Постанова

від 10.06.2014 по справі 2а-7776/11/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" червня 2014 р. м. Київ К/9991/41214/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2012 року у справі № 2а-7776/11/1270 за позовом Приватного підприємства «РІОНА» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання незаконними та протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «РІОНА» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання незаконними та протиправними дій.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2012 року, позов задоволено. Визнані протиправними дії ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо визнання правочинів, укладених між ПП «Ріона» та ТОВ «Мівісс» нікчемними, викладені в акті від 06.07.2011 року № 1372/23-23473770 про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Ріона» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2009 року по 31.03.2011 року, визнані протиправними дії відповідача по визнанню завищення ПП «Ріона» валових витрат на суму 866155,57 грн., валового доходу на суму 866665,74 грн., податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 172931,12 грн., податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 177333,17 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Ріона» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2009 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складений акт від 06.07.2011 року № 1372/23-23473770 із зазначеними висновками.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили із доведеності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Мівісс».

Разом з тим, такі висновки судів є помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства, задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.

Висновки, викладені в акті, не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу і є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів щодо встановлених в ході перевірки порушень

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Відтак, дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Зі змісту викладеної норми слідує, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є по суті виконанням перевіряючим обов'язків, а самі по собі висновки обов'язкової сили не мають.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За таких обставин, враховуючи порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування цих рішень з прийняттям нового рішення, зокрема про відмову в задоволенні позовних вимог з наведених вище мотивів.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2012 року по даній справі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби задовольнити.

Скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2012 року у справі № 2а-7776/11/1270.

Постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у справі № 2а-7776/11/1270 відмовити.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.