Ухвала

від 03.06.2014 по справі 2а-1870/2399/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" червня 2014 р. м. Київ К/9991/53035/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармхім» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2012 року по справі № 2а-1870/2399/11 за позовом Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармхім» про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармхім» звернулось до суду з позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000112341/0 від 21 березня 2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року в розмірі 18340,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року у даній справі позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 року скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що Шосткінською МДПІ Сумської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту в податковій декларації за травень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «ХІМ ЕКСІМ-ПОЛІМЕР» та заявленої суми бюджетного відшкодування в податковій декларації за червень 2010 року.

За наслідками перевірки встановлено порушення позивачем пп. 7.2.3 пп. 7.2.6 п. 7.2 пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 пп. 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), а також ч.1, ч.2, ч.5 ст. 203, ч.1 ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України.

На підставі висновків перевірки Шосткинською МДПІ прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування прийнято відповідачем правомірно.

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено матеріалами справи.

Доводи відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та його контрагентом, окружним адміністративним судом правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.

Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету зумовлює відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи, про що також обґрунтовано зазначено судом першої інстанції.

За таких обставин місцевий адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220-232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармхім» задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2012 року скасувати та залишити в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року по справі № 2а-1870/2399/11.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.