Постанова

від 19.06.2014 по справі 915/285/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2014 р.Справа № 915/285/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від ПАТ «КБ "Південкомбанк": не з'явився

від Миколаївського відділення ПАТ «КБ "Південкомбанк": не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк"

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 09 квітня 2014 року

у справі №915/285/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 101"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Миколаївського відділення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк"

про стягнення 150.372 грн. 95 коп.

ВСТАНОВИЛА:

05.03.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека 101" (далі позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі його Миколаївського відділення про стягнення 150.372 грн. 95 коп.

Позов мотивований тим, що 16.12.2013 р. між позивачем та Банком в особі начальника Миколаївського відділення Банку, що діяв на підставі довіреності банку № 255 від 17.08.2012 р., укладено договір банківського вкладу "Стандартний" № 108Д-38Ю (далі - договір), за умовами якого Банк зобов'язався відкрити позивачеві депозитний рахунок в Миколаївському відділенні банку для розміщення вкладу останнього шляхом перерахування позивачем на цей рахунок у безготівковій формі грошових коштів в сумі 150.000 грн. (вклад), прийняти цей вклад та повернути його у строк до 19.01.2014 р., сплативши позивачеві 6 % річних за користування цими грошовими коштами.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується випискою банку по особовому рахунку за період з 01.12.13 р. по 31.12.13 р. про зарахування суми 150.000 грн. на депозитний рахунок.

Додатковою угодою № 1 від 20.01.2014 р. сторони погодили, що банк зобов'язаний повернути позивачеві вклад у строк до 24.02.2014 р.

Проте, 24.02.2014 р. Банком вищезазначений вклад повернутий не був, внаслідок чого на підставі ч. 1 ст. 1058 ЦК та ст. 1060 ЦК України банк в особі його Миколаївського відділення повинний повернути позивачеві грошові кошти у сумі 150.000 грн. по депозитному вкладу, а також сплатити позивачеві 372 грн. 95 коп. - пені та відшкодувати понесені судові витрати по справі на сплату судового збору за подання позову у сумі 3007 грн. 47 коп.

Заявою від 25.03.2014 р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з банка на свою користь 120.000 грн. - банківського вкладу та 1491 грн. 79 коп. - пені за період з 25.02.2014 р. по 25.03.2014 р.

Заявою від 09.04.2014 р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з Банку на свою користь суму вкладу в розмірі 120.000 грн. та пеню в сумі 2088 грн. 51 коп. за період з 25.02.2014 р. по 08.04.2014 р.

Відповідач відзив на позов не надав та його представник в судове засідання не з'явився, внаслідок чого справа була розглянута місцевим судом за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України за відсутністю відповідача.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.04.22014 р. (суддя Дубова Т.М.) позов задоволено частково та з банку в особі його Миколаївського відділення стягнуто на користь позивача: 120.000 грн. - боргу за банківським вкладом, 2008 грн. 77 коп. - пені за період з 25.02.2014 р. по 08.04.2014 р. та 2441 грн. 77 коп. - понесених витрат на сплату судового збору за подання позову, в решті частині позову - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що банк в особі його Миколаївського відділення не виконав свої зобов'язання за договором банківського вкладу "Стандартний" № 108Д-38Ю від 16.12.2013 р. щодо своєчасного повернення депозитного вкладу, внаслідок чого Банк зобов'язаний на підставі ч. 1 ст. 1058 ЦК та ст. 1060 ЦК України повернути позивачеві грошові кошти по депозитному вкладу у сумі 120.000 грн., а також сплатити позивачеві 2008 грн. 77 коп. - пені за період з 25.0.22014 р. по 08.04.2014 р. та відшкодувати понесені судові витрати по справі на сплату судового збору у сумі 2441 грн. 77 коп.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 79 грн. 74 коп. місцевий суд виходив з того, що позивачем здійснено не вірно розрахунок пені, внаслідок чого, здійснивши власний розрахунок, суд першої інстанції дійшов до висновку що підстави для задоволення позову в цій частині - відсутні.

В апеляційній скарзі банк просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно ухвалено з порушеннями норм процесуального права та постановити нове рішення яким повністю скасувати оскаржуване рішення та припинити провадження по справі.

Скарга мотивована тим, що, по-перше, Миколаївське відділення банку не є юридичною особою, не може бути позивачем та відповідачем у судах самостійно та не уповноважене банком на представництво його інтересів у судах, що підтверджується Положенням про Миколаївське відділення банку. По-друге, відповідачем у справі повинний бути банк, так як договір укладено безпосередньо між позивачем та банком, юридичною адресою якого є м. Донецьк, пр-т Ватутіна, 33-а, а тому відповідно до приписів ч. 2 ст. 15 ГПК України, спір підсудний господарському суду Донецької області. По-третє, банк не був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в четверте, позивачем не дотримано вимог ГПК України щодо надіслання заяви про збільшення розміру позовних вимог відповідачеві, а крім того, позивачем нарахована пеня з порушенням п 4.1. договору, а тому підстави для задоволення позову - відсутні.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Про день, час і місце розгляду справи сторони були своєчасно та належним чином повідомлені, але позивач не скористався своїм правом на участь розгляду справи апеляційним судом, а від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою місцевого суду від 07.03.2014 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 25.03.2014 р. о 10:00.

Зазначена ухвала місцевого суду була направлена сторона у справі та отримана Банком 15.03.2014 р. та Миколаївським відділенням Банку - 13.03.2014 р., що вбачається з повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.17-18).

Ухвалою місцевого суду від 25.03.2014 р. розгляд справи відкладено на 09.04.2014 р.

Відповідно до приписів п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення.

Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи.

Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

Таких повідомлень про вручення банку чи його Миколаївському відділенню ухвали суду від 25.03.2014 р. про відкладення розгляду справи на 09.04.2014 р. об 11:00 або повернення цих ухвал до місцевого суду органами поштового зв'язку в матеріалах справи не міститься, а тому вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи місцевим судом - неможливо.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду якщо справу розглянуто судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню, у зв'язку з неповідомленням відповідача належним чином про місце засідання суду та розглядом справи за відсутністю його представника, внаслідок чого додані скаржником до апеляційної скарги додаткові докази, зокрема: копія Положення про Миколаївське відділення ПАТ „КБ „Південкомбанк", копія статуту ПАТ „КБ „Південкомбанк", копія свідоцтва про державну реєстрацію ПАТ „КБ „Південкомбанк", копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підлягають залученню до матеріалів справи в порядку ч. 1 ст. 101 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи 16.12.2013 р. між позивачем та Банком в особі начальника його Миколаївського відділення, що діяв на підставі довіреності банку № 255 від 17.08.2012 р., укладено договір банківського вкладу "Стандартний" № 108Д-38Ю за умовами якого Банк зобов'язався відкрити позивачеві депозитний рахунок в Миколаївському відділенні банку для розміщення вкладу останнього шляхом перерахування позивачем на цей рахунок у безготівковій формі грошових коштів в сумі 150.000 грн. (вклад), прийняти цей вклад та повернути його у строк до 19.01.2014 р., сплативши позивачеві 6% річних за користування цими грошовими коштами.

Відповідно до п. 6.9 договору останній набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

На підставі ч. 4 ст. 64 ГК України, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Згідно ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Філії і представництва наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 ГПК України якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ територіальна підсудність спору визначається з урахуванням ч. ч. 1-3 цей статті.

Позивачем позов подано до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі його Миколаївського відділення за місцем знаходження останнього, тобто до господарського суду Миколаївської області.

У відповідності до ч. 4 ст. 28 ГПК України повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Згідно п. п. 1.2., 1.3. та 1.5. Положення про Миколаївське відділення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" назване відділення не має статусу юридичної особи та здійснює свою діяльність від імені Банку в межах наданих ним повноважень. Відділення є структурною одиницею банку і безпосередньо підпорядковується йому. Операції відділення відображаються на балансі банку і йому присвоєно внутрішньобанківський реєстраційний код.

Розділом 3 Положення про Миколаївське відділення банку (операції відділення) передбачені повноваження, які надані Миколаївському відділенню банку. Так, відповідно до п. п. 1 п 3.1 Миколаївське відділення здійснює приймання вкладів (депозитів) від юридичних та фізичних осіб в частині приймання вкладів (депозитів) від юридичних (крім банків) і фізичних осіб, а розділом 4 Положення (управління відділенням) передбачені права та обов'язки керуючого відділенням.

Сукупність вищенаведеного однозначно свідчить про те, що названим Положенням Миколаївське відділення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" та його керівник не наділені повноваженнями щодо представництва Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в судах без відповідної довіреності.

З довіреностей Банку № 255 від 17.08.2012 р. та № 218 від20.12.2013 р. видно, що Миколаївське відділення та його керівник не мають повноважень на представництво інтересів Банку в судах будь-якої юрисдикції.

Статтею 93 ЦК України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно ч. 2 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Оскільки, Миколаївське відділення не має повноважень щодо представництва Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в судах, токолегія суддів вважає, що спір підлягає вирішенню за місцем знаходження юридичної особи, яким є, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, адреса: м. Донецьк, проспект Ватутіна, буд. 33, внаслідок чого справа № 915/285/14 підсудна господарському суду Донецької області.

На вищенаведене господарський суд Миколаївської області увагу не звернув, не передав справу для розгляду за її підсудністю та вирішив спір по суті з порушенням правил територіальної підсудності, чим порушив приписи ч. 4 ст. 15 ГПК України.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 3 ст. 104 ГПК України рішення місцевого суду в будь-якому випадку підлягає скасуванню, якщо це рішення прийнято з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, у зв'язку з чим оскаржене рішення підлягає скасуванню ще й із зазначеної підстави.

Пунктом 20.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам» № 10 від 24.10.2011 р. встановлено, що у разі коли непідсудність справи даному місцевому господарському суду виявлено під час апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення і останнє в зв'язку з цим скасовується, то матеріали справи підлягають поверненню до місцевого господарського суду, який прийняв рішення, для виконання ним вимог частини першої статті 17 ГПК, про що зазначається в резолютивній частині постанови апеляційної чи касаційної інстанції, внаслідок чого справа підлягає поверненню до господарського суду Миколаївської області.

Приймаючи до уваги, що рішення місцевого суду скасовується, а справа направляється для розгляду в іншій суд за підсудністю, апеляційна скарга Банку підлягає частковому задоволенню, оскільки вищенаведене унеможливлює перегляд справи по-суті в апеляційному порядку.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 09.04.2014 р. у справі № 915/285/14 - скасувати, а справу направити до названого місцевого господарського суду для виконання останнім вимог ч. 1 ст. 17 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.06.2014 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.