Ухвала

від 29.04.2015 по справі 813/8889/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року Справа № 876/7280/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Затолочного В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2014р. в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській обл. до Приватного підприємства «Люген», третя особа без самостійних вимог на предмет спору Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській обл., про визнання недійсними установчих документів, скасування державної реєстрації змін до установчих документів та припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И Л А:

22.11.2013р. позивач Державна податкова інспекція /ДПІ/ у м.Херсоні Головного управління /ГУ/ Міндоходів у Херсонській обл. звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати недійсними установчі (засновницькі) документи відповідача Приватного підприємства /ПП/ «Люген», а саме: статут підприємства, затверджений рішенням засновника № 3 від 19.08.2012р.; рішення засновника підприємства № 3 від 18.09.2012р.; скасувати реєстраційну дію, якою проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ПП «Люген», пов'язаних зі зміною засновника на ОСОБА_3; припинити юридичну особу ПП «Люген» (а.с.3-5).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2014р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.143-150).

Не погодившись із винесеним судовим рішення, його оскаржила позивач ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській обл., яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати і прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.152-153).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що допитаний в рамках кримінального провадження власник підприємства ОСОБА_3 ствердив про відсутність будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності ПП «Люген», жодних документів не підписував. За таких обставин державна реєстрація змін до установчих документів відповідача відбулася з порушенням діючого законодавства; згідно обставин справи в ОСОБА_3 була відсутньою воля на набуття таких прав, що свідчить про порушення вимог ст.87 ЦК України, ст.ст.56, 57 ГК України при набутті прав та обов'язків засновника та керівника ПП «Люген».

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач ПП «Люген» зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Херсонської міської ради 07.08.2007р. за № 14991020000008791 з присвоєнням коду ЄДРПОУ 35329610; місцезнаходження юридичної особи: 73000, Херсонська область, м.Херсон, вул.Кременчуцька, 131 (а.с.8, 9). Згідно з Довідкою № 3074/29-117 від 10.08.2007р. підприємство взято на податковий облік 10.08.2007р. за № 13586 (а.с.8).

Згідно зі статутом ПП «Люген» від 07.08.2007р. за реєстраційним № 14991020000008791 засновником /власником/ підприємства визначено ОСОБА_4 (а.с.15-20).

17.09.2009р. подано нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відповідно до якої останньому передано права засновника ПП «Люген» та відступлено належну ОСОБА_4 100 % частку в статутному капіталі ПП «Люген», який прийняв такі права та частку (а.с.26).

Рішенням засновника ПП «Люген» № 3 від 18.09.2012р. ОСОБА_3 прийняв на себе права та обов'язки власника ПП «Люген»; також цим рішенням звільнено з посади директора ПП «Люген» ОСОБА_4; затверджено нову редакцію статуту ПП «Люген»; вирішено провести реєстрацію змін до статутних документів у Виконавчому комітеті Херсонської міської ради згідно з чинним законодавством України (а.с.27).

Відповідно до наказу від 01.10.2012р. ОСОБА_3 призначено на посаду директора ПП «Люген» з правом першого підпису (а.с.65).

Рішенням № 4 від 22.01.2013р. засновником ПП «Люген» вирішено: змінити місцезнаходження ПП «Люген» з адреси: м.Херсон, вул.Кременчуцька, 131, на адресу: м.Львів, вул.Тракт Глинянський, 22, кв.58; затвердити нову редакцію ПП «Люген» (а.с.28).

Відповідно до рішення № 5 від 22.01.2013р. засновником вирішено затвердити правомочність рішення, прийнятого засновником/власником ПП «Люген» (а.с.29).

Відтак, на підставі вищевказаного рішення затверджено нову редакцію статуту ПП «Люген», що був нотаріально засвідчений, де місцезнаходженням ПП «Люген» вказано: м.Львів, вул.Тракт Глинянський, буд.22, кв.58 (а.с.20-25).

Згідно з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на дату звернення позивача з адміністративним позовом до суду місцем знаходженням відповідача є: 79000, Львівська область, м.Львів, Личаківський район, вул.Глинянський тракт, будинок 22, квартира 58 (а.с.6-7).

Позиція податкового органу обґрунтована наявністю матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013230000000101 від 07.05.2013р. за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ПП «Люген», за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, в рамках якого було проведено допит в якості свідка ОСОБА_3, про що складено відповідний протокол від 15.08.2013р. (а.с.10-14).

В ході досудового слідства з'ясовано, що ОСОБА_3 наприкінці літа 2012 року було запропоновано його знайомим за грошову винагороду стати керівником підприємства; ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ПП «Люген» він не мав, підприємство перереєстрував на своє ім'я виключно за обіцяну грошову винагороду, у зв'язку із складним фінансовим становищем; жодних договорів та бухгалтерських документів самостійно не готував, а із змістом тих документів, що підписував, ніколи не ознайомлювався; про те, що від його імені як засновника директора ПП «Люген» буде здійснюватися незаконна діяльність не усвідомлював; про юридичну та фактичну адреси, види економічної діяльності, наявність ліцензій у ПП «Люген» йому не відомі, як і кількість осіб, працевлаштованих на підприємстві.

На думку податкового органу, вказані обставини є ознаками фіктивності підприємства та дають йому право звертатися до суду із вимогами про визнання недійсними реєстраційних документів, та як наслідок, про припинення юридичної особи.

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що сам по собі факт реєстрації кримінального провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ПП «Люген», за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України та вчинення в його рамках оперативно-розшукових заходів уповноваженими на це особами, не є безумовним підтвердженням того, що підприємство було перереєстровано у органах державної реєстрації з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а отже має ознаки фіктивності.

Також з наданих позивачем документів не вбачається наявність кримінального переслідування посадових осіб відповідача за здійснення фіктивної підприємницької діяльності. Наявність матеріалів досудового слідства по обвинуваченню службових осіб ПП «Люген» в ухиленні від сплати податків, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, не можуть бути достатніми доказами підтвердження фіктивності господарської діяльності ПП «Люген».

Крім того, матеріали, зібрані в рамках кримінального провадження, повинні бути оцінені органами слідства і судом з урахуванням всіх інших матеріалів, які знаходяться у справі. Вирішення головного питання кримінального судочинства про винуватість чи невинуватість особи, притягнутої до кримінальної відповідальності, здійснюється тільки судом на основі доказів, досліджених в ході судового розгляду.

При цьому, податковим органом на підтвердження своєї позиції вироку по відповідній кримінальній справі, що набрав законної сили, не надано. Відсутність вказаного вироку також позбавляє можливості суд встановити причинний зв'язок між ухиленням від сплати податків керівника підприємства та ознаками фіктивної діяльності ПП «Люген».

Окрім цього, податковим органом не надано суду належних доказів на підтвердження обставин, які можуть слугувати підставами для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними установчих (засновницьких) документів, зокрема обставини, передбаченої ст.55-1 ГК України, відносно того, що підприємство перереєстровано у органах державної реєстрації з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Позивачем до матеріалів адміністративної справи не долучено доказів того, що факт перереєстрації місцезнаходження ПП «Люген» був спрямований на досягнення протиправної мети, не надано доказів вчинення безтоварних господарських операцій та одержання, як наслідок, неправомірної вигоди відповідачем, вчинення ним фіктивних правочинів, визнаних фіктивними у судовому порядку, а також створення та використання сумнівних документів, що в розумінні ст.55-1 ГК України доводять будь-яку з інших обставин фіктивної діяльності ПП «Люген», які дають підстави для звернення до суду.

Щодо вимоги позивача про скасування реєстраційної дії, якою проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ПП «Люген», пов'язаних зі зміною засновника на ОСОБА_3 слід зазначити, що факт самої реєстрації змін до установчих документів та правомірність запису про проведення державної реєстрації змін до установчих документів позивачем не оспорюється.

Із змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів слідує, що позивач не наводить жодних фактів та доказів, що підтверджують неправомірність вчинення відповідного запису державним реєстратором, та на підставі яких такий слід скасувати.

Також норми чинного законодавства, зокрема приписів ст.ст.63, 64 ПК України та Порядку обліку платників податків і зборів, затв. наказом ДПА України № 1588 від 09.12.2011р., встановлюють, що повноваження контролю можуть бути реалізовані конкретним органом державної податкової служби України з урахуванням територіальної юрисдикції, тобто, лише відносно того платника податків, який знаходиться на обліку в цьому податковому органі.

Разом з тим, під час судового розгляду з'ясовано, що відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Личаківському районі м.Львова з 25.01.2014р. (а.с.109).

Додатково під час вирішення наведеного спору колегія суддів враховує, що аналіз чинного законодавства дає підстави вважати, що податкові органи мають право звертатися до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації змін до установчих документів, визнання установчих документів недійсними, припинення юридичної особи виключно у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.50 КАС України суб'єкт владних повноважень може звернутися з позовом про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.

Послідовний аналіз переліку підстав для звернення суб'єкта владних повноважень до суду дає можливість дійти висновку, що він повинен мати достатні адміністративні можливості для здійснення визначених йому законом завдань та функцій, і лише у випадках, коли Конституцією чи законами України встановлені судові обмеження його діяльності, він звертається до суду з позовом по суті для отримання судового дозволу.

Такі звернення мають бути зумовлені необхідністю виконання покладених на них завдань і функцій, а використовувати свої повноваження вони можуть лише з метою, з якою це повноваження надане.

Відповідь на питання, з якою метою податковим органам надано повноваження звертатися до суду із заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, дає аналіз завдань і функцій податкових органів.

Завданнями податкових органів є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається. У зв'язку з цим визначений законом предмет позову, з яким суб'єкт владних повноважень може звернутися до суду при здійсненні ним владних управлінських функцій, не підлягає розширеному тлумаченню.

Враховуючи наведене, податкові органи мають право звертатися до суду з вищевказаними позовними вимогами виключно у випадках, прямо передбачених законом, з метою виконання покладених на них завдань і функцій.

Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає підставними і обгрунтованими, оскільки такі відповідають вимогам ПК України.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає до задоволення.

При цьому висновки суду першої інстанції зроблені з дотриманням вимог КАС України, оскільки він, вживши заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, всебічно, повно та об'єктивно оцінив наявні у справі докази і постановив законне й обґрунтоване рішення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2014р. в адміністративній справі № 813/8889/13-а залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

В.С.Затолочний