Рішення

від 11.06.2014 по справі 922/2893/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2014 р.Справа № 922/2893/13

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Аюпова Р.М.

судді: Шатерніков М.І. , Бринцев О.В.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного АТ "АКБ "Базис" м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Призма", м. Харків про стягнення 5 716 605,58 грн. за участю представників сторін:

Представник позивача - Бондаренко О.І., дов. № 01/410/1 від 31.03.2014р.

представник відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "АКБ "Базис", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Призма" (надалі - Відповідач) суму заборгованості по кредитному договору на відкриття кредитної лінії № 90/11 від 11.07.2011 р. в розмірі 5 716 605,58 грн., де: 4 960 000,00 грн. - сума заборгованості за договором; 649 230,88 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 74 816,58 грн. - штраф за порушення строку повернення кредиту за період з 10.07.2012 р. по 10.01.2013 р.; 32 558,12 грн. - штраф за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 10.07.2012 р. по 10.01.2013р., а також просить суд покласти судовий збір на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 12.07.2014р. прйнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 22.07.2014р. о 10:45 год. (суддя Жигалкін І.П.)

Ухвалою господарського суду від 19.09.2013р. призначено по даній справі судову почеркознавчу експертизу, провадження якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інститутут судових експертиз ім. Засл. проф. Бокаріуса М.С. Провадження по справі зупинено на термін проведення експертизи.

28.11.2013р. матеріали справи № 922/2893/13 повернуто до господарського суду з повідомленням експерта про неможливість надати висновок експерта, в зв"язку з несплатою варотості експертизи (вх. №3167).

Згідно ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом, проте в силу ст. 41 ГПК України господарський суд сам визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Така позиція суду викладена також в Постанові Вищого господарського суду від 28.03.2006 № 34/388 "Про визнання права власності на майно".

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи, суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Ухвалою господарського суду від 02.12.2013р. поновлено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 06.12.2013р. о 10:00 год.

Ухвалою господарського суду від 09.12.2013р. для розгляду справи № 922/2893/13 призначено судову колегію.

Відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду від 09.12.2013р., для розгляду справи № 922/3795/13 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Жигалкін І.П., судді Погорелова О.В., Шатерніков М.І.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду від 21.01.2014р., в зв"язку з відпусткою судді Погорелової О.В., змінено склад судової колегії та для розгляду справи № 922/3795/13 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Жигалкін І.П., судді Аюпова Р.М., Шатерніков М.І.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду від 05.03.2014р., в зв"язку з хворобою судді Жигалкіна І.П., призначено повторний автоматичний розподіл справи.

Відповідно до витягу з автоматизованої системи документообігу господарського суду від 05.03.2014р., справу № 922/2893/13 призначено до розгляду судді Аюповій Р.М.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду від 06.03.2014р., в зв"язку з хворобою судді Жигалкіна І.П., Шатернікова М.І., змінено склад судової колегії та для розгляду справи № 922/3795/13 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Аюпова Р.М., судді Бринцев О.В., Мамалуй О.О.

Відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду від 24.04.2014р., в зв"язку з відсутністю судді Мамалуя О.О., змінено склад судової колегії та для розгляду справи № 922/3795/13 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Аюпова Р.М., судді Бринцев О.В., Шатерніков М.І.

У призначеному судовому засіданні 11.06.2014р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання 11.06.2014р. не з"явився, про причину неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про отипмання представником відповідача ухвал господарського суду про неодноразове відкладення розгляду справи.

Розглянувши надане представником відповідача клопотання про призначення по даній справі судової економічної експертизи (вх. № 10484 від 28.03.2014р.), колегія суддів вважає його необгрунтованим, непідтвердженим належними доказами, недоведеним обставинами справи необхідності призначення даної експертизи, відповідно до вимог ст. 41 ГПК України, тому таким, що не підлягає задоволенню.

Представник позивача, присутній в судовому засіданні 11.06.2014р. пояснив, що ним надані всі необхідні для розгляду справи письмові докази та вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представника позивача, судом встановлено наступне:

Як свідчать матеріали справи, 11.07.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Базис" (позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Призма" (відповідач, позичальник) був укладений кредитний договір на відкриття кредитної ліній № 90/11 (кредитний договір), згідно з яким відповідачеві була відкрита кредитна лінія на суму 5010000,00 грн., зі строком повернення кредиту до 10.07.2012р., зі сплатою 19% річних за користування кредитом.

В наступному, згідно додаткової угоди № 1 від 30.09.2011 року до кредитного договору встановлено термін повернення процентів за користуванням кредитом в строк до 10.07.2012р., (пункти 2.4., 6.2. кредитного договору)

Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав у повному обсязі, на рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти у розмірі 5010000,00 грн., що підтверджується архівною випискою з особового рахунку № 206223011914 за період з 11.07.2011р. по 25.06.2013р.

Згідно з пунктом 7.3. кредитного договору необхідним і достатнім доказом безспірності заборгованості відповідача перед позивачем за цим договором є виписка з позичкового та/або поточних рахунків відповідача та рахунку нарахованих відсотків.

Згідно з п.п. 1.1., 2.3. кредитного договору повернення кредиту проводиться відповідачем в строк до 10 липня 2012р. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок №206223011914 в Першій Харківській філії ПАТ АКБ "Базис".

Згідно з п.п. 2.4., 6.2. кредитного договору сплата відсотків здійснюється Відповідачем в строк до 10 липня 2012р., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок №20683011914 в Першій Харківській філії ПАТ АКБ "Базис".

Як свідчать матеріали справи, в період з 11.07.2011 року по 01.07.2013 року відповідач здійснив часткове погашення кредиту у загальній сумі 50000,00 грн., що підтверджується архівною випискою з особового рахунку № 206223011914 за період з 11.07.2011р. по 09.07.2013р., та відповідним розрахунком заборгованості.

За період з 11.07.2011р. по 01.07.2013р. відповідач здійснив часткове погашення процентів за користування кредитними коштами у загальній сумі 299760,81 грн., що підтверджується архівною випискою з особового рахунку № 20683011914 за період з 11.07.2011р. по 09.07.2013р., та відповідним розрахунком заборгованості.

Як зазначив позивач, в порушення пунктів 1.1., 2.3. кредитного договору, відповідно до яких встановлено строк повернення кредиту - 10.07.2012 року, відповідач не виконав свої зобов'язання по кредитному договору та не сплатив суму заборгованості, у зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту становить 4960000,00 грн.

Крім того, в порушення пунктів 1.1., 2.4., 6.2. кредитного договору, за умовами яких відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитною лінією у розмірі 19 % річних, відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, у зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем по відсотках за користування кредитною лінією за період з 11.07.2011р. по 01.07.2013р. становить 649230,88 грн., що підтверджується розрахунком, наданим до матеріалів справи.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 7.2. кредитного договору відповідач сплачує позивачу штраф:

- в разі користування кредитними коштами понад строк, встановлений цим договором в розмірі 3 % (три відсотки) за кожний місяць від суми простроченої заборгованості за кредитом (сплата здійснюється за фактичну кількість прострочених днів, враховуючи фактичну кількість днів у місяці 30 або 31);

- за недотримання строків сплати нарахованих відсотків - у розмірі 10 % (десять відсотків) від суми несплачених відсотків за користування кредитом за кожний місяць (сплата здійснюється за фактичну кількість прострочених днів, враховуючи фактичну кількість днів у місяці 30 або 31).

24.01.2013 року за вих. № 69 позивачем була направлена відповідачу повідомлення (вимога) про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, що підтверджується фіскальним чеком № 0398 від 24.01.2013 року, однак відповідач, в порушення умов кредитного договору суми заборгованості за кредитним договором не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області.

Таким чином, сума заборгованості по кредитному договору відповідача перед позивачем, станом на 01.07.2013р., у загальному розмірі складає - 5716605,58 грн., з яких:

- 4960000,00 грн. - сума заборгованості за кредитом;

- 649230,88 грн. - сума заборгованості по процентах за користування кредитом;

- 74816,58 грн. - штраф за порушення строку повернення кредиту за період з 10.07.2012 року по 10.01.2013 року;

- 32558,12 грн. - штраф за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 10.07.2012 року по 10.01.2013 року.

Станом на дату розгляду справи, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу кредитних коштів в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі)

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення домовленості сторін , зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за кредитним договором від 11.07.2011р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати суду документи, які б підтверджували сплату заборгованості по кредиту та по відсоткам за користування ним за кредитним договором від 11.07.2011р. та не надав документів, що спростовували викладене у позові, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу по кредиту в сумі 4960000,00 грн., 649230,88 грн. по процентам за користування кредитом правомірна та обґрунтована, як така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, згідно з абзацами 1, 2 пункту 7.2. кредитного договору відповідач сплачує позивачу штраф:

- в разі користування кредитними коштами понад строк, встановлений цим договором в розмірі 3 % (три відсотки) за кожний місяць від суми простроченої заборгованості за кредитом (сплата здійснюється за фактичну кількість прострочених днів, враховуючи фактичну кількість днів у місяці 30 або 31);

- за недотримання строків сплати нарахованих відсотків - у розмірі 10 % (десять відсотків) від суми несплачених відсотків за користування кредитом за кожний місяць (сплата здійснюється за фактичну кількість прострочених днів, враховуючи фактичну кількість днів у місяці 30 або 31).

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті кредитних коштів у строк, встановлений договором, штраф у розмірі:

- 74816,58 грн. - штраф за порушення строку повернення кредиту за період з 10.07.2012 року по 10.01.2013 року;

- 32558,12 грн. - штраф за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 10.07.2012 року по 10.01.2013 року, підлягає стягненню на користь позивача.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача штрафу за порушення строку повернення кредиту та строку сплати процентів за користування кредитом у загальній сумі 107374,70 грн.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" обгрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу Україги, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 11, 15, 16, 204, 257, 258, 266, 509, 525, 526, 546, 548, 549, 598, 599, 610-612, 625, 626, 627, 628, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 193, 198, 202, 216, 232, 343, 345, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК "Призма" (61001, м. Харків, вул. Ганни, 35, кв. 5, ідентифікаційний код 34755371) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" (61068, м. Харків, вул. Сумська, 88, ідентифікаційний код 19358916) суму заборгованості по кредитному договору на відкриття кредитної лінії № 90/11 від 11.07.2011р. в розмірі 5716605,58 грн. (з яких: 4960000,00 грн. - сума заборгованості за кредитом; 649230,88 грн. - сума заборгованості по процентах за користування кредитом; 74816,58 грн. - штраф за порушення строку повернення кредиту за період з 10.07.2012 року по 10.01.2013 року; 32558,12 грн. - штраф за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 10.07.2012 року по 10.01.2013 року).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК "Призма" (61001, м. Харків, вул. Ганни, 35, кв. 5, ідентифікаційний код 34755371) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" (61068, м. Харків, вул. Сумська, 88, ідентифікаційний код 19358916) - 68820,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.06.2014 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Р.М. Аюпова О.В. Бринцев М.І. Шатерніков

справа № 922/2893/13