Ухвала

від 12.06.2014 по справі 816/958/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 р.Справа № 816/958/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2014р. по справі № 816/958/14

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області, третя особа- Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Богданівське"

про визнання розпорядження протиправним та скасування,

ВСТАНОВИЛА:

12.03.2014 року позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, звернулися до суду з позовом до Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області, третя особа - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Богданівське", в якому просили визнати протиправним та скасувати розпорядження Голови Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області № 591 від 19 грудня 2013 року "Про надання дохволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на умовах оренди СТОВ "Богданівське".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.14 року по справі № 816/958/14 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області, третя особа: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Богданівське" про визнання розпорядження протиправним та скасування - відмовлено.

ОСОБА_1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що постанову винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України дана справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 листопада 2013 року СТОВ "Богданівське" подало клопотання №580 на ім'я голови Лохвицької державної адміністрації Заславця А.П. з проханням надати в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орієнтовною загальною площею 380,84 га, у тому числі 380,84 га ріллі із земель категорії не витребуваних паїв (непереоформленої спадщини) на території адміністративного підпорядкування Токарівської сільської ради терміном оренди на 7 років.

09 грудня 2013 року - 10 грудня 2013 року відбулось засідання №11 районної конкурсної комісії по наданню права на оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Згідно витягу з протоколу засідання районної конкурсної комісії по наданню права на оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення на порядку денному стояло питання про погодження клопотання СТОВ "Богданівське" та надання в оренду земельної ділянки площею 380,84 га, у тому числі 380,84 га ріллі із земель категорії не витребуваних паїв (не переоформленої спадщини) на території адміністративного підпорядкування Токарівської сільської ради терміном оренди на 7 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За надання СТОВ "Богданівське" в оренду земельної ділянки площею 380,84 га, у тому числі 380,84 га ріллі із земель категорії не витребуваних паїв (не переоформленої спадщини) на території адміністративного підпорядкування Токарівської сільської ради терміном оренди на 7 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва проголосували 11 членів конкурсної комісії, 2 члена конкурсної комісії утримались.

09 грудня 2013 року СТОВ "Богданівське" відповідно до статті 7 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" подало заяву на ім'я голови Лохвицької державної адміністрації Заславця А.П., в якій просить надати дозвіл на виготовлення технічної документації.

19 грудня 2013 року Лохвицькою державною адміністрацією прийнято розпорядження № 591 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для користування земельними ділянками на умовах оренди СТОВ "Богданівське". Розпорядженням №591 від 19 грудня 2013 року надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для користування на умовах оренди земельними ділянками сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 380,84 га, у тому числі 380,84 га ріллі із земель категорії не витребуваних паїв на території адміністративного підпорядкування Токарівської сільської ради.

Як зазначають у своїй позовній заяві позивачки, останні являються спадкоємцями своїх батьків, яким належали земельні ділянки площами 3,62 та 4,04, та які спірним розпорядженням передані в оренду СТОВ "Богданівське".

Не погодившись із вищезазначеним розпорядженнням відповідача, позивачі для захисту своїх прав звернулися до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо скасування розпорядження голови Лохвицької РДА № 591 від 19 грудня 2013 року є безпідставними, необґрунтованими та неправомірними.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування розпорядження Голови Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області № 591 від 19 грудня 2013 року "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на умовах оренди СТОВ "Богданівське".

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частини 1 статті 3 та частини 1 статті 116 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, зазначеним Кодексом, а також прийнятими у відповідно до них нормативно-правовими актами. Громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Згідно п.12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частиною 2 статті 1, пункт 1 частини 1 статті 2, пункт 2 частини 1 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня. До повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля відносяться, зокрема, розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

У частині 1 статті 6, статті 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства відповідно до частини 3 статті 43 Закону скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Тобто законодавцем визначено чітке коло осіб, які мають права скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій у разі якщо останні суперечать законодавству, а саме Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Земельні частки (паї), власники яких померли, їх спадкоємці не прийняли/не переоформили спадщини, а термін дії договору оренди закінчився чи договір не був укладений набувають статусу не витребуваних.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 року № 122 "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" нерозподілені не витребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Відповідна сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація в межах повноважень визначених законодавством, зокрема п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, мають право укласти договір оренди не витребуваних земельних часток і паїв) (земель не переоформленої спадщини) до настання певної умови, передбаченої статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, правовстановлюючих документів.

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням того, що укладення договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) (земель не переоформленої спадщини) здійснюється між особою, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку та відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування, то укладення такого договору здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, в порядку встановленому Земельним кодексом України, зокрема статтею 123 Земельного кодексу України.

Приписами ж статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання у користування, в тому числі на праві оренди, сформованої земельної ділянки не зареєстрованої в Державному земельному кадастрі та право власності на яку не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Також колегія суддів зазначає, що у такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статті 122 Земельного кодексу України, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про землеустрій" встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, і здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Аналізуючи вище викладені правові норми та наданні сторонами матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що СТОВ "Богданівське" звернулося до Лохвицької РДА з клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у відповідності до норм чинного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 в позовній заяві зазначила, що являється спадкоємцем майна громадянина ОСОБА_4, зокрема земельної ділянки площею 3,62 га, розташованої на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, в підтвердження цьому надала свідоцтво про право на спадщину за законом. Земельна ділянка площею 3,62 га (кадастровий номер 5322687200:00:004:0430) належала ОСОБА_4 на праві приватної власності згідно Державного акта серії ПЛ №167145, виданого Лохвицьким районним відділом земельних ресурсів Полтавської області 21 березня 2006 року на підставі розпорядження голови Лохвицької РДА від 05 грудня 2005 року №344, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №010654500695, що належала ОСОБА_5, дружині спадкодавця, яка померла 13 вересня 2009 року, спадкоємцем якої був її чоловік - ОСОБА_4, який прийняв спадщину, але не оформив її відповідно до законодавства.

Позивачка ОСОБА_2 являється спадкоємцем майна громадянина ОСОБА_6, зокрема земельної ділянки площею 4,04 га (кадастровий номер 5322687200:00:006:0185), розташованої на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, в підтвердження цьому надала свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 січня 2011 року. Земельна ділянка площею 4,04га належала ОСОБА_6 на праві приватної власності згідно Державного акта серії ПЛ №167095, виданого Лохвицьким районним відділом земельних ресурсів Полтавської області 13 квітня 2006 року на підставі розпорядження голови Лохвицьої РДА від 05 грудня 2005 року №344, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 010654500736.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В силу статті 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" від 7 липня 2011 року N 3613-VI Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

До Державного земельного кадастру включаються кадастровий номер земельної ділянки, місце розташування, опис меж, площа, міри ліній по периметру, координати поворотних точок меж, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку та інші такі відомості про земельні ділянки, перелік яких визначений частиною 1 статті 15 Закону України "Про державний земельний кадастр".

За змістом частини 2 статті 15 Закону відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Колегія суддів зазначає, що на запит суду першої інстанції від 15 квітня 2014 року Відділ Держземагенства у Лохвицькому районі повідомив, що в Національній кадастровій системі зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області серія ПЛ №167085 площею 4,04 га, виданий громадянину ОСОБА_6 та державний акт на право власності на земельну ділянку на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області серія ПЛ №167145 площею 3,62 га, виданий громадянці ОСОБА_5.

Перехід права власності речових прав на земельні ділянки на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області площею 4,04 га та 3,62 га в Національній кадастровій системі не зареєстровано.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями земельних ділянок на території Токарівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області серія, однак дій стосовно оформлення права власності ними не вчинялися.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ні до позовної заяви, ні в судовому засіданні у суді першої інстанції позивачами не надано документів щодо підтвердження порушення їх прав.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі і у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи позивачами не доказано та не доведено, що порушені їхні права, а тому з урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивачів щодо скасування розпорядження голови Лохвицької РДА № 591 від 19 грудня 2013 року не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними, необґрунтованими та неправомірними.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.14 року по справі № 816/958/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2014р. по справі № 816/958/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В. Судді П'янова Я.В. Чалий І.С.