Постанова

від 13.06.2014 по справі 813/8889/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2014 року Справа № 813/8889/13-а

11 год. 42 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.,

від позивача не прибув,

від відповідача не прибув,

від третьої особи Мельник А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Приватного підприємства «Люген», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, припинення підприємницької діяльності Приватного підприємства «Люген».

Суть справи.

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - позивач, ДПІ у м. Херсоні), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - третя особа, ДПІ у Личаківському районі м. Львова) до Приватного підприємства «Люген» (далі - відповідач, ПП «Люген») з наступними вимогами:

- визнати недійсними установчі (засновницькі) документи відповідача, а саме: Статут ПП «Люген» (код ЄДРПОУ 35329610), затверджений рішенням засновника № 3 від 19.08.2012 року; рішення засновника ПП «Люген» від 18.09.2012 року № 3;

- скасувати реєстраційну дію, якою проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ПП «Люген», пов'язаних зі зміною засновника на гр. ОСОБА_2;

- припинити юридичну особу ПП «Люген» (код ЄДРПОУ 35329610).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення норми 55№ Господарського процесуального кодексу України та на пояснення свідка керівника ПП «Люген» ОСОБА_2, відібраних в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 32013230000000101. Як зазначив позивач у позовній заяві, ОСОБА_2 згідно з протоколу його допиту від 15.08.2013 року було надано пояснення про те, що останній при перереєстрації ПП «Люген» не мав мети займатися господарською діяльностю, а лише мав на меті одержання грошової винагороди у звязку із своїм скрутним матеріальним становищем. Крім того, позивач зазначив, що вищевказаним протоколом зафіксовано, що ОСОБА_2 ніколи не ознайомлювався зі змістом документів, які підписував, не знав та не усвідомлював, що від його імені як директора та засновника здійснюватиметься незаконна діяльність, а також що юридична та фактична адреса, види економічної діяльності, наявність ліцензій у ПП «Люген» йому не відомі, як і кількість осіб, працевлаштованих на підприємстві. Відтак, зважаючи на вищевикладені порушення, які відбулися при рестрації змін до установчих документів ПП «Люген» позивач вважає, що така відбулася поза межами правового поля та з метою усунення порушень, що відбулися при такій реєстрації звернувся із адміністративним позовом до суду. Просив про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

18 квітня 2014 року за вх. № 15301 на адресу Львівського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про розгляд справи за участі представника ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області /а.с.117.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ДПІ у Личаківському районі м. Львова, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив про задоволення адміністративного позову.

28.02.2014 року за вх № 7229 на адресу Львівського окружного адміністративного суду надійшли пояснення директора ПП «Люген» ОСОБА_2 /а.с.56-60/, відповідно до яких представник відповідача зазначив, що ПП «Люген» на момент здійснення господарських операцій зареєстроване в установленому законом порядку, директор ОСОБА_2 призначений на посаду на підставі наказу, мав оформлене доручення на здійснення господарських операцій, підприємство перебуває на податковому обліку, свідоцтво платника податків не анульоване. Зазначив, що усі господарські операції ПП «Люген» були реальними, вівся належний податковий та бухгалтерський облік, що не заперечується контролюючим органом. Крім того, підприємство подавало до податкового органу податкові декларації, нараховувало та сплачувало податки, податкова заборгованість у ПП «Люген» відсутня. Також, представник відповідача ствердив, що станом на момент розгляду справи відсутні будь-які судові рішення чи вирок у кримінальній справі щодо посадових осіб ПП «Люген», що свідчить про безпідставність висновків ДПІ у м. Херсоні про фіктивність господарської діяльності відповідача.

Крім того, на адресу Львівського окружного адміністративного суду 10.06.2014 року за вх. № 20146 надійшло клопотання відповідача, де викладені аналогічна позиція. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили повністю із підстав, викладених у письмових запереченнях /Т.IІІ, а.с.29-30/, зазначив, що в ході перевірки позивача встановлено, зокрема, заниження підприємством «Інших доходів» на суму заборгованості перед суб'єктами господарювання визнаних банкрутами або припинених, як юридичні особи у зв'язку із їх ліквідацією; завищення ТзОВ «Оптімекс Україна» складу валових витрат (витрат) у зв'язку із не підтвердженням задекларованих показників первинним документам. Крім того, зазначив, що позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували формування позивачем витрат на суму 4617269,00 грн. та безпідставність висновків податкового органу в цій частині. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

ПП «Люген» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Херсонської міської ради 07.08.2007 року за № 1 499 102 0000 008791 з присвоєнням коду ЄДРПОУ 35329610; місцезнаходження юридичної особи 73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Кременчуцька, 131 /а.с.8,9/. Згідно з Довідкою № 3074/29-117 від 10.08.2007 року взяте на податковий облік 10.08.2007 року за № 13586 /а.с.8/.

Згідно зі статутом ПП «Люген» від 2007 року за реєстраційним № 14991020000008791 засновником /Власником/ Підприємства визначено ОСОБА_3 /а.с.15-20/.

17.09.2009 року подано нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_2 передано права засновника ПП «Люген» та відступлено належну ОСОБА_3 100 % часку в статутному капіталі ПП «Люген» ОСОБА_2, який прийняв такі права та частку /а.с.26/.

Рішенням засновника ПП «Люген» від 18.09.2012 року № 3 ОСОБА_2 прийняв на себе права та обов'язки власника ПП «Люген»; звільнено з посади директора ПП «Люген» ОСОБА_3; затверджено нову редакцію статуту ПП «Люген»; вирішено провести реєстрацію змін до статутних документів в виконкомі Херсонської міської ради згідно з чинним законодавством України /а.с.27/.

Відповідно до наказу від 01.10.2012 року ОСОБА_2 призначено на посаду директора ПП «Люген» з правом першого підпису /а.с.65/.

Рішенням № 4 від 22.01.2013 року засновником ПП «Люген» вирішено: змінити місцезнаходження ПП «Люген» з адреси: м. Херсон, вул. Кременчуцька, 131 на адресу: м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 22/58; затвердити нову редакцію ПП «Люген» /а.с.28/.

Відповідно до рішення № 5 від 22.01.2013 року засновником вирішено затвердити правомочність рішення, прийнятого Засновником/Власником ПП «Люген», рішення № 4 від 22.01.2013 року /а.с.29/.

Відтак, на підставі вищевказаного рішення затверджено нову редакцію Статуту ПП «Люген», що був нотаріально засвідчений, де місцезнаходженням ПП «Люген» значиться: вул. Тракт Глинянський, 22/58, м. Львів /а.с.20-25/.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на дату звернення позивача з адміністративним позовом до суду місцем знаходженням відповідача є: 79000, Львівська область, м. Львів, Личаківський район, вул. Глинянський тракт, будинок 22, квартира 58 /а.с.6-7/.

З метою усунення порушень, що відбулися під час реєстрації змін до установчих документів ПП «Люген», недопущення здійснення протиправної підприємницької діяльності, що здійснюється, на думку позивача, неуповноваженими особами від імені відповідача, ДПІ у м. Херсоні звернулося із позовом до адміністративного суду.

Вищевказані спірні правовідносини регулюються, зокрема, Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства, Цивільним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (з наступними змінами та доповненнями) та ін.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підп. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий орган наділений правом звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Відповідно до статті 55-1 Господарського кодексу України ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою-підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними є:

- зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

- незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;

- зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

- зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження своєї позиції щодо визнання недійсними установчих (засновницьких) документів ПП «Люген» позивач вказує на наявність матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013230000000101 від 07.05.2013 року за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ПП «Люген», за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України, в рамках якого було проведено допит в якості свідка ОСОБА_2, про що складено відповідний протокол від 15.08.2013 року /а.с.10-14/.

Таким чином, встановлені в ході досудового слідства відомості про те, що ОСОБА_2 наприкінці літа 2012 року запропоновано стати керівником підприємства його знайомий за грошову винагороду; що ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ПП «Люген» свідок не мав, підприємство перереєстрував на своє ім'я виключно за обіцяну грошову винагороду, у зв'язку із складним фінансовим становищем; жодних договорів та бухгалтерських документів самостійно не готував, а зі змістом тих документів, що підписував ніколи не ознайомлювався; про те, що від його імені як засновника директора ПП «Люген» буде здійснюватися незаконна діяльність не усвідомлював; юридична та фактична адреса, види економічної діяльності, наявність ліцензій у ПП «Люген» йому не відомі, як і кількість осіб, працевлаштованих на підприємстві, на думку податкового органу, є ознаками фіктивності підприємства, та дає йому право звертатися до суду про визнання недійсними реєстраційних документів та як наслідок припинення юридичної особи.

Проте, суд не погоджується з вказаною позицією податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експерта.

Здійснивши системний аналіз матеріалів справи, суд вважає, що сам по собі факт реєстрації кримінального провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ПП «Люген», за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України та вчинення в його рамках оперативно-розшукових заходів уповноваженими на це особами, не є безумовним підтвердженням того, що підприємство було перереєстровано у органах державної реєстрації з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а отже має ознаки фіктивності.

Суд також зазначає, що з наданих позивачем документів не вбачається наявність кримінального переслідування посадових осіб відповідача за здійснення фіктивної підприємницької діяльності. Наявність матеріалів досудового слідства по обвинуваченню службових осіб ПП «Люген» в ухиленні від сплати податків, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України не можуть бути достатніми доказами підтвердження фіктивності господарської діяльності ПП «Люген».

Крім того, на переконання суду, матеріали зібрані в рамках кримінального провадження, повинні бути оцінені органами слідства і судом з урахуванням всіх інших матеріалів, які знаходяться у справі. Вирішення головного питання кримінального судочинства про винуватість чи невинуватість особи, притягнутої до кримінальної відповідальності, здійснюється тільки судом на основі доказів, досліджених в ході судового розгляду.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

При цьому, суд звертає увагу, що податковим органом на підтвердження своєї позиції вироку по відповідній кримінальній справі, що набрав законної сили, не надано. Відсутність вказаного вироку також позбавляє можливості суд встановити причинний зв'язок між ухиленням від сплати податків керівника підприємства та ознаками фіктивної діяльності ПП «Люген».

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

За таких обставин, суд зазначає, що податковим органом не надано суду належних доказів на підтвердження обставин, які можуть бути підставами для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними установчих (засновницьких) документів, зокрема обставини, передбаченої ст. 55-1 Господарського кодексу України відносно того, що підприємство перереєстровано у органах державної реєстрації з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Також, суд зазаначає, що позивачем до матеріалів адміністративної справи не долучено доказів, що факт переєстрації місцезнаходження ПП «Люген» був спрямованим на досягнення протиправної мети, не надано доказів вчинення безтоварних господарських операцій та одержання, як наслідок, неправомірної вигоди відповідачем, вчинення ним фіктивних правочинів, визнаних фіктивними у судовому порядку, а також створення та використання сумнівних документів, що в розумінні ст. 55-1 Господарського кодексу України доводять будь-яку з інших обставин фіктивної діяльності ПП «Люген», що дають підстави для звернення до суду.

Щодо вимоги позивача про скасування реєстраційної дії, якою проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ПП «Люген», пов'язаних зі зміною засновника на гр. ОСОБА_2 судом встановлено наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що факт самої реєстрації змін до установчих документів та правомірність запису про проведення державної реєстрації змін до установчих документів позивачем не оспорюється.

Відповідно до ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом (пункт 2 частини 1). Згідно з частиною 2 зазначеної правової норми, вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV (далі - Закон України № 755-IV) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом (ч. 3 ст .4 Закону України №755-IV).

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Статус та повноваження державного реєстратора чітко визначені ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Повноваження державного реєстратора полягають у засвідченні певних фактів, передбачених чинним законодавством, при надходженні до нього відповідного пакету документів (від заявника чи поштою). До повноважень державного реєстратора не входить перевірка місцезнаходження юридичної особи.

Внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, в тому числі зміна відомостей про місцезнаходження юридичних осіб, здійснюються в порядку, передбаченому ст. 19 вказаного Закону.

Згідно з пунктом 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Пунктом 2 статті 19 вищевказаного Закону передбачено, якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язані із зміною керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, особа уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), додатково подає примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та/або примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення.

Перелік документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів визначено у ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи здійснюється за процедурами, передбаченими частинами першою - п'ятою статті 25 та частинами другою - третьою статті 27 цього Закону для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи за наявності підстав, встановлених частиною першою статті 27 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону в разі зміни місцезнаходження юридичної особи, якщо нове місцезнаходження юридичної особи розташоване на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, здійснюється передача реєстраційної справи такої юридичної особи.

У разі державної реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи, державний реєстратор протягом десяти робочих днів з дати реєстрації зміни місцезнаходження зобов'язаний передати за описом реєстраційну справу державному реєстратору за новим місцезнаходженням юридичної особи (ч. 2, 4 ст. 14 Закону).

Державний реєстратор, який отримав реєстраційну справу, зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати її прийому повідомити рекомендованим листом юридичну особу про зміну місцезнаходження реєстраційної справи та внести до Єдиного державного реєстру запис про зміну місцезнаходження реєстраційної справи (ч. 6 ст. 14 Закону).

Таким чином, взяття на облік реєстраційної справи, переданої з іншого органу державної реєстрації в зв'язку з реєстрацією зміни місцезнаходження юридичної особи, є обов'язком державного реєстратора. Стаття 14 Закону не передбачає підстав для відмови у взятті на облік реєстраційної справи.

Записи про зняття з обліку та взяття на облік реєстраційної справи в органі державної реєстрації вносяться до Єдиного державного реєстру довідково, не мають статусу окремої реєстраційної дії, їм не присвоюється відповідний номер.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом встановлено, що позивач не наводить жодних фактів та доказів, що підтверджують неправомірність вчинення відповідного запису державним реєстратором, та на підставі яких такий слід скасувати.

Також, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на те, що норми чинного законодавства, зокрема приписів ст.ст.63 і 64 ПК України та Порядку обліку платників податків і зборів (затверджено наказом ДПА України від 09.12.2011 року № 1588 з наступними змінами та доповненнями), встановлюють, що повноваження контролю можуть бути реалізовані конкретним органом державної податкової служби України з урахуванням територіальної юрисдикції, тобто лише відносно того платника податків, який знаходиться на обліку в цьому податковому органі.

Судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Личаківському районі м. Львова /а.с.109/, відтак, запропоновано провести заміну неналежного позивача на належного.

Суд бере до уваги покликання позивача, про відсутність такої необхідності, оскільки, з пояснень представника третьої особи встановлено, що відповідач перебуває на податковому обліку у ДПІ у Личаківському районі м. Львова з 25.01.2014 року. Крім того, представник третьої особи зазначив, що самостійних вимог на предмет спору не заявляє, а відтак, суд протокольною ухвалою залишив ДПІ у Личаківському районі в статусі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до підп. 11.10 п. 11 Порядку обліку платників податків і зборів, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі: неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності; якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; наявності в органу державної податкової служби передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Однак, на відповідну вимогу суду згідно з ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справиі від 19.12.2013 року таке не було надане суду.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки податковим органом на порушення ч. 1 ст. 71 КАС України не доведені обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо визнання недійсними установчих (засновницьких) документів Приватного підприємства «Люген» тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Судові витрати зі сторін не стягувати.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст.186КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст.254КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано о 17.20 год. 18.06.2014 року.

Суддя Кравців О.Р.