КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1932/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
12 червня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,
при секретарі: Анапріюк С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - Бондар Інни Павлівни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Ізобіт» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Ізобіт» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ЕВЕРТОНБУД», ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ», що підтверджується складеними за результатами їх діяльності первинними документами. Позивач також зазначає, що його контрагенти на час здійснення господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому, позивач вважає, що висновки відповідача про нікчемність укладених правочинів позивача з його контрагентами ґрунтуються лише на висновках актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «ЕВЕРТОНБУД», ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ», відповідно до яких не підтверджено реальність здійснення господарських операцій останніми, втім ними не встановлено жодного фактичного порушення позивачем положень норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування валових витрат. А тому, на думку позивача, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, він не може нести відповідальність за несплату податків контрагентами та порушення ними податкового законодавства, у зв'язку із чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2014 року задоволено вказаний позов. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 05 грудня 2013 року № 0001132204, № 0001142204.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - Бондар Інна Павлівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» (код ЄДРПОУ 37202960) зареєстроване Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією 31 серпня 2010 року, запис в ЄДР № 1 067 102 0000 015725. Місцезнаходження ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт»: 02152, м. Київ, Дніпровська Набережна, 1-А.
ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 02 вересня 2010 року за № 22568 та перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
Згідно зі свідоцтвом від 13 березня 2012 року № 200032110 (серія НБ № 512433) позивач станом на момент проведення перевірки мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 372029626537).
До видів діяльності ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 635218 від 24.12.2012 року за КВЕД відносяться: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 71.11 Діяльність у сфері архітектури, 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.
ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» (код ЄДРПОУ 37202960) з питань правильності нарахування, повноти сплати та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість за січень, квітень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «ЕВЕРТОНБУД» (код за ЄДРПОУ 37758415) та за серпень, вересень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ» (код за ЄДРПОУ 33691326).
За результатами даної перевірки складено акт від 11 листопада 2013 року № 1259-26-53-22-04-21/37202960, за змістом якого перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1278374,00 грн., у тому числі: за І квартал 2012 року у сумі 459733,00 грн., за півріччя 2012 року у сумі 863194,00 грн., за ІІІ квартали 2012 року у сумі 1278374,00 грн.; пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, 201.2 та 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 856086,00 грн., у тому числі: за січень 2012 року у сумі 381260,00 грн., за квітень 2012 року у сумі 269602,00 грн., за серпень 2012 року у сумі 5354,00 грн., за вересень 2012 року у сумі 199870,00 грн.
19 листопада 2013 року позивач до податкового органу подав заперечення (вих. № 358) на Акт від 11 листопада 2013 року № 1259-26-53-22-04-21/37202960, за результатами розгляду яких відповідач рішенням від 04.12.2013 року № 11381/10/26-53-22-04-11 висновки, викладені в акті перевірки залишив без змін.
05 грудня 2013 року на підставі висновків акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001132204, яким згідно із підпунктом 2 пунктом 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ та абзацами 3, 4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1917561,00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 1278374,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 639187,00 грн.; № 0001142204, яким згідно із підпунктом 2 пунктом 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ та абзацами 3, 4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення вимог пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, 201.2 та 201.6 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1284129,00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 856086,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 428043,00 грн.
ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» оскаржено вказані вище податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві (від 11.12.2013 року № 002) та до Міністерства доходів і зборів України (від 03.02.2014 року № 012).
29 січня 2014 року Головним управлінням Міндоходів у м. Києві рішенням № 825/10/26-15-10-06-15 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.
Приписами п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу ( п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.
Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; виключено; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Відповідно, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або підписання цих документів не уповноваженою особою.
Судом першої інстанції було встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення були винесені податковим органом внаслідок взаємовідносин позивача з ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ» (код за ЄДРПОУ 3361326) та ТОВ «ЕВЕРТОНБУД» (код за ЄДРПОУ 37758415) в періоді, що перевірявся.
При цьому позивачем в підтвердження права на формування податкового кредиту та права на формування валових витрат позивачем надано суду договір підрядних робіт та поставки від 16 квітня 2012 року № 1604-12, укладений між ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» (Сторона 1) та ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ» (Сторона 2), за умовами якого Сторона 1 доручає та оплачує, а Сторона 2 зобов'язується виконати роботи з матеріалів Сторони 2 по монтажу та демонтажу холодопостачання в осях 39-5; Ж-К, 2-ий пусковий комплекс на об'єкті «Реконструкція терміналу «В» зона вильоту та прильоту пасажирів в вісях: по осі Ж, та в осях 39-5; по осі К, в осях 35-39, пусковий комплекс № 2 (закінчення будівельних робіт)», Сторона 1 зобов'язується прийняти та оплатити роботи на умовах цього Договору, згідно технічного завдання, наданого Стороною 1. Роботи проводяться за адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (пп. 1.1.1 Договору). Сторона 2 може залучати для виконання певних обсягів робіт субпідрядні організації зі збереженням собою відповідальності перед Стороною 1 за належне виконання робіт субпідрядними організаціями.
На виконання вказаного договору, позивачем надано копії: договірної ціни «Реконструкція терміналу «В» зона вильоту та прильоту пасажирів в вісях: по осі Ж, та в осях 39-5; по осі К, в осях 35-39, пусковий комплекс № 2 (закінчення будівельних робіт)» станом на 16.04.2012 року, локального кошторису № 2-3-02-02Д.3 на Холодопостачання по вісі «І» 5-й пусковий комплекс, специфікації № 1 від 16.04.2012 року, додаткової угоди № 1 від 03.09.2012 року, договірної ціни «Реконструкція терміналу «В» зона вильоту та прильоту пасажирів в вісях: по осі Ж, та в осях 39-5; по осі К, в осях 35-39, пусковий комплекс № 2 (закінчення будівельних робіт) станом на 03.09.2012 року, локального кошторису № 2-3-02-02Д.3 на Холодопостачання по вісі «І» 5-й пусковий комплекс, специфікації № 1 від ,03.09.2012 року, специфікації № 1 до додаткової угоди від 03.09.2012 року.
Також було надано договір на пусконалагоджувальні роботи № 0409/01 від 04.09.2012 року, укладений між ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» (Замовник) та ТОВ «ТІМ-ІНЖИРИНІРИНГ» (Виконавець), за умовами якого Замовник передає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати пусконалагоджувальні роботи системи холодопостачання (ПК № 5) на об'єкті «Реконструкція терміналу «В» зона вильоту та прильоту пасажирів в вісях: по осі Ж, та в осях 39-5; по осі К, в осях 35-39, пусковий комплекс № 2 (закінчення будівельних робіт)», Замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботи на умовах цього Договору.
Вказані вище договори від імені ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» підписані директором Даніловим В. та від імені ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ» - Меркуловим П.В.
На виконання вказаного договору, позивачем надано копії: договірної ціни «Реконструкція терміналу «В» зона вильоту та прильоту пасажирів в вісях: по осі Ж, та в осях 39-5; по осі К, в осях 35-39, пусковий комплекс № 2 (закінчення будівельних робіт)» станом на 04.09.2012 року, локального кошторису № 2-3-02-02Д.3 на пусконалагоджувальні роботи системи холодопостачання від 04.09.2012 року, податкові накладні, акти виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, підсумкової відомості ресурсів (витрати по факту) за звітний період - серпень-вересень 2012 року, довідок про вартість виконаних будівельних робіт/і витрат за вересень 2012 року, за серпень 2012 року, акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, за серпень 2012 року, платіжних доручень;
Договори підряду від 22.11.2011 року № 221111, від 04.11.2011 року № 041111, від 10 січня 2012 року № 100112, від 18 січня 2012 року № 180112, від 20 січня 2012 року № 200112, від 25 січня 2012 року № 250112, від 26 січня 2012 року № 260112, від 30 січня 2012 року № 300112 з додаткової угоди № 1 до нього, від 16 лютого 2012 року № 160212, від 17 лютого 2012 року № 170212, від 24 лютого 2012 року № 240212, від 03 березня 2012 року № 030312, від 23 березня 2012 року № 230312, від 26 березня 2012 року № 260312, від 26 березня 2012 року № 270312, від 02 квітня 2012 року № 020412, від 04 квітня 2012 року № 040412, укладені між ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» (Підрядник) та ТОВ «ЕВЕРТОНБУД» (Субпідрядник), за умовами яких Субпідрядник зобов'язується на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до проектно-кошторисної документації, умов цього Договором строк виконати роботи: по будівництву технічних приміщень, вентиляційних шахт на відмітках 7.500; -3.750; 0.500 по паркінгу (Блоки: Субпідрядник згоден виконати всі роботи, що передбачені Договором, з належністю та в обумовлені терміни; по влаштуванню монолітної ділянки в осях « 30-31; Р-Л' ПС 2011/04 КЗ-9.2; монолітні роботи з улаштуванням парапетів в осях И-Д…26-29 (ПС 2011/04/04 КЗ-3,6); з оздоблення приміщень паркінгу по блоках: №1; 2; 5.1; 5.2; 7.1; 7.2; 8 на відмітці - 3.300, - 3.500, - 7.500; з улаштування підлог паркінгу; загально будівельні роботи по улаштуванню ТП; монолітні роботи з улаштування з/з плити в осях « 14-16/Л-М»; з оздоблення приміщень паркінгу по блоках: № : №1; 2; 5.1; 5.2; 7.1; 7.2; 8 на відмітці - 3.300, - 3.500, - 7.500; з оздоблення приміщень паркінгу по блоках: № : №1; 2; 5.1; 5.2; 7.1; 7.2; 8 на відмітці - 3.300, - 3.500, - 7.500; з оздоблення приміщень паркінгу по блоках: № : №1; 2; 5.1; 5.2; 7.1; 7.2; 8 на відмітці - 3.300, - 3.500, - 7.500; з улаштування центрольної сходової клітини; з влаштування підлог паркінгу (влаштування лотків водовідведення на відм. -7.700; влаштування водоприймальних трапів на відм. - 3.850; влаштування каналізаційний люків на відм. - 7.700; обрамлення водоприймальних приямків на відм. - 7.700; влаштування рампи № 1, № 2; влаштування деформаційних швів на відм. - 3.750 та відм. - 3.750 та відм.- 7.700; влаштування сходових клітин; влаштування монолітних конструкцій рампи № 2); з улаштування з/б монолітної плити перекриття в осях 27/Ц-Х на відм. - 3,850 із Додатком до Договору; з улаштування монолітних з/б конструкцій в осях « 16/Д» (біля сходової клітини № 5); з улаштування гідроізоляції пожежного резервуару в осях « 8-10/П-Н»; з улаштування приставної з/б в осях « 14-16/М-К» та оздоблення стіни в осях «А-Л; 8-15».
Відповідно до вказаних Договорів Обєктом їх є «Благоустрій, реконструкція Троїцької площі перед НСК «Олімпійський» та будівництво офісно-ділового центру «Троїцький» з підземним паркінгом та ресторанно-розважальними зонами по вул. Великій Васильківській, 53-55 у Печерському районі м. Києва».
На виконання вказаних договорів, позивачем надано копії: договірної ціни на будівництво «Благоустрій, реконструкція Троїцької площі перед НСК «Олімпійський» та будівництво офісно-ділового центру «Троїцький» з підземним паркінгом та ресторанно-розважальними зонами по вул. Великій Васильківській, 53-55», станом на 04.09.2011 року, на 04.11.2011 року, на 10.01.2012 року, на 18.01.2012 року,на 20.01.2012 року, на 25.01.2012 року, на 26.01.2012 року, на 30.01.2012 року, на 01.10.2012 року, на 16.02.2012 року, на 17 лютого 2012 року, на 24 лютого 2012 року № 240212, на 03 березня 2012 року, на 23 березня 2012 року,на 26 березня 2012 року, на 26 березня 2012 року, на 04 квітня 2012 року, локального кошторису на загально-будівельні роботи від 22.11.2011 року, 04.11.2011 року, від 10.01.2012 року, від 18.01.2012 року, від 20.01.2012 року, 25.01.2012 року, від 26.01.2012 року, від 30.01.2012 року, від 01.10.2012 року, від 16.02.2012 року, від 17 лютого 2012 року, від 24 лютого 2012 року № 240212, від 03 березня 2012 року, від 23 березня 2012 року, від 26 березня 2012 року, від 26 березня 2012 року, від 04 квітня 2012 року, підсумкової відомості ресурсів, спільних заходи по безпечному виконанню робіт підрядника з субпідрядними організаціями на об'єкті «Благоустрій, реконструкція Троїцької площі перед НСК «Олімпійський» та будівництво офісно-ділового центру «Троїцький» з підземним паркінгом та ресторанно-розважальними зонами по вул. Великій Васильківській, 53-55 у Печерському районі», податкових накладних, довідок про вартість виконаних будівельних робіт/витрат за січень 2012 року, за квітень 2012 року, актів приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 року, за квітень 2012 року, платіжних доручень.
Вказані вище договори від імені ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт» підписані директором Даніловим В. та від імені ТОВ «ЕВЕРТОНБУД» - Ляховим С.О.
З урахуванням зазначеного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, оскільки вищевказані письмові докази свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача, податкові накладні відповідають вимогам, поставленим чинним законодавством до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій ТОВ «Інвестиційна Будівельна Компанія «Ізобіт».
При цьому, колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції посилань відповідача на акти від 07.06.2013 року № 467/22-225/37758415 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкти господарювання ТОВ «ЕВЕРТОНБУД» (код за ЄДРПОУ 37758415) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за періоди квітень 2012 року та вересень 2012 року» та від 17.04.2013 року № 308/3-22-30-33691326 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ» (код за ЄДРПОУ 33691326) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року», які стали підставою для складання висновків акту перевірки від 11 листопада 2013 року № 1259-26-53-22-04-21/37202960, з огляду на наступне.
З вказаних вище актів перевірки вбачається, що, зокрема, відповідно до акту від 07.06.2013 року № 467/22-225/37758415 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкти господарювання ТОВ «ЕВЕРТОНБУД» (код за ЄДРПОУ 37758415) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за періоди квітень 2012 року та вересень 2012 року» податковим органом за результатами дослідження акту від 25.12.2012 року № 788/2220/37414943 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТРЕЙД ЮВЕЙКС» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення за квітень 2012 року» та даних ТОВ «АЛТАНА», що знаходяться в АІС «Податковий блок» встановлено відсутність у ТОВ «ЕВЕРТОНБУД» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) та встановлено укладання нікчемних (недійсних) цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту.
При цьому, актом від 17.04.2013 року № 308/3-22-30-33691326 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ» (код за ЄДРПОУ 33691326) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року» податковим органом встановлено відсутність ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ» поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Вказані висновки податковим органом зроблено на підставі комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, АІС, ОР, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», податкових декларацій з податку на додану вартість та додатків № 5 до них «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».
Враховуючи викладене вище, колегія суд звертає увагу на той факт, що жодною із вказаних вище звірок не здійснювалася перевірка правомірності діяльності вказаних контрагентів з позивачем, а тому вони не можуть відображати відомості про зміст та обставини фінансово-господарської діяльності позивача і його контрагентом.
Висновки вищевказаних актів зроблені без врахування умов (предмету) вищевказаних договорів, які було укладені між позивачем та ТОВ «ЕВЕРТОНБУД», ТОВ «ТІМ-ІНЖИРИНІРИНГ», відповідні первинні документи органами державної податкової служби під час складання вказаних вище актів не досліджувалися.
Водночас, судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «ЕВЕРТОНБУД», ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ» у періоді, який перевірявся були зареєстровані у встановленому законом порядку, в тому числі і як платники ПДВ, володіли у повному обсязі правосуб'єктністю.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відсутні також пояснення посадових осіб вказаних вище контрагентів позивача, які б свідчили про створення зазначених суб'єктів без мети здійснення господарської діяльності, а також докази які б ставили під сумнів достовірність наданих позивачем письмових доказів.
За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначені вище правочини є такими, що не відповідають моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те. що враховуючи викладене вище та надані позивачем первинні, платіжні, облікові документи підтверджують факт виконання договорів підрядних робіт та поставки ТОВ «ЕВЕРТОНБУД», ТОВ «ТІМ-ІНЖИНІРИНГ» та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення.
Водночас, доводи податкового органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.
Крім того, колегія суддів зауважує, що за частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.
Аналогічні висновки Європейський Суд з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії».
З наведених рішень вбачається, що при розгляді даної категорії справ Європейський суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського суду з прав людини, порушує права такого платника податків.
Судом першої інстанції встановлено, що доказів вчинення таких шахрайських дій з боку позивача суду відповідачем не надано.
За змістом статей 109-113 Податкового Кодексу України відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.
Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування.
Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на прибуток було здійснено відповідачем протиправно, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - Бондар Інни Павлівни - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2014 року - без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Т.М. Грищенко
В.Е. Мацедонська
.
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2014 |
Оприлюднено | 23.06.2014 |
Номер документу | 39278504 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Мельничук В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні