Ухвала

від 19.06.2014 по справі 923/799/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

"19" червня 2014 р. Справа № 923/799/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянувши справу

за позовом: ОСОБА_1, м.Херсон

до: Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Белая Акация", м.Херсон

третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Реєстраційна служба Дніпровського районного управління юстиції у м.Херсоні

про визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи

за участю представників:

позивача - не прибув;

відповідача - Ставицька В.С., керівник, витяг з ЄДРПОУ № 413095 від 19.09.13 р.; Білецький Б.А., представник, дов. № 4 від 28.12.13 р.; Кєллєр Н.О., представник, дов. № 4 від 28.03.14 р.;

третя особа - не прибула.

ОСОБА_1, м.Херсон, звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати недійсною державну реєстрацію обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Белая акация" з моменту створення юридичної особи.

Позов мотивовано тим, як на думку позивача, що створення обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Белая акация" та його державна реєстрація проведені всупереч нормам Законів України "Про кооперацію" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Позивач зазначає, що кооператив відповідно до ст.7 Закону України "Про кооперацію" створюється його засновниками на добровільних засадах, рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. Рішення установчих зборів оформлюється протоколом, у якому зазначаються особи, які брали участь в установчих зборах з обов'язковим зазначенням прізвища, ім'я та по батькові кожного засновника, паспортних даних та з особистим підписом кожного засновника. Однак поданий державному реєстратору протокол №1 установчих зборів членів садово-городнього товариства "Белая акация" від 16.08.2009р. не відповідає вимогам ст.7 вищеназваного Закону.

Позивач стверджує, що не використовувала свого права на створення кооперативу, але їй стало відомо, що вона є у списку членів обслуговуючого кооперативу та входить до складу засновників.

З посиланням на ст.110 ЦК України позивач вказує, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду через допущені при її створенні порушення, які неможливо усунути, чи в інших випадках, встановлених законом.

Таким чином, при створенні юридичної особи - обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Белая акация" були допущені порушення, які неможливо усунути, що є підставою для скасування державної реєстрації даної юридичної особи.

суд в с т а н о в и в:

Відповідно до частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною другою зазначеної статті ГПК України встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Зі змісту частини першої статті 167 Господарського кодексу України вбачається, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (частина третя цієї ж статті).

Отже, відповідно до зазначених приписів законодавства суб'єктом корпоративних прав щодо господарського товариства є учасник (засновник, акціонер) такого товариства.

Водночас відповідно до пункту 3 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа. При цьому норма пункту 4 частини першої статті 12 ГПК в силу її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів господарювання. Не підлягає розширеному тлумаченню пункт 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України також щодо справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін у справі не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, що вибув.

З викладеного аналізу правових норм слідує про помилкову кваліфікацію позивачем спірних правовідносин як корпоративних.

Суд приходить до висновку про те, що суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, не відповідає вимогам ст.1 ГПК України, а предмет позову не відповідає визначеним пунктом 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справам, що виникають із корпоративних відносин.

Тому провадження у справі №923/799/14, порушеній господарським судом, підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Вирішуючи питання щодо розподілу господарських витрат, як того вимагає ч.3 сказаної статті ГПК України, суд зазначає наступне.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (ст.80 ГПК України).

Відповідно до п.5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ ГПК України, закриття провадження у справі, про яке йдеться у п.5 ч.1 ст.80 ГПК України, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно ст.205 Цивільного процесуального кодексу України і ст.157 КАС України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених ст.80 ГПК України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Керуючись ст.49, п.1 ч.1 ст.80, ст.86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

Провадження у справі припинити.

Суддя З.В. Клепай