Ухвала

від 17.06.2014 по справі 826/654/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/654/14 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

17 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Романчук О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві до Приватного акціонерного товариства "Лекс Холдінг", Приватного підприємства "Центр груп" про визнання недійсним правочину та стягнення у дохід держави коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року позивач - Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Лекс Холдінг", Приватного підприємства "Центр груп" про визнання недійсним правочину та стягнення у дохід держави коштів, в якому просив визнати договір оренди №01/04-11 від 01.04.2011 року, укладений між ПрАТ «Лекс Холдинг» та ПП «Центр-Груп» недійсним; стягнути з ПрАТ «Лекс Холдинг», з будь-яких рахунків, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь ПП «Центр-Груп» кошти в розмірі 434 142,89 грн., одержані за договором №01/04-11 від 01.04.2011 року, укладеним між ПрАТ «Лекс Холдинг» та ПП «Центр-Груп»; стягнути з ПрАТ «Лекс Холдинг» на користь держави кошти в розмірі 434 142,89 грн. з будь-яких рахунків, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання судового рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2014 року та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2014 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що висновок Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про нікчемність правочинів та безтоварність операцій за Договором №01/04-11, не відповідає фактичним обставинам адже ПАТ «Лекс Холдинг» надано усю необхідну первинну документацію для підтвердження реальності укладеного договору, окрім того, для встановлення факту недійсності правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, необхідно встановити умисел в діях осіб, що уклали такий правочин, натомість позивачем не надано жодних доказів наявності умислу в діях посадових осіб ПП «Центр-Груп» та ПрАТ «Лекс Холдинг» під час укладення Договору №01/04-11.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, 26.04.2013 року посадові особи Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві звернулись до керівника ПрАТ «Лекс Холдинг» із листом №10465/10/155-23 «Про надання пояснень та документальних підтверджень», в якому просили надати пояснення та документальне підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ «Центр-Груп» за період лютий 2013 року.

Листом від 20.05.2013 року №91-20/05-13 «Про надання пояснень та документальних підтверджень» ПрАТ «Лекс Холдинг» надала пояснення та документальні підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Центр-Груп» у лютому 2013 р.

Разом з тим, на підставі наказу Позивача №1140 від 29.07.2013 року «Про ведення позапланової документальної невиїзної перевірки» та повідомлення №3652/10/26-54-22-01-20 від 30.07.2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну передвіку ПрАТ «Лекс Холдинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Центр-Груп» за період з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року.

За результатами проведеної перевірки, 31.07.2013 року працівниками Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві було складено Акт №290/26-54-22-01-10/31240623 «Про результати документальної позапланової невиїзної передвіки ПрАТ «Лекс Холдинг» (код ЄДРПОУ 31240623) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Центр-Груп» (код ЄДРПОУ 32922351) за період з 01.02.2013 року по 28.02.2013 рік», в якому зафіксовані висновки про встановлені в ході перевірки порушення, зокрема: п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 та п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого ПрАТ «Лекс Холдинг» було занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 72 473,00 грн., в тому числі за лютий 2013 р. на вказану суму.

Крім того, в даному Акті відображено про отримання позивачем від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Акту №1533/2240/32922351 від 24.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Центр-Груп» (код ЄДРПОУ 32922351) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2013 р.», в якому зазначено висновок, що фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Центр-Груп» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст.234 ЦК України).

У зв'язку із вищезазначеним, позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору, оскільки вважає що укладений договір оренди між ПП «Центр-Груп» та ПрАТ «Лекс Холдинг» є фіктивними правочином, та таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином та вимогою про стягнення в дохід держави безпідставно отриманих коштів.

Обговорюючи правомірність доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-ч.3, ч.5 та ч.6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У ч.3 ст.228 ЦК України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Крім того, в ч.1 та ч.2 ст.208 ГК України передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Положеннями пп.20.1.20 п.20.1 ст.20 ПК України врегульовано, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у Листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Судам потрібно враховувати, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Судам варто мати на увазі, що обов'язковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства (частина третя статті 228 Цивільного кодексу України). Проте встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

З наведеного вбачається, що в даних правовідносинах необхідно встановити реальність або відсутність вчинення господарської операції.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження реальності укладеного між Приватним акціонерним товариством "Лекс Холдінг" та Приватним підприємством "Центр груп" договору, Приватним акціонерним товариством "Лекс Холдінг" було надано суду наступні документи:

- акт приймання-передачі до Договору №01/04-11 від 01.04.2011 року укладений між ПП «Центр-Груп» та ПрАТ «Лекс Холдинг», відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в користування нежилі приміщення з №1 по №47, чотири тераси (групи приміщень №171) - офіс загальною площею 1018,70 м2, які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, 72 (літера А); машиномісце №81 (3 рівень підвалу), площею 10,2 м2, яке розташоване у вбудованій автостоянці по вул. Червоноармійська, 72; машиномісце №97 (3 рівень підвалу), площею 11,5 м2, яке розташоване у вбудованій автостоянці по вул. Червоноармійська, 72; машиномісце №102 (3 рівень підвалу), площею 12,2 м2, яке розташоване у вбудованій автостоянці по вул. Червоноармійська, 72; меблі, відповідно до переліку, що є невід'ємною частиною даного Договору (додаток №1);

- рахунки-фактури за компенсацію затрат по електроенергії, по холодній воді, теплоенергії, обслуговуванню приміщення, що видавались ПП «Центр-Груп»;

- банківську виписку ПрАТ «Лекс Ходинг», в якій зазначено що 13.02.2013 року ПрАТ «Лекс Ходинг» було проведено оплату ПП «Центр-Груп» послуги по оренді офісного приміщення та машиномісць (на суму 394 837,80 грн.), та компенсацію затрат по електроенергії, по холодній воді, теплоенергії, обслуговуванню приміщення (на суму 40 000,00 грн.);

- податкові накладні від 13.02.2013 року видані від ПП «Центр-Груп» до ПрАТ «Лекс Холдинг», а саме: №1 на суму 394 837,80 грн., за послуги по оренді офісного приміщення та машиномісць; №2 на суму 40 000,00 грн., як компенсацію затрат по електроенергії, по холодній воді, теплоенергії, обслуговуванню приміщення;

- 28.02.2013 року між ПП «Центр-Груп» та ПрАТ «Лекс Холдинг» було підписано: Акт №ОУ-0000004 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 39 305,09 грн. (компенсація затрат по електроенергії, по холодній воді, теплоенергії, обслуговуванню приміщення); Акт №ОУ-00003 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 394 837,380 грн. (послуги по оренді офісного приміщення та машиномісць, а також послуги по оренді офісних меблів за лютий 2013 р.

Крім того, відповідачами надано додатково інші документи, що посвідчують реальність вчиненого правочину:

- свідоцтво про право власності на нежилі приміщення з №1 по №47, чотири тераси (групи приміщень №171) - офіс загальною площею 1018,70 м2, які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, 72 (літера А); машиномісце №81 (3 рівень підвалу), площею 10,2 м2, яке розташоване у вбудованій автостоянці по вул. Червоноармійська, 72; машиномісце №97 (3 рівень підвалу), площею 11,5 м2, яке розташоване у вбудованій автостоянці по вул. Червоноармійська, 72; машиномісце №102 (3 рівень підвалу), площею 12,2 м2, яке розташоване у вбудованій автостоянці по вул. Червоноармійська, 72;

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (компенсація затрат по електроенергії, по холодній воді, теплоенергії, обслуговуванню приміщення) за 2011 р. - 2012 р., а також докази їх оплати;

- штатний розпис ПрАТ «Лекс Холдинг» за 2011 р. (кількість штатний працівників 277 одиниць) та 2013 р. (кількість штатних працівників 282,5 одиниць);

- звіт ПрАТ «Лекс Холдинг» з праці за січень-квітень 2011 р. (кількість працюючих осіб становить 240 одиниць) та січень-лютий 2013 р. (кількість працюючих осіб становить 243 одиниць).

Варто зазначити, що Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві акцентує увагу на тому, що правочини є фіктивним саме через відсутність ПП «Центр-Груп» за його місцезнаходженням, а саме за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 83 Д.

У той же час, судом першої інстанції вірно зазначено, що встановлення органом Міністерства доходів і зборів відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, відповідно до положень ПК України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», має наслідком саме звернення із повідомленням такого органу до державного реєстратора. У разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Разом з тим, на час розгляду справи як у суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції позивачем не наданого доказів наявності запису в Єдиному державному реєстрі про відсутність ПП «Центр-Груп» за його місцезнаходженням.

При цьому, судом першої інстанції вірно зауважено, що ПрАТ «Лекс-Холдинг» не зобов'язане перевіряти наявність чи відсутність трудових відносин свого контрагента з його працівниками та перевіряти кількість працюючих на підприємстві у свого контрагента, оскільки законодавством України не передбачено такого обов'язку для сторони. Більше того, суд погоджується із посиланням відповідачів, що наявність чи відсутність складських приміщень у ПП «Центр-Груп» (як орендодавця офісного приміщення) не може посвідчувати саме нереальність договору оренди офісного приміщення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2014 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

О.М. Романчук

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.