності операцій без проведеного податковим органом аналізу змісту операцій з поставки послуг та без визначення на підставі цього, які саме трудові та матеріальні ресурси необхідні для вчинення дій, що становлять зміст спірних операцій.

Крім того, висновки відповідача не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди на виконання певного виду робіт та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

У постанові від 11 грудня 2007 року (справа №21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, на думку судової колегії, посилання відповідача на імовірні порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства, про які йдеться у актах Іванківської МДПІ в Київській області від 20.08.2012 р. №404/22/36421263, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №103/224/35577385 від 11.04.2012 р., а також висновок спеціаліста №512 від 03.10.2012 року, не є достатньо вагомим доказом, який би беззаперечно спростовував реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Промжитлоінвест», а також з ПП «Фортуна Тепло Сервіс Плюс», факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ за серпень, жовтень 2011 року та валові витрати за ІІ-ІV квартали 2011 року, висновки Акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковими, а відтак, прийняті ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС спірні податкові повідомлення рішення №0000492250/4959 від 14 березня 2013 року, та №0000482250/4958 від 14 березня 2013 року, є неправомірними.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не обґрунтовано вимоги апеляційної скарги у відповідності до ст.ст. 187, 202 КАС України, не зазначено жодної підстави для скасування судового рішення, не спростовується жодний висновок суду, фактично, відповідач обмежився коротким викладом змісту акту перевірки.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права за вірно встановлених обставин, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсервіс 2006" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.03.2013 №0000482250/4958 та №0000492250/4959 - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 17 червня 2014 року.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.