Постанова

від 11.06.2014 по справі 820/7221/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 червня 2014 р. № 820/7221/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єгупенко В.В.

за участю секретаря - Вождаєвої М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача - Єрьоміної О.Ю.

представника відповідача - Гирі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "КРАТОС" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення , В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Кратос", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 14.04.2014 року №2020302203 та №2120302203.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вважає податкові повідомлення - рішення такими, що винесені усупереч вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Охоронна компанія «Кратос», код ЄДРПОУ 37579447 по взаємовідносинам з ПП «ТЕХІНВЕСТ Д» податковий номер 35933387 за лютий-червень 2013 року, з ТОВ «Фірма Тех.-сервіс» податковий номер 38530016 за червень, серпень-вересень 2013 року, та з ТОВ "ПРОМКОРРЕКТ" податковий номер 38837534 за жовтень 2013 року, за результатами якої складено акт від 31.03.2013 року №1108/20-30-22-03/37579447 відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення - п. 138.8 ст. 138, ст.. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями підприємством завищено витрати за період 2013 рік всього у сумі 2870169 грн., встановлено заниження податку на прибуток за 2013 рік всього у сумі 545332 грн., - п. 198.6 ст. 198 п. 200.1 п. 200.2 ст. 200 відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, що призвело до завищення податкового кредиту ПДВ за перевіряємий період на сумі 574033,7 грн. та в наслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у сумі 574034 грн.

На підставі вищезазначених висновків контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 14.04.2014 року №2020302203 та №2120302203.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між ПП «Техінвест Д» (орендатор) та ТОВ «ОК «Кратос» (суборендар) укладений договір суборенди №1 від 04.02.2013 р. частини нежитлового приміщення 1-го поверху №32, 32а, 33, 34, 35, 39, 40, загальною площею 96,1 кв.м. в літ. «А-10», які знаходяться за адресою м. Харків, вул. Новгородська, 2, терміном дії до 31.12.2013 року. Майно передається в суборенду з метою розміщення офісу суборендаря. На підставі акту №1 приймання - передачі до договору №1 суборенди нерухомого майна від 04.02.2013 р. приміщення було передано суборендарю.

В межах згаданого правочину сторонами були укладені наступні акти надання послуг: №1 від 28.02.2013 р. суборенда нерухомого майна за лютий 2013 року на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №4 від 29.03.2013 р. суборенда нерухомого майна за березень 2013 року на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №38 від 30.04.2013 р. суборенда нерухомого майна за квітень 2013 року на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №56 від 31.05.2013 р. суборенда нерухомого майна за травень 2013 року на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн.

На суми, вказані в актах ПП «Техінвест Д» були видані позивачу наступні податкові накладні: №220 від 28.02.2013 р. на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №223 від 29.03.2013 р. на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №217 від 30.04.2013 р. на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №97 від 31.05.2013 р. на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн.

Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно платіжних доручень №132 від 12.03.2013 р. на суму 59 000,00 грн., №177 від 10.04.2013 р. на суму 59 000,00 грн., №221 від 13.05.2013 р. на суму 59 000,00 грн., №297 від 12.06.2013 р. на суму 59 000,00 грн.

30.05.2013 р. Договір суборенди №1 від 04.02.2013 р. був розірваний сторонами.

Судом встановлено, що між ПП «Техінвест Д» (орендатор) та ТОВ «ОК «Кратос» (суборендар) укладений договір суборенди №2 від 04.02.2013 р. частини нежитлового приміщення 1-го поверху №36, 36а, 37, 38, 43, 44, 46, 49, 52, 52а, загальною площею 101,9 кв.м. в літ. «А-10», які знаходяться за адресою м. Харків, вул. Новгородська, 2, терміном дії до 31.12.2013 року. Майно передається в суборенду з метою розміщення офісу суборендаря. На підставі акту №1 приймання - передачі до договору №2 суборенди нерухомого майна від 04.02.2013 р. приміщення було передано суборендарю.

В межах згаданого правочину сторонами були укладені наступні акти надання послуг: №2 від 28.02.2013 р. суборенда нерухомого майна за лютий 2013 року на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №5 від 29.03.2013 р. суборенда нерухомого майна за березень 2013 року на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №39 від 30.04.2013 р. суборенда нерухомого майна за квітень 2013 року на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №57 від 31.05.2013 р. суборенда нерухомого майна за травень 2013 року на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн.

На суми, вказані в актах ПП «Техінвест Д» були видані позивачу наступні податкові накладні: №221 від 28.02.2013 р. на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №224 від 29.03.2013 р. на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №218 від 30.04.2013 р. на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №98 від 31.05.2013 р. на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн.

Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно платіжних доручень №146 від 21.03.2013 р. на суму 51 943,00 грн., №178 від 10.04.2013 р. на суму 66 057,00 грн., №222 від 13.05.2013 р. на суму 59 000,00 грн., №298 від 12.06.2013 р. на суму 59 000,00 грн.

30.05.2013 р. договір суборенди №2 від 04.02.2013 р. був розірваний сторонами.

Судом встановлено, що між ПП «Техінвест Д» (орендатор) та ТОВ «ОК «Кратос» (суборендар) укладений договір суборенди №1 від 04.02.2013 р. частини нежитлового приміщення 1-го поверху №32, 32а, 33, 34, 35, 39, 40, загальною площею 96,1 кв.м. в літ. «А-10», які знаходяться за адресою м. Харків, вул. Новгородська, 2, терміном дії до 31.12.2013 року. Майно передається в суборенду з метою розміщення офісу суборендаря. На підставі акту №1 приймання - передачі до договору №1 суборенди нерухомого майна від 04.02.2013 р. приміщення було передано суборендарю.

В межах згаданого правочину сторонами були укладені наступні акти надання послуг: №1 від 28.02.2013 р. суборенда нерухомого майна за лютий 2013 року на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №4 від 29.03.2013 р. суборенда нерухомого майна за березень 2013 року на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №38 від 30.04.2013 р. суборенда нерухомого майна за квітень 2013 року на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №56 від 31.05.2013 р. суборенда нерухомого майна за травень 2013 року на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн.

На суми, вказані в актах ПП «Техінвест Д» були видані позивачу наступні податкові накладні: №220 від 28.02.2013 р. на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №223 від 29.03.2013 р. на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №217 від 30.04.2013 р. на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №97 від 31.05.2013 р. на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн.

Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно платіжних доручень №132 від 12.03.2013 р. на суму 59 000,00 грн., №177 від 10.04.2013 р. на суму 59 000,00 грн., №221 від 13.05.2013 р. на суму 59 000,00 грн., №297 від 12.06.2013 р. на суму 59 000,00 грн.

30.05.2013 р. договір суборенди №1 від 04.02.2013 р. був розірваний сторонами.

Судом встановлено, що між ПП «Техінвест Д» (орендатор) та ТОВ «ОК «Кратос» (суборендар) укладений Договір суборенди №3 від 04.02.2013 р. частини нежитлового приміщення 1-го поверху №41, 48, 49, 50, 54, 56, 57, загальною площею 103,7 кв.м. в літ. «А-10», які знаходяться за адресою м. Харків, вул. Новгородська, 2, терміном дії до 31.12.2013 року. Майно передається в суборенду з метою розміщення офісу суборендаря. На підставі акту №1 приймання - передачі до договору №3 суборенди нерухомого майна від 04.02.2013 р. приміщення було передано суборендарю.

В межах згаданого правочину сторонами були укладені наступні Акти надання послуг: №3 від 28.02.2013 р. суборенда нерухомого майна за лютий 2013 року на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №6 від 29.03.2013 р. суборенда нерухомого майна за березень 2013 року на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №40 від 30.04.2013 р. суборенда нерухомого майна за квітень 2013 року на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №58 від 31.05.2013 р. суборенда нерухомого майна за травень 2013 року на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн.

На суми, вказані в актах ПП «Техінвест Д» були видані позивачу наступні податкові накладні: №222 від 28.02.2013 р. на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №225 від 29.03.2013 р. на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №219 від 30.04.2013 р. на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн., №99 від 31.05.2013 р. на суму 59 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 833,33 грн.

Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно платіжних доручень №179 від 10.04.2013 р. на суму 118 000,00 грн., №223 від 13.05.2013 р. на суму 59 000,00 грн., №299 від 12.06.2013 р. на суму 59 000,00 грн.

30.05.2013 р. договір суборенди №3 від 04.02.2013 р. був розірваний сторонами.

Судом встановлено, що між ПП «Техінвест Д» (орендатор) та ТОВ «ОК «Кратос» (суборендар) укладений договір суборенди майна №4 від 04.02.2013 р., перелік якого зазначений у додатку до даного договору. Майно передається в суборенду для використання в господарській діяльності. На підставі акту №1 приймання - передачі майна до договору №4 суборенди майна від 04.02.2013 р. майно було передано суборендарю.

В межах згаданого правочину сторонами були укладені наступні акти надання послуг: №7 від 28.02.2013 р. суборенда майна за лютий 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №13 від 29.03.2013 р. суборенда майна за березень 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №41 від 30.04.2013 р. суборенда майна за квітень 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №59 від 31.05.2013 р. суборенда майна за травень 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн.

На суми, вказані в актах ПП «Техінвест Д» були видані позивачу наступні податкові накладні: №223 від 28.02.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №226 від 29.03.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №220 від 30.04.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №100 від 31.05.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн.

Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно платіжних доручень №180 від 10.04.2013 р. на суму 108 000,00 грн., №224 від 13.05.2013 р. на суму 54 000,00 грн., №300 від 12.06.2013 р. на суму 54 000,00 грн.

30.05.2013 р. договір суборенди майна №4 від 04.02.2013 р. був розірваний сторонами.

Судом встановлено, що між ПП «Техінвест Д» (орендатор) та ТОВ «ОК «Кратос» (суборендар) укладений договір суборенди майна №5 від 04.02.2013 р., перелік якого зазначений у додатку №1 до даного договору. Майно передається в суборенду для використання в господарській діяльності. На підставі акту №1 приймання - передачі майна до договору №5 суборенди майна від 04.02.2013 р. майно було передано суборендарю.

В межах згаданого правочину сторонами були укладені наступні акти надання послуг: №8 від 28.02.2013 р. суборенда майна за лютий 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №14 від 29.03.2013 р. суборенда майна за березень 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №42 від 30.04.2013 р. суборенда майна за квітень 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №60 від 31.05.2013 р. суборенда майна за травень 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн.

На суми, вказані в актах ПП «Техінвест Д» були видані позивачу наступні податкові накладні: №224 від 28.02.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №227 від 29.03.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №221 від 30.04.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №101 від 31.05.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн.

Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно платіжних доручень №181 від 10.04.2013 р. на суму 108 000,00 грн., №225 від 13.05.2013 р. на суму 54 000,00 грн., №301 від 12.06.2013 р. на суму 54 000,00 грн.

30.05.2013 р. договір суборенди майна №5 від 04.02.2013 р. був розірваний сторонами.

Судом встановлено, що між ПП «Техінвест Д» (орендатор) та ТОВ «ОК «Кратос» (суборендар) укладений договір суборенди майна №6 від 04.02.2013 р., перелік якого зазначений у додатку №1 до даного договору. Майно передається в суборенду для використання в господарській діяльності. На підставі акту №1 приймання - передачі майна до договору №6 суборенди майна від 04.02.2013 р. майно було передано суборендарю.

В межах згаданого правочину сторонами були укладені наступні акти надання послуг: №9 від 28.02.2013 р. суборенда майна за лютий 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №15 від 29.03.2013 р. суборенда майна за березень 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №43 від 30.04.2013 р. суборенда майна за квітень 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №61 від 31.05.2013 р. суборенда майна за травень 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн.

На суми, вказані в актах ПП «Техінвест Д» були видані позивачу наступні податкові накладні: №225 від 28.02.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №228 від 29.03.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №222 від 30.04.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №102 від 31.05.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн.

Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно платіжних доручень №182 від 10.04.2013 р. на суму 108 000,00 грн., №226 від 13.05.2013 р. на суму 54 000,00 грн., №302 від 12.06.2013 р. на суму 54 000,00 грн.

30.05.2013 р. договір суборенди майна №6 від 04.02.2013 р. був розірваний сторонами.

Судом встановлено, що між ПП «Техінвест Д» (орендатор) та ТОВ «ОК «Кратос» (суборендар) укладений договір суборенди майна №7 від 04.02.2013 р., перелік якого зазначений у додатку №1 до даного договору. Майно передається в суборенду для використання в господарській діяльності. На підставі акту №1 приймання - передачі майна до договору №7 суборенди майна від 04.02.2013 р. майно було передано суборендарю.

В межах згаданого правочину сторонами були укладені наступні акти надання послуг: №10 від 28.02.2013 р. суборенда майна за лютий 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №16 від 29.03.2013 р. суборенда майна за березень 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №44 від 30.04.2013 р. суборенда майна за квітень 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №62 від 31.05.2013 р. суборенда майна за травень 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн.

На суми, вказані в актах ПП «Техінвест Д» були видані позивачу наступні податкові накладні: №226 від 28.02.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №229 від 29.03.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №223 від 30.04.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №103 від 31.05.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн.

Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно платіжних доручень №183 від 10.04.2013 р. на суму 108 000,00 грн., №227 від 13.05.2013 р. на суму 54 000,00 грн., №303 від 12.06.2013 р. на суму 54 000,00 грн.

30.05.2013 р. договір суборенди майна №7 від 04.02.2013 р. був розірваний сторонами.

Судом встановлено, що між ПП «Техінвест Д» (орендатор) та ТОВ «ОК «Кратос» (суборендар) укладений договір суборенди майна №8 від 04.02.2013 р., перелік якого зазначений у додатку №1 до даного договору. Майно передається в суборенду для використання в господарській діяльності. На підставі акту №1 приймання - передачі майна до договору №8 суборенди майна від 04.02.2013 р. майно було передано суборендарю.

В межах згаданого правочину сторонами були укладені наступні акти надання послуг: №11 від 28.02.2013 р. суборенда майна за лютий 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №17 від 29.03.2013 р. суборенда майна за березень 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №44 від 30.04.2013 р. суборенда майна за квітень 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №63 від 31.05.2013 р. суборенда майна за травень 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн.

На суми, вказані в актах ПП «Техінвест Д» були видані позивачу наступні податкові накладні: №227 від 28.02.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №230 від 29.03.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №224 від 30.04.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №104 від 31.05.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн.

Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно платіжних доручень №184 від 10.04.2013 р. на суму 54 943,00 грн., №228 від 13.05.2013 р. на суму 107 057,00 грн., №304 від 12.06.2013 р. на суму 54 000,00 грн.

30.05.2013 р. договір суборенди майна №8 від 04.02.2013 р. був розірваний сторонами.

Судом встановлено, що між ПП «Техінвест Д» (орендатор) та ТОВ «ОК «Кратос» (суборендар) укладений договір суборенди майна №9 від 04.02.2013 р., перелік якого зазначений у додатку №1 до даного договору. Майно передається в суборенду для використання в господарській діяльності. На підставі акту №1 приймання - передачі майна до договору №9 суборенди майна від 04.02.2013 р. майно було передано суборендарю.

В межах згаданого правочину сторонами були укладені наступні акти надання послуг: №12 від 28.02.2013 р. суборенда майна за лютий 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №18 від 29.03.2013 р. суборенда майна за березень 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №46 від 30.04.2013 р. суборенда майна за квітень 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №64 від 31.05.2013 р. суборенда майна за травень 2013 року на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн.

На суми, вказані в актах ПП «Техінвест Д» були видані позивачу наступні податкові накладні: №228 від 28.02.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №231 від 29.03.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №225 від 30.04.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн., №105 від 31.05.2013 р. на суму 54 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 000,00 грн.

Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно платіжних доручень №194 від 23.04.2013 р. на суму 61 674,00 грн., №229 від 13.05.2013 р. на суму 50 000,00 грн., №305 від 12.06.2013 р. на суму 104 326,00 грн.

30.05.2013 р. договір суборенди майна №9 від 04.02.2013 р. був розірваний сторонами.

Судом встановлено, що між ПП «Техінвест Д» (орендатор) та ТОВ «ОК «Кратос» (суборендар) укладений договір суборенди комплектів форменого одягу №10 від 04.02.2013 р., перелік якого зазначений у додатку №1 до даного договору. Майно передається в суборенду для використання в господарській діяльності. На підставі акту №1 приймання - передачі майна до договору №10 суборенди комплектів форменого одягу від 04.02.2013 р. майно було передано суборендарю.

В межах згаданого правочину сторонами були укладені наступні акти надання послуг: №19 від 28.02.2013 р. суборенда форми за лютий 2013 року на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №22 від 29.03.2013 р. суборенда форми за березень 2013 року на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №47 від 30.04.2013 р. суборенда форми за квітень 2013 року на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №66 від 31.05.2013 р. суборенда форми за травень 2013 року на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн.

На суми, вказані в актах ПП «Техінвест Д» були видані позивачу наступні податкові накладні: №229 від 28.02.2013 р. на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №232 від 29.03.2013 р. на суму на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №226 від 30.04.2013 р. на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №106 від 31.05.2013 р. на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн.

Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно платіжного доручення №306 від 12.06.2013 р. на суму 160 000,00 грн.

30.05.2013 р. договір суборенди комплектів форменого одягу №10 від 04.02.2013 р. був розірваний сторонами.

Судом встановлено, що між ПП «Техінвест Д» (орендатор) та ТОВ «ОК «Кратос» (суборендар) укладений договір суборенди комплектів форменого одягу №11 від 04.02.2013 р., перелік якого зазначений у додатку №1 до даного договору. Майно передається в суборенду для використання в господарській діяльності. На підставі акту №1 приймання - передачі майна до договору №11 суборенди комплектів форменого одягу від 04.02.2013 р. майно було передано суборендарю.

В межах згаданого правочину сторонами були укладені наступні акти надання послуг: №20 від 28.02.2013 р. суборенда форми за лютий 2013 року на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №23 від 29.03.2013 р. суборенда форми за березень 2013 року на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №48 від 30.04.2013 р. суборенда форми за квітень 2013 року на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №66 від 31.05.2013 р. суборенда форми за травень 2013 року на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн.

На суми, вказані в актах ПП «Техінвест Д» були видані позивачу наступні податкові накладні: №230 від 28.02.2013 р. на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №233 від 29.03.2013 р. на суму на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №227 від 30.04.2013 р. на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №107 від 31.05.2013 р. на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн.

Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно платіжних доручень №309 від 12.06.2013 р. на суму 91 000,00 грн., №354 від 10.07.2013 р. на суму 69 000,00 грн.

30.05.2013 р. договір суборенди комплектів форменого одягу №11 від 04.02.2013 р. був розірваний сторонами.

Судом встановлено, що між ПП «Техінвест Д» (орендатор) та ТОВ «ОК «Кратос» (суборендар) укладений договір суборенди комплектів спеціального спорядження №12 від 04.02.2013 р., перелік якого зазначений у додатку №1 до даного договору. Майно передається в суборенду для використання в господарській діяльності. На підставі акту №1 приймання - передачі майна до договору №12 суборенди комплектів спеціального спорядження від 04.02.2013 р. майно було передано суборендарю.

В межах згаданого правочину сторонами були укладені наступні акти надання послуг: №21 від 28.02.2013 р. суборенда форми за лютий 2013 року на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №24 від 29.03.2013 р. суборенда форми за березень 2013 року на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №49 від 30.04.2013 р. суборенда форми за квітень 2013 року на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №67 від 31.05.2013 р. суборенда форми за травень 2013 року на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн.

На суми, вказані в актах ПП «Техінвест Д» були видані позивачу наступні податкові накладні: №231 від 28.02.2013 р. на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №234 від 29.03.2013 р. на суму на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №228 від 30.04.2013 р. на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №108 від 31.05.2013 р. на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн.

Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно платіжних доручень №308 від 12.06.2013 р. на суму 61 674,00 грн., №355 від 10.07.2013 р. на суму 98 326,00 грн.

30.05.2013 р. договір суборенди комплектів спеціального спорядження №12 від 04.02.2013 р. був розірваний сторонами.

Судом встановлено, що між ПП «Техінвест Д» (орендатор) та ТОВ «ОК «Кратос» (суборендар) укладений договір суборенди майна №13 від 04.02.2013 р., перелік якого зазначений у додатку №1 до даного договору. Майно передається в суборенду для використання в господарській діяльності. На підставі акту №1 приймання - передачі майна до договору №13 суборенди майна від 04.02.2013 р. майно було передано суборендарю.

В межах згаданого правочину сторонами були укладені наступні акти надання послуг: №29 від 28.02.2013 р. суборенда майна за лютий 2013 року на суму 5 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 833,33 грн., №27 від 29.03.2013 р. суборенда майна за березень 2013 року на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №50 від 30.04.2013 р. суборенда майна за квітень 2013 року на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №68 від 31.05.2013 р. суборенда майна за травень 2013 року на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн.

На суми, вказані в актах ПП «Техінвест Д» були видані позивачу наступні податкові накладні: №232 від 28.02.2013 р. на суму 5 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 833,33 грн., №239 від 29.03.2013 р. на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №233 від 30.04.2013 р. на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №113 від 31.05.2013 р. на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн.

Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно платіжного доручення №356 від 10.07.2013 р. на суму 120 000,00 грн.

30.05.2013 р. договір суборенди майна №13 від 04.02.2013 р. був розірваний сторонами.

Судом встановлено, що між ПП «Техінвест Д» (орендатор) та ТОВ «ОК «Кратос» (суборендар) укладений договір суборенди майна №14 від 04.02.2013 р., перелік якого зазначений у додатку №1 до даного договору. Майно передається в суборенду для використання в господарській діяльності. На підставі акту №1 приймання - передачі майна до договору №14 суборенди майна від 04.02.2013 р. майно було передано суборендарю.

В межах згаданого правочину сторонами були укладені наступні акти надання послуг: №28 від 29.03.2013 р. суборенда майна за березень 2013 року на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №51 від 30.04.2013 р. суборенда майна за квітень 2013 року на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №69 від 31.05.2013 р. суборенда майна за травень 2013 року на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн.

На суми, вказані в актах ПП «Техінвест Д» були видані позивачу наступні податкові накладні: №240 від 29.03.2013 р. на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №234 від 30.04.2013 р. на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн., №114 від 31.05.2013 р. на суму 40 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 666,67 грн.

Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно платіжного доручення №357 від 10.07.2013 р. на суму 120 000,00 грн.

30.05.2013 р. договір суборенди майна №14 від 04.02.2013 р. був розірваний сторонами.

Судом встановлено, що між ПП «Техінвест Д» (орендатор) та ТОВ «ОК «Кратос» (суборендар) укладений договір транспортного засобу №15 від 04.02.2013 р., а саме: автомобіль марки ВАЗ, моделі 111730-140-40, тир - легковий універсал-В, 2012 року випуску, №шасі ХТА111730С0217174, колір - сірий, реєстраційний номер АХ3843СЗ, свідоцтво серії САО, видане ВРЕР №1 ГУМВСУ в Х/о 25.12.2012 р. Транспортний засіб передається в суборенду для використання з метою службових поїздок та перевезення вантажу. На підставі акту №1 приймання - передачі транспортного засобу до договору №15 суборенди транспортного засобу від 04.02.2013 р. автомобіль було передано суборендарю.

В межах згаданого правочину сторонами були укладені наступні акти надання послуг: №30 від 29.02.2013 р. суборенда автомобіля за березень 2013 року на суму 5 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 833,33 грн., №52 від 30.04.2013 р. суборенда автомобіля за квітень 2013 року на суму 5 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 833,33 грн., №70 від 31.05.2013 р. суборенда автомобіля за травень 2013 року на суму 5 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 833,33 грн.

На суми, вказані в актах ПП «Техінвест Д» були видані позивачу наступні податкові накладні: №235 від 29.03.2013 р. на суму 5 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 833,33 грн., №229 від 30.04.2013 р. на суму 5 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 833,33 грн., №109 від 31.05.2013 р. на суму 5 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 833,33 грн.

Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно платіжних доручень №358 від 10.07.2013 р. на суму 20 000,00 грн., №359 від 10.07.2013 р. на суму 112 674,00 грн.

Договір суборенди транспортного засобу №15 від 04.02.2013 р. був розірваний сторонами 30.05.2013 р.

Слід відзначити, що факт отримання послуг підтверджується актами надання послуг. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положення про документальне підтвердження забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфін України №88 від 24.05.1995р., до первинних документів відносять акти надання послуг.

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ПП «Техінвест Д» на адресу позивача.

Випискою по рахунку наданою позивачем до суду, підтверджується перерахування коштів за отримання послуг.

Необхідність придбання послуг за вищезазначеними договорами позивач обґрунтовує наступним: згідно довідки статистики №664 основним видом діяльності позивача є 80.10 Діяльність приватних охоронних служб (основний). Згідно з штатним розписом на 2013 р. на підприємстві рахувалось всього 191 особа, з яких служба безпеки 50 осіб, служба охорони 121 особа.

Нерухоме майно, яке орендувалось у ПП «Техінвест Д» за договорами від 04.02.2013 р. №1, №2, №3, використовувалось позивачем в якості офісного приміщення, крім того, за цією адресою позивач зареєстрований.

Майно, яке суборендувалось позивачем за договорами суборенди №4, №5, №6, №7, №8, 9, №13, №14 від 04.02.2013, використовувалась для функціонування офісу та працівників позивача. Спеціальне спорядження, яке суборендувалось позивачем за договорами №10, №11, №12 від 04.02.2013 р., використовувалось для спорядження служби безпеки та служби охорони позивача. Транспортний засіб, якій суборендувався позивачем за договором №15 від 05.02.2013 р., використовувався для перевезення працівників позивача та для перевезення невеликих вантажів.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочини відповідають положенням чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом і правомірність включення до складу валових витрат сум, пов'язаних з придбанням товарів та послуг відповідно до первинних бухгалтерських документів, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин та включення сум ПДВ по отриманим податковим накладним до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

За наведених обставин судом встановлено, що спірні правовідносини були здійснені позивачем з дотриманням вимог чинного податкового законодавства та не потягли за собою заниження зобов'язань платника податків за відповідний звітний період в цілому.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Податковий кредит по податку на додану вартість був задекларований позивачем на підставі податкових накладних, отриманих від контрагента та враховуючи сплату коштів контрагентам за отримані товари/послуги.

У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що згідно з п. 44.1. ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, платник податку - будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу. Виходячи з приписів Податкового кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.

Відповідно з п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У відповідності до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 201.6 ст.210 Податкового кодексу України передбачається, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Первинні документи, що були надані представником позивача до суду, повністю підтверджують виконання зобов'язань між сторонами за укладеними між ними правочинами.

Здійснивши аналіз зазначених положень законодавчого акту, а також наведених фактів господарської операції між позивачем та ПП «Техінвест Д», суд дійшов висновку про наявність у позивача права на податковий кредит за операцією з вказаним контрагентом за договорами.

Як вбачається з акту перевірки від 31.03.2014 року №1108/20-30-22-03/37579447 на адресу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС надіслано акт від 08.11.2013 № 228/20-34-22-01-05/35933387 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Техінвест Д» (податковий номер 35933387).

Контролюючим органом зроблено висновок що у ПП «Техінвест Д» (код ЄДРПОУ 35933387) відсутній факт реального вчинення господарських операцій за період з 01.10.2010 по 06.11.2013, в зв'язку з цим товари (роботи, послуги) не придбувало, то й не могло поставити товар (роботи, послуги) на адресу покупців, та відповідно ці підприємства не могли його придбати та поставити товар (роботи, послуги) на адресу інших підприємств.

Таким чином, відповідач фактично застосував до позивача негативні наслідки, які є результатом дій (бездіяльності) інших юридичних осіб.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позивач законно та обґрунтовано до складу валових витрат включив витрати, пов'язані з виконанням правочинів.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень - рішень.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд відмічає, що відповідно до вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, ДПІ, зробивши висновок у акті перевірки про завищення податкових зобов'язань, податкового кредиту, заниження ПДВ через відсутність фактів реального вчинення господарських операцій контрагентів ПП «Техінвест Д», могло керуватися лише припущеннями щодо нереальності здійснення господарської діяльності, адже ці припущення не підкріплені належними доказами.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у харківській області від 14.04.2014 року №2020302203 та №2120302203 повинні бути скасованими, як такі, що прийняті з порушенням ч.3 ст.2 КАС України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "КРАТОС" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення рішення від 14.04.2014 року №2020302203 та від 14.04.2014 року № 2120302203 прийняті Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "КРАТОС" (код ЄДРПОУ 37579447, адреса: 61145, м. Харків, вул. Новгородська, буд. 12) сплачений судовий збір у розмірі 487.20 грн., (чотириста вісімдесят сім грн., 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 16 червня 2014 року.

Суддя Єгупенко В.В.