Постанова

від 17.06.2014 по справі 22/169-26/239

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 22/169-26/239

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 року за заявою Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" про відновлення строку для пред'явлення наказу від 21.09.2012 року до виконання у справі № 22/169-26/239 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (Публічне акціонерне товариство "Омега Банк") до Відкритого акціонерного товариства "Либідь", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер", про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за участю представників:

Позивача: Слєсаренко Я.В., дов. № 52 від 04.06.2013 року,

Відповідача: Мітіна Т.В., дов. б/н від 02.01.2014 року,

Третьої особи: Олійник В.В., б/н від 17.03.2011 року.

В с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк", Позивач, Стягувач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" (далі - ВАТ "Готельний комплекс "Либідь", Відповідач, Боржник), з урахуванням уточнень до позовних вимог, про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 518/519/ІП-1 від 26.09.2006 року, а саме: майновий комплекс - будинок готельного комплексу в цілому, літ. А, загальною площею 14691,70 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, пл. Перемоги, 1, та задоволення за рахунок вартості предмету іпотеки, грошових вимог на загальну суму 13254811,68 доларів США, з яких: заборгованість за Кредитним договором № 519 від 26.09.2006 року у розмірі 9382190,64 доларів США, у тому числі: 7866400,00 доларів США - сума основного боргу, 610817,06 доларів США - сума нарахованих і несплачених процентів, 703230,68 доларів США - сума пені за несвоєчасну сплату основної суми кредиту і 201742,90 доларів США - сума пені за несвоєчасну сплату процентів, а також заборгованість за Кредитним договором № 518 від 26.09.2006 року у сумі 3872621,04 доларів США, у тому числі: 2972475,00 доларів США - сума основного боргу, 538843,63 доларів США - сума нарахованих і несплачених процентів, 304266,54 доларів США - сума пені за несвоєчасну сплату основної суми кредиту і 57035,87 доларів США - сума пені за несвоєчасну сплату процентів, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки за Іпотечним договором № 518/519/ІП-1 від 26.09.2006 року шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу 170646582,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2010 року до участі у справі в якості третьої, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер" (далі - ТОВ "Вольний вітер" , Третя особа).

Після скасування прийнятих у справі судових рішень - постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 року та рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2011 року в частині визначення розміру пені за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне погашення кредиту за Кредитним договором № 519 від 26.09.2009 року і Кредитним договором № 518 від 26.09.2006 року постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2011 року, справу у цій частині було направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.

За результатами нового судового розгляду, рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2012 року, позовні вимоги ПАТ "Сведбанк" в частині стягнення пені було задоволено, і для задоволення вимог ПАТ "Сведбанк" звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 518/519/ІП-1 від 26.09.2006 року у розмірі 721133,32 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту за Кредитним договором № 519 від 26.09.2006 року та 130273,93 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, з урахуванням сплачених ТОВ "Вольний вітер" 2550,90 доларів США, та звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 518/519/ІП-1 від 26.09.2006 року у розмірі 276795,56 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту за Кредитним договором № 518 від 26.09.2006 року та 35415,42 доларів США за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, з урахуванням сплаченої суми 3307,27 доларів США.

На виконання вказаних судових рішень від 04.03.2011 року та від 13.10.2011 року господарським судом міста Києва 21.09.2012 року було видано відповідні накази, які надійшли для їх виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві (далі - ВДВС).

Разом з тим, у листопаді 2012 року ПАТ "Сведбанк" звернувся до місцевого господарського суду із заявою про роз'яснення судового рішення від 13.10.2011 року у даній справі в частині визначення предмету іпотеки, на який необхідно звернути стягнення за Іпотечним договором № 518/519/ІП-1 від 26.09.2006 року, а також визначення способу його реалізації та початкової ціни предмета іпотеки за цим договором.

Ухвалою господарського міста Києва від 24.12.2012 року рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2011 року у даній справі було роз'яснено, згідно поданої ПАТ "Сведбанк" відповідної заяви.

Крім того, у листопаді 2012 року ПАТ "Сведбанк" було подано до місцевого господарського суду заяву про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу № 22/169 від 21.09.2012 року до виконання, за результатами розгляду якої ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року вказану заяву ПАТ "Сведбанк" було задоволено - відновлено строк пред'явлення до примусового виконання наказу № 22/169 від 21.09.2012 року, виданого на підставі рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2011 року в частині, залишеній без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2011 року, який може бути пред'явлений до виконання до 21.09.2013 року.

У січні 2014 року ПАТ "Сведбанк", яке змінило своє найменування на ПАТ "Омега Банк", повторно звернулося до місцевого господарського суду із заявою про відновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 року, у задоволенні заяви про відновлення строку пред'явлення до виконання наказу цього ж господарського суду від 21.09.2012 року № 22/169, було відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, ПАТ "Омега Банк", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст.ст. 43, 115, 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 року у даній справі, та поновити строк на пред'явлення наказу господарського суду міста Києва від 21.09.2012 року до виконання.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як зазначалося вище, на виконання судових рішень: від 04.03.2011 року - про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 518/519/ІП-1 від 26.09.2006 року - будинок готельного комплексу в цілому, літ. А, загальною площею 14691,70 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, пл. Перемоги 1, та належать на праві власності ВАТ "Готельний комплекс "Либідь", для задоволення вимог ПАТ "Сведбанк" за Кредитним договором № 519 від 26.09.2006 року - у розмірі 7866400 доларів США заборгованості по кредиту, 560817,06 доларів США заборгованості за відсотками по кредиту, нарахованими станом на 14.02.2011 року (з урахуванням сплачених 50000 доларів США), 703230,68 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту, 201742,90 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту (з урахуванням сплачених 2550,90 доларів США), за Кредитним договором № 518 від 26.09.2006 року - у розмірі 2972475 доларів США заборгованості по кредиту, 538843,63 доларів США заборгованості за відсотками по кредиту, нарахованими станом на 14.02.2011 року, 304266,54 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту і 57035,87 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту (з урахуванням сплаченої суми 3307,27 доларів США), та встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки за Іпотечним договором № 518/519/ІП-1 від 26.09.2006 року шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною продажу - 170646582 грн., без урахування ПДВ, та від 13.10.2011 року - про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №518/519/ІП-1 від 26.09.2006 року у розмірі 721133,32 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту за Кредитним договором № 519 від 26.09.2006 року та 130273,93 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, з урахуванням сплачених ТОВ "Вольний вітер" 2550,90 доларів США, і звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 518/519/ІП-1 від 26.09.2006 року у розмірі 276795,56 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту за Кредитним договором № 518 від 26.09.2006 року та 35415,42 доларів США за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, з урахуванням сплаченої суми 3307,27 доларів США, господарським судом міста Києва 21.09.2012 року було видано відповідні накази, строк пред'явлення до виконання одного з яких і, зокрема, № 22/169 - до 18.08.2012 року.

В листопаді 2012 року ПАТ "Сведбанк" звертався до місцевого господарського суду із заявою про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу № 22/169 від 21.09.2012 року, виданого на підставі рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2011 року в частині, залишеній без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2011 року, до виконання, за результатами розгляду якої, ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року вказану заяву ПАТ "Сведбанк" було задоволено - відновлено строк пред'явлення вказаного наказу до 21.09.2013 року.

У січні 2014 року ПАТ "Сведбанк", вдруге звернулося до місцевого господарського суду із заявою про відновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, проте ухвалою суду першої інстанції від 10.02.2014 року, залишеною без змін постановою суду апеляційної від 31.03.2014 року, у задоволенні вказаної заяви, було відмовлено.

При цьому, звертаючись до місцевого господарського суду із заявою про відновлення строку для пред'явлення до виконання зазначеного вище виконавчого документу, Стягувач вказував на те, що поважними причинами пропуску вказаного строку було те, що з 29.04.2013 року здійснювалась реорганізація ПАТ "Сведбанк", пов'язана, зокрема, із затвердженням нової редакції його Статуту та зміни керівника, а також проводились переговори з Боржником щодо добровільного погашення його заборгованості.

Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, посилаючись на те, що суду не було надано обґрунтованих доказів поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення вказаного строку, відмовивши у задоволенні заяви Позивача про поновлення строку на пред'явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва № 22/169 від 21.09.2012 року.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій у повній мірі погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.

Згідно ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 111 10 ГПК України, підставами для скасування чи зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо, зокрема, господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

Судове рішення вважається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Однак, оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам у повній мірі не відповідають.

Так, згідно ст. 115 ПІК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому, статтею 116 ГПК України встановлено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.

Водночас, частиною 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Також, статтею ст. 119 ГПК України передбачено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Крім того, частиною 5 ст. 85 ГПК України встановлено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно ч. 3 ст. 105 та ч. 3 ст. 111 11 ГПК України, постанови апеляційної та касаційної інстанцій набирають законної сили з дня їх прийняття.

В даному випадку, як зазначалось вище, звертаючись у листопаді 2012 року вперше до господарського суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документу, Позивач посилався, зокрема, на те, що у виданому господарським судом наказі № 22/169 від 21.09.2012 року було зазначено, що він дійсний для пред'явлення до 18.08.2012 року.

Разом з тим, розглядаючи вказану заяву Стягувача, суд першої інстанції зазначив, що наказ № 22/169 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2011 року був виданий лише 21.09.2012 року, у зв'язку з тим, що матеріали даної справи знаходились на розгляді у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

При цьому, судом першої інстанції не було враховано належним чином положень, як згаданої вище ст. 116 ГПК України стосовно порядку та підстав видачі наказу господарського суду і пред'явлення його для виконання, так і ст.ст. 85, 105 і 111 11 цього ж Кодексу, щодо порядку та строків набрання рішенням господарського суду законної сили.

У зв'язку з цим, з огляду на вказані приписи процесуальних норм і те, що рішення господарського суду в частині стягнення заборгованості по кредиту та відсоткам по кредиту набрало законної сили з дня прийняття постанови Вищим господарським судом України від 18.08.2011 року, прийнятої за результатами касаційного перегляду рішення господарського суду міста Києва від 04.03.2011 року, тоді як наказ № 22/169 на виконання цього рішення суду було видано лише 21.09.2012 року, порушення строку пред'явлення цього виконавчого документу до виконання, який закінчився 18.08.2012 року, сталося фактично не з вини Позивача, чого місцевим господарським судом також належним чином не враховувалось.

Звертаючись у січні 2014 року до місцевого господарського суду із заявою про відновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, Стягувач вказував на те, що поважними причинами пропуску вказаного строку було те, що з 29.04.2013 року здійснювалась реорганізація ПАТ "Сведбанк", пов'язана, зокрема, із затвердженням нової редакції його Статуту та зміни керівника, а також проводились переговори з Боржником щодо добровільного погашення його заборгованості.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарських суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані, відповідно до ч. 2 цієї ж статті Закону, встановлюються такими засобами, зокрема, як письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

При цьому, згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на приписи процесуальних норм та обставини справи, у тому числі і ті, на які посилався Стягувач у своїй заяві про відновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, та у випадку підтвердження таких обставин належними і допустимими доказами, що може свідчити про поважність причин пропуску такого строку, вказане, відповідно до вимог ст. 119 ГПК України, на думку колегії суддів касаційної інстанції, є підставою для відновлення судом такого строку.

Разом з тим, в порушення вимог ст.ст. 32, 34, 36, 43, 119 ГПК України, та ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, не зазначивши, на підставі чого дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, дійшов передчасних висновків про відмову у задоволенні заяви ПАТ "Сведбанк" про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.

При цьому, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку, та залишаючи її без змін, суд апеляційної інстанції, який відповідно до положень ст.ст. 99 та 101, 111 12 ГПК України під час перегляду судових рішень в апеляційному порядку користується правами, наданими суду першої інстанції та здійснює за наявними у справі і додатково поданими доказами повторний розгляд справи, в порушення вимог ч. 1 ст. 4 7 ГПК України, щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 ГПК України, стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, також не приділив у повній мірі уваги вимогам вищезазначених норм процесуального та матеріального права та обставинам, які мають значення для правильного вирішення даної справи і, зокрема, щодо наявності чи відсутності обставин про поважність причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання також, в порушення вимог вказаних процесуальних норм не вказав - на підставі яких саме доказів дійшов висновків про відсутність підстав для відмови у задоволенні заяви ПАТ "Сведбанк" про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.

За таких обставин, прийняті у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому, постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції підлягають скасуванню повністю, а справа - її направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, а у випадку необхідності - витребувати ще й належні та допустимі докази по справі, встановивши при цьому фактичні обставини справи та з'ясувавши у повній мірі обґрунтованість причин пропуску строку для пред'явлення до виконання виконавчого документу, дійсні права і обов'язки сторін, підстави для відновлення чи відмови у відновленні пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документу і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 - 111 12 , 119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року у справі № 22/169-26/239 скасувати повністю, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Круглікова К.С.

Мамонтова О.М.