Рішення

від 15.05.2014 по справі 910/123/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/123/14 15.05.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДАН-УКРАЇНА»

До товариства з обмеженою відповідальністю «СД ТРЕЙД»

Про стягнення 40365,02 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Шевченко В.О. (за дов.)

від відповідача Гогітідзе Г.Н. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «ДАН-УКРАЇНА» до товариства з обмеженою відповідальністю «СД ТРЕЙД» про стягнення 40365,02 грн., з яких: 35364,52 грн. реальних збитків, 4121,54 грн. пені, 878,96 грн. трьох процентів річних.

Вимоги про стягнення збитків мотивовані наступними обставинами. 28.01.2013 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 28/01, за яким позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплати товар на складі відповідача. Оскільки відповідач своєчасно товар не оплатив, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення товару. Відповідачем 19.06.2013 повернуто не весь товар (20749 штук замість 20967), а повернутий є не придатним для подальшого використання. Цього ж дня 19.06.2013 було складено акт розбіжностей і вручено його представнику відповідача, та комісією у складі представників позивача та ТОВ «Торгівельний двір «Українська товарна спілка», якому товар передано на зберігання, акт про недостачу та неналежну якість. Чергове приймання товару по кількості та якості мало місце 27.06.2013, на яке відповідача не з'явився. Вимоги про стягнення пені та трьох процентів річних ґрунтуються на порушенні умов договору поставки № 28/01 щодо своєчасного оплати поставленого товару.

Відповідач позовні вимоги відхилив повністю. Його заперечення ґрунтуються на наступному:

- товар (мило господарське) було повернуто позивачу і прийнято останнім без зауважень, у зв'язку з чим відповідач вирішив не приймати участь у прийманні по кількості та якості, оскільки це не є його обов'язком;

- позивачем не доведено, що товар, переданий 19.06.2013 ТОВ «Торгівельний двір «Українська товарна спілка» на зберігання, є тим товаром, який повернуто відповідачем;

- відсутні докази, коли виникло пошкодження товару;

- приймання товару здійснювалось позивачем поза межами Інструкції про порядок приймання продукції промислово-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7.

Під час розгляду справи відповідачем заявлено клопотання про призначення у справі товарознавчої експертизи.

Судом клопотання відхилено як необґрунтоване з підстав, зазначених нижче.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

28.01.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «ДАН-УКРАЇНА» (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «СД ТРЕЙД» (покупцем) укладено договір поставки № 28/01 (далі - Договір).

За вказаним Договором позивач як постачальник зобов'язався передати у власність відповідача як покупця товар, з останній зобов'язався його прийняти та оплатити на умовах Договору (п. 1.1). Предметом поставки, згідно з п.1.2 Договору, є мило господарське відповідно до умов ДСТУ 4544:2006 (далі - товар) .

Найменування, асортимент, кількість, одиниця виміру, сума та ціна товару вказується сторонами у видаткових накладних та/або на підставі додатка (додатків) до цього Договору (п.1.3 Договору).

Оплата товару повинна була бути здійснена відповідачем протягом 21 календарного дня з дати отримання цього товару. Моментом оплати товару вважається дата списання коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.4 Договору в редакції протоколу розбіжностей).

Згідно з п. 4.6 Договору передача (приймання-здача) товару здійснюється на складі покупця за адресою: м. Київ, вул. Вільнюська, 33, або за додатковою домовленістю сторін.

Додатковою угодою № 1 від 28.01.2013 до Договору сторони визначили ціну товару: на умовах поставки «склад покупця» - 1,71грн. з ПДВ за 1шт. мила господарського вагою 200 грн.; на умовах постачання «склад постачальника» - 1,62грн. з ПДВ за 1шт. мила господарського вагою 200 грн.

Сторони визнають, що 01.02.2013 в рамках виконання Договору відбулась поставка 24932 шт. мила господарського на загальну суму 42633,72 грн. з ПДВ, яка мала місце за видатковою накладною № РН-0003 від 01.02.2013 (за видатковою накладної кількість складає 25000 шт., з яких 68 повернуто). Вартість однієї штуки мила у накладній зазначена як 1,71 грн., що свідчить про те, що місцем постачання є склад покупця. Якість мила, що було поставлено, засвідчена відповідним сертифікатом якості і воно прийнято відповідачем без зауважень.

Виходячи з умов Договору відповідач зобов'язувався оплатити прийняте мило до 25.02.2013. У визначений Договором строк товар покупцем не був оплачений і Договір зі сторони відповідача не виконано.

19.06.2013 відповідач повернув позивачеві частину отриманого за Договором мила. Зокрема, відповідно до видаткової накладної на повернення № СД-0000190 від 19.06.2013, повернуто мило на суму 35853,57 грн., що, виходячи з його вартості 1,71 грн. за 1 шт., складає 20967 шт.

Право покупця повернути, та обов'язок постачальника прийняти товар за спільною згодою передбачено п. 4.13 Договору. Наявність спільної згоди на вчинення вказаної дії сторонами визнається. Сторони домовились, що товар підлягає поверненню тільки неушкодженим, який зберігався згідно з умовами зберігання на даний вид товару зі строком придатності не менше 1/4 від загального строку придатності.

Товар було передано позивачу на складі відповідача у місті Києві, стосовно чого сторони не заперечують. При передачі товару на складі відповідача приймання його за кількістю та якістю не здійснювалось. Відповідно до товарно-транспортної накладної позивачем були замовлені транспортні послуги для транспортування 19.06.2013 мила від відповідача з адреси: м. Київ, пров. Магнітогорський, 1, на відповідальне зберігання товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Двір «Українська Товарна Спілка» за адресою: м. Київ, вул. Саперно-Слобідстька, 57.

Зокрема, договір на зберігання мила господарського було укладено позивачем 18.06.2013 з товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Двір «Українська Товарна Спілка» (зберігачем) за номером №18/06.

При прийманні товару на складі товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Двір «Українська Товарна Спілка» було виявлено розбіжності у кількості фактично повернутого мила з заявленою кількістю у накладній на повернення № СД-0000190 від 19.06.2013, а саме: фактично повернуто 20749 шт. мила. Крім того, виявлено, що упаковка товару має явні зовнішні потьоки, можливо від води, товар в середині дуже вологий, а саме мило в покрито густою пліснявою. Відповідний акт приймання № 19/06 було складено 19.06.2013 на складі товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Двір «Українська Товарна Спілка» за адресою: м. Київ, вул. Саперно-Слобідстька, 57 комісією з представників позивача (директор) та зберігача (комірників).

Цього ж дня, 19.06.2013, позивачем було складено акт розбіжностей за № 19-06, в якому зазначені розбіжності щодо кількості повернутого мила, його недоліки, та міститься пропозиція протягом п'яти днів забрати товар зі складу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Двір «Українська Товарна Спілка» за адресою: м. Київ, вул. Саперно-Слобідстька, 57. Даний акт розбіжностей отримано відповідачем 19.06.2013 (бухгалтером Шахрай Н.І.), що останній визнає (пояснення відповідача від 13.03.2014).

Листом від 20.06.2013 позивач звернувся до відповідача з проханням забезпечити явку представника для передачі-приймання товару за якістю, що відбудеться 27.06.2013 о 10-00. Дане повідомлення не містить інформації про місце здійснення приймання товару за якістю, однак, обґрунтовуючи свою неявку, відповідач не посилається на необізнаність з місцем його приймання. Навпаки, з його слів, він вирішив не приймати участь у прийманні по кількості та якості товару, оскільки це не є його обов'язком, так як мило прийнято позивачем без зауважень. Отже, суд вважає, що відповідачу було відомо місце приймання, а саме: м. Київ, вул. Саперно-Слобідстька, 57, де товар зберігався на складі товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Двір «Українська Товарна Спілка». Крім того, про дане місце зберігання товару позивачем було зазначено у вищевказаному акті розбіжностей за № 19-06.

27.06.2013 комісією у складі: представника товариства з обмеженою відповідальністю «ДАН-УКРАЇНА» та представників товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Двір «Українська Товарна Спілка» складено акт № 27/06-1, відповідно до якого наявні розбіжності між кількістю мила за накладною (20967) та фактичною кількістю (20749), та упаковка товару має явні зовнішні потьоки, можливо від води, товар всередині дуже вологий. Мило всередині упаковки покрите густою пліснявою, що виключає подальше його використання за призначенням.

Також відібрано зразки (2 бруска мила), про що складено акт № 27/06-2, один з яких 27.06.2013 направлено відповідачу.

01.07.2013 позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування збитків у розмірі 42633,72 грн. (з розрахунку 24932 шт х 1,71 грн.) Також позивач запропонував відповідачу з'явитися для відбору зразків для випробування органами стандартизації, який відбудеться за погодженням сторін у будь-який робочий день.

19.07.2013 відповідач сплатив позивачу 7269,2 грн. платіжним дорученням № 1308. Відповідно до даного документу призначенням платежу є оплата товарів згідно з договором № 01.3/02 від 01.02.2013. Суду не подано доказів зміни платником (відповідачем) призначення платежу, а тому правові підстави вважати сплачену суму платежем за Договором відсутні.

05.08.2013 відбулося відібрання зразків товару комісією у складі представника товариства з обмеженою відповідальністю «ДАН-УКРАЇНА» та представників товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Двір «Українська Товарна Спілка»,за відсутності представника товариства з обмеженою відповідальністю «СД ТРЕЙД», про що складено акт № 05/08.

12.08.2013 Державним підприємством «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» складено протокол випробувань зразків № 3219, відповідно до якого у зразках мила господарського наявна пліснява.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 11/10 від 11.10.2013 про відшкодування 35366,22 грн. реальних збитків.

Вимога залишена відповідачем без задоволення.

Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленим законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 674 ЦК України).

На даний час, виходячи з постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР», відповідність товару за якістю здійснюється в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.1966 р. (далі - Інструкція П-7).

Відповідно до п. 6 Інструкції П-7 приймання продукції по якості і комплектності при постачанні в межах одного міста здійснюється на складі одержувача не пізніше 10 днів. З огляду на це передача товару на складі відповідача для транспортування не може вважатись процедурою приймання, а тому є безпідставними доводи відповідача про те, що позивачем товар прийнято на складі відповідача без зауважень. Виклик в таких випадках представника відправника є обов'язковою, як і явка останнього (абз. 4 п. 16 Інструкції П-7). Виявивши невідповідність якості і комплектності одержувач зобов'язаний призупинити подальше приймання і скласти акт (абз.1 п. 16 Інструкції П-7), що і було зроблено позивачем.

Вимоги до виклику передбачені п. 17 Інструкції П-7, яким повідомлення від 20.06.2013 відповідає.

Приписами п. 19 Інструкції П-7 на одньогороднього відправника продукції покладено обов'язок забезпечити явку свого представника для приймання продукції у визначений викликом строк, що спростовує позицію відповідача про відсутність у нього відповідного обов'язку. Всупереч даним нормативним вимогам відповідач свого представника для приймання товару 27.06.2013 не направив, внаслідок чого, виходячи з положень п. 20 Інструкції П-7, позивач правомірно здійснив приймання з залученням компетентних представників іншої організації - комірників товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Двір «Українська Товарна Спілка».

Оцінюючи акт № 27/06-1 від 27.06.2013, який складений за результатами приймання продукції по якості та комплектності, в контексті вимог до вказаного документу, що наведені у п. 29 Інструкції П-7, суд вважає за можливе його прийняти як допустимий доказ в розумінні ст. 34 ГПК України. Відсутність у даному акті часу закінчення приймання продукції та даних про умови зберігання продукції на складі одержувача до складання акту не є тими обставинами, що впливають на достовірність наведених у ньому обставин.

Також відповідає вимогам п. 27 Інструкції П-7 акт № 27/06-2 від 27.06.2013 відбору зразків. Один із відібраних зразків, відповідно до п. 28 Інструкції П-7, 27.06.2013 надіслано відповідачу. Сам акт від 27.06.2013 приймання по комплектності та якості 01.07.2013 разом з претензією про сплату вартості товару у розмірі 42633,72 грн. надіслано відповідачу. Дана претензія, крім іншого, містить також вимогу забезпечити явку представника відповідача для здійснення повторного відбору зразків.

Отже, приймання товару позивачем здійснювалось в межах Інструкції про порядок приймання продукції промислово-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7.

Іншим документом, який засвідчує неналежну якість повернутого відповідачем мила, є протокол випробувань зразків № 3219, складений 12.08.2013 Державним підприємством «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», відповідно до якого у зразках мила господарського наявна плісень.

При цьому аргументи відповідача про те, що позивачем не доведено, що товар, переданий 19.06.2013 ТОВ «Торгівельний двір «Українська товарна спілка» на зберігання, є тим товаром, який повернуто відповідачем, є неналежними, оскільки позивач забезпечив відповідачу можливість прийняти участь у прийманні товару, яке здійснюється, у тому числі, для з'ясування походження товару. Однак, саме відповідач не скористався наданим йому правом участі у прийманні, правом наводити свої доводи, міркування і заперечення, тим самим погодившись з встановленими під час приймання обставинами, однією з яких є дані про походження товару. Також, враховуючи, що на момент постачання товару у лютому 2013 року претензій щодо якості мила не було, і виникли вони тільки після його повернення, пошкодження товару мало місце під час знаходження товару у відповідача.

Таким чином, суд вважає доведеним позивачем свого обов'язку, передбаченого п. 4.13 Договору, щодо повернення тільки неушкодженого товару.

За загальним правилом порушення зобов'язання є підставою для відшкодування збитків (п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Оскільки повернутих 20749 шт. мила є непридатними для використання, суд вважає доведеним понесення позивачем витрат внаслідок неправомірних дій відповідача, розмір яких підлягає визначенню виходячи з вартості мила: 20749 х 1,71 = 35480,79 грн.. Дані витрати є збитками, понесеними позивачем внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором.

З огляду на це вимоги позивача про стягнення 35364,52 грн. збитків, які визначені ним у меншому від фактично понесених, підлягають задоволенню.

Оскільки наявні вищевказані акти та протокол випробувань зразків № 3219 прийняті судом як допустимі докази і сумніви у достовірності наведених у них даних у суду відсутні, клопотання відповідача про призначення товарознавчої експертизи відхилено. Крім того, ряд питань, які запропоновані відповідачем (кому належить товар, тощо) не входять до компетенції експерта.

Вирішуючи вимоги про стягнення пені та трьох процентів річних суд виходить з наступного.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного або неповного перерахування коштів відповідно до умов Договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної обліком ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від простроченої суми заборгованості.

Прострочення з оплати товару у розмірі 42633,72 грн. існувало у відповідача перед позивачем у період з 26.02.2013 по 18.06.2013 включно. Оскільки 19.03.2013 частину товару у розмірі 35480,79 грн. повернуто, з 19.06.2013 наявне прострочення з оплати 7152,93 грн.. При цьому, в силу ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування пені підлягає припиненню через шість місяців після прострочення.

У зв'язку з цим вірним є наступний розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 42633.72 26.02.2013 - 09.06.2013 104 7.5000 % 0.041 %* 1822.15 42633.72 10.06.2013 - 18.06.2013 9 7.0000 % 0.038 %* 147.17 7152.93 26.02.2013 - 09.06.2013 104 7.5000 % 0.041 %* 305.71 7152.93 10.06.2013 - 12.08.2013 64 7.0000 % 0.038 %* 175.59 7152.93 13.08.2013 - 27.08.2013 15 6.5000 % 0.036 %* 38.21 всього: 2488,83

Отже, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 2488,83 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За визначений позивачем період нарахування трьох процентів річних (з 26.02.2013 по 25.11.2013) останні становлять 566,47 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 42633.72 26.02.2013 - 18.06.2013 113 3 % 395.97 7152.93 26.02.2013 - 25.11.2013 273 3 % 160.50 всього 566,47

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 35364,52 грн. збитків, 2488,83 грн. пені та 566,47 грн. трьох процентів річних. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СД ТРЕЙД» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17, офіс 212/8, код 34154300) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДАН-УКРАЇНА» (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 122, код 36961237) 35364,52 грн. збитків, 2488,83 грн. пені, 566,47 грн. трьох процентів річних, 1637,6 грн. судового збору.

В іншій частини позову відмовити.

Рішення підписано 18.06.2014.

Суддя С. А. Ковтун