Ухвала

від 29.05.2014 по справі 826/12546/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12546/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Безименної Н.В., Федотова І.В.

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2013 у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінераліс», Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсними установчих документів, зобов'язання внести відповідні реєстраційні зміни, скасування реєстрації в якості платника податку на додану вартість та скасування свідоцтва платника податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И Л А:

ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ТОВ «Мінераліс», Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсними установчих документів ТОВ «Мінераліс», зобов'язання Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві внести відповідні реєстраційні зміни, скасування реєстрації ТОВ «Мінераліс» в якості платника податку на додану вартість та скасування свідоцтва платника податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2013 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Мінераліс» (ідентифікаційний код 32486018, місцезнаходження: м. Київ, вул. Заболотного, 15) зареєстровано Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 19.09.2003.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків № 25879/10/19-2010 від 19.03.2004 керівником підприємства є Сацька Л.В.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо визнання установчих документів ТОВ «Мінераліс» недійсними з моменту державної реєстрації, позивач посилається на те, що в ході розслідування кримінальної справи № 77-00186 за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, працівниками ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва допитано в якості свідка громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час допиту зазначена особа повідомила, що він з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність власних дій, здійснив реєстрацію ряду підприємств без наміру ведення господарської діяльності, з метою надання послуг в ухиленні від сплати податків суб'єктам господарювання, резидентам України. Одним з таких підприємств було ТОВ «Мінераліс». Особи, зазначені як директор та головний бухгалтер відповідача 1 участі у фінансово-господарській діяльності товариства не приймали, відповідних документів не підписували.

На підставі зазначеного, з посиланням на положення статей 42, 551, 56, 65, 66, 79 Господарського кодексу України та підпункт 20.1.12. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, позивач просить установчі документи юридичної особи - ТОВ «Мінераліс» визнати недійсними з моменту державної реєстрації підприємства, зобов'язати Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві внести відповідні реєстраційні зміни та скасувати реєстрацію ТОВ «Мінераліс» як платника податку на додану вартість і відповідне свідоцтво з моменту державної реєстрації.

В силу частини другої статті 19 Конституції України, статті 42 Господарського кодексу України, ст. 2, ст. 3, ст. 5, частини третьої ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 з наступними змінами та доповненнями (далі по тексту - Закон України № 755-IV від 15.05.2003), Порядку проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, визначений Законом України № 755-IV від 15.05.2003, п. 2 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено, що державна реєстрація ТОВ «Мінераліс» проведена з порушенням вимог Закону України № 755-IV від 15.05.2003.

В матеріалах справи відсутні докази порушення закону реєструючим органом під час державної реєстрації суб'єкта господарювання та докази, що діяльність останнього визнавалась фіктивною.

Звертаючись з вимогою про визнання недійсними установчих документів юридичної особи, позивач має на меті припинити таку особу.

Наполягаючи на задоволенні позову ДПІ у Голосіївському районі м. Києва посилається на те, що при створені юридичної особи допущені порушення закону, які не можна усунути, та зазначає, що право на подання такого позову передбачено Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Як вбачається зі змісту підпункту 20.1.37 ПК України, ним дійсно закріплено право контролюючих органів на звернення до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

При цьому, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення державної реєстрації юридичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України № 755-IV від 15.05.2003, а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення державної реєстрації юридичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

На вимоги пункту 2 частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», частини восьмої статті 19 Господарського кодексу України ТОВ «Мінераліс» подавав до податкового органу податку звітність. Крім цього, згідно повідомлення про грошові зобов'язання та податковий борг № 375/11-04-15 від 16.08.2013 станом на момент звернення до суду ТОВ «Мінераліс» має податковий борг з податку на прибуток та податку на додану вартість загалом на суму 271214,19 грн.

Відповідно до статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень може звернутися з позовом про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.

Послідовний аналіз переліку підстав для звернення суб'єкта владних повноважень до суду дає можливість дійти висновку, що він повинен мати достатні адміністративні можливості для здійснення визначених йому законом завдань та функцій, і лише у випадках, коли Конституцією чи законами України встановлені судові обмеження його діяльності, він звертається до суду з позовом по суті для отримання судового дозволу.

Такі звернення мають бути обумовлені необхідністю виконання покладених на них завдань та функцій, а використовувати свої повноваження вони можуть лише з метою, з якою це повноваження надане.

Функції державних податкових органів визначені статтями 8 - 10 Закону України № 509-ХІІ від 04.12.1990. Зокрема, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції забезпечують облік платників податків.

Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності є одним із заходів, спрямованих на запобігання порушенню податкового законодавства або його припиненню, а не засобом забезпечення обліку платників податків.

Суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається. У зв'язку з цим визначений законом предмет позову, з яким суб'єкт владних повноважень може звернутися до суду при здійсненні ним владних управлінських функцій, не підлягає розширеному тлумаченню.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові органи відповідно до пункту 17 частини першої статті 11 Закону України № 509-ХІІ від 04.12.1990 мають право звертатися до суду з позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (предмет позову розширеному тлумаченню не підлягає) виключно у випадках, прямо передбачених законом, та з метою виконання покладених на них завдань і функцій.

Колегія суддів вважає вірним висоновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсними установчих документів ТОВ «Мінераліс» з моменту його державної реєстрації та, як наслідок, відсутність правових підстав для зобов'язання Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві вчиняти будь-які дії щодо внесення будь-яких реєстраційних змін.

Щодо вимоги позивача скасувати реєстрацію ТОВ «Мінераліс» в якості платника податку на додану вартість та свідоцтва платника такого податку з моменту державної реєстрації, то у відповідності Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, частини третьої статті 2 КАС України, Порядку реєстрації платників податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації врегульований приписами Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказ Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1400/18695 (далі по тексту - Порядок № 978), ст. 184 ПК України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що суд дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, не має права перебирати на себе повноваження податкового органу щодо вирішення питання про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 03.06.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Н.В. Безименна

І.В. Федотов

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Федотов І.В.