Постанова

від 12.06.2014 по справі 816/1773/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року м. Полтава Справа № 816/1773/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дрижирук М.І.,

представника позивача - Бойка Є.Г.,

представника відповідача - Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

07 травня 2014 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" (далі - СТОВ "Агрофірма "Зоря", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Лубенська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.11.2013 №0001332201 та від 08.02.2014 №0000232201.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки Лубенської ОДПІ в акті перевірки №939/22-05288796 від 14.11.2013 щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, в результаті чого занижено суму ПДВ, що залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання за жовтень 2012 року в сумі 15018,32 грн, є безпідставними. Наполягав на тому, що здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом ТОВ "Сіті-Консалт" у жовтні 2012 року повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. В зв'язку з цим, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.11.2013 №0001332201 та від 08.02.2014 №0000232201.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №594 від 20.05.2014 (а.с. 133-135).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що СТОВ "Агрофірма "Зоря" (ідентифікаційний код 05288796) зареєстроване Оржицькою районною державною адміністрацією Полтавської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 05.03.2000 №127. Позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 09.03.2000 за №289, станом на 14.11.2013 перебуває на обліку в Оржицькому відділенні Лубенської ОДПІ, є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

В період з 06.11.2013 по 12.11.2013 Оржицьким відділенням Лубенської ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку СТОВ "Агрофірма "Зоря" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Сіті-Консалт" (ідентифікаційний код 38240310) за період з 01.09.2012 по 31.10.2012.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №939/22-05288796 від 14.11.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 198.2 статті 198, пункту 198.3 статті 198, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201, пункту 201.8 статті 201 та пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, що залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання за жовтень 2012 року, в розмірі 15018,32 грн (а.с. 11-20).

На підставі висновків даного акту перевірки Лубенською ОДПІ (Оржицьке відділення) прийнято податкове повідомлення-рішення №0001332201 від 21.11.2013, яким СТОВ "Агрофірма "Зоря" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 7509,16 грн, в тому числі 7509,16 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 21).

За наслідками оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Полтавській області, останнім винесено рішення від 04.02.2014 №269/10/16-31-10-04-12 "Про результати розгляду скарги", яким відмовлено у задоволенні скарги СТОВ "Агрофірма "Зоря" (а.с. 23-26). Як слідує зі змісту вказаного рішення, за результатами розгляду скарги СТОВ "Агрофірма "Зоря" встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за жовтень 2012 року на суму 15018,32 грн. Згідно податкового повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ (Оржицьке відділення) від 21.11.2013 №0001332201 застосовано до боржника штрафну санкцію у розмірі 50%, а саме, 7509,16 грн. Приймаючи до уваги викладене, керуючись статтями 55, 56 Податкового кодексу України та підпунктом "г" пункту 14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.12.2012 за №2046/22358, ГУ Міндоходів у Полтавській області збільшило суму грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню Лубенської ОДПІ (Оржицьке відділення) від 21.11.2013 №0001332201 в частині нарахованого основного платежу на суму 15018,32 грн.

08.02.2014, на підставі рішення ГУ Міндоходів у Полтавській області від 04.02.2014 №269/10/16-31-10-04-12 "Про результати розгляду скарги", Лубенською ОДПІ (Оржицьке відділення) прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232201, яким СТОВ "Агрофірма "Зоря" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 15018,32 грн, в тому числі 15018,32 грн - за основним платежем (а.с. 22).

Згідно рішення Міністерства доходів і зборів України від 03.04.2014 №5345/6/99-99-10-01-15, прийнятого за результатами розгляду скарги позивача, скарга останнього залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0001332201 від 21.11.2013, з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкове повідомлення-рішення №0000232201 від 08.02.2014) - залишене без змін (а.с. 27-29).

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з вимогою про визнання вказаних рішень протиправними та їх скасування.

Як слідує зі змісту акта перевірки №939/22-05288796 від 14.11.2013, висновок про заниження СТОВ "Агрофірма "Зоря" суми ПДВ, що залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання за жовтень 2012 року, на суму 15018,32 грн, перевіряючі обґрунтовують тим, що у наданих СТОВ "Агрофірма "Зоря" товарно-транспортних накладних зазначені автомобілі, які не належать ТОВ "Сіті-Консалт", що суперечить умовам договору №54 від 13.09.2012 про надання послуг по перевезенню вантажів, а саме, пункту 1.4 вказаного договору. У актах виконаних робіт/послуг не зазначено автомобілі, за допомогою яких ТОВ "Сіті-Консалт" здійснювалося перевезення зерна соняшника, що належить СТОВ "Агрофірма "Зоря".

Крім того, перевіряючі в акті посилаються на висновки акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №794/26-55-22-03/38240310 від 15.08.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сіті-Консалт" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "ПФГ 2005" (код 376845841) за жовтень 2012 року та ТОВ "Еко Сіті Груп" (код 36516297) за вересень-жовтень 2012 року", відповідно до яких перевіркою встановлено порушення ТОВ "Сіті-Консалт": - абзацу "а" пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за вересень-жовтень 2012 року на загальну суму 563249,99 грн, у тому числі від ТОВ "ПФГ 2005" за жовтень 2012 року на суму ПДВ 234916,67 грн та ТОВ "Еко Сіті Груп" за вересень 2012 року на суму 180000,00 грн та за жовтень 2012 року на суму 148333,32 грн; - абзаців "а", "б" пункту 185.1 статті 185, пунктів 186.1, 186.2 статті 186 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань за період жовтень 2012 року на суму 928821,50 грн.

Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ "Сіті-Консалт" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з автоперевезення зерна соняшника, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів, а також трудових ресурсів на ТОВ "Сіті-Консалт". Вказані умови суперечать меті господарської діяльності підприємства та створюють обставини, за яких воно не мало намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З аналізу вказаних норм слідує, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Порядок застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства визначений статтею 209 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позивачем у жовтні 2012 року віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 15018,32 грн за наслідками оформлення господарської операції з придбання у ТОВ "Сіті-Консалт" послуг з автоперевезення зерна соняшника на загальну суму 90109,94 грн згідно договору №54 від 13.09.2012 про надання послуг по перевезенню вантажів, з урахуванням додатків №1, №2 та акту прийомки-передачі виконаних робіт до вказаного договору (а.с. 30-35). Відповідно до умов зазначеного договору, ТОВ "Сіті-Консалт" (виконавець) зобов'язується перевозити вантажі, що належать СТОВ "Агрофірма "Зоря" (замовник) від пунктів завантаження до пунктів призначення та передавати їх уповноваженим на одержання вантажів особам, а замовник зобов'язується оплачувати встановлену цим договором плату за надані послуги.

З метою доведення реальності здійснення господарської операції з придбання у жовтні 2012 року в ТОВ "Сіті-Консалт" послуг з автоперевезення зерна соняшника на загальну суму 90109,94 грн, в тому числі ПДВ - 15018,32 грн, позивачем надано суду: податкову накладну, акт-розрахунок на перевезення зерна ТОВ "Сіті-Консалт", товарно-транспортні накладні, платіжне доручення, банківську виписку, реєстри надходження продукції з поля, реєстри товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з визначенням якості за середньодобовим зразком, довідку форми 29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 2012 року СТОВ "Агрофірма "Зоря", договори оренди землі/земельної ділянки (паю), з урахуванням додатків до них, державні акти на право власності на земельну ділянку, довідки про наявність у користуванні СТОВ "Агрофірма "Зоря" сільськогосподарських угідь, договір поставки товару, з урахуванням додатків до нього (а.с. 36-78, 97-109, 113-132, 159-165, 169-199).

Дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов до висновку, що вони не підтверджують фактичне здійснення останнім господарської операції з придбання у ТОВ "Сіті-Консалт" послуг з автоперевезення зерна соняшника з огляду на наступне.

Так, відповідно до пункту 1.4 договору №54 від 13.09.2012 про надання послуг по перевезенню вантажів, укладеного між СТОВ "Агрофірма "Зоря" та ТОВ "Сіті-Консалт", останнє зобов'язується виконати обумовлені цим договором перевезення власною, технічно-справною автомобільною технікою, а саме, автомобілями КАМАЗ та МАЗ.

Відповідно до положень Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерством транспорту України від 14.10.1997 №363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів, Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається узамовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (типова форма товарно-транспортної накладної, подорожнього листа вантажного автомобіля затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України №488/346 від 29.121995).

В товарно-транспортних накладних вказується дата, марка та номер автомобіля, номер подорожнього листа, назва автопідприємства, ПІБ водія, вид перевезень, назва "Замовника", "Вантажовідправника", "Вантажоодержувача", адреса пункту навантаження та пункту розвантаження.

Як зазначено у долучених позивачем до матеріалів справи товарно-транспортних накладних (а.с. 39-77, 159-165), послуги з автоперевезення зерна соняшника надавались ТОВ "Сіті-Консалт" позивачу у справі транспортними засобами: 1) КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1; 2) КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_4; 3) КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_5; 4) МАЗ державний номерний знак НОМЕР_3.

Згідно інформації з Національної бази даних "Автомобіль", що надійшла разом з листом УДАІ УМВС України в Полтавській області від 05.06.2014 №11/9-4863 (а.с. 200-204):

- автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_4 не значиться у базі даних, натомість за вказаним державним номерним знаком у базі даних зареєстровано автомобіль Volkswagen Golf PLUS TRENDLINE, власником якого є гр. ОСОБА_4;

- автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_5 не значиться у базі, натомість за вказаним державним номерним знаком у базі зареєстровано автомобіль ГАЗ 5227, власником якого є гр. ОСОБА_5;

- автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований у базі, власником вказаного транспортного засобу є гр. ОСОБА_6;

- автомобіль МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_3 зареєстрований у базі, власником вказаного транспортного засобу є гр. ОСОБА_7

Таким чином, у наданих позивачем до справи товарно-транспортних накладних зазначені автомобілі - КАМАЗи з державними номерними знаками НОМЕР_4 та НОМЕР_5 щодо яких відсутня інформація у Національній базі даних "Автомобіль". При цьому, за державними номерними знакам НОМЕР_4 та НОМЕР_5 у Національній базі даних "Автомобіль" зареєстровані транспортні засоби іншої марки (Volkswagen Golf PLUS TRENDLINE та ГАЗ 5227). Вказане суперечить умовам договору №54 від 13.09.2012 про надання послуг по перевезенню вантажів.

Крім того, зі змісту товарно-транспортних накладних суду не видається можливим встановити осіб, які здавали зерно соняшника до перевезення, та осіб, які приймали зерно соняшника для транспортування. Частина вказаних товарно-транспортних взагалі не містить підписів осіб, які приймали зерно соняшника для транспортування (водії-експедиторів) та адрес пунктів навантаження та розвантаження (а.с. 40, 41-48, 52, 54-57, 65, 73-74).

Таким чином, надані до матеріалів справи товарно-транспортні накладні не підтверджують факту надання позивачу у справі послуг з транспортування соняшника автоперевізником ТОВ "Сіті-Консалт" у вересні 2012 року на загальну суму 90109,94 грн, в тому числі ПДВ - 15018,32 грн.

Не зважаючи на те, що в ході розгляду справи не знайшло свого підтвердження фактичне надання послуг з перевезення соняшника ТОВ "Сіті-Консалт" у вересні 2012 року, суд доходить висновку про неправомірність винесення контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на слідуюче.

Пунктом 209.1 статті 209 ПК України передбачено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до пункту 209.2 цієї ж статті Кодексу згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Як слідує з матеріалів справи, 20.11.2012 СТОВ "Агрофірма "Зоря" подано до контролюючого органу податку декларацію з податку на додану вартість (скорочену) за жовтень 2012 року (а.с. 110-111), в якій у розділі І "Податкові зобов'язання" визначено суму податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 973562,00 грн , а у розділі ІІ "Податковий кредит" визначено суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 1605682,00 грн, до якої, зокрема, позивачем включено спірну суму ПДВ у розмірі 15018,32 грн .

У розділі ІІІ "Розрахунки за звітний період" у рядку 15 вказаної декларації відображено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, яке становить 632120,00 грн (р.7 декларації - р.13 декларації = р.15 декларації, а саме, 973562,00 грн - 1605682,00 грн = - 632120,00 грн).

Отже, включена позивачем до складу податкового кредиту в жовтні 2012 року сума ПДВ у розмірі 15018,32 грн по спірній господарській операції брала участь у розрахунку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду.

У рядку 17 "Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню, залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства (рядок 14 - рядок 16, позитивне значення) декларації з ПДВ (скороченої) за жовтень 2012 року проставлено прочерк, тобто за наслідками вказаного звітного періоду у позивача було відсутнє позитивне значення ПДВ.

Таким чином, за висновком суду, в зв'язку з встановленням в ході перевірки відсутності фактичного надання послуг з перевезення вантажу ТОВ "Сіті-Консалт" підлягало зменшенню від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду СТОВ "Агрофірма "Зоря" за жовтень 2012 року в розмірі 15018,32 грн, чого зроблено не було.

Натомість, перевіряючі прийшли до невірного висновку про заниження СТОВ "Агрофірма "Зоря" суми ПДВ, що залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання за жовтень 2012 року, в розмірі 15018,32 грн та необхідності сплати даної суми до бюжету, при тому, що позивачем у рядку 17 декларації з ПДВ (скороченої) за жовтень 2012 року не було задекларовано позитивного значення суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства. Не включення спірної суми ПДВ в розмірі 15018,32 грн до складу податкового кредиту в жовтні 2012 року не призвело б до виникнення позитивного значення ПДВ за вказаний період.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про неправомірність винесення Лубенською ОДПІ (Оржицьке відділення) податкового повідомлення-рішення від 08.02.2014 №0000232201, яким СТОВ "Агрофірма "Зоря" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 15018,32 грн, в тому числі 15018,32 грн - за основним платежем, у зв'язку з чим вказане рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Оскільки з боку СТОВ "Агрофірма "Зоря" не було допущено заниження суми ПДВ, що залишається у розпорядженні платника податку для цільового використання за жовтень 2012 року на 15018,32 грн, у зв'язку із чим відповідачем неправомірно збільшено СТОВ "Агрофірма "Зоря" податковим повідомленням-рішенням від 08.02.2014 №0000232201 суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 15018,32 грн, то й застосування контролюючим органом за вказане порушення штрафних (фінансових) санкцій на суму 7509,16 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 21.11.2013 №0001332201 є безпідставним та неправомірним. Відтак, суд доходить висновку про необхідність визнання податкового повідомлення-рішення від 21.11.2013 №0001332201 протиправним та його скасування.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 21.11.2013 №0001332201 та від 08.02.2014 №0000232201 не довів, а відтак позовні вимоги СТОВ "Агрофірма "Зоря" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення №822 від 29.04.2014, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом СТОВ "Агрофірма "Зоря" сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 182,70 грн.

Підпунктом 3 частини 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь СТОВ "Агрофірма "Зоря" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 182,70 грн шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

В силу пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 21 листопада 2013 року №0001332201 та від 08 лютого 2014 року №0000232201.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38728800) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" (ідентифікаційний код 05288796) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 17 червня 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава