Ухвала

від 16.06.2014 по справі 826/3023/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2014 року м. Київ К/800/45861/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Боисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко Інжиніринг"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2013

у справі № 826/3023/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко Інжиніринг"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2013, відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 07.02.2013 № 000081/22-02 та № 0000822202.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної невиїзної планової перевірки позивача по взаємовідносинах з Приватним підприємством "Хімінвест-2012" з питань дотримання вимог податкового законодавства та своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 та податку на прибуток за період з 01.07.2011 по 30.09.2011, складено акт № 250/22-2/34856485 від 23.01.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог:

- п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, а саме: заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 166 048,00 грн.;

- пп. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 Податкового Кодексу України, а саме: заниження податку на прибуток в загальній сумі 190 955,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 07.02.2013 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 000081/22-02, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 166 048,00 грн.;

- № 0000822202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 190 955,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про відмову у задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що правовідносини між позивачем та контрагентом ПП "Хімінвест-2012" мали два напрямки: поставка будівельних матеріалів та виконання будівельних робіт.

01.09.2011 та 14.09.2011 між зазначеними сторонами були укладені договори купівлі-продажу будівельних матеріалів в спрощеній формі, про що сторонами підписані первинні документи - видаткові накладні.

Також, 20.05.2011 між позивачем та ПП "Хімінвест-2012" був укладений Договір № 1-20/05 субпідряду про виконання будівельних робіт на об'єкті: "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: вул. Звіринецька, 47, вул. Звіринецька, 49/6, пров. Новоселицький, 4, пров. Новоселицький, 4-а у Печерському районі м. Києва".

У відповідності із платіжним доручення № 866 від 01.02.2012, ТОВ "Інтеко Інжиніринг" перерахував на користь ПП "Хімінвест-2012" вартість виконаних робіт, в т.ч. і за вересень 2011 року в загальній сумі 213 893,40 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Позивач, в підтвердження виконання вказаних договорів, посилається на акти приймання виконаних будівельних робіт та виписані видаткові накладні.

Однак, судами встановлено, що матеріали справи не містять товаротранспортних накладних, які б підтверджували перевезення товару від постачальника до покупця, або ж інших первинних документів які б вказували на оприбуткування товару.

Разом із тим, на момент проведення перевірки первинні та інші документи контрагента позивача - ПП "Хімінвест-2012" були відсутні, а за адресою, вказаною в реєстраційних документах, а саме: 8600, м. Васильків вул. Шевченка, б. 15, -платник не знаходиться.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що господарські операції ПП "Хімінвест-2012" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Отже, ПП "Хімінвест-2012" не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, що свідчить про відсутність наміру одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що факт передачі товарів (послуг) від ПП "Хімінвест-2012" до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, встановлений не був.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем документально не доведено факт реальності господарських операцій з контрагентом - ПП "Хімінвест-2012", що, в свою чергу, свідчить про обґрунтованість прийнятих Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби спірних податкових повідомлень-рішень від 07.02.2013.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеко Інжиніринг" - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль