Рішення

від 17.06.2014 по справі 922/1119/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2014 р.Справа № 922/1119/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталіт", м. Запоріжжя до 1-ого відповідача ПП "Наріжний камінь", с. Наталине , 2-ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Смако Смур Україна", м. Дніпропетровськ , 3-ого відповідача Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" м.Сімферополь, АРК Крим про стягнення коштів за участю представників сторін:

Представник позивача - Шпак В.І., дов., № 15/юр від 10.03.2014р.

Представник 1-го відповідача - не з'явився

Представник 2-го відповідача - Мельник К.О., дов., № 04 від 20.03.2014р.

Представник 3-го відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталіт" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Наріжний камінь", Товариства з обмеженою відповідальністю "СмакоСмур Україна" та до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", в якій просить суд стягнути солідарно з Приватного підприємства "Наріжний камінь", Товариства з обмеженою відповідальністю "СмакоСмур Україна" та Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" суму коштів у розмірі 6 731 109,85грн, з яких: 6 531 381,20грн. основного боргу, 3% річних в сумі 121 322,64грн., інфляційних втрат в сумі 78 406,01грн.

Як вказує позивач в позовній заяві, 03 січня 2013 року між TOB «Сталіт» (Постачальник) та ПАТ «Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз» (Покупець) укладено договір поставки № 6 та договір поставки № 7, згідно умов постачальник передав покупцю товар - крани шарові згідно найменувань продукції, передбачених специфікаціями до договорів - на суму 3 392 778,80 грн. за договором поставки № 6, та на суму 3 138 602,40 грн., за договором поставки № 7.

Крім того,06.09.2013 року між TOB «Сталіт» та TOB "СмакоСмур Україна", ПП "Наріжний камінь" було укладено договір поруки № 1/22/13/SUR.

Відповідно до умов означеного договору поруки TOB "СмакоСмур Україна" та ПП "Наріжний як солідарні боржники, зобов'язувалися кожний самостійно сплатити TOB «Сталіт» всі необхідні платежі за Договорами постави № 6 та № 7 від 03.01.2013 року, а також всі необхідні що належать до сплати ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» відповідно до умов Договорів поставки 6 та № 7 від 03.01.2013 року в тій же самій сумі та в той же час, як це визначено в договорах поставки № 6 та № 7 від 03.01.2013 року, однак в будь-якому випадку не пізніше 01.10.2013, про те, як вказує позивач насьогодняшнійдень вищевказані зобов'язання залишаються невиконаними, у зв'язку із чим позивач звернувся до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2014 року порушено провадження у справі №922/1119/14, розгляд справи призначено на 12.05.2014 року.

У зв`язку з відсутністю судді Мамалуя О.О. згідно приписів ч.3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу Україниавтоматизованою системою було призначено для розгляду справи № 922/1119/14 суддю Присяжнюка О.О., про що складено відповідний протокол повторного розподілу справи між суддями від 12 квітня 2014 року.

Ухвалою господарського суду від 12.05.2014 року розгляд справи відкладено до 29.05.2014 року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідачів.

Ухвалою Господарського суду від 29.05.14 року у зв'язку із неявкою у судове засідання представників першого та третього відповідачів, необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладено на "10" червня 2014 р.

В судовому засіданні 10.06.2014 рокурозгляд справи відкладено на 17.06.2014 року у зв'язку із задоволенням клопотання другого відповідача про надання часу для подання до господарського суду письмового відзиву по справі.

ПП "Наріжний камінь" та Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" правом на участь представників у судовому засіданні не скористалися, причину неявки не повідомили, відзивів на позов та витребуваних судом документів не надали. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник 2-ого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Смако Смур Україна", в судовому засіданні заперечує проти заявлених позовних вимог , з підстав викладених у відзиві на позовну заяву , зокрема, посилаючись на те, що другий відповідач не повинен бути солідарним боржником з ПАТ "Чорноморнафтогаз" по зобов'язанню за договорами поставки №6,№7 від 03.01.2013 року , крім того посилається на те, що позивачем не надано належних розрахунків інфляційних витрат та 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається заадресоюмісцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача та 2-го відповідача, суд встановив наступне.

03 січня 2013 року між ТОВ «Сталіт» (Постачальник) та ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (Покупець) укладено договір поставки № 6 та договір поставки № 7, згідно умов яких Постачальник передав покупцю товар - крани шарові згідно найменувань продукції, передбачених специфікаціями до договорів - на суму 3 392 778,80 грн. (три мільйони триста дев'яносто дві тисячі сімсот сімдесят вісім грн. 80 коп.) - за договором поставки № 6, та на суму 3 138 602,40 грн. (три мільйони сто тридцять вісім тисяч шістсот дві грн. 40 коп.) - за договором поставки № 7, а усього на загальну суму 6 531 381,20 грн. (шість мільйонів п'ятсот тридцять одна тисяча триста вісімдесят одна грн. 20 коп.).

На підставі укладених від 03.01.2013 року договорів поставки № 6 та № 7, Позивач уклав контракт № 0578557200950 від 28.01.2013 року, а також контракт № 0578557200949 від 28.01.2013 року із підприємством TONGUR CAPITAL LLP (Великобританія) про поставку товару - кранів шарових, які в подальшому були по поставлені відповідачу-3 ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз». Доказами чого є наявні в матеріалах справи копії специфікацій № 1 від 28.01.2013 року до контракту № 0578557200950 від 28.01.2013 та специфікації № 1 від 28.01.2013 року до контракту № 0578557200949 від 28.01.2013 про придбання кранів шарових, які виготовлялися підприємством Російської Федерації ЗАТ «Тяжпромарматура», м. Алєксін, Тульська область, Російська Федерація.

З матеріалів справи вбачається, що Постачальник виконав усі зобов'язання належним чином в повному обсязі згідно умов договору, без жодних претензій та зауважень зі сторони Покупця.

Факт виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договорами поставки № 6 та № 7 від 03.01.2013 року є наявні в матеріалах справи копії підписані сторонами акти приймання-передачі товарів та відповідними їм видатковими накладними, а саме:1) За договором поставки № 6 від 03.01.2013 року:1.1. Актом прийому-передачі № 1 від 01.04.2013 року, згідно Договору поставки № 6 від 03.01.2013 року на суму 2 780 872,40 грн., у т.ч. ПДВ 463 478,73 грн.1.2. Актом прийому-передачі № 2 від 12.04.2013 року, згідно Договору поставки № 6 від 03.01.2013 року на суму 611 906,40 грн., у т.ч. ПДВ 101 984,40 грн.2) За договором поставки № 7 від 03.01.2013 року:2.1. Актом прийому-передачі № 1 від 01.04.2013 року, згідно Договору поставки № 7 від 03.01.2013 року на суму 1 113 907,20 грн., у т.ч. ПДВ 185 651,20 грн. 2.2. Актом прийому-передачі № 2 від 12.04.2013 року, згідно Договору поставки № 7 від 03.01.2013 року на суму 2 024 695,20 грн., у т.ч. ПДВ 337 449,20 грн.

Відповідно до п. 4.2. кожного із договорів поставки № 6 та № 7 від 03.01.2013 року, сторонами був погоджений наступний порядок розрахунків: оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (ТОВ «Сталіт») з відстрочкою платежу упродовж 120 календарних днів після поставки всієї партії товару та підписання акту приймання-передачі.

Партія товару по договорам поставки № 6 та № 7 від 03.01.2013 року була поставлена 12.04.2013 року, що підтверджується підписанням вищевказаних актів прийому-передачі. Строк відстрочки у 120 календарних днів, що надається ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» для оплати поставленого товару відповідно до п. 4.2. кожного із договорів поставки № 6 та № 7 від 03.01.2013 року, закінчується 10.08.2013 року.

Таким чином, строк виконання ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» своїх зобов'язань з оплати поставленого за договорами поставки № 6 та № 7 від 03.01.2013 року товару настав 11.08.2013 року.

Покупець - ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договорами строки, порядку та розмірі вартість поставленого позивачем товару, внаслідок чого станом на день розгляду справи утворилась заборгованість в сумі 6 531 381, 20 грн., яка до цього часу не погашена.

В матеріалах справи міститься копія претензії з доказами її відправлення позивачем і отримання відповідачем-3 № 1612/7 від 16.12.2013 року, якою ТОВ «Сталіт» повідомило ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» про наявність заборгованості з оплати поставленого товару за договорами поставки № 6 та № 7 від 03.01.2013 року у розмірі 6 531 381,20 грн. та вимагало здійснити погашення наявної заборгованості.

Позивачем в своїй позовній заяві надано розрахунки 3% річних та інфляційних за прострочення оплати поставленого товару у розмірі 6 531 381,20 грн. сума 3% річних становить - 121 322,64 грн., сума інфляційних - 78 406,01 грн., що перевірені судом.

Судом встановлено, що 06.09.2013 року між ТОВ «Сталіт» та ТОВ "СмакоСмур Україна", ПП "Наріжний камінь" було укладено договір поруки № 1/22/13/SUR.

Відповідно до умов договору поруки № 1/22/13/SUR ТОВ "СмакоСмур Україна" та ПП "Наріжний камінь", як солідарні боржники, зобов'язувалися кожний самостійно сплатити ТОВ «Сталіт» всі необхідні платежі за Договорами постави № 6 та № 7 від 03.01.2013 року, а також всі необхідні платежі, що належать до сплати ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» відповідно до умов Договорів поставки № 6 та № 7 від 03.01.2013 року в тій же самій сумі та в той же час, як це визначено в Договорах поставки № 6 та № 7 від 03.01.2013 року, однак в будь-якому випадку не пізніше 01.10.2013 року.

За п. 1.4. Договору поруки № 1/22/13/SUR від 06.09.2013 року кожний з поручителів (ТОВ "СмакоСмур Україна" та ПП "Наріжний камінь") згоден, що його зобов'язання за цим Договором є безумовними та не залежать від можливості примусового стягнення за Основними договорами (Договорами постави № 6 та № 7 від 03.01.2013 року), або відсутності будь-якої дії Кредитора (ТОВ «Сталіт») щодо стягнення за Основними договорами, або відмови Кредитора від примусового стягнення за будь-якими положеннями Основних договорів, або від отримання будь-якого рішення суду проти Боржника (ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз») або будь-якої дії, яка б могла звільнити одного або обох Поручителів від відповідальності за цим Договором. Доказів виконання обов'язків по оплаті Товару поручителями суду не надано.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд виходить із наступного.

Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Проте Боржником та Поручителями не виконані договірні зобов'язання, що відповідно порушує умови Договору та ст. 526 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, з інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 541, 543 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що грунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Отже, своїми діями відповідачі порушили умови Договору, вимоги ст. 526 ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Здійснивши правовий аналіз положень Договорів поставки № 6 та № 7 від 03.01.2013, Договору поруки № 1/22/13/SUR від 06.09.2013 року суд вважає вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів 6 531 381,20 грн.суми боргу, 121 322,64 грн. - 3% річних; 78 406,01 грн. - інфляційних обґрунтованими та підлягаючими задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ч.2 ст.509 ЦК України та абз.3 ч.2 ст.174 ГК України укладення договору між сторонами є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог відповідного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Стосовно заявлених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 32 400,0грн., господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, зокрема ст. 44 ГПК України до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в господарському суді, належать витрати з оплати судового збору, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи; витрати пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; витрати на оплату послуг перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.

Підпунктом 6.3. пункту 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. (далі - постанова Пленуму ВГСУ № 7) передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Згідно наданих позивачем доказів, а саме договору № 01-28/03/14 від 10.03.2014 р.укладеного між Адвокатським об*єднанням "Екс Юре" та ТОВ"Сталіт" про надання правової допомоги, акту виконаних робіт від 05.05.2014 року, акту виконаних робіт від 05.06.2014 року, оригіналу платіжного доручення №350 від 06.05.2014 року на суму 32 400,0грн., та оригіналу платіжного доручення № 373 на суму 42 200 грн., які свідчать про здійснення оплати позивачем за представництво по справі №922/1119/14 згідно договору про надання адвокатських послуг №б/н від 10.03.2014 року, понесені позивачем витрати є адвокатськими витратами, сплата яких підтверджується платіжним дорученням №350 від 06.05.2014 року на суму 32 400,0грн.,які підлягають до стягнення солідарно з відповідачів.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти солідарно на відповідачів.

Судом також враховано, що позивачем при подачі позову була подана заява про забезпечення позову, що задоволена судом ухвалою від 28.03.2014, за подачу якої позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1827 грн. Витрати на правову допомогу адвокатів, які були оплачені Позивачем за представництво по даній господарській справі та підтверджуються платіжними дорученнями від 06.05.2014 року № 350 на суму 32 400 грн., та від 05.06.2014 року № 373 на суму 42 200 грн., а також актами виконаних робіт від 05.05.2014 року та від 05.06.2014 року, судом солідарно покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю .

Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (95000, АРК, м. Сімферополь, просп. Кірова/пров. Совнаркомовський, буд.52/1, код ЄДРПОУ 00153117), Товариства з обмеженою відповідальністю "СмакоСмур Україна" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Набережна В.І.Леніна, буд. 29 А, офіс 304, код ЄДРПОУ 37007436), Приватного підприємства "Наріжний камінь" (63343, Харківська обл., Красноградський район, с.Наталине, вул. Червоноармійська, буд. 2 А, код ЄДРПОУ 33906456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталіт» (69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Північне шосе, буд.113, код ЄДРПОУ 34373098) - 6 531 381,20 грн. сума боргу; 121 322,64 грн. 3% річних; 78 406,01 грн. інфляційні, 73080,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову, 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу заяви про забезпечення позову, 74600,00 грн. витрат на правову допомогу адвокатів.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.06.2014 р.

Суддя О.О. Присяжнюк